50
0
0
1
Департамент освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації,
Кам’янець-Подільський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр
О.В. Боденчук
Фізика Використання
мультимедійних технологій
Методичний посібник по використанню мультимедійних технологій
у процесі навчання фізики дітей з особливими освітніми потребами
2015
2
Укладач:
О.В. Боденчук, вчитель фізики Кам’янець-Подільського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру
Рецензенти:
М.Л.Тарнавська, заступник директора з навчально- виховної роботи Кам’янець-Подільського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист
О.А. Смалько, викладач кафедри інформатики фізико-математичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
У посібнику викладено теоретичні основи використання мультимедійних технологій у процесі навчання фізики дітей з особливими освітніми потребами. Окреслено загальні можливості використання мультимедійних технологій на уроках.
Подано методичні рекомендації по використанню сучасних мультимедійних технологій.
Посібник може використовуватися вчителями для підготовки і проведення уроків з використанням
мультимедійних технологій.
3
Зміст
Сучасна мультимедійна техніка та її використання в навчальному процесі .................................................................... 5
Особливості формування готовності дітей з особливими освітніми потребами до використання мультимедійних технологій у навчально-корекційному процесі ........................... 7
Використання мультимедійних технологій на уроках фізики як складової особистісно-орієнтованого навчання .................. 10
Методичні особливості використання мультимедійних технологій у навчальному процесі з фізики ............................. 13
Можливості мультимедійних технологій для вивчення фізики ......................................................................................... 14
Використання мультимедійних засобів на уроках фізики 17 Застосування мультимедійних технологій на різних етапах
уроку .......................................................................................... 20 Форми використання мультимедійних технологій на уроках
фізики як засіб підвищення пізнавальної активності учнів ..... 24 Застосування мультипроектора на уроках фізики ............. 25 Використання інтернет-ресурсів ........................................ 27 Особливості візуального електронного середовища на уроках
фізики .................................................................................................. 29 Література ........................................................................... 46
4
ПЕРЕДМОВА Сьогодні ми перебуваємо на етапі оновлення всієї
системи освіти, впровадження в навчально-корекційно-виховний процес нових мультимедійних технологій, орієнтації на творчу діяльність учня, визнання неповторності його особистості, забезпечення диференціації та індивідуалізації навчання, забезпечення якісного навчально-корекційного процесу.
На сучасному етапі здійснення навчання, виховання та реабілітації творчої особистості інформатизація освітнього процесу – одне з пріоритетних стратегічних завдань реформування освіти в нашій країні. Особистість учня ставиться в центрі навчального-корекційного процесу, що вимагає від учителя переосмислення мети і завдань уроків із позиції школярів.
Використання мультимедіа є сучасною комп’ютерно-інформаційною технологією, що забезпечує можливість об’єднувати в одній комп’ютерній програмі анімацію, звук, текст, графічне зображення та відео. Викладання з демонстраційно-моделюючими програмними засобами, які використовуються на етапах вивчення нового матеріалу, закріплення, демонстрації моделі об’єкту навчання, показу відеофрагментів повинне бути спрямоване на те, щоб не давати готових відповідей, а націлювати учнів на творчий пошук, формування власної думки. Головне не те, правильна чи неправильна відповідь, а те, як учень обґрунтовує, мотивує свій висновок, шукає власний варіант рішення завдання. Досягнення цієї мети можливе завдяки використанню різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, створення атмосфери зацікавленості, стимулювання учнів до висловлювань на основі побаченого, почутого чи то змодельованого. Таку можливість надають уроки із забезпеченням інформаційно-комп’ютерного супроводу навчальних занять з фізики.
Посібник містить теоретичні і методичні рекомендації по використанню мультимедійних технологій у процесі навчання фізики дітей з особливими освітніми потребами.
5
Сучасна мультимедійна техніка та її використання в навчальному процесі
Важко заперечити, що майбутнє за системою навчання,
яке вкладається в схему учень – технологія – вчитель, за якої викладач перетворюється на педагога – методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. Тобто, якщо в учбовому процесі, що виконується за схемою «учень – вчитель – підручник» з’явиться новий елемент – комп’ютер, то зміст праці вчителя суттєво зміниться: основним стане не передача знань, а організація самостійної пізнавальної діяльності учнів. Тобто величезний дидактичний потенціал використання інформаційних технологій навчання зможе бути розкритим лише за умов, якщо провідна роль у навчально-корекційному процесі належатиме вчителю, а комп’ютер буде виступати не тільки потужним засобом, а й повною мірою третім партнером у педагогічній взаємодії.
Під поняттям мультиме́ діа (лат. Multum + Medium) розуміють комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві, наприклад текстової, звукової і графічної, або, останнім часом все частіше – анімації і відео. Характерна, якщо не визначальна, особливість мультимедійних веб-вузлів. Мультимедійна телекомунікаційна послуга дозволяє користувачеві посилати і одержувати будь-яку форму інформації, взаємозамінну за бажанням.
Фізика є одним з тих навчальних предметів, що дає багатий матеріал для відпрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Викладання фізики пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між різними об’єктами і явищами, будовою та функціями.
Сучасні освітні комп’ютерні програми (електронні підручники, комп’ютерні задачники, навчальні посібники,
6
гіпертекстові інформаційно-довідкові системи – архіви, каталоги, довідники, енциклопедії, тестуючі та моделюючі програми-тренажери тощо) розробляються на основі мультимедійних технологій, які виникли на стику багатьох галузей знання. На нових витках прогресу відстань між новими технічними розробками та освітою скорочується.
У «Всесвітній доповіді з освіти» ЮНЕСКО було виділено три цілі використання комп’ютерів у наш час у різних системах освіти:
- перша (традиційна) – як засіб забезпечення набуття учнями мінімального рівня комп’ютерної грамотності;
- друга – як засіб підтримки та збагачення навчального плану;
- третя – як середовище для взаємодії між учителями та учнями.
Під мультимедійними продуктами будемо розуміти документи, які несуть в собі інформацію різних типів і припускають використання спеціальних технічних пристроїв для їх створення та відтворення. Сьогодні в навчально-реабілітаційних закладах з метою підтримки та збагачення навчально-корекційного процесу найчастіше використовують такі мультимедійні продукти, як:
- мультимедійні презентації; - навчальні, історичні та документальні відеофільми; - освітні програми разом з іграми або освітні програми з
інтерактивними, подібними до ігор та розваг, параметрами, мета яких – викликати інтерес і бажання пізнавати більше;
- інтерактивні довідники та матеріали для самоосвіти (словники, енциклопедії, атласи тощо);
- корекційні програми або програми корекційного спрямування.
7
Особливості формування готовності дітей з особливими освітніми потребами до використання
мультимедійних технологій у навчально-корекційному процесі
Успішній людині для життя в інформаційному
суспільстві необхідні знання інформаційних технологій та уміння працювати з комп’ютерною технікою. З метою реабілітації, соціалізації та інтеграції інвалідів у суспільство доцільно сформувати їх готовність до використання мультимедійних технологій у всіх сферах життєдіяльності. Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що тема підготовки осіб із особливими освітніми потребами до використання мультимедійних технологій малодосліджена. Тому постає завдання створення методики підготовки молоді з особливими освітніми потребами до використання мультимедійних технологій в умов навчально-реабілітаційного простору. Таку підготовку доцільно починати у шкільному віці, оскільки саме у цей період формуються життєві й професійні схильності, здатність до самоосвіти та самовдосконалення, інтенсивний розвиток уваги, пам’яті, мислення.
Процес формування готовності школярів із особливими освітніми потребами до використання мультимедійних технологій об’єднує такі взаємопов’язані компоненти готовності як психологічний, фізіологічний, операційно-пізнавальний, культурно-аксеологічний та соціальний.
Методика формування готовності школярів із особливими освітніми потребами до використання мультимедійних технологій має будуватися за принципом особистісно-орієнтованого та диференційованого підходів із застосуванням сучасних технологій, при цьому потрібно враховувати індивідуально-психологічні особливості учня, характеристики стану його пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, працездатності. Під час планування і здійснення індивідуальної корекційно-розвивавальної роботи з дитиною враховуються її особливі освітні потреби та порушення
8
психофізичного розвитку. Готовність школярів із особливими освітніми потребами
до використання мультимедійних технологій складається з таких компонентів готовності як психологічний, фізіологічний, операційно-пізнавальний, культурно-аксеологічний та соціальний. Критеріями рівня сформованості зазначеної готовності є рівень сформованості кожного з її компонентів.
Операційно-пізнавальна готовність школярів із особливими освітніми потребами до використання мультимедійних технологій містить теоретичний та практичний аспекти. Її теоретичний компонент об’єднує рівень розвитку знань мультимедійних технологій та розуміння можливостей їх ефективного застосовування. Сукупність практичних навичок та умінь використання мультимедійних технологій становить практичний аспект такої готовності.
Для формування операційно-пізнавальної готовності школярів із особливими освітніми потребами до роботи на персональному комп’ютері потрібно покроково проводити тренінги окремих функцій, де кожну складну базову операцію розбивати на потрібну кількість простих. У традиційній дидактиці курсу інформатики виконання базових операцій формується за логікою роботи електронно-обчислювальної машини. Більш доцільно проводити підготовку школярів із особливими освітніми потребами до використання мультимедійних технологій на принципах психічної діяльності людини.
Психологічна складова готовності школярів із особливими освітніми потребами до використання мультимедійних технологій об’єднує інтелектуальні та мотиваційно-потребнісні аспекти. Формування інтелектуальної готовності спрямовано на розвиток уваги, короткочасної та довготривалої пам’яті, різних видів мислення.
Дослідження учених підтверджують залежність якостей пам’яті від стану психофізичного розвитку особи. Рухові, сенсорні, мовленнєві порушення дітей з особливими освітніми потребами, спричиняють труднощі у запам’ятовуванні,
9
зберіганні та відтворенні певних видів інформації. Використання збережених видів пам’яті та розвиток і коригування порушених видів у процесі такої підготовки є важливим чинником покращання функціональних можливостей учнів.
У процесі підготовки школярів із особливими освітніми потребами до використання мультимедійних технологій важливо враховувати збережені форми та види пам’яті як компенсаторної основи для формування зазначеної готовності. Для кожного учня індивідуально визначаються найефективніші прийоми запам’ятовування та відтворення навчального матеріалу, встановлюється необхідна кількість його повторень.
З метою розвитку, коригування і покращання стану уваги, пам’яті, мислення учнів використовуються як звичайні методики, так і комп’ютерні програми, вправи, тренажери, ігри. Важливо дозувати час занять учнів за комп’ютером згідно з санітарними нормами гігієни та безпеки праці при роботі учнів на ПК. Водночас, необхідно звертати увагу школярів на багатогранність можливостей застосування комп’ютера для діагностики, тестування, тренування психофізіологічних можливостей.
Робота на комп’ютері потребує мобілізації майже всіх сенсомоторних та зорових функцій. У наш час створено багато мультимедійних програм, які дають можливість проводити корекцію широко спектру нозологій.
Мотиваційно-потребнісна готовність школярів до використання мультимедійних технологій формується у ході бесід, презентацій, слайд-шоу із наведенням прикладів використання інформаційних та мультимедійних технологій у виробничій та соціальній сферах. Позитивне ставлення школярів до техніки формується у результаті розуміння ними можливостей застосування мультимедійних технологій у навчанні, спілкуванні, побуті, дозвіллі, майбутній професійній діяльності.
10
Використання мультимедійних технологій на уроках фізики як складової особистістно-орієнтованого навчання
На сучасному етапі школа має виховувати творчу
особистість, упевнену у своїх силах, здатну до саморозвитку, самовиховання та самоосвіти. Для здійснення цього завдання вчитель повинен бути не тільки носієм інформації, але й педагогом, психологом, здатним здійснювати адекватну психологічну підтримку і корекцію особистості, яка формується в такий непростий період розвитку суспільства.
Метою діяльності сучасних педагогів має стати пошук і створення системи методів та форм роботи, що формують в учнів здатність самостійно отримувати знання і головне мати бажання застосовувати отримані знання у своєму житті.
Сьогодні перед педагогічною наукою стоїть проблема, як збільшити зацікавленість учнів у вивченні фізики. Одна з причин втрати зацікавленості – це проведення уроків традиційними методами навчання, відсутність необхідного фізичного і лабораторного обладнання. Тому сьогодні потрібно працювати над удосконаленням уроку, форм, методів і засобів його проведення.
Найбільш ефективним є використання на уроках фізики активних методів навчання: використання діалогу із учнями, різні форми самостійної і творчої роботи, які сприяють формуванню й розвитку в учнів логічного мислення, бажання вчитися.
Розвиток суспільства вимагає постійного оновлення його інтелектуального та творчого потенціалу. Тому система освіти орієнтується на формування творчої особистості.
При цьому особистісно-зорієнтоване навчання розглядається як таке, що:
- забезпечує можливості для здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки;
- забезпечує розвиток і саморозвиток особистості учня; - надає кожному учневі, виходячи з його здібностей,
можливість реалізувати себе в навчальній діяльності;
11
- створює умови для здійснення принципу варіативності; - створює умови для виявлення пізнавальної активності
учнів. Одним із елементів досягнення особистісно-
орієнтованого навчання є використання мультимедійних технологій на уроках фізики.
Основні напрями реалізації ідеї: - Залучення учнів до самостійного пошуку інформації,
синтез матеріалу з виходом на самостійні узагальнення й висновки;
- Розвиток критичного мислення; - Розвиток творчих здібностей; - Розвиток особистості учня та його адаптація у
світовому інформаційному просторі; - формування інформаційної культури учнів,
забезпечення їх інформаційних потреб; - інтенсифікація навчання і виховання за рахунок
використання мультимедійних технологій; - удосконалення науково - методичного забезпечення
навчально - виховного процесу; - оптимізація освіти на основі використання
інформаційно – комунікаційних технологій. Сучасні уроки – це уроки, на яких учні повинні проявити:
допитливість, незалежність мислення, вміння дискутувати, інтелектуальну активність, компетентність.
При цьому слід пам’ятати: - кожний урок – це окрема ланка у загальному
ланцюгу уроків теми; - кожен урок повинен розв’язувати певні навчальні і
виховні завдання; - кожний урок повинен бути ефективним; - кожен урок неповторний і тільки на ньому учні
отримують певні знання; - на кожному уроці слід залучати дітей до активної
участі у навчальному процесі; - на кожному уроці вчити учнів самостійно здобувати
12
знання; - на кожному уроці стимулювати бажання учнів
вчитися, самореалізовуватися. Стрімкий перехід сучасного суспільства до ери
глобальної комп’ютеризації не може не викликати змін у викладанні навчальних предметів, в тому числі і фізики. Поступово кількість і якість комп’ютерної техніки у школах зростає, а вчителі все ширше застосовують її в своїй роботі для реалізації освітніх, виховних і розвивальних цілей уроку.
Фізика як навчальний предмет, що впливає на розвиток розумових здібностей, надає унікальні можливості для формування системного мислення. Фізика має сприйматися як система наукових поглядів на світ, як елемент культури людства. За кожним символом фізичної величини учень має бачити відповідну фізичну властивість, кожний фізичний закон має сприйматись як реальний фізичний зв’язок у природі. Якщо учні не розуміють фізичного змісту величин та законів, тобто не бачать за термінами фізичну реальність, досить швидко, після введення цілої купи фізичних величин, перестають розуміти все, про що їм говорить вчитель. У свідомості учня з’являються два світи: світ давно їм відомий – світ природи і світ малозрозумілих величин і формул – світ фізики. Тому я вважаю доцільним вводити фізичні величини за єдиним планом: повторення того, що таке фізична величина взагалі; встановлення нової для учнів властивості тіла або явища; формула - означення; одиниці вимірювання та спосіб вимірювання; фізичний зміст; застосування.
13
Методичні особливості використання мультимедійних технологій у навчальному процесі з фізики
Комп’ютерні технології займають вагоме місце у
навчальному процесі. Їх роль із широким упровадженням комп’ютерної техніки і надалі буде зростати і набувати значного впливу на діяльність учасників навчально-корекційного процесу. Розвиток науки і техніки потребує постійного вдосконалення методів і змісту навчання. Однією з нагальних проблем сьогодення є пошук шляхів інтенсифікації пізнавальної діяльності, створення стимулюючого середовища для її суб’єктів. Для засвоєння дедалі зростаючої кількості інформації на належному за якістю рівні необхідні нові засоби і технології навчання.
Еволюція мультимедійних технологій дозволила успішно застосовувати їх за такими напрямами навчальної діяльності:
- використання довідниково-інформаційних та експертних систем із застосуванням комп’ютерної техніки для зберігання інформації, пошуку і часткової її інтерпретації;
- створення математичних моделей фізичних явищ. Сучасні електронні засоби дозволяють гармонійно поєднати дидактичні принципи з науковістю матеріалу, зрозуміло описувати експеримент і відтворювати досліджуване фізичне явище у довільному масштабі часу, проводити імітаційне моделювання явищ, недоступних для класичних методів спостереження, таких, як процеси мікросвіту, космосу тощо;
- Здійснення оперативного контролю навчального процесу засобом використання тестуючих мультимедійних системи з подальшим збереженням результатів опитувань, можливістю їх обробки та кумулятивною оцінкою знань.
Прикладним програмним продуктам, що використовуються в навчально-корекційному процесі, варто мати такі властивості:
- максимальну доступність для користувачів; - простий у користуванні інтерфейс; - реалізацію широких можливостей комп’ютера для
14
подання навчального матеріалу; - можливість вибору ступеня складності та складу
навчального матеріалу; - наявність необхідного набору сервісних функцій з
оперативного копіювання, збереження й опрацювання навчальної інформації;
- відкритість для доповнення іншими програмними засобами, що забезпечувало б адаптацію до конкретних умов навчання;
- відповідність усім сучасним дидактичним вимогам до програмного забезпечення певного типу;
- забезпечення можливості роботи як у локальній мережі з централізованим збереженням результатів обробки інформації, так і на окремих, не поєднаних між собою засобами зв’язку, комп’ютерах;
- врахування ергономічних особливостей; - наявність україномовного інтерфейсу. Ефективність навчального процесу несумісна з
перевантаженням психічної діяльності його учасників. Застосування комп’ютерної техніки з дотриманням зазначених вимог здатне значно підвищити продуктивність праці учасників педагогічної діяльності за рахунок високоякісного передавання навчального матеріалу, концентрації уваги на вузлових моментах навчального матеріалу, і водночас зменшити непродуктивні втрати сил та часу на пошук, обробку, сприй-мання і засвоєння інформації.
Можливості мультимедійних технологій для вивчення
фізики Середня освіта перебуває у стані переходу до
інформатизації навчального процесу. Є перші позитивні зрушення у цьому питанні: поступово виконується програма забезпечення шкіл комп'ютерною технікою, з'явилися перші сертифіковані навчальні комп’ютерні програмні засоби.
15
Серед шкільних предметів фізика має дуже широкі можливості для навчання з використанням мультимедійних технологій
Загальновідомо, що викладання фізики у школі вимагає нових методичних підходів до навчання учнів, оскільки використання лише традиційних методів навчання, як показує шкільна практика, сьогодні вже не може бути достатньо ефективним. Потрібно навчати дітей із врахуванням індивідуальних можливостей і запитів школярів.
Найважливішим завданням сучасності вважаємо реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до навчання учнів, коли учень із об’єкта педагогічного впливу стає суб’єктом творчої діяльності, що значною мірою впливає на досягнення ним більш високого рівня знань і вмінь, розвитку в школярів пізнавальної самостійності та інтересу до вивчення фізики.
Одним із напрямів модернізації системи фізичної освіти у школі є впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес. Сучасне життя вимагає від учителів освоєння комп’ютерної техніки, тому що багатьом учням, які вже достатньою мірою володіють комп’ютерною технікою, більш близькими і зрозумілими є комп’ютерні та мультимедійні версії тем шкільних курсів з фізики.
У межах викладання фізики, разом із традиційними технологіями навчання, закладено величезні можливості для застосування мультимедійних технологій.
Дидактичними можливостями мультимедійних технологій вважаю:
- індивідуалізацію навчального процесу; - високий ступінь наочності під час викладання фізики; - пошук необхідних ресурсів для занять; - можливість моделювання фізичних процесів і явищ; - організацію групової роботи; - забезпечення зворотнього зв’язку в процесі навчання; - контроль та перевірку засвоєння навчального
матеріалу. У процесі навчання вибір способів використання
16
мультимедійних технологій залежить від поставлених учителем дидактичних завдань.
Комп’ютери у навчанні варто використовувати лише тоді, коли вони забезпечують здобуття знань учнями, які неможливо або достатньо складно отримати за умови використання традиційного навчання. Дуже важливо навчальний процес організувати таким чином, щоб учень розумів, що завдання вирішує він, а не машина, що лише він несе відповідальність за наслідки прийнятого рішення.
Найбільш цінними у навчальному процесі можуть бути програмні засоби, які надають учню свободу вибору під час вивчення навчального матеріалу раціонального рівня складності, самостійного визначення форми допомоги за умови виникнення утруднень.
Комп`ютер може використовуватись під час викладання фізики в режимі навчання, тренажера, контролю. Працюючи в режимі навчання, за допомогою мультимедійних програм виводяться на екран монітора навчальна інформація, задаються питання на розуміння запропонованої інформації. Якщо відповідь неправильна, пропонується підказка, як знайти правильну відповідь, або відповідь і ставиться наступне завдання.
У режимі тренажера на екран виводяться лише тексти запитань, за умови помилкової відповіді надається відповідний коментар; результати відповідей не запам’ятовуються, час на обмірковування завдань – необмежений.
У режимі контролю варіанти завдань добираються комп’ютером, час на обмірковування обмежений, результати відповідей фіксуються, за наявності помилки дається правильна відповідь і коментар. Після закінчення роботи виводиться список тем, у яких були зроблені помилки, та які потрібно повторити, а також ставиться відповідний бал.
Таким чином, комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: він є засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учнів і надає їм нові пізнавальні
17
можливості. Форми роботи учнів під час використання комп’ютера в
якості засобу навчання є різні: це і робота всім класом, і групами, а також індивідуальна робота. Перелічені способи обумовлені не тільки наявністю або недостатньою кількістю комп’ютерів, але і дидактичними цілями.
Проте варто зазначити, що методика вивчення шкільних предметів, зокрема і фізики, з використанням мультимедійних технологій знаходиться на етапі становлення: технології використання комп'ютерів у навчальному процесі лише розробляються.
Наявні комп'ютерні програми з фізики можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції у певних навчальних ситуаціях. Вони різноманітні за змістом, структурною побудовою, обсягом подання навчальної інформації.
Використання мультимедійних засобів на уроках фізики
Особливість побудови мультимедійних засобів навчання,
на відміну від суто інформаційного викладу навчального матеріалу, передбачає особисте, розумове активне ставлення користувача до змісту програми, спонукає аналізувати його, активізувати процес пізнання та засвоєння знань, закладених у змісті використовуваної програми чи навчальному середовищі.
Переваги мультимедійних навчальних систем зумовлені технічними можливостями комп'ютера, що дозволяє:
- значно розширити й урізноманітнити матеріал, який підлягає засвоєнню, вдосконалити його структуру;
- розвинути управлінську функцію програми; - забезпечити своєчасну обробку інформації; - здійснити якісний діалог того, хто навчається, з
комп’ютером;
18
- використати звуковий супровід, що сприяє активізації ще одного каналу сприймання через органи слуху;
- забезпечити якість зображень, що відповідає естетичним та гігієнічним вимогам і дозволяє краще унаочнити матеріал, зобразити різні процеси, явища, предмети тощо.
Мультимедійні програми природничого циклу можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний або інформаційно-контролюючий засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції в певних навчальних ситуаціях. Значна частина мультимедійних програм із географії містить документально достовірну навчальну інформацію та наукову їх інтерпретацію. Їх зміст і побудова, ґрунтуючись на принципі наочності, підпорядковується також загальнодидактичним вимогам і принципам навчання (науковість, систематичність, доступність та послідовність викладу, врахування рівня підготовленості учнів тощо.
Більшість програм природничого циклу за дидактичним призначенням є допоміжним, ілюстративним джерелом знань. Із цією метою можуть бути використані такі мультимедійні програми або їх фрагменти: розробки "Квазар-Мікро" – навчальні програмні забезпечення з фізики для загальноосвітніх навчальних закладів: "Фізика 7", "Фізика 8", "Фізика 9", "Фізика10", "Фізика11"; ППЗ "Віртуальна фізична лабораторія: Фізика 7-9", ППЗ "Віртуальна фізична лабораторія: Фізика 10-11", ППЗ "Бібіліотека електронних наочностей Фізика 7-9", ППЗ "Бібіліотека електронних наочностей Фізика 10-11", ППЗ "Електронний задачник Фізика 7-9", мультимедійні підручники ППЗ "Фізика 7", "Фізика 8", "Фізика 9" – видавництва ПП «Контур плюс»
Навчальна інформація, що міститься у цих програмах, може створити необхідну зорово-слухову опору для формування уявлень та понять про фізичні явища та об'єкти, які учні не можуть безпосередньо спостерігати. Завдяки відеофрагментам та фотографіям у цих програмах на уроках фізики можна збагатити навчальний процес емоційно-образною художньою формою пізнання.
19
Мультимедійні засоби як джерело нових знань можуть використовуватись перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми або під час вивчення теми, у поєднанні з розповіддю чи бесідою. Розповідь учителя та словесний супровід програми супроводжують спостереження, допомагають виділити і проаналізувати істотні властивості фактичного матеріалу, усвідомити співвідношення між явищами та подіями, зробити висновки, забезпечити зв'язок зі змістом уроку. Учитель має змогу простежити за деякими прийомами, які застосовувалися в мультимедійній програмі, здійснити порівняння і на цій основі зіставити словесний зміст та зображувані мультимедійні явища. На наступних уроках під час вивчення нового матеріалу він врахує типові особливості процесу порівняння та зіставлення.
Вирішальне слово на уроках, де застосовуються мультимедійні навчальні програми, все ж за вчителем. Тільки він, враховуючи зміст супроводу, визначає дидактичні можливості, методичні особливості поєднання власного слова з наочно-словесним змістом програми, можливі методичні варіанти оптимального використання мультимедійних засобів у певних навчальних ситуаціях під час розв'язування різноманітних пізнавальних завдань.
Завдяки мультимедійній інформації, що містять програми, учні повинні вміти пов'язувати одержані уявлення з навчальною темою, робити потрібні доповнення, самостійні висновки та узагальнення.
Перевагою застосування мультимедійних програм на уроках фізики як джерела знань є те, що завдяки документальній переконливості, фактичній достовірності та сконцентрованості викладу матеріалу учні засвоюють значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час, що звільняє вчителя від тривалих, часом достатньо непереконливих пояснень, що призводять до формального та поверхового засвоєння навчального матеріалу.
Значна частина мультимедійних програм з фізики містить документально достовірну навчальну інформацію. Зміст і
20
побудова існуючих мультимедійних програм з фізики відповідають принципам науковості, систематичності, доступності, послідовності викладення навчального матеріалу, вони складені з урахуванням рівня підготовленості учнів і в цілому відповідають дидактичним вимогам навчання.
Застосування мультимедійних технологій на різних етапах уроку
На відміну від звичайних технічних засобів навчання
мультимедійних технологій дозволяють не лише забезпечувати того, що навчається великою кількістю готових, строго відібраних, відповідним чином організованих знань, але і розвивати інтелектуальні, творчі здібності учнів, їх уміння самостійно придбавати нові знання, працювати з різними джерелами інформації. Використання мультимедійних технологій на уроках фізики дозволяє інтенсифікувати діяльність учителя і школяра; підвищити якість навчання предмету; висунути на передній план найбільш важливі (з точки зору учбових цілей і завдань) характеристики об'єктів, що вивчаються.
Комп'ютеризація навчання фізиці має свою специфіку. З одного боку, учителеві фізики легше досягти комп’ютерної компетентності внаслідок того, що він технічно розвинений, постійно має справу з приладами, розуміє фізичні основи роботи ПК. Фізики, що вчаться на уроках, привчені до самостійної пізнавальної діяльності: виконують багато лабораторних робіт, фронтальних дослідів, спостерігають демонстраційні експерименти, вирішують різного виду завдання, виконують творчі, дослідницькі завдання. Навчання фізиці завжди було у професіонала-учителя проблемним, евристичним. Іншими словами, спеціальний "пізнавальний фон" для роботи з комп'ютером потенційно є. Але при "механістичній" комп'ютеризації уроку фізики слід побоюватися підміни фізичної реальності в різних учбових її проявах
21
псевдореальністю комп'ютерних моделей і аналогій, руйнування колективного характеру діяльності класу.
Століття комп'ютерних технологій набирає оберти і вже, мабуть, немає жодної області людської діяльності, де вони не знайшли б своє застосування. Педагогічні технології не залишилися в стороні від загального процесу комп'ютеризації. Тому, я вважаю, що використання інформаційних і комунікаційних технологій в учбовому процесі є актуальною проблемою сучасної шкільної освіти. Сьогодні необхідно, щоб кожен учитель по будь-якій шкільній дисципліні міг підготувати і провести урок з використанням мультимедійних технологій, оскільки тепер учителеві трапилася нагода зробити урок яскравішим і захоплюючим. Використання мультимедійних технологій дозволяє зануритися в інший світ, побачити його своїми очима, стати як би учасником того або іншого свята, традиції. За даними досліджень, в пам'яті людини залишається 1/4 частина почутого матеріалу, 1/3 частина побаченого, 1/2 частина побаченого і почутого, 3/4 частини матеріалу, якщо учень притягнений в активні дії в процесі навчання. Комп'ютер дозволяє створити умови для підвищення процесу навчання: вдосконалення змісту, методів і організаційних форм.
Можливості комп'ютера можуть бути використані в предметному навчанні в наступних варіантах:
- повна або часткова заміна діяльності учителя; - фрагментарне, вибіркове використання додаткового
матеріалу; - використання діагностичних і контролюючих
матеріалів; - виконання домашніх самостійних і творчих завдань; - використання ігрових і цікавих матеріалів; - використання Інтернет-мережі. Комп'ютер може використовуватися на усіх етапах
процесу навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі. Для учня він виконує різні функції: учителя, робочого інструменту, об'єкту навчання і пошуку додаткового матеріалу по багатьох темах програми. Зупинюся
22
на деяких з них.
Пояснення нового матеріалу На цьому етапі уроку найбільш ефективним є учбовий
тип діяльності. Дія учбового матеріалу на учнів багато в чому залежить від міри і рівня ілюстративності усного матеріалу. Візуальна насиченість учбового матеріалу робить його яскравим, переконливим, сприяє кращому його засвоєнню і запам'ятовуванню. При вивченні нової теми можна провести урок-лекцію із застосуванням комп'ютерних презентацій. Пояснення теми уроку супроводжується демонстрацією слайду, на якому дана тема уроку і план вивчення. Потім йде пояснення теми за планом, учні роблять необхідні записи. Після пояснення матеріалу учні виконують усні завдання, потім – в зошитах завдання складніші.
Особливістю застосування комп'ютерних презентацій є наявність автоматичного контролю і обмеження часу демонстрації слайд-шоу, поєднання усного лекційного матеріалу з демонстрацією слайд-шоу дозволяє концентрувати візуальну увагу учнів на особливо значимих моментах учбового матеріалу.
Розв’язування задач
На цьому етапі уроку реалізується повчальний тип діяльності. Відпрацьовуються різні програми, метою яких є навчання учнів розв’язуванню задач, оскільки вони є невід'ємною частиною вивчення фізики. Програми можуть містити завдання різного рівня складності, а також підказки, алгоритми і довідкові матеріали. Відповіді можуть вводитися як в числовому, так і загальному вигляді, причому, в останньому випадку учень вводить формули в комп'ютер за допомогою клавіатури, програма розпізнає відповіді незалежно від способу їх написання.
Контроль знань
Слід сказати декілька слів про комп’ютерне тестування. Комп’ютерне тестування, як і будь-який інший метод
23
діагностики успішності навчальних досягнень, має власні переваги й вади.
До недоліків комп’ютерного тестування можна віднести: - складність розробки науково обґрунтованого змісту
тестів; - можливість відгадування учнями правильних
відповідей, а, отже, ймовірність помилкової оцінки; - відсутність безпосереднього діалогу між викладачем і
учнем і, як наслідок, можливості пояснення помилки. - Порівняно з традиційними формами контролю
комп'ютерне тестування має ряд переваг: - швидке одержання результатів і звільнення викладача
від трудомісткої роботи з обробки результатів тестування; - індивідуалізація процесу навчання (автономність); - певний психологічний комфорт учнів під час
тестування; - оперативність; - підвищення об’єктивності оцінювання знань, і, як
наслідок, позитивний стимулюючий вплив на пізнавальну діяльність учня;
- конфіденційність при анонімному тестуванні; - тестування на комп'ютері більш цікаве у порівнянні з
традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію в учнів;
- виключення негативного впливу на результати тестування таких факторів як настрій, рівень кваліфікації й інші характеристики конкретного викладача;
- можливість застосування технічних засобів; - універсальність, охоплення всіх стадій процесу
навчання; - контроль великого обсягу матеріалу; - зменшення порівняно з традиційним опитуванням
затрати часу на 50 відсотків. Можливі дві форми організації тестів, які умовно можна
назвати "вибери відповідь з пропонованих варіантів" і "напиши правильну відповідь".
24
На цьому етапі комп'ютер допомагає учителеві в управлінні учбовим процесом, видає результати виконання такими, що вчаться контрольних завдань з урахуванням допущених в темі помилок і витраченого часу. Комп'ютер дозволяє учням проводити самоконтроль і взаємоконтроль за виконанням завдань.
Форми використання мультимедійних технологій на
уроках фізики як засіб підвищення пізнавальної активності учнів
На уроках фізики можна застосовувати
найрізноманітніші форми роботи з використанням мультимедійних технологій як засіб підвищення пізнавальної активності учнів. Це може бути використання готових програм по фізиці, наявних в медіатеках; створення власних освітніх ресурсів; робота в мережі Інтернет.
Переваги розроблених відповідно до Державних стандартів освіти програм очевидні. Можна просто узяти наявний електронний ресурс і безпосередньо використати його на уроці або на якомусь з його етапів. Таким чином, можна вивчати цілі теми або вибирати потрібні фрагменти з програми, лише коментуючи їх по ходу уроку.
Побудова уроку із застосуванням повчальних програм і електронних підручників, окрім цього, дозволяє:
- здійснювати автоматичний контроль при використанні готових тестів і контрольних робіт;
- організувати проведення практикумів з віртуальними моделями. (багато явищ, недоступних для вивчення в класах через відсутність устаткування, обмеженості в часі, або що не підлягають прямому спостереженню, можуть бути досить детально вивчені в комп'ютерному експерименті);
- обробляти результати експерименту. Результативність досягається за рахунок високої міри
наочності і зацікавленості учнів у такому вигляді роботи, на
25
уроці підвищується інтерес, відбувається більше осмислене розуміння численних фізичних процесів, схем, моделей. Тут украй потрібно розвивати абстрактне мислення і просторове представлення.
Застосування мультипроектора на уроках фізики
Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість учнів значною мірою залежить від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.
Призначення мультипроектора: - підвищення ефективності навчального процесу; - надання можливості для взаємодії й обговорення в
класі; - розробка цікавих і захоплюючих занять завдяки
різноманітному й динамічному використанню ресурсу; - розвиток мотивації; - вирішення навчальних задач усіх типів; - забезпечення роботи з цілим класом або групою дітей; - активізація зорового сприйняття матеріалу; - розвиток просторової уяви; - модернізація методів і форм навчання. - Форми інтерактивного супроводу: - презентації;відеофільми; - тестові завдання; - інтерактивні вправи; - демонстрації лабораторних робіт; - інтерактивне моделювання процесів тощо; Переваги для вчителя:
26
- дозволяє вчителю пояснювати новий матеріал із центра класу;
- заохочує імпровізацію й гнучкість, дозволяючи вчителю малювати й робити записи поверх будь-яких додатків і веб-ресурсів;
- дозволяє вчителю зберігати й роздруковувати зображення на дошці, включаючи будь-які записи, зроблені під час заняття, не затрачаючи при цьому багато часу й сил і спрощуючи перевірку засвоєного матеріалу;
- дозволяє вчителям ділитися матеріалами один з одним і знову використати їх;
- зручність при роботі у великій аудиторії; - надихає вчителів на пошук нових підходів до навчання,
стимулює професійний ріст. Переваги для учнів: - робить заняття цікавими й розвиває мотивацію; - надає більше можливостей для участі в колективній
роботі, розвитку особистих і соціальних навичок; - звільняє від необхідності записувати завдяки
можливості зберігати й друкувати все, що з'являється на дошці; - учні починають розуміти більше складні ідеї в
результаті більше ясної, ефективної й динамічної подачі матеріалу;
- дозволяє використати різні стилі навчання, викладачі можуть звертатися до всіляких ресурсів, пристосовуючись до певних потреб;
- учні починають працювати більш творчо й стають упевненими в собі;
- учням не потрібна клавіатура, щоб працювати із цим устаткуванням, у такий спосіб підвищується залученість учнів початкових класів або дітей з обмеженими можливостями.
Фактори ефективного використання: - забезпечення доступу до мультипроектора, щоб вчителі
могли набратися досвіду; - використання дошки не тільки вчителями, але й
27
учнями; - надання вчителю часу на підготовку до заняття; - обмін ідеями й ресурсами між вчителями; - розташування екрану в класі таким чином, щоб не
заважало сонячне світло й ніщо не перебувало між проектором і екраном;
- високий рівень надійності й технічної підтримки, щоб звести до мінімуму можливі проблеми.
Слід наголосити, що комп’ютерні технології в освіті є лише складовою частиною педагогічних технологій. Для підвищення ефективності навчання важливий не стільки характер використовуваних засобів, скільки спосіб їх застосування.
Використання Інтернет-ресурсів
На сучасному етапі розвитку суспільства широкого впровадження у навчально-виховний процес набули INTERNET-ресурси. Необхідність їх полягає в тому, що вони надають доступ до інформації, якої немає в традиційних джерелах, або кількість джерел обмежена, а також сприяють обміну фаховою інформацією. В процесі навчання послугами глобальної мережі користується як педагогічний колектив, так і учнівський.
Для освітянської діяльності INTERNET пропонує: - уроки в режимі on-line; - ресурси для викладачів; - ресурси для учнів; - проекти on-line; - Web Quests. Позитивними моменти використання Всесвітньої
комп'ютерної мережі у навчальному процесі: для учнів: - навчання і робота в командах (співробітництво
допомагає у вирішенні проблем); - робота в групах поза навчальним закладом
28
(формування розумових навичок вищого рівня – аналіз інформації);
- зростання в учнів інформаційної грамотності. для вчителів: - знайомство з фаховою інформацією; - використання планів уроків, on-line курсів, Web-
сайтів; - обмін інформацією з колегами і спеціалістами-
експертами з інших навчальних закладів; - об'єднання фахових ресурсів для вирішення загальних
задач. Це говорить про необхідність використання ресурсів
Інтернет у педагогічній діяльності для досягнення більш значущих результатів.
Можна назвати найбільш значущі цілі, реалізація яких виправдовує введення мультимедійних технологій у процес навчання.
Це: - індивідуалізація і диференціація процесу навчання; - здійснення контролю за зворотним зв'язком, з
діагностикою і оцінкою результатів; - здійснення самоконтролю і самокорекції; - забезпечення можливостей тренажу і здійснення з його
допомогою самопідготовки; - наочність (демонстрація динаміки процесів, що
вивчаються, графічна інтерпретація досліджуваних закономірностей);
- моделювання та імітація процесів, які вивчаються і досліджуються, явищ з переходом в «реальність – модель» і навпаки (або без переходу);
- проведення лабораторних робіт в режимі приєднання за допомогою спеціальних пристроїв демонстраційного обладнання до комп'ютера;
- створення і використання інформаційних баз даних, необхідних в навчальній діяльності, і забезпечення доступу до мережі інформації;
29
- посилення мотивації навчання (за рахунок відображення засобів програм, або вміщення в неї ігрових ситуацій);
- озброєння учнів стратегією засвоєння навчального матеріалу;
- формування стилю мислення, уміння приймати варіанти розв'язання (за рахунок систематичної логічної послідовності всіх операцій);
- розвиток творчих здібностей особистості (за рахунок можливостей керувати пізнавальною діяльністю учнів).
Розмаїття методів і форм роботи з уроку в урок впливають на розвиток учнів. Отже, використання нових мультимедійних технологій у освітньому процесі не лише дозволяє інтенсифікувати процес навчання, зробити його більш наочним і динамічним, а й розвивати пізнавальну активність, формувати уміння працювати з інформацією, сприяти становленню особистості «інформаційного суспільства», формувати в учнів дослідницькі уміння, розвивати комунікативні здібності. Це забезпечує швидке і міцне опанування навчального матеріалу, розвиває пізнавальні здібності та розумові якості учнів, сприяє активізації їх пізнавальної діяльності.
Особливості візуального електронного середовища на
уроках фізики
Візуальне середовище на екрані монітора є штучним, по багатьох параметрах таким, що відрізняється від природного. Природним для людини є сприйняття у відбитому світлі, а на екрані монітора інформація передається за допомогою випромінюючого світла. Тому колірні характеристики зорової інформації разом з характеристиками яскравості і контрасту зображення роблять істотний вплив на характер візуального середовища на екрані монітора.
Особливості сприйняття візуальної інформації
30
Досягнення психології сприйняття людиною різних видів інформації дозволяє сформулювати ряд загальних рекомендацій, які слід враховувати під час візуалізації інформації на екрані:
- інформація на екрані повинна бути структурована; - візуальна інформація періодично повинна мінятися на
аудіоінформацію; - темп роботи повинен варіюватися; - періодично повинні варіюватися яскравість
кольорів/гучність звуку; - зміст навчального матеріалу, що візуалізується, не
повинен бути дуже простим або дуже складним /відповідати віковим особливостям.
Організація зорового поля слайду
При розробці формату кадру на екрані і його побудові доцільно враховувати, що існують сенс і відношення між об'єктами, які визначають організацію зорового поля. Компонувати об'єкти рекомендується:
- близько один від одного, оскільки чим ближче в зоровому полі об'єкти один до одного (за інших рівних умов), тим з більшою ймовірністю вони організовуються в єдині, цілісні образи;
- по схожості процесів, оскільки чим більша схожість і цілісність образів, тим з більшою ймовірністю вони організовуються (наприклад, зображення для 1 презентації слід підбирати в єдиному стилі);
- з урахуванням властивостей продовження, оскільки, чим більше елементи в зоровому полі знаходяться в місцях, відповідних продовженню закономірної послідовності (функціонують як частини знайомих контурів), тим з більшою ймовірністю вони організовуються в цілісні єдині образи;
- так, щоб вони утворювали замкнуті ланцюги, оскільки чим більше елементи зорового поля утворюють замкнуті ланцюги, тим з більшою готовністю вони організовуватимуться в окремі образи;
- з урахуванням особливості виділення предмету і фону
31
при виборі форми об'єктів, розмірів букв і цифр, насиченості кольору, розташування тексту і т.п.;
- не перенавантажуючи візуальну інформацію деталями, яскравими і контрастними кольорами;
- виділяти навчальний матеріал, призначений для запам'ятовування кольором, підкресленням, розміром шрифту і т.п .
Колір Об'єкти, зображені різними кольорами і на різному фоні,
по-різному сприймаються людиною. Якщо яскравість кольору об'єктів і яскравість фону значно відрізняються від кривої відносної видимості, то при поверхневому розгляді зображення може виникнути ефект “психологічної плями”, коли деякі об'єкти як би випадають з поля зору. При уважнішому розгляді зображення сприйняття цих об'єктів вимагає додаткових зорових зусиль.
Важливу роль в організації зорової інформації грає контраст предметів по відношенню до фону. Існує два різновиди контрасту: прямий і зворотний. При прямому контрасті предмети і їх зображення темніші, а при зворотному - світліші за фон. У презентаціях доцільно використовувати обидва види, як порізно в різних кадрах, так і разом в рамках одного слайду. Разом з тим, в більшості існуючих електронних засобів, розміщених в глобальних телекомунікаційних середовищах, домінує саме зворотний контраст.
Переважною ж є робота в прямому контрасті. У цих умовах збільшення яскравості веде до поліпшення видимості, а при зворотному – до погіршення, але цифри, букви і знаки, що пред'являються в зворотному контрасті, пізнаються точніше і швидше, ніж в прямому навіть при менших розмірах. Чим більше відносні розміри частин зображення і вище його яскравість, тим менший повинен бути контраст, тим краще видимість. Завжди слід пам'ятати, що комфортність сприйняття інформації з екрану досягається при рівномірному розподілі яскравості в полі зору.
Співвідношення кольорів в колірній палітрі
32
інформаційного ресурсу може формувати і певний психологічний настрій. Переважання темних кольорів може привести до розвитку пригноблюваного психологічного стану, пасивності. Переважання яскравих кольорів, навпаки, – перезбудженню, причому загальне перезбудження організму часто граничить з швидким розвитком стомлення зорового аналізатора, що, безумовно, слід враховувати при прагненні до дотримання вимог ергономіки і здоров`язбереження .
Значення кольорів рекомендується встановлювати постійними і відповідними стійким зоровим асоціаціям, реальним предметам і об'єктам. Крім того, значення кольорів рекомендується вибирати відповідно до психологічної реакції людини (наприклад, червоний колір – переривання, екстрена інформація, небезпека, жовтий – увага і стеження, зелений – той, що вирішує, спонукає до дії і т .д.). Для смислового зіставлення об'єктів (даних) рекомендується використання в презентаціях контрастних кольорів (червоний – зелений, синій – жовтий, білий – чорний ). Але, дуже важливо не зловживати контрастними кольорами, оскільки це часто приводить до появи психологічних післяобразів і колірних гомогенних полів.
Колірний контраст зображення і фону повинен знаходитися на оптимальному рівні, контраст, яскравості зображення, по відношенню до фону повинен бути вище не менше, ніж на 60%. Необхідно враховувати, що червоний колір забезпечує сприятливі умови сприйняття тільки при високій яскравості зображення, зелений в середньому діапазоні яскравості, жовтий – в широкому діапазоні рівнів яскравості зображення, синій – при малій яскравості.
33
Логічні наголоси
З метою оптимізації вивчення інформації, на екрані
рекомендується використання логічних наголосів. Логічними наголосами прийнято називати психолого - аппаратні прийоми, направлені на залучення уваги користувача до певного об'єкту. Психологічна дія логічних наголосів пов'язана із зменшенням часу зорового пошуку і фіксації осі зору по центру головного об'єкту. Найбільш часто використовуваними прийомами для створення логічних наголосів є:
- зображення головного об'єкту яскравішим кольором - зміна розміру, яскравості, розташування - виділення проблисковим свіченням. Кількісною оцінкою логічного наголосу є його
інтенсивність, яка залежить від співвідношення кольору і яскравості об'єкту по відношенню до фону, від зміни відносних розмірів об'єкту по відношенню до розмірів предметів фону зображення. Найбільш переважним є виділення або яскравішим, або контрастнішим кольором, менш переважно виділення проблисковим свіченням, зміною розміру або яскравості. Для залучення уваги до об'єкту в презентації можливо використання декількох логічних наголосів
34
одночасно. Тоді інтенсивність логічного наголосу об'єкту буде рівна сумі цих логічних наголосів. Наприклад, об'єкт може бути виділений одночасно зменшенням яскравості фону, включенням режиму його мигання або проблискового свічення і звуковими сигналами.
На естетико-ергономічні показники презентації і комфортність сприйняття зорової інформації істотний вплив робить ступінь засміченості поля головного об'єкту.
Рекомендується розміщувати в полі головного об'єкту не більше трьох об'єктів. Збільшення числа другорядних об'єктів може привести до розсіювання уваги і, як наслідок, до випадання головного об'єкту з області до злиття другорядних об'єктів з фоном. Форми об'єктів і елементів фону зображення повинні відповідати стійким зоровим асоціаціям і бути схожі на форми реальних. Ігнорування даної вимоги може привести до непотрібних питань і, як наслідок, до втрати навчального часу.
Конкретна кількість ілюстрацій для окремої екранної сторінки або для всієї презентації комплексом вимог спеціально не встановлюється.
Таблиці Для підсилення наочності навчального матеріалу
рекомендується використання таблиць і схем. Таблиці по виконанню їх функціональної ролі розподіляють на роз'яснювальні, порівняльні і узагальнюючі. Роз'яснювальні таблиці в стислому вигляді полегшують розуміння теоретичного матеріалу, що вивчається, сприяють свідомому його засвоєнню і запам'ятовуванню. Порівняльні таблиці є одним з видів його угрупування матеріалу. Порівнюватися можуть будь-які елементи: істотні порівняльні ознаки історичних, соціальних, економічних і політичних об'єктів, типи господарств, типи темпераменту людину і т .п. Узагальнюючі або тематичні таблиці підводять підсумок вивченому теоретичному матеріалу, сприяють формуванню понять. Узагальнюючі в логічній послідовності перераховують основні риси явищ, подій, процесів і т .п .
При створенні презентації рекомендується використання
35
таблиць при необхідності: - підвищити зорову наочність і покращити сприйняття
того або іншого смислового фрагмента тексту; - здійснити певне порівняння двох і більш об'єктів (таких
змістовних елементів тексту, як події, факти, явища, персоналії, предмети, фрагменти текстів і ін.);
- здійснити угрупування безлічі об'єктів; - провести систематизацію об'єктів; - класифікувати і зв'язати компоненти в рамках теми, що
вивчається. - При розробці таблиць для презентацій рекомендується
дотримувати наступні основні правила: - у таблиці повинна бути мінімальна кількість
коментуючого матеріалу; - верхні, нижні і бічні поля таблиці повинні мати
відступи; - колірна палітра таблиці не повинна приводити до
строкатості; - кількість вибраних елементів таблиці повинна
відповідати змісту і характеру виділеного фрагмента тексту і т.п.
Схеми Презентації можуть задовольнити вимоги наочності не
тільки на основі використання таблиць, але і за рахунок включення в них графіків, діаграм, аплікацій, схематичних малюнків. Такі засоби використовуються як для виявлення істотних ознак, зв'язків і відносин явищ, подій, процесів і т.п., так і для формування локального образного представлення фрагмента тексту. За допомогою схематичного зображення автор розкриває явища в їх логічній послідовності, забезпечує наочне порівняння двох або більше об'єктів, а також узагальнює і систематизує знання.
36
При розробці схем і блок-схем для електронних засобів
навчального призначення доцільні рекомендації, аналогічні табличним:
- у схемі або блок-схемі повинно бути мінімальна кількість коментуючого матеріалу;
- верхні, нижні і бічні поля схеми або блок-схеми повинні мати відступи;
- колірна палітра схеми або блок-схеми не повинна приводити до строкатості;
- кількість вибраних складових частин схеми або блок-схеми і їх зв'язків повинні відповідати змісту і характеру виділеного фрагменту уроку.
Маючи в своєму розпорядженні комп'ютерні графічні засоби, при створенні презентацій рекомендується дооформити схеми і блок - схеми з допомогою:
- різноманітної палітри кольорів; - малюнків (малюнок як елемент оформлення схеми або
блок-схеми); - різноманітного набору шрифтів; - різноманітних засобів обрамлення схем; - встановлення певної кількості складових частин і
зв'язків схем; - реалізації ефекту руху схем (анімація). З метою формування в учнів реалістичного образу в
деяких випадках доцільне зіставлення схематичного зображення з іншими видами ілюстрацій. Схема може бути доповнена конкретним текстовим матеріалом, але об'єм його бажано
37
обмежити, оскільки існує небезпека перевантаженості схеми, що утруднить зорове сприйняття матеріалу, понизить цінність схеми.
Компактне розміщення матеріалу, лаконічні умовні позначення дозволяють розвантажити схему або блок-схему, привести її у відповідність з гігієнічними нормами і здоров`язберігаючими вимогами.
Ефекти анімації При створенні презентацій рекомендується декілька
прийомів реалізації ефекту анімації. Прийом типу "накладення". Суть цього прийому полягає
в тому, що автор, вибравши статичну ілюстрацію, розбиває її на складові частини, а потім описує послідовність накладення цих частин один на одного. Так реалізується ефект динамічного зображення і для малюнків. При цьому об'єкт, динамічно змінюючись, не переміщається в просторі. Динамічні ілюстрації, одержані за таким принципом, доречно використовувати в тих місцях презентації, де необхідно проілюструвати в компактній і образній формі суть побудови ряду об'єктів або процесів, викласти послідовність події, що відбувається (або що відбувався), або явища.
Прийом типу "приховування". Суть цього прийому полягає в тому, що заповнена текстом таблиця спочатку закрита, а потім відбувається поступове її відкриття. Створюється ілюзія руху непрозорого паперу по таблиці, що розкриває таблицю частинами. Об'єктами такої анімації можуть бути схеми, блок-схеми або частини лінійного тексту.
Прийом типу "рух в просторі". Відмінність його від прийому "накладення" полягає в тому, що в цьому випадку в інформаційному ресурсі описується послідовність дій, які для ілюстрування здійснюватиме на екрані вибраний об'єкт, що пересувається по траєкторії, яка наперед задана (ефект мультиплікації). Основу зорового ряду складають малюнки, репродукції картин, навчальні картини і відеофрагменти.
38
Малюнки і відеофрагменти забезпечують особливий ефект при поєднанні барвистості і анімації.
Власні сценарії мультимедійних уроків можна підготовити у формі мультимедійних презентацій з використанням програми Power Point з пакета Microsoft Office.
Для демонстрацій на уроці можна використовувати flash-анімації, які створюють різноманітні ефекти руху об’єктів.
Хто не вміє сам створювати flash-анімації, може скористатися готовими анімаціями створеними вчителями, та розміщеними на різноманітних тематичних веб-сторінках в Internet.
Наведемо перелік типів і видів навчальних презентацій, які можна використати в навчально-виховному процесі:
- Конспект уроку. Обов'язкова наявність основних візуальних складових традиційного уроку: тема, мета, план, ключові поняття, закріплення, домашнє завдання і т.д. Ілюстративний ряд грає, в даному випадку, явно допоміжну і незначну роль. Досить часто подібні уроки в змістовній (а іноді, і в ілюстративній частині) орієнтовані на базовий підручник. Дана форма презентації, як правило, частіше називають традиційними мультимедійним супроводом уроку.
- Слайд-шоу. Повна відсутність тексту і акцент на яскраві, великі зображення або колажі (Може демонструватися на початку, в кінці, або всередині уроку, ставлячи за мету створення певного емоційного настрою. Як правило, супроводжується музичними фрагментами). Демонстрація слайд-шоу впродовж всього уроку представляється малоефективною.
- «Тільки текст». Варіант, протилежний по своїй суті тому, що пропонувалося в попередньому пункті. Дидактичний ефект досягається за рахунок зміни типів шрифтів, що використовують, розміру шрифту і колірної гами. Також активно використовуються різні варіанти підкреслень.
- Анімовані схеми. У цьому варіанті презентації особливий акцент зроблено на різних графіках і схемах. Образотворчий ряд – мінімальний. Основна сфера застосування
39
– заняття повторювально-узагальнюючого характеру. - «Опорні сигнали». Фактично даний підхід до
інформаційно-комунікаційних технологій – є розвитком ідей В.Шаталова. Природно, що в даному випадку передбачається робота в офісних програмах і, можливо в графічних редакторах (малювання).
- Заповнюємо таблицю. Варіант презентації рекомендований при проведенні занять, пов'язаних з систематизацією якого-небудь матеріалу. Це можуть бути тематичні, синхронні, хронологічні та інші види таблиць. Використовуючи як фоновий малюнок зображення, характерне для теми, що вивчається, вчитель послідовно виводить на слайд незаповнену таблицю або частково заповнену таблицю (поетапно) і, нарешті, завершений варіант. «Заповнення» таблиці відбувається після відповідного обговорення в класі.
- Аналіз картини. Презентація, «героїнею» якої є одна картина, плакат, зображення (або їх мала кількість). В ході уроку вчитель виділяє (і обговорює з учнями) які-небудь фрагменти цього зображення і організовує роботу навколо змісту і характеристики цього зображення.
- Тренажер. Закріплення умінь, навичок учнів через виконання, і можливістю виправлення помилкових кроків.
- Тестування. Варіант, який також може бути рекомендований при проведенні повторювально-узагальнюючого уроку. За допомогою відповідних гіперпосилань, відповідь учнів супроводжується певною реакцією програми.
- Робочий зошит. «Екранний варіант» робочого зошита на друкованій основі. «Заповнення» зошита відбувається після відповідного обговорення в класі або самостійно вдома. Передбачається середовище для активного моделювання різних об'єктів і ситуацій, творчість учня.
Природно, що всі перераховані вище типи і види уроків можуть використовуватися як окремо, так і в різноманітній конфігурації. Багато що залежить від творчості вчителя, його бачення уроку, і тому конструює презентаційний матеріал до
40
уроку сам вчитель. Розглянемо деякі можливі варіанти використання
мультимедійних технологій на уроках фізики.
Відтворення фізичних процесів Для відтворення фізичних станів об’єкту, процесів та
явищ (наприклад, броунівський рух, залежність траєкторії польоту тіла від кута кидання та від початкової швидкості, дослід Резерфорда, поділ ядер урану, ефект Допплера тощо) можна використати флеш-анімацію, яку можна знайти в інтернет-ресурсах.
Флеш-анімації: а) «Броунівський рух», б) Ефект
Допплера Рухливу картинку також можна створити самостійно за
допомогою налаштувань анімації в PowerPoint. Наприклад, треба пояснити причину заломлення світла на межі двох середовищ. На малюнку показана геометрична інтерпретація даного явища за допомогою налаштувань анімації. Поруч – аналогія даного явища з іншим явищем, більш доступним для розуміння. Ці два змінні елементи підсилюють одна одну, що дає необхідний навчальний ефект.
41
Відтворення фізичних процесів, відображення на екрані моделей об’єктів, явищ, процесів на слайді
Наочне пояснення фізичних законів, правил Без наочного пояснення закономірностей чи правил на
уроці фізики дуже важко зрозуміти учням їх сутність (правило свердлика, правило правої чи лівої руки, правило важелів, тощо).
Для пояснення магнітної взаємодії паралельних і антипаралельних струмів необхідно встановлювати напрямок сили Ампера. За допомогою ілюстрації правила лівої руки на слайді легко продемонструвати його застосування і таким чином пояснити чому паралельні струми притягуються, а протилежні – відштовхуються.
Застосування правила лівої руки
Індивідуальна та групова робота учнів за завданнями
42
A
O
αβ
В
40°
?
O
α β В
55°
?
O
В
35°
?Знайдіть довжину тінідерева
Обчисліть швидкістьсвітла у склі
Що можна прочитати, дивлячись на малюнокчерез склоа) синього кольору,б) зеленого кольору,в) червоного кольору
Показникзаломлення склаn=1,6
2 грн
8 грн8 грн
4 грн
5 грн1 грн
1 2 3
4 5 6
120°
на слайдах На закріплення вивчених нових формул, законів, правил
доцільно задати учням кілька простих якісних чи розрахункових задач, на які учні відповідають з місця.
При вивченні закону Джоуля-Ленца завдання можна сформувати у вигляді таблиці, в якій треба заповнити пусті клітинки.
Застосування закону Джоуля-Ленца Використовувати слайди презентацій можна для
контролю і самоконтролю знань учнів, використовуючи ігрові моменти уроку.
Наприклад, під час узагальнення з теми «Закони поширення світла» у 7 класі готують слайди з малюнками до задач. Кожна задача має свою ціну, яка помічена на таблиці. Учні розв`язують задачі у групах. Яка команда перша знатиме відповідь, гравець її піднімає руку, повідомляє відповідь і «заробляє» гроші.
43
Перевірка знань з теми «Закони поширення світла» Під час вивчення теми «Сила Ампера» на закріплення
засвоєного матеріалу доцільно дати учням завдання на застосування правила лівої руки. Клас ділиться на групи, кожна з яких має вибрати варіант, сформулювати умову якісної задачі і знайти її розв’язок.
Вправи на застосування лівої руки Розв’язування задач на уроці з використанням
презентацій Учителю для розбору задачі дуже зручно використати
мультимедіа, особливо тоді, коли даного типу задачі розв’язують з учнями вперше. Перед оформленням задачі можна наочно змоделювати умову задачі і привести елементарний чи конкретний алгоритм її розв’язування (тоді легше буде учня діяти за ним, маючи його постійно перед очима).
Сам процес розв’язування задачі доцільно зображувати поступово рядок за рядком, щоб учні могли кожен крок задачі зрозуміти і засвоїти. Тим самим учитель спокійно бачить поведінку учнів і контролює процес пояснення задачі.
Пояснення задачі може супроводжуватися відображенням її умови за допомоги рухомих та нерухомих малюнків для кращого розуміння.
З досвіду роботи з учнями, здібності яких оцінюються як середні і нижче середніх можна дійти висновку, що найбільшу складність під час розв’язування задач викликають знаходження невідомих величин з формул, особливо для учнів 7 класів. Тут якраз допоможе прийом із застосуванням певних алгоритмів з
44
використанням ілюстрацій чи анімацій. Знайомство з задачами розрахункового типу
використовують «магічний» трикутник, за яким учні вчаться «шифрувати» формули, які містять по 3-4 величини в одному «трикутнику». Щоб знайти шукану величину, закривають її рукою в трикутнику та отримують необхідну формулу. Такі трикутники допомагають учням уникати помилок під час застосування тієї чи іншої формули.
Методика знаходження робочої формули: Якщо величин у формулі більше трьох і треба знайти
шукану величину, можна використати метод перестановок величин із застосуванням анімації, де можна прослідкувати хід перетворення даної формули до необхідного вигляду.
Що стосується виведення загальної формули з кількох, то застосовують прийом «ланцюжок» або «матрьошка», який демонструється на слайді. В результаті підстановок отримується
формула t = NghV
. У 9 класі, розглядаючи задачі на розрахунок кола,
необхідно ознайомити учнів з методом еквівалентних схем. Суть методу легко продемонструвати застосувавши ефекти анімації. З рисунка 11 видно, що групу паралельно з’єднаних резисторів (обведені червоним контуром) можна замінити одним, що суттєво спрощує хід розв’язування задачі.
45
Послідовне і паралельне з'єднання провідників
R1 +R2 =R
R1=R2=RnR=n*Rn
U1 +U2= U
U1/U2=R1/R2
I = I1= I2
ОпірНапругаСила струму
1/R = 1/R1 + 1/R2
R1=R2=RnR=Ri/n
U1=U2= UI = I1= I2I1/ I2=R2/ R1
ОпірНапругаСила струму
Загальний опір меншийза опір кожного з провідників
Загальний опір більшийза опір кожного з провідників
R=U/I
Застосування методу еквівалентних схем
Застосування опорних конспектів та схем Опорні конспекти та схеми – це викладення основних
понять і фізичних законів, які дозволяють виділяти головне в матеріалі підручника, систематизують матеріал, спрощують запам’ятовування матеріалу і економлять 20-25 % часу на вивчення нового матеріалу.
Опорні конспекти можна використовувати на уроках з використанням мультимедійної дошки, що дозволяє вчителю наочно відобразити матеріал, який вивчається, сконцентрувати увагу учнів на найбільш важливих місцях, багато разів повторювати вивчене, провести оперативний контроль засвоєння матеріалу. Наприклад, на уроці розв’язування задач на розрахунки електричного кола, доцільно повторити з учнями основні операції над параметрами кола при паралельному та послідовному з’єднаннях провідників.
46
ЛІТЕРАТУРА
1. Кларин М. В. Технология обучения: идеал и реальность / М. В. Кларин. – Рига : «Эксперимент»,
2. Артем Попов. Как делать презентации и слайды [ Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.shipbottle.ru/projects/txt/, 2002, Санкт-Петербург.
3. Балтач І. А. Використання комп'ютерних презентацій як засобу підтримки під час навчання розв'язування задач/ І.А. Балтач, О.А. Мальованна, Л.Н. Яцик // Фізика в школах України. – 2006. – № 17. – с. 12-14.
4. Березовський В.С. та ін. Основи комп’ютерної графіки: Навчальний посібник/ В.С. Березовський, В.О. Потієнко, І.О. Завадський.- 2-ге вид., доповн. та дооп.- К.: Вид. група BHV, 2009.- 400 с.
5. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологи / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989.
6. Бронштейн Е.М., Гареева Л.Р., Закирова Г.Ф.. Пакет обучающих программ по школьной стереометрии // Материалы научно-технической конференции "Новые информационные технологии в университетском образовании". - Новосибирск: НГУ. - 1996. - с. 300.
7. Бученко І. В. Комп’ютеризація навчання – свідчення професійної майстерності педагога. Інститут післядипломної педагогічної освіти. – К., 2007. – Режим доступу: http://ippo.org.ua . – Назва з екрану.
8. Волинський В. П. Класифікація комп'ютерних програмно-педагогічних засобів навчання / В.П. Волинський // Фізика та астрономія в школі. – 2005. – № 4. – с. 42-46.
9. Головко М. В. Особливості та перспективи розвитку системи засобів комп'ютерної підтримки шкільного курсу фізики / М.В. Головко // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2006 . – № 5. – С. 22-26.
10. Дементієвська Н. П. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів / Дементієвська Н. П., Морзе Н. В. // Інформаційні технології і засоби навчання : [зб. наук. праць] / за
47
ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К. : Атіка, 2005. – 272 с.
11. Дементієвська Н. П. Як можна комп’ютерні технології використати для розвитку учнів та вчителів / Дементієвська Н. П., Морзе Н. В. // Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання / за ред. С. Д. Максименка, М. Л. Смульсон. – К. : Міленіум, 2005. – Т. 8. – Вип. 1. – 238с.
12. Десятов Л. Д. Методика розвитку історичного мислення засобами наочності / Л. Д. Десятов. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 141 с.
13. Джей Э. Эффективная презентация/ Пер. с англ. Т.А .Сиваковой. – Минск: Амалфея, 1997. – 208 с.
14. Завадський І.О., Заболотний Р.І. Основи візуального програмування/ І.О. Завадський, Р.І. Заболотний: Навчальний посібник.- К.: Вид. група BHV.- 2009.- 272 с.
15. Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика і астрономія. 10-12 класи.- Харків: Основа, 2010.- 112 с.
16. Интернет-обучение: технологии педагогического дизайна/Под ред. к. п. н. М.В. Моисеевой. – М.: Издательский дом «Камерон», 2004. – 216 с.
17. Информационные и коммуникационные технологии в подготовке преподавателей (русское из-дание) / Институт нових технологий по поручению Отдела высшего образования ЮНЕСКО. Division of Higher Education, ЮНЕСКО, 2005.
18. Кирмайер Г. Мультимедиа. – М.: Малип. – 1994. – 256 с.
19. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике / М. В. Кларин. – Рига : «Эксперимент»,
20. Козлов О.А., Солодова Е.А., Холодоз Е.Н. Некоторые аспекты создания и применения компьютеризированного учебника // Информатика и образование, 1995. - п.З. - С. 97-99.
21. Корнєєв В. Комп’ютер і географія // Освіта. – 2003. - №12. – С.10-11.
22. Левченко О.М. та ін. Основи створення
48
комп’ютерних презентацій: Навчальний посібник/ О.М. Левченко, І.В. Коваль, І.О. Завадський.-К.: Вид. Група BHV, 2009.- 368 с.
23. Методичні рекомендації щодо створення мультимедійних презентацій для навчального процесу / Упор. Т.М. Соловйова, О.П. Литвин. – Біла Церква: КОІПОПК, 2011. – С. 11-18
24. Мокрогуз О. П. Інноваційні технології на уроках історії / О. М. Мокрогуз. – Х. : Основа, 2007. – 192 с.
25. Моргун О.М., Підласий А.І. Комп’ютерний підручник як новий дидактичний засіб // Педагогіка і психологія. – 1994. - N 1. - С.117-124.
26. Морзе Н. В. Як навчати вчителів, щоб комп’ютерні технології перестали бути дивом на уроці? // Післядипломна освіта в Україні. – 2005. – № 2. – с. 25.
27. Морзе Н. Методичні рекомендації для тренерів-методистів, Intel Corporation / Морзе Н., Де-ментієвська Н. – К., 2005. – 124 с.
28. Н.А.Костенко «Розвиток творчого потенціалу учнів через упровадження інформаційних технологій» ж. «Інформатика в школі» № 1 2009 р. – С. 10-14.
29. Наумчик П. Сучасна техніка на уроках фізики/ П. Наумчик // Фізика ( Шкільний світ). – 2005. – № 5. – С. 5-7.
30. Новиков С. П. Применение новых информационных технологий в образовательном процессе // Педагогика. – 2003. – № 9. – С.32-38.
31. Оконь В. Введение в общую дидактику. – М.: Высш. шк., 1990. – 382 с.
32. Окопелов О.П. Процесс обучения в виртуальном образовательном пространстве//Информатика и образование. – 2001. – №3. – С. 12-14.
33. Педагогічний програмний засіб “Фізика 9». – Рівне: ПП «Контур плюс». – 2010.
49
