+ All Categories
Home > Documents > РОЗДІЛ I. ОЗДОРОВЧЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ...

РОЗДІЛ I. ОЗДОРОВЧЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ...

Date post: 22-Feb-2020
Category:
Upload: others
View: 14 times
Download: 0 times
Share this document with a friend
5
6 РОЗДІЛ I. ОЗДОРОВЧЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: СУТНІСТЬ, НАПРЯМИ, ЗАВДАННЯ 1. Суть понять «здоров’я», «здоровий спосіб життя» та їхніх складових Здоров’я людини є складним феноменом глобального значення, який може розглядатися як філософська, соціальна, економічна, біо- логічна та медична категорії, як об’єкт споживання, вкладання капіта- лу, як індивідуальна й суспільна цінність, явище системного характе- ру, динамічне, постійно взаємодіюче з навколишнім середовищем, що, у свою чергу, постійно змінюється. Виходячи з цього, складно визна- чити здоров’я у повному обсязі, якщо це взагалі можливо — історія роз- витку науки про здоров’я налічує близько восьми десятків визначень. Узвичаєним у міжнародному спілкуванні є визначення здоров’я, викладене у преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): «Здоров’я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад». Тому здоров’я розглядається не лише як ресурс, а як мета життя. У загальному вимірі здоров’я передбачає наявність сукупності здатностей: — пристосування до середовища і особистих можливостей; — протистояння зовнішнім і внутрішнім хворобам, іншим ушко- дженням, старінню та формам деградації; — збереження себе, природного та штучного середовищ проживання; — розширення можливостей, умов та ареалу проживання, обширу і розмаїття доступного екологічного, інтелектуального та морально- етичного середовища; — збільшення тривалості повноцінної життєдіяльності; — покращення можливостей та здібностей свого організму, якості життя й середовища життєдіяльності; — народження, підтримка й збереження собі подібних, а також культурних, духовних і матеріальних цінностей; — розвиток адекватної самосвідомості, етико-естетичного став- лення до себе, близьких, людства, добра та зла. Світова наука передбачає цілісний погляд на здоров’я як фено- мен, що інтегрує принаймні чотири його сфери, або складові: фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) й духовну. Усі ці складові невід’ємні одна від одної, вони тісно взаємозв’язані й саме у сукупнос- ті виявляють стан здоров’я людини. Фізичне здоров’я визначається такими чинниками, як індивіду- альні особливості анатомічної будови тіла, фізіологічні функції орга- нізму в різних умовах довкілля, під час спокою та руху, рівень фізич- ного розвитку органів і систем організму. www.e-ranok.com.ua
Transcript

6

РОЗДІЛ I. ОЗДОРОВЧЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: СУТНІСТЬ, НАПРЯМИ, ЗАВДАННЯ

1. Суть понять «здоров’я», «здоровий спосіб життя» та їхніх складових

Здоров’я людини є складним феноменом глобального значення,який може розглядатися як філософська, соціальна, економічна, біо-логічна та медична категорії, як об’єкт споживання, вкладання капіта-лу, як індивідуальна й суспільна цінність, явище системного характе-ру, динамічне, постійно взаємодіюче з навколишнім середовищем, що,у свою чергу, постійно змінюється. Виходячи з цього, складно визна-читиздоров’яуповномуобсязі,якщоцевзагаліможливо—історіяроз-витку науки про здоров’я налічує близько восьми десятків визначень.

Узвичаєним у міжнародному спілкуванні є визначення здоров’я,викладене у преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): «Здоров’я — це станповного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лишевідсутністьхворобабофізичнихвад».Томуздоров’ярозглядаєтьсянелишеякресурс,аякметажиття.

У загальному вимірі здоров’я передбачає наявність сукупностіздатностей:

— пристосуваннядосередовищаіособистихможливостей;— протистояння зовнішнім і внутрішнім хворобам, іншим ушко-

дженням,старіннютаформамдеградації;— збереженнясебе,природноготаштучногосередовищпроживання;— розширенняможливостей,умовтаареалупроживання,обширу

і розмаїття доступного екологічного, інтелектуального та морально-етичногосередовища;

— збільшеннятривалостіповноцінноїжиттєдіяльності;— покращення можливостей та здібностей свого організму, якості

життяйсередовищажиттєдіяльності;— народження, підтримка й збереження собі подібних, а також

культурних,духовнихіматеріальнихцінностей;— розвиток адекватної самосвідомості, етико-естетичного став-

леннядосебе,близьких,людства,добратазла.Світова наука передбачає цілісний погляд на здоров’я як фено-

мен,щоінтегруєпринаймнічотирийогосфери,абоскладові:фізичну,психічну (розумову), соціальну (суспільну) й духовну. Усі ці складовіневід’ємніоднавідодної,вонитісновзаємозв’язанійсамеусукупнос-тівиявляютьстанздоров’ялюдини.

Фізичне здоров’я визначається такими чинниками, як індивіду-альні особливості анатомічної будови тіла, фізіологічні функції орга-нізму в різних умовах довкілля, під час спокою та руху, рівень фізич-ногорозвиткуорганівісистеморганізму.

www.e-ranok.com.ua

7

Досферипсихічногоздоров’яналежатьіндивідуальніхарактеристи-кипсихічнихпроцесівівластивостейлюдини—особливостімислення,характеру, психоемоційного типу (зокрема, збудженість, емоційність,чутливість), які зумовлюють силу і швидкість реакцій на подразникита життєві ситуації, рівень стресу, вірогідність афектів, уяви, почуттятощо.Психічнездоров’ятакожзначноюміроюзумовлюєпотребилюди-ни,мотивацію,психологічнінастанови,життєвіцілітощо.

Духовнездоров’ятіснопов’язанеізбагатствомдуховногосвітуосо-бистості, знанням і сприйняттям духовної культури (цінності освіти,науки, мистецтва, релігії, моралі, етики тощо). Це рівень свідомості,особливості світогляду й життєвої самоідентифікації, ставлення досенсу життя, оцінка власних здібностей і можливостей їх реалізаціївідповідно до усвідомлених ідеалів, життєві цілі, загалом менталь-ністьлюдини.

Соціальнездоров’яхарактеризуєтьсярівнемсоціалізаціїособистос-ті,ставленнямдонорміправил,прийнятихусуспільстві,соціальнимизв’язками з людьми та соціальними інститутами, набутим соціальнимстатусом та прагненням до його підвищення у межах чинних законівіморальнихтрадицій,джереламиірівнемдоходівівитраттощо.

Здоровий спосіб життя — це динамічна система поведінки люди-ни, базована на глибоких знаннях різних факторів, що впливають наздоров’ялюдинитанавибірнеюалгоритмівповедінки,якімаксималь-нозабезпечуютьзбереження,зміцненняздоров’я.Крімтого,цепостій-не коригування своєї поведінки завдяки набутому досвіду і з оглядунавіковіособливості.

СкладовіЗСЖ(здоровогоспособужиття)охоплюютьрізноманітніелементи,щостосуютьсяусіхсферздоров’я—фізичної,психічної,со-ціальноїтадуховної.

Найважливіші з них — харчування (у тому числі якісна питнавода, необхідна кількість вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів,вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок), побут (якістьжитла,умовидляпасивногойактивноговідпочинку,рівеньпсихічноїтафізичноїбезпекинатериторіїжиттєдіяльності),умовипраці(безпе-канетількиуфізичному,айупсихічномуаспекті,наявністьстимулівіумовпрофесійногорозвитку),руховаактивність(використаннязасо-бів фізичної культури й спорту, різноманітних систем оздоровлення,спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтрим-ку,відновленняпісляфізичнихіпсихічнихнавантажень).

Неабияке значення для здорового способу життя мають інформо-ваність людей і можливість доступу до спеціальних профілактичнихпроцедур, здатних протидіяти природному процесу старіння, сприят-ливих екологічних умов, достатньої системи охорони здоров’я. Крімтого, існує багато інших складових ЗСЖ, що стосуються переважноне тільки фізичного і психічного, а й соціального і духовного здоров’я(відсутність шкідливих звичок, світоглядні настанови на пріоритетнуцінністьздоров’ятощо).

www.e-ranok.com.ua

8

2. Просвітницька робота з батьками як умова виховання здорової дитини

Досвід діяльності освітньо-виховних закладів свідчить, що успіш-невихованняздоровоїдитиниможливелишезаумовиконструктивноївзаємодії сім’ї та школи. Навіть якщо школа і спроможна впливати наформуванняздоровогоспособужиттяучнів,тоїївпливпослаблюєтьсябезпідтримкибатьків.Самесім’янесеосновнувідповідальністьзароз-витокіздоров’ядитини,босамеунійзакладаютьсянайважливішірисиособистості. Досвід, який дитина набуває у сім’ї, визначає її індивіду-альну поведінку, формує її цінності. Від того, які відносини склалисяусім’ї,залежатьрозвитоксамосвідомостідитини, їїдуховнийіпсихіч-нийстан,можливістьсоціальноїтафізичноїадаптаціївсоціумі.

Відомо,щомайжеусібатькипозитивноставлятьсядозбереженняйзміцненняздоров’ясвоїхдітей,аленевсівониєвзірцямиздоровогоспособу життя, не навчають його і своїх дітей. У більшості батьків несформовані ціннісні уявлення про здоров’я людини й здоровий спосібжиття.Унихвідсутнінеобхіднізнанняпровсебічнийрозвитокдити-ни,формиорганізаціїзанятьфізичноюкультурою,методизагартуван-ня,раціональнехарчуваннятощо.

Переважнабільшістьбатьківневолодієметодамитаспособамифор-муванняздоровогоспособужиття.Томуодниміззавданьучителяєпід-вищенняролісім’їуформуванніздоровогоспособужиттяучнівмолод-шоговіку,організаціяспільноїоздоровчоїдіяльностішколитасім’ї.

Перший підхід до вирішення поставленого завдання полягаєв необхідності разом з батьками обговорити програму з формуваннякультури здоров’я їхніх дітей, заручитися їхньою підтримкою, а післяцього виробити спільні шляхи вирішення проблеми, тобто зробитибатьківсвоїмиспільниками.

Другий підхід ґрунтується на тому, що батьки зазвичай не зна-йомі з батьками однокласників своїх дітей, мало спілкуються з ними,не знають, який устрій життя в їхніх родинах. Тому бажано створитиумовидляспілкуваннябатьків,сформуватибатьківськуспільноту.

Загалом, структура взаємодії школи та сім’ї з означеної проблемимістить:1. Педагогічнудіагностикусімей(особливостіпсихологічногокліма-

ту,факторивпливусімейногосередовищаназдоров’ядітей,рівеньпідготовкибатьківдовихованнятощо).

2. Визначення завдань і способів взаємодії батьків і педагогів щодозбереження та зміцнення здоров’я дітей, формування їхнього здо-ровогоспособужиття.

3. Озброєння батьків валеологічними знаннями та оздоровчими ме-тодиками.

4. Організацію різних форм спільної роботи, щоб забезпечити непе-рервність і систематичність у формуванні здорового способу жит-тядітей,аналіз ікорекціюспільноїроботиуцьомунапрямку.

www.e-ranok.com.ua

9

Наступний підхід — індивідуальна роботи з батьками. Знаннявиховних можливостей та характеру взаємодії з дітьми, рівень пе-дагогічної культури та культури здоров’я є вихідними положеннямиу диференційованому підході до кожної сім’ї. Він дає можливість по-глиблювати контакти з батьками, опиратися на їхні почуття до своїхдітей,знаходитиневичерпнірезервисімейноговиховання.

Основні форми залучення батьків до оздоровчого виховання мо-лодшихшколяріввідображеніутаблиці:

Масові Групові індивідуальні

Батьківськийпедагогіч-нийвсеобучБатьківськізбориЛекціїЗустрічізфахівцями(наркологом,психоло-гом,лікарями)КонференціїТематичнівечоризапи-таньівідповідейПедагогічніконсиліумиНароднийуніверситетпедагогічнихімедичнихзнаньСпільніекскурсіїСпільніспортивнісвята

ГруповібесідиГруповідискусіїДиспутизпроблемсімейноговиховання,збереженняздоров’ядітейГруповіконсультаціїОбміндосвідомзпитаньформуванняздоровогоспособужиттяСпівбесідизфахівцямирізнихгалузейКолективнапідготовкавиховнихгодин,виста-вок,вікторинтощоРоботазаінтересами.Заняттяусекціях,гуртках

ІндивідуальнібесідиІндивідуальніконсуль-таціїСамоосвітаПошукінформаціїзпи-таньфізичного,пси-хічноготасоціальногоздоров’ядітейДопомогавоформленністіннівокВідвідуваннясімейДіяльністьубатьків-ськомукомітеті

Робота педагогів шкіл з батьками здійснюється у двох напрям-ках: з колективом батьків та індивідуально. На практиці склалисянайбільш раціональні її форми: загальні та класні збори батьків, ко-лективні та індивідуальні консультації, бесіди, лекції, конференції,оформлення різних за формою та змістом текстових матеріалів, фото-монтажі, виставки робіт учнів. Батьки залучаються до участі в орга-нізації навчально-виховного процесу: керівництво гуртками, виступипередбатькамитадітьми,підготовкатаучастьупроведенніпозаклас-ноїйпозашкільноїроботи,господарськадопомога.

Налагодження з батьками доброзичливих контактів відбуваєтьсялегше, якщо педагог будує спілкування цілеспрямовано, зважуючина ситуацію, наперед обдумує не тільки зміст бесіди, а й її хід, мож-ливі варіанти та несподівані повороти. Даючи поради, прагнучи, як-що це необхідно, внести корективи до виховних дій батьків, потрібнопам’ятати, що пряме нетактовне втручання у внутрішні справи сім’їможе спричинити протест і заподіяти важковиправної шкоди. Аджекожнийбатьковиховуєсвоїхдітейтак,яквважаєзапотрібне,виходя-чизісвоїхзнань,умінь,відчуттівіпереконань.

www.e-ranok.com.ua

10

Індивідуальна робота з батьками та іншими дорослими членамисім’їскладнайрізноманітна.

Перевагою індивідуальної роботи є те, що, перебуваючи наодинцізпедагогом,батькивідвертішерозповідаютьйомупросвоїпроблемивну-трішньосімейних відносин, про які ніколи б не сказали при сторонніх.Підчас індивідуальнихбесіднеобхіднодотримуватисяголовногоправи-ла:змістіндивідуальноїбесідиповиненбутивідомийлишеїїучасникам.Слідуважноставитисядопроханьбатьків.Невиконатипроханняможнатількиутомуразі,якщоцеможенашкодитидитині.Індивідуальнеспіл-кування не тільки дає можливість вчителеві впливати на батьків, а й ба-гатоучомудопомагаєувиборіправильногопідходудодітей.

Великі можливості надає робота з колективом батьків: широкапедагогічна інформація, обмін досвідом, створення в необхідних ви-падках громадської думки, залучення батьків до участі в житті кла-су. Ця робота ведеться у двох напрямках: підвищення педагогічноїкультури батьків та об’єднання батьків у згуртований колектив, ді-яльність якого спрямована на підвищення рівня оздоровчої роботизусімадітьми.

Колективні консультації для батьків можуть бути планові та поза-планові. Час і терміни проведення планових консультацій педагог на-мічає заздалегідь. Від теми майбутньої консультації залежить, чи усібатькибудутьзапрошені(можливо,лишеті,якімаютьпроблеми,висвіт-леннюякихприсвячуєтьсяконсультація).Позаплановіконсультаціїпри-значаються як за ініціативою учителя, так і на прохання самих батьків.

3. Умови збереження фізичного здоров’я дитини в родині

Початок навчання дитини у школі завжди викликає багато пи-тань.Якимвонобудедлямалюка?Яквінадаптуєтьсяуновомужитті?Зякимнастроємпочненавчання?

Нам хотілося б поговорити не стільки про молодших школярів,скільки про батьків та їхнє ставлення до успіхів та невдач дітей, до-помогтиїмзрозуміти,щоїхняпідтримкадопоможеналаштуватисянашкільне життя. Але для вирішення цієї проблеми учителю доцільнодатикількапорадбатькам.

Поради батькам у формуванні самоорганізації дитини-школяра

Як допомогти дитині самоорганізуватися й організувати своє робоче місце

•Вчасно лягати спати й вставати, щоб не запізнитися до школи,встигнувши перед цим без особливого поспіху прибрати постіль,провітритикімнату,зробитиранковугімнастику,виконатитуалет-нійводніпроцедури,добрепоснідати.

www.e-ranok.com.ua


Recommended