Теорія та методика фізики...

Міністерство освіти та науки УкраїниНаціональна металургійна академія України

ТТееооррііяя ттаа ммееттооддииккааннааввччаанннняя ммааттееммааттииккии,,ффііззииккии,, ііннффооррммааттииккии

Збірник наукових праць

Том 3

Кривий РігВидавничий відділ НацМетАУ

2002

2

УДК 371

Теорія та методика навчання математики, фізики,інформатики: Збірник наукових праць: В 3-х томах. – КривийРіг: Видавничий відділ НацМетАУ, 2002. – Т. 3: Теорія та мето-дика навчання інформатики. – 292 с.

Збірник містить статті з різних аспектів дидактикиінформатики і проблем її викладання в вузі та школі. Значну ува-гу приділено проблемам розвитку методичних систем навчанняінформатики та впровадження нових інформаційних технологійу викладання базових дисциплін.

Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів,наукових та педагогічних працівників.

Редакційна колегія:В.М. Соловйов, доктор фізико-математичних наук, професорЄ.Я. Глушко, доктор фізико-математичних наук, професорО.І. Олейніков, доктор фізико-математичних наук, професорО.В. Сергеєв, доктор педагогічних наук, професорВ.І. Клочко, доктор педагогічних наук, професорО.Д. Учитель, доктор технічних наук, професорЯ.В.Шрамко, доктор філософських наук, професорІ.О. Теплицький, відповідальний редакторС.О. Семеріков, відповідальний секретар

Рецензенти:Г.Ю. Маклаков – д-р техн. наук, професор кафедри кібернетики

та обчислювальної техніки Севастопольського національ-ного технічного університету, науковий керівник лабора-торії біокібернетики, дійсний член Міжнародної академіїбіоенерготехнологій

А.Ю. Ків – д-р фіз.-мат. наук, професор, завідувач кафедри тео-ретичної фізики Південноукраїнського державного педа-гогічного університету (м. Одеса)

ISBN 839-0642-62-1

3

ЗАСОБИ НАВЧАННЯ СИСТЕМ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬЗА НЕЧІТКИХ АПРІОРНИХ ДАНИХ

М.В. Абу Аль-Наадж, В.А. Долока, А.А. Кабир, В.Г. Рябцевм. Черкаси, Черкаський державний технологічний університет

Для розпізнавання діагностичних властивостей тестів порядз визначеними часовими параметрами пропонується використо-вувати лінгвістичну змінну – вірогідність діагностування. Роз-глядається отримана таким чином нечітка модель діагностичнихвластивостей тестів, яка може бути застосована при розробціпрограм ефективних випробувань мікросхем пам’яті.

Для автоматизованого проектування тестової і діагностичноїінформації, необхідної для перевірки працездатності і локалізаціїнесправностей напівпровідникових запам’ятовуючих пристроївнеобхідна інтеграція набору програмних засобів у загальну сис-тему, що дозволить вирішувати всі задачі, що виникають прирозробці, виготовленні й експлуатації виробівнапівпровідникової пам’яті. Виготовлювачі контрольно-діагностичного устаткування зможуть вибирати структуру тес-терів, робити розробку і налагодження програм діагностичнихтестів. Виготовлювачам мікросхем пам’яті потрібні засоби вибо-ру оптимального набору тестів для їхнього застосування придіагностуванні промислових виробів з конкретними значеннямипараметрів [1].

Фірмам, що здійснюють випуск мікросхем і модулів пам’яті,потрібні засоби підтримки прийняття рішень для забезпеченнявипуску якісних виробів з мінімальними виробничими витрата-ми і засоби спілкування з діагностичними засобами, що во-лодіють зручним інтерфейсом користувача. Фірми, щоздійснюють зборку комп’ютерів з готових плат і модулів, маютьпотребу в інформації про якість комплектуючих виробів, що во-ни одержують від різних постачальників. Для проведення кон-сультацій у сервісному центрі необхідно зосередити докладнівідомості про особливості модулів і про рейтинг фірм їх, що по-ставляють.

Якщо уявити множину усіх можливих відмов мікросхемпам’яті у вигляді універсальної множини σ, то її підмножина η –

4

це множина тих відмов, які виявляються за допомогою досліднихтестів. Множина η утворюється шляхом об’єднання підмножинηі

Uκ

ηη1=

=i

i , (1)

Uκ

ηηηση1

;\=

∉=i

i , (2)

де { }kηηη ,...,2,1 – підмножини відмов, які були виявлені тестами

κπππ ,...,, 21 відповідно;η – множина невиявлених відмов.

Якщо позначити вірогідність діагностування тестом iπ через

dі=

Uκ

η

η

1=ii

i , (3)

то діагностичні властивості тесту iπ можна представити у ви-

гляді кортежуji = (di ,ti) , (4)

де ti – тривалість виконання і-го тесту.Час виконання тесту залежить від складності застосованого

алгоритму, має функціональну залежність від обсягу виробу,який діагностується та легко обчислюється. Значно складніше, аіноді й зовсім неможливо апріорно визначити точне значеннявірогідності діагностування різних тестів, тому дану зміннуможна вважати нечіткою лінгвістичною змінною [2], яка можеприймати наступні значення:

l – низька;lm – нижче середньої;m – середня;hm – вище середньої;h – висока.Графіки функцій приналежності для наведених вище значень

лінгвістичної змінної вірогідності діагностування зображені нарис. 1, де d – вірогідність діагностування.

5

Рис. 1. Функції приналежності лінгвістичної змінної вірогідностідіагностування

Функції приналежності низької вірогідності діагностуванняlµ дорівнює одиниці, якщо тести не виявляють жодної відмови.

Значення цієї функції зменшується і сягає значення 0.5, якщотести виявляють 18% всіх відмов. Значення цієї функції набли-жається до нуля за умов виявлення 20% відмов.

При зростанні або зменшуванні вірогідності діагностуваннязначення функція приналежності таких тестів зменшується і здостатньо високою точністю може бути задана модифікованоюкривою Гауса (5).

( )25.020 −−= dm eµ . (5)

Під час здійснення діагностування мікросхем пам’яті можнавизначити імовірність виникнення відмов різних видів :

15

1

=∑=i

ic , 1,0=ic , (6)

де ci – імовірність виникнення відмови і-го виду.Твердження (6) буде справедливим тільки під час процесу

діагностування неполагоджених мікросхем пам’яті, коли вжевідомо про існування відмови. При рівно імовірному розподілу

6

всіх видів відмовc1=c2=...=c5=0.2.

Однак, у деяких випадках такий розподіл може не існуватина практиці. Наприклад, для мікросхем пам’яті статичного типуc5=0. Таким чином, задаючи імовірність виникнення відмоврізного виду можна враховувати особливості структури виробів,які діагностуються, та визначати середнє значення вірогідностівиявлення відмов кожним тестом:

∑=

=5

1

*i

ij

ij

cp cdd , (7)

j – номер тесту;і – вид відмови;ci – імовірність виникнення відмови і-го виду;

jid – вірогідність виявлення відмов і-го виду j-м тестом.

Але не завжди можна застосувати навіть найефективнішітести, бо звичайно задається ще й максимально допустимий часtmax, який визначається виробничими обмеженнями. Ці обмежен-ня зумовлені досягненням високої продуктивності процесудіагностування, яка забезпечує випуск необхідного обсягу про-дукції за визначений інтервал часу: зміну, добу, місяць і т.д.Враховуючи цю обставину, введемо коефіцієнт якості тестів зачасом їх здійснення:

<−

=

>

=

,,

,,

,,0

maxmax

max

max

max

ttnput

tt

ttnpu

ttnpu

k

jj

j

j

j ε (8)

де ε – наперед задане мале число;tj – час здійснення j-го тесту;tmax – максимальний час, відведений на діагностування;kj – коефіцієнт якості за часом для j-го тесту.Комплексний критерій якості Qj кожного тесту можна визна-

чити за його лінгвістичним та часовим параметрами:Qj=dj*kj, (9)

7

dj – вірогідність діагностування за допомогою j-го тесту.Потім, виходячи з аксіоматичних визначень, які приведені в

[3], можна здійснити розподіл тестів на неперспективні, перспек-тивні та оптимальні за Парето. З упорядкованої послідовностінас цікавлять тести, які мають високі значення комплексногокритерію якості та відповідають економічним можливостям ви-робництва:

∑=

≤ω

αkk tt max , (10)

де { }ωβα ,...,,∈k - номери тих тестів, які були включені уефективну тестову послідовність;

tk – час роботи k-го тесту.Комплексний критерій якості бажано обчислювати за допо-

могою (9), якщо вплив часових та лінгвістичних характеристикдля користувача рівноважний. Але коли більш важливим є вико-ристання найбільшої кількості тестів у заданий інтервал часу,можна замість (9) використовувати наступне рівняння:

jjj kdQ += . (11)

Для кожного і-го виду відмов визначаємо вірогідність йоговиявлення, яку можна спрогнозувати:

ik

inp dd max= , (12)

де { }ωβα ,...,,∈k , 5,1=i .Середнє значення вірогідності виявлення всіх розглянутих

видів відмов, яку можна спрогнозувати dcp має наступний ви-гляд:

∑=

=5

151

i

inpcp dd . (13)

Одеж ми здійснили розподіл тестів за їхньою ефективністю.Метод вибору послідовності тестів, який був розглянутий вище,є заснованим на принципі нечітких апріорних даних і дозволяєвраховувати об’єктивний досвід та кваліфікацію спеціалістів вобласті діагностування мікросхем пам’яті. Даний метод можнавикористовувати в системі підтримки прийняття рішень, де вра-ховуються як точні кількісні параметри, так і інформація, якапредставлена в лінгвістичній формі, яка легко сприймається [4].

8

При застосуванні даної експертної системи знижуються витратина апаратні ресурси, а також на ресурси часу оператора, що доз-воляє за один і теж час провести тестування більшої кількостімодулів пам’яті з більшою ефективністю.

Література1. Мельников А.В., Рябцев В.Г. Контроль модулей памяти. – К.:

Корнійчук, 2001. – 172 с.2. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и ее примене-

ние к принятию приближенных решений. Пер. с анг. – М.:Мир, 1976. – 165 с.

3. Кириленко Н.Л., Рябцев В.Г., Кхан М.Х. Метод принятия ре-шений при разработке программ испытаний памяти. – Про-блемы программирования. – 2000. –№1-2. – С. 507–512.

4. Тимченко А.А., Рябцев В.Г., Кхан М.Х.. Система поддержкипринятия решений при производстве модулей полупровод-никовой памяти // Вестник Харьковского государственногополитехнического университета. – 1999. – № 71. – С. 138–145.

9

ІНФОРМАЦІЙНІ КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇВ МЕТОДИЦІ ВИКЛАДАННЯМАТЕМАТИЧНИХ

ДИСЦИПЛІН І ЗАДАЧАХ ПІДВИЩЕННЯФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ ВИПУСКНИКІВ

ВУЗІВ. ДИСТАНТНЕ НАВЧАННЯ

С.В. Амбросовм. Одеса, Одеський державний екологічний університет

Робота присвячена аналiзу сучасного стану використанняінформаційних (комп’ютерних) технологій у навчальному про-цесі, зокрема, в методиці викладання математичних дисциплін, атакож взагалі підготовки фахівців–випускників інженернихвузів, пошуку нових ефективних форм, методiв та концепцiй зметою пiдвищення рiвня підготовки фахівців (як приклад, випу-скників факультету комп’ютерних наук та менеджменту ОДЕ-кУ). Ретельно розглядається комплекс питань розвитку новихосвітніх програм, якi базуються на використанні сучаснихінформаційних (комп’ютерних) технологій. Аналізуються п’ятьаспектів використання інформаційних технологій: навчальний,науковий, методичний, психолого-педагогiчний та виховний.Пiдвищення рiвня та ефективностi навчального заняття можебути досягнуто на шляху використання нових форм проведеннянавчальних занять у комп’ютерних класах вузiв з використаннямпрограмних пакетiв. Важливий шлях пiдвищення ефективностiосвiтнього процесу – це широке використання спецiальних тестiвконтролю, комп’ютерних автоматизованих експертних системоцiнки рівня підготовки фахівців. Принципово нові можливостівідкриваються на шляху використання дистантних методів нав-чання з широким використанням Internet. В ОДЕкУ розробленіможливості дистантного навчання фахівців з математичних дис-циплін, а також декотрих спеціальностей, зокрема,комп’ютерних наук та менеджементу природоохоронноїдіяльності тощо. Відповідні матеріали представлені в Інтернетіна сайтах:http://www.farlep.net/~dit/ http://www.farlep.net/~Odessa_vs_AIDS/

10

ПРО ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇСИСТЕМИ LINUX УШКОЛАХМІСТА ЛЬВОВА

С.Є. Апуневич, Г.Г. Злобінм. Львів, Львівський національний університет

імені Івана Франка

У 1981 році після оголошення фірмою IBM відкритостіархітектури IBM PC у всьому світі, і у Радянському Союзі зок-рема, розпочались розробки IBM-подібних ПЕОМ. Незважаючина заклики провідних радянських вчених, забезпечення власнихрозробок (ЕС-1840, Искра-1030, Нейрон) системними та при-кладними програмами здійснювалось прямим запозиченням роз-робок фірм Microsoft (MS-DOS, MS-Windows, MS-Office),Borland (Turbo-Pascal, Turbo C) і ін. Після проголошення неза-лежності Україна продовжила цю радянську традицію. Власнірозробки програмного забезпечення проводились у вкрай недос-татніх обсягах. Можливість безоплатного встановленняпіратських копій MS Windows та MS Office перетворило їх в Ук-раїні у стандарт “де-факто”. Будь-які спроби звернути увагу наінше програмне забезпечення блокувались твердженням“Навчальні заклади повинні навчати студентів (учнів) того, щовони зустрінуть на майбутніх робочих місцях”. А на робочихмісцях дійсно були крадені MS Windows, MS Office, PageMaker,Photoshop, Corel Draw і т.д.

Фахівці неодноразово попереджали міністерство освіти Ук-раїни про небезпечність такої політики [1], однак жодної реакціїз боку міністерства на ці попередження не було! Ситуація до-корінно змінилася у першій половині 2001 року. Спочатку вКиєві, а згодом і по всій Україні розпочалися перевіркиліцензійності програмного забезпечення у комерційних структу-рах. Внаслідок цих перевірок комерційні структури стали наво-дити лад з програмним забезпеченням, яке використовується наїх ПЕОМ. У першу чергу фірми обмежили перелік програм,встановлених на ПЕОМ, різко зріс інтерес до програмного забез-печення, яке поширюється на безоплатній основі. Багатокомп’ютерних фірм стали використовувати ОС Linux в якостіпопередньо встановленого програмного забезпечення. Такимчином на “майбутніх робочих місцях” з’явилися операційна сис-

11

тема Linux, офісний пакет Star Office, графічний редактор Gimp іт.ін. А в цей час міністерство освіти України підписало мемо-рандум з фірмою Microsoft, в якому MS Windows та MS Officeфіксуються в якості освітніх стандартів. Почав формуватися не-безпечний розрив між освітньою політикою та реальним життям.У багатьох містах України в засобах масової інформації розгор-нулися дискусії з приводу використання безоплатного програм-ного забезпечення у навчальних закладах, лише у Львові запівроку з’явилося щонайменше три таких публікації [2–4]. Всеце створило сприятливий грунт для запровадження вільно-поширюваного програмного забезпечення у школи – в грудні2001 року гуманітарна комісія Львівської міської Ради народнихдепутатів прийняла рішення про використання ОС Linux у ново-придбаних ПЕОМ для львівських шкіл. За рахунок зменшеннявидатків на придбання ліцензій на MS Windows та MS Office церішення дозволило збільшити кількість придбаних ПЕОМ на 20відсотків. Таким чином, 21 школа м. Львова отримала по 6 ПЕ-ОМ (процесор Celeron 733, оперативна пам’ять 128M, жорсткийдиск 10 Гб, дисплей 15" SVGA, локальна мережа) з ОС Linux таофісними пакетами K-Office, Open Office, Star Office. Для вчи-телів інформатики цих шкіл з 3.1.2002 р. по 11.1.2002р. та з27.3.2002 р. по 30.3.2002р. були проведені курси по методиці ви-користання ОС Linux, а також видані методичні вказівки щодовикористання ОС.

Однієї операційної системи недостатньо для забезпеченняшкільного курсу інформатики, програма курсу передбачає на-явність таких програмних засобів і пакетів (у дужках подані па-кети для ОС Linux):

1) операційна система – (Linux +KDE+Gnome+…)2) менеджер [розпорядник] файлів – (Konqeror+MC+…)3) текстовий процесор – (Abiword, Kwrite, StarWriter, …)4) табличний процесор – (Gnumeric, StarCalc,….)5) графічний редактор – (Gimp, Killustrator, StarDraw)6) система керування базами даних – (Adabas)7) експертна система8) компілятори для мов програмування – (Free Pascal, Kylyx,

…)9) програми для роботи в Інтернеті – (Netscape

12

Communicator, Mozylla, Konqeror, …)10) педагогічні програмні засоби.Лише два пункти цього переліку не містять (тимчасово) кон-

кретних назв програмних продуктів, однак хто у міністерствіосвіти вкаже назву навчальної експертної системи, яка надаєтьсяшколам України безоплатно? Що стосується педагогічних про-грамних засобів, то для ОС Linux їх створено дуже багато,потрібно лише відібрати, відтестувати, освоїти, а також розроби-ти власні україномовні.

1. Рішення п’ятої науково-методичної конференції“Використання персональних ЕОМ у навчальному процесі ви-щих і середніх навчальних закладів” м. Львів, 2–3 червня 1998 р.

2. Г. Злобін. MS OFFICE та MS WINDOWS у школі: обду-маний вибір чи фатальна недбалість? Поступ, №107 від 16.7.2001р.

3. П. Січень. Білл Гейтс наживається на наших дітях. По-ступ,№181 від 29.11.2001 р.

4. М. Романенко. Львівські школи комп’ютеризуються(Міносвіти перешкоджає). Поступ,№6 від 19.1.2002 р.

13

ВИКОРИСТАННЯ ОС LINUXУШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІНФОРМАТИКИ

С.Є. Апуневич, Г.Г. Злобінм. Львів, Львівський національний університет


Використання безоплатно-поширюваної ОС Linux лише ульвівському освітянському тендері 2001 року дозволилозбільшити кількість придбаних робочих місць учня на 21 ПЕОМ(20% від загальної кількості запланованих). Враховуючи рівеньзабезпеченості шкіл України кабінетами сучасної навчальної об-числювальної, такий доважок є аж ніяк не зайвим. Разом з тим цяопераційна система довший час з часу її створення (1993 рік) за-лишалася поза увагою більшості освітян. Ситуація істотнозмінилася у 2001 році з огляду на дві обставини:

І) в Україні розпочались перевірки ліцензійності програмно-го забезпечення, встановленого на ПЕОМ українських користу-вачів;

ІІ) останні інсталяційні збірки (ASP Linux 7.2, Mandrake 8.1)мають доволі зручний графічний інтерфейс та україномовнийдіалог більшості пакетів (порівняйте з обіцяною українізацієюOutlook-XP таWord-XP до 1.7.2002 р.).

Звичайно заклади освіти (середні та вищі) можуть і далідрімати у звичному закутку операційної системи для тупаків (fordummings), адже ж Міністерство освіти і науки Українипідписало меморандум з Microsoft і по Україні, як брехня по се-лу, поповзли чутки про наміри Білла Гейтса просто подаруватиосвітнім закладам MS Windows та MS Office. Однак, навіщо тодізнадобилась інвентаризація встановлених в освітніх закладахпрограм різних виробників? З огляду на ці обставини деякіосвітні заклади м. Львова (Львівський медичний університет,Львівський банківський інститут, 22 загальноосвітні школи)зважились на впровадження ОС Linux у навчальний процес.

Для оцінки можливості використання ОС Linux у шкільномукурсі інформатики розглянемо основні методи роботи з цієюопераційною системою (далі скорочено подається текст мето-дичних вказівок для вчителів інформатики щодо роботи з ОС

14

Linux).1.1. Файлова система ОС LinuxДля довготривалого збереження інформації використовують

диски (магнітні і оптичні). Запис інформації на диску називаютьфайлом (англ. file – стосик). Кожен файл має своє ім’я, Linuxдозволяє імена файлів довжиною до 256 символів. Для полег-шення роботи з файлами рекомендується використовувати роз-ширення імені файлу, яке відділяється від імені крапкою. Реко-мендовані розширення імен файлів:

txt – текстовий файл;htm, html – текстовий файл в форматі Hyper Text Media

Language Format (тексти з вбудованими посиланнями на іншіджерела інформації, широко використовуються в Інтернеті);

xpm, jpg, gif, png – графічні файли;au, wav – звукові файли;z, tar, gz, tgz – архівні файли.Розглянемо приклади імен файлів:readme.txtstar.jpgruslana.wavФайли можна об’єднувати у групи під якою-небудь назвою,

наприклад SCHOOL, MUSIC, WORK. Такі поіменовані групифайлів називають каталогами (англ. directory – напрямок абопапка – folder). У каталозі, крім вкладених у нього файлів, мо-жуть бути інші каталоги. Всі каталоги, які розміщені на дискахПЕОМ, об’єднані у дерево каталогів. На рис. 1 подано частинадерева каталогів файлової системи ОС Linux.

Основний каталог диска (який є обов’язковим) називаютькореневим і позначають знаком /. Кореневий каталог можнапорівняти з стовбуром дерева, каталоги з гілками а файли – злисточками дерева. Переміщення з одного каталогу до іншогодуже схоже до переміщення з однієї гілки дерева на іншу (якщови це коли-небудь робили або бачили).

Деякі каталоги створюються при встановленні (інсталяції)Linux і є стандартними, користувач ПЕОМ з іменем root (супер-користувач) може змінювати структуру каталогів ПЕОМ, однакце може призвести до втрати працездатності системи. Розгляне-мо призначення частини стандартних каталогів:

15

/ – кореневий каталог/bin – основні програми/etc – файли конфігурації (/etc/passwd – інформація про ко-

ристувачів)/rc.d – сценарії ініціалізації системи/home – домашній каталог (для користувачів)/lib – бібліотеки функцій та модулі ядра/mnt – каталог для монтування змінних дисків (гнучких і оп-

тичних)/sbin – каталог для системних файлів/tmp – для тимчасового зберігання файлів/usr – користувацькі програми і документи

Рис. 1. Дерево каталогів ПЕОМ

16

Для повсякденної роботи на ПЕОМ бажано користуватисьобмеженими правами доступу, а усі файли і каталогирозміщувати у каталозі /home (Домівка).

1.2. Розпочинаємо працювати з LinuxОС Linux розрахована на роботу з ПЕОМ багатьох користу-

вачів. Для того, щоб забезпечити збережуваність файлів кори-стувачів, у цій системі використовується імена користувачів іпаролі, які визначають права доступу користувача до ресурсівПЕОМ (файлів, дисків, каталогів, програм). На ПЕОМобов’язково є суперкористувач з іменем root, при встановленніLinux потрібно задати пароль для цього користувача. Пароль су-перкористувача варто не розголошувати і використовувати лишедля налагодження системи. Для повсякденної роботи з ПЕОМпотрібно визначити імена користувачів і їх паролі та права дос-тупу, ці імена і паролі задає суперкористувач. При встановленніLinux у шкільному кабінеті інформатики задайте (і запишіть)пароль суперкористувача, паролі решти користувачів ви задастепізніше.

Після ввімкнення і завантаження необхідних системних про-грам на екрані дисплея з’явиться вікно реєстрації в системі.Після реєстрації на екрані дисплея з’явиться зображення робочо-го столу графічної оболонки Linux (рис. 2).

Рис. 2. Робочий стіл графічної оболонки KDE для Linux

17

1.3. Графічна оболонка KDEОпераційна система Linux є операційною системою команд-

ного рядка, взаємодія користувача з такою ОС полягає у введенікоманд з клавіатури. У відповідь на введені команди ОС виконуєпевні дії (запускає на виконання вказані користувачем програми)і виводить на екран дисплея повідомлення користувачу. Ввід ко-манд з клавіатури є доволі марудним заняттям, тому для спро-щення роботи користувачів ПЕОМ розроблено багато графічнихоболонок, в яких замість набору команд ОС на клавіатурі вико-ристовують “вказування” мишкою на певні об’єкти на екранідисплея. Для ОС Linux розроблено багато графічних оболонок –KDE, Gnome, Xfce, Window Maker, IceWM. Розглянемо методироботи з оболонкою KDE.

Для запуску потрібної програми слід вибрати один здекількох можливих варіантів дій:

а) підвести вказівник “миші” до піктограми програми (якщовона є на столі) і клацнути лівою клавішею “миші” по піктограміпрограми (у залежності від налаштування KDE один [стандартнопісля інсталяції ASP Linux] або два рази!);

б) послідовно вибрати вказівником “миші” піктограму, далівиберіть потрібну групу програм і потрібну програму (тобто роз-крийте головне меню Linux (рис. 3));

Рис. 3. Головне меню оболонки KDE

18

в) розкрийте головне меню Linux і виберіть пункт“Виконати”, після чого у командному вікні набрати повне ім’япрограми.

Для переміщення по файловій системі ПЕОМ, створення,видалення, копіювання та переміщення файлів і каталогів можнавикористовувати програму Konqueror, для запуску Konquerorдостатньо “клацнути” по піктограмі домашнього каталогу (рис.4).

Рис. 4. Вікно програми Konqueror (розпорядник [менеджер]файлів)

Для виконання дій з файлами і каталогами можна викори-стовувати командний рядок, оболонку MC (яка дуже схожа наамериканський NC, український VC), “перетягни і кинь” і кон-текстне меню. На рис. 5, 6 подано вікно програми Konqueror зконтекстним меню.

19

Рис. 5. Контекстне меню для створення нових об’єктів

Рис. 6. Вікно програми Konqueror з контекстним меню длякопіювання або переміщення файлу

20

1.4. Робота з гнучкими і оптичними дискамиДля перенесення файлів між ПЕОМ можна використовувати

гнучкі магнітні диски. Перед використанням ГМД його потрібно“змонтувати” – “клацнути” лівою кнопкою “мишки” попіктограмі монтування ГМД (Floppy), після завершення монту-вання файлова система дискета буде під’єднана у файлову сис-тему ПК в точці /mnt/floppy (біля правого нижнього кутапіктограми Floppy з’явиться зелений трикутник). Linux працюєяк з власною файловою системою (ext2), так і з файловою систе-мою MS DOS (MS Windows). Після цього Ви можете виконува-ти усі операції над файлами і каталогами дискети (створюватинові файли і каталоги, копіювати, перейменовувати і видалятифайли і каталоги). Для форматування дискети потрібно відкритиголовне меню KDE, вибрати “Програми GNOME” – “Утиліти” –“Форматування дискети”, після чого на екрані дисплеювідкриється вікно програми форматування дискет (рис. 7).

Рис. 7. Вікно програми форматування ГМД

Після завершення роботи з дискетою її потрібно“розмонтувати” – “клацніть” правою кнопкою “мишки” попіктограмі ГМД і виберіть у списку операцію “розмонтувати”.Після завершення цієї операції система файлів і каталогів диске-ти буде видалена з точки /mnt/floppy. До речі, форматуваннядискети потрібно проводити при розмонтованому ГМД.

Для використання оптичних дисків їх також потрібно“монтувати” (файлова система оптичного диска під’єднується уфайлову систему ПК в точці /mnt/CD-ROM) та“розмонтовувати”.

21

1.5. Інші графічні оболонкиКрім графічної оболонки KDE в Linux можна використову-

вати графічні оболонки Gnome, Window Maker, IceWM, Xfce.Короткий опис цих оболонок можна знайти у [1]. При реєстраціїабо зміні сеансу Ви можете змінити і графічну оболонку.

1.6. Закінчення роботи з ОС LinuxДля вимкнення ПЕОМ розкрийте головне меню Linux та ви-

беріть пункт ”Вийти”, на екрані з’явиться меню завершення ро-боти з Linux (рис. 8).

Рис. 8. Вікно вимкнення ПЕОМ

Операційна система “завершить свої справи” (запише служ-бову інформацію на ЖМД та закриє усі файли) і вимкне блокживлення.

Однієї операційної системи недостатньо для забезпеченняшкільного курсу інформатики, програма курсу передбачає на-явність таких програмних засобів і пакетів (у дужках подані па-кети для ОС Linux):

1) операційна система (Linux+KDE+Gnome+…);2) менеджер [розпорядник] файлів (Konqeror, MC, …);3) текстовий процесор (Abiword, Kwrite, StarWriter, …);4) табличний процесор (Gnumeric, StarCalc, …);5) графічний редактор (Gimp, Killustrator, StarDraw, ...);6) система керування базами даних (Adabas);7) експертна система;8) компілятори для мов програмування (Free Pascal, Kilyx,

…);9) програми для роботи в Інтернеті (Netscape

Communicator, Mozylla, Konqeror, …);10) педагогічні програмні засоби.

22

Як видно з переліку, бракує лише експертної системи з ба-зою знань та педагогічних програмних засобів. Загалом такихпрограм для Linux створено багато, але не україномовних.

Однак, слід зауважити, що оскільки безоплатно-поширюванепрограмне забезпечення поширюється за правилом “Не платиш –бери ЯК Є!”, то для ефективного використання його ушкільному курсі інформатики програмне забезпечення потрібновідбирати, тестувати, доробляти (якщо воно поширюється увихідних кодах), перекладати довідкові файли, розробляти влас-не програмне забезпечення. Пункти 3–6, 9 переліку будуть розг-лянуті в іншій статті.Щодо оболонок для систем програмування,то, на думку автора, доцільно робити поступовий перехід від“Dos-івських” оболонок (Turbo Pascal, Basic) за допомогоюDosEmu , до правдиво “Linux-івських” Free Pascal, Kilyx і ін.

Список використаної літератури:1. Федорчук А.В. Офис, графика, Web в Linux. – СПб.:

БХВ-Петербург, 2001. – 416 с.: ил.2. Такет Дж., Гантер Д. Использование Linux: Пер. с англ.

3-е изд. – К.-М.-СПб: Изд. дом Вильямс, 1998. – 576 с.

23

СИСТЕМАМЕТОДІВ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІН КОМП’ЮТЕРНОГО

ЦИКЛУ У ВУЗІ

Н.В. Баловсякм. Чернівці, Чернівецький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічногоуніверситету

Навчання в загальному вигляді – це передача досвіду стар-ших поколінь молодшому поколінню. Способи передачі цьогозмісту бувають різними. Але і при одному і тому ж змісті нав-чання може відрізнятись способами передачі накопленогодосвіду, або точніше – видами взаємодії викладача і студента,тобто типами навчання. Розвиваючим навчанням, тобто таким,яке веде до загального і спеціального розвитку, можна вважатилише таке навчання, при якому вчитель, спираючись на знаннязакономірностей розвитку мислення, спеціальними педа-гогічними засобами веде цілеспрямовану роботу по формуваннюрозумових здібностей і пізнавальних потреб студентів в процесівивчення ними основ наук. Таке навчання, за нашою думкою, і єпроблемним.

Проблемне навчання – це не метод, а цілісний тип навчан-ня, в основі якого лежить особливий вид взаємодії студента тавикладача, який характеризується систематичною самостійноюучбово-пізнавальною діяльністю студентів по засвоєнню новихзнань і способів дії шляхом розв’язання учбових проблем [6,с. 58].

Призначення проблемного навчання у вищій школі полягає впостановці та розв’язанні студентами теоретичних або практич-них задач, які раніше студентами не розв’язувались.

Задачі вищої школи вимагають поширення проблемногонавчання на лекційні та практичні заняття, і навіть на екзамени.Все це дозволяє розглядати проблемне навчання як одну з формнавчального процесу вищої школи.

Проблемне навчання має систему методів навчання, побудо-вану з врахуванням принципів проблемності, така система забез-печує процес учбово-пізнавальної діяльності студентів, який

24

управляється викладачем, засвоєння ними наукових знань, спо-собів діяльності.

Проблемне навчання є результат взаємозв’язку та взаємодіїдвох видів діяльності – проблемного викладання та проблемногоучіння, кожний з яких має свою самостійну функціональнуструктуру.

Проблемне викладання – це діяльність викладача по ство-ренню системи проблемних ситуацій, викладення учбового ма-теріалу та управління навчальною діяльністю студентів, направ-лена на засвоєння нових знань - як традиційним шляхом так ішляхом самостійної постановки учбових проблем.

Проблемне учіння – це учбово-пізнавальна діяльність сту-дентів по засвоєнню знань та способів діяльності шляхом сприй-няття пояснення вчителя в умовах проблемної ситуації, са-мостійного аналізу проблемних ситуації, формулювання про-блем та їх розв’язання [7, с. 112].

Теорія методів навчання має досить велику історію в ра-дянській педагогіці. Не вдаючись в деталі, лише відмітимо, що всередині 70х років ХХ століття розвинулась теорія методів нав-чання, яка існує і є актуальною і зараз. Ця теорія містить три ос-новні напрямки розробки сучасних методів навчання [1, с. 280].

Перший напрямок – так звана система загальних методів.Згідно даної системи методи навчання класифікуються наступ-ним чином:

1. пояснювально-інформаційний (або інформаційно-репродуктивний);

2. репродуктивний;3. проблемного викладення;4. частково-пошуковий (або евристичний);5. дослідницький.Другий напрямок – це система бінарних методів, яка пере-

дбачає класифікацію окремо методів навчання (викладання) таметодів учіння. До методів навчання (або як їх ще можна назвати– до методів управління навчальною діяльністю) відносятьсяінформаційно-репродуктивний, інформаційно-евристичний таінші; до методів учіння – робота з підручником, розв’язання за-дач. Відповідно до даної класифікації методи учіння можнарозділити на репродуктивні і продуктивні.

25

Третій напрямок – це система методів проблемного нав-чання, що представляє собою органічне сполучення загальних ібінарних методів.

В основі цих трьох напрямків лежить ідея розвиткупізнавальної самостійності студентів в процесі засвоєння основнаук.

До недоліків першого напрямку можна віднести те, що бу-дується система методів, виходячи лише із суспільної значимостімети освіти, без врахування закономірностей індивідуальногопізнання.

Другий напрямок (система бінарних методів), на відміну відпершого і другого побудований із врахуванням того, що учень –це активний суб’єкт процесу пізнання.

Третій напрямок (система методів проблемного навчання)засновано на ідеї органічного зв’язку методів із змістом навчан-ня, єдності видів діяльності студентів та закономірностей за-своєння студентами знань та способів діяльності [3, с. 176].

Метод навчання (або загальний метод навчання) – це сис-тема регулятивних принципів і правил цілеспрямованоїдіяльності викладача та студента, що реалізується через сполу-чення методичних прийомів розв’язання певного кола дидактич-них задач. Метод навчання містить певне сполучення методіввикладання я методів учіння.

В основі ієрархії загальних методів лежить різнеспіввідношення двох основних функцій викладача:

1. викладу та пояснення нових знань;2. організації самостійної навчальної діяльності студента.Ці функції відповідають двом основним формам організації

навчального процесу при вивченні дисциплін комп’ютерногоциклу (ДКЦ), а саме – лекцій, протягом яких здійснюється пояс-нення нових знань викладачем, та лабораторних робіт, протягомяких навчально-пізнавальна діяльність студентів організовуєтьсяяк самостійна робота з епізодичними консультаціями викладача.

В цілому можна говорити про шість дидактичних способіворганізації процесу проблемного навчання, які представляютьсобою три види викладу навчального матеріалу викладачем і тривиди організації самостійної роботи студента: монологічний, по-яснювальний, діалогічний методи як способи діяльності виклада-

26

ча та евристичний, дослідницький методи та метод програмо-ваних завдань як способи організації самостійної роботи студен-та.

В основі першої групи методів лежить ідея проблемноговикладення навчального матеріалу.

В основі проблемного викладу лежить проблемна ситуація,що систематично створюється протягом лекцій та розв’язанняучбових проблем.

Викладач замість інформаційного викладення готових вис-новків, створюючи проблемну ситуацію, певною міроювідтворює процес відкриття проблеми. Інакше кажучи, викладачдемонструє перед студентами шлях наукового пізнання, застав-ляє студентів слідкувати за діалектичним шляхом думки доістини. Це один із способів проблемного викладення. Але прививченні ДКЦ даний метод можна використовувати лише в дея-ких випадках [4, с. 79].

Організація активної пізнавальної діяльності в проблемномунавчанні починається з створення проблемної ситуації, яка на-лаштовує людину діяти у певному напрямку, викликає у неї по-силену розумову діяльність.

Більшість студентів, слухаючи лекції надають превагу аргу-ментованому і обґрунтованому викладенню, що досягається пе-реважно в лекціях проблемного характеру.

Без проблемних лекцій неможлива активізація мислення тапізнавальної діяльності студентів в навчальному процесі.

Р.А. Низамов [9, с. 189] пропонує наступні типи проблемнихлекцій:

1) лекція проблемного викладу – лекція, на якій матеріалвикладається проблемно;

2) лекція проблемного засвоєння – лекція, на якій основ-ний матеріал вивчається шляхом самостійного розв’язання про-блем самими студентами;

3) комбінована проблемна лекція – лекція, на якійпоєднується проблемний виклад з проблемним засвоєнням.

Серед методів організації самостійної роботи студента най-оптимальніше використати в процесі вивчення ДКЦ методдослідницьких завдань. При використанні цього методу студентисамостійно виконують завдання, при цьому самостійно розкри-

27

ваючи сутність нового поняття чи сутність способу дій.Дослідницьке завдання передбачає повний цикл самостійних

навчально-пізнавальних дій студентів – від самостійної поста-новки проблеми до її аналізу, перевірки розв’язку та застосуван-ня нових знань на практиці.

Шляхом реалізації дослідницького методу при вивченніДКЦ є використання підсумкових завдань, які містять пункти,призначені для демонстрації нових способів дій або застосуваннявідомих способів дій в нових ситуаціях.

Метод програмованих завдань – це такий метод організаціїпроцесу навчання, при якому студент за допомогою певним чи-ном підготовлених дидактичних та програмних засобів може са-мостійно застосувати нові знання та навички. Програмовані зав-дання передбачають використання спеціальних навчальнихкомп’ютерних програм, здійснити опис особливостей їх побудо-ви і використання не є можливим в межах даної роботи.

Загальні методи навчання, перераховані вище, не можуть бу-ти конкретним засобом розв’язання дидактичних задач, бо вони єлише узагальненим правилом розв’язання і способом організаціїпроцесу навчання.

Цю задачу дозволяють розв’язати бінарні методи навчання.Можна сформулювати п’ять бінарних методів, тобто п’ять

методів викладання та п’ять методів учіння (таблиця 1).Таблиця 1

Класифікація бінарних методів навчанняМетоди викладання Методи учіння

Повідомлюючий ВиконавськийПояснювальний РепродуктивнийІнструктивний ПрактичнийПояснювально-спонукальний Частково-пошуковийСпонукальний Пошуковий

Дослідницький метод на практичних заняттях з ДКЦ можнавикористовувати в основному на завершальному етапі вивченнятеми. Для оволодіння елементарними практичними навичкамипотрібно використати один із бінарних методів.

Розглянемо ті з бінарних методів, які використовуються напрактичних заняттях з ДКЦ.

28

Виконавський метод передбачає прослуховування розповідівикладача і виконання дій за зразком, без їх критичного аналізута осмислення. Цей метод найчастіше використовується дляформування елементарних навичок (на перших заняттях з вив-чення теми).

Репродуктивний метод навчання представляє собою систе-му таких прийомів, як розв’язання типових задач, систематизаціяфактів. Цей метод оптимально використовувати при закріпленніотриманих навичок роботи. Основний вид діяльності студентів –це діяльність за наперед заданим алгоритмом. Дії студентів тутхарактеризуються свідомим застосуванням знайомих прийомівроботи.

Виконавський та репродуктивний методи забезпечуютьмайже весь процес традиційного навчання і є його основнимиметодами. Ці методи застосовуються для засвоєння такого ма-теріалу, який є недоступним студентам для самостійного вив-чення, для самостійного отримання необхідних навичок.

Частково-пошуковий метод є комбінацією сприйняття по-яснення викладача та власної пошукової діяльності студента.Цей метод можна розглядати як сполучення репродуктивногометоду з пошуковим. Цей метод рідко використовується припроведенні занять з ДКЦ. Реалізацією даного методу може статипрактичне заняття у формі бесіди, де викладач пропонує студен-там проблемні запитання, які б акцентували увагу студентів натих питаннях, які не були раніше розглянуті детально а такожтакі питання, які б активізували та стимулювали пізнавальнудіяльність та пізнавальний інтерес студентів і підводили до ви-користання пошукового методу.

Пошуковий метод навчання характеризується тим, що сту-дент самостійно розкриває сутність поняття, що вивчається. Цеозначає, що без допомоги викладача студент самостійновідкриває для себе і засвоює нові знання та способи дій шляхомпостановки учбових проблем та їх розв’язання або шукає шляхирозв’язання практичної проблеми.

Пошуковий метод, в основному, застосовується при ор-ганізації самостійної роботи студентів для опрацювання тихрозділів навчального матеріалу, які студенти в змозі самостійновивчити.

29

Найбільш характерним структурним елементом методівпроблемного навчання є система задач та завдань проблемногохарактеру. Розв’язання пізнавальних задач та творчих завданьвимагає застосування певної сукупності прийомів, комбінаціяяких визначається характером проблемних завдань.

Список використаної літератури

1. Архангельский С.И. Лекции по теории обучения в высшейшколе. –М.: Высшая школа, 1974. – 384 с.

2. Архангельский С.И. Лекции по научной организации учеб-ного процесса в высшей школе. – М.: Высшая школа, 1976. –200 с.

3. Кобыляцкий И.И. Основы педагогики высшей школы. – Ки-ев–Одесса: Вища школа, 1978. – 287 с.

4. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обу-чении. –М.: Педагогика, 1972. – 208 с.

5. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в шко-ле. –М.: Просвещение, 1977. – 240 с.

6. Махмутов М.И. Проблемное обучение: основные вопросытеории. –М.: Педагогика, 1975. – 319 с.

7. Махмутов М.И. Теория и практика проблемного обучения. –Казань, 1972. – 290 с.

8. Мочалова Н.М. Методы проблемного обучения и границы ихприменения. – Казань: Изд-во Казанского университета,1979. – 157 с.

9. Низамов Р.А. Дидактические основы активизации учебнойдеятельности студентов. – Казань, Изд-во Казанского уни-верситета, 1975. – 302 с.

30

ОБ ОСОБЕННОСТЯХПРЕПОДАВАНИЯ ИНФОРМАТИКИ

НА ПОДГОТОВИТЕЛЬНОМОТДЕЛЕНИИ

В.П. Барышев, Л.В. Гавришг. Одесса, Одесский национальный политехнический

университет

Принимая в качестве одной из основных целей преподава-ния информатики на ПО формирование психологической готов-ности к освоению вычислительной техники, рассмотрим здесьтолько ее операционный аспект.

Анализ результатов входного тестирования по информатикепоказывает, что большинство студентов не освоило школьнуюпрограмму на удовлетворительном уровне: знания, умения и на-выки не сформированы ни количественном, ни качественномотношениях. Это касается особенно таких трудоемких и «непривлекательных» разделов, как основы алгоритмизации и про-граммирование. Так у большинства студентов практически от-сутствуют знания по основам алгоритмизации и программирова-нию: не сформировано понятие алгоритма, отсутствуют знания оспособах описания алгоритмов, основных структурах блок-схемного способа описания алгоритмов... Не известны следую-щие наиболее распространенные алгоритмы: нахождение макси-мального и минимального элементов массива; нахождение эле-мента массива, удовлетворяющего заданному условию; упорядо-чивание массива по возрастанию и убыванию; итерационные ал-горитмы и др. Аналогичный уровень подготовки по программи-рованию.

Вместе с тем значение этих разделов в освоении вычисли-тельной техники на основных факультетах политехническогоуниверситета трудно преувеличить.

В связи со сказанным задачами изучения дисциплины яви-лось сформировать у студентов: навыки работы с текстовым ре-дактором системы программирования QBASIC (набор, редакти-рование и отладка текстов программ); умение использовать воз-можности операционной системы МS-DOS в практической дея-тельности; умение пользоваться наиболее часто употребитель-

31

ными алгоритмами для разработки программ. Поэтому в основу84 часового двух семестрового курса по информатике были по-ложены следующие разделы:

− ЭВМ;− ОПЕРАЦИОННАЯ СИСТЕМА;− ОСНОВЫ АЛГОРИТМИЗАЦИИ;− ПРОГРАММИРОВАНИЕ НА ЯЗЫКЕ QUICK BASIC.В курсе отводилось для чтения лекций 40 часов. Приводи-

мый ниже неполный перечень тем лекций поможет получитьлучшее представление о читаемом курсе.

Наименование лекцийИстория развития вычислительной техники. Поколение ЭВМ.Понятие об архитектуре ЭВМ Неймановского типа.Системы счисления и принципы обработки информации в ЭВМ.Элементарные сведения об операционных системах.Элементарные основы теории алгоритмов. Понятие алгоритма.Основные свойства алгоритмов. Способы задания алгоритмов.Языка программирования, история их развития. Понятие реали-зации языка программирования: интерпретаторы и компиляторы.Типы данных. Явное и неявное описание типов. Описание струк-турированных данных: массивы и структуры.Операторы передачи управления. Условные операторы. Струк-туры многозначного выбора.Оператор цикла WHILE/WEND. Цикл DO/LOOP с пред- и послеусловием. Использование циклов при разработке программ.Элементарные сведения о возможностях ЭВМ для создания гра-фических объектов. Основные графические примитивы. По-строение простых графических объектов.Структурное программирование. Понятие структурированнойпрограммы. Процедуры пользователя: оператор-функция, про-цедура-функция, подпрограмма, глобальные и локальные пере-менные.Понятие файла. Типы файлов. Обработка файлов последователь-ного доступа. Операторы записи и чтения.Обработка файлов прямого доступа. Описание структуры запи-си. Операторы записи и чтения.В курсе предусмотрен 44 часовый лабораторный практикум,

на котором студенты приобретают навыки практической работы

32

на ПЕОМ, знакомятся с основными принципами и методами об-работки информации в диалоговом режиме. Выполнение лабора-торных работ предусматривает использование простейших вы-числительных методов для дальнейшего развития у студентовумения самостоятельно разрабатывать программы и алгоритмы,а также использовать основные компоненты ПЕОМ для сохране-ния и обработки информации. Краткий перечень приведен ниже:

Название лабораторной работыВвод-вывод данных.Разветвляющийся вычислительный процесс.Циклический вычислительный процесс.Обработка одномерных массивов.Обработка двумерных массивов.Оператор-функция, процедура-функция.Подпрограмма пользователя.Вычисление суммы ряда с заданной точностью.Обработка текстовых данных.Построение плоских геометрических фигур и графиков функ-ций.Использование внешних устройств ПЭВМ: обмен данными сфайлами последовательного доступа.Использование внешних устройств ПЕОМ: обмен данными сфайлами прямого доступа.В курсе предусмотрены 4 расчетно-графические работы. Ра-

боты ориентированы на самостоятельное изучение студентами идальнейшее практическое использование вычислительных мето-дов, широко применяемых в научно-исследовательской работе ив инженерных разработках. Ниже приведен их перечень.

Расчетно-графические работыМетод Монте-Карло. Вычисление площади криволинейной фи-гуры.Метод «Золотого сечения». Поиск экстремумов функции.Метод половинного деления. Поиск корней нелинейных урав-нений.Метод Гаусса. Решение систем линейных уравнений.Для потокового контроля знаний предусмотрены четыре

контрольные работы по темам:

33

− алгоритмы линейной и разветвленной структуры;− алгоритмы циклической структуры;− программы разветвленной структуры, обработка массивов;− процедуры пользователя, обработка файлов.Указанный подход к построению курса информатики на

подготовительном отделении позволяет в значительной мерекомпенсировать недостатки в подготовке и сформировать психо-логическую готовность к освоению вычислительной техники наосновных факультетах.

34

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКАИТЕРАЦИОННЫХМЕТОДОВ, ПРИМЕНИМЫХ

В МЕТОДЕ ГРАНИЧНЫХИНТЕГРАЛЬНЫХ УРАВНЕНИЙ

Д.Е. Бобылевг. Кривой Рог, Криворожский государственный педагогический


Теория упругости ставит перед прикладной математикой та-кие задачи, решение которых невозможно с помощью точныхметодов. Для их решения используются специальные численныеметоды (например, метод граничных интегральных уравнений –ГИУ). Поэтому возникает потребность в эффективных итераци-онных методах, как основополагающей их части.

Целью данного исследования было нахождение оптимально-го итерационного метода решения СЛАУ, которые образуютсяпри численном решении дифференциальных уравнений теорииупругости методом ГИУ. Сравнение проводилось по следующимпунктам: быстродействие и изменение погрешности. Исследова-лись следующие методы: Якоби (J), Зейделя (GZ), последова-тельной верхней релаксации (SOR), Ричардсона (RF) и градиент-ный (с предусловием (BiCG) и без предусловия (PrCG)).

Данные полученные по результатам сравнения представленына следующих диаграммах.

05

1015202530

1 2 3 4 5 6 7

Итерационный метод

Времявыполнения

Диаграмма 1. Оценка быстродействия.(1 – SOR; 2 – J; 3 – GZ; 4 – CG; 5 – RF; 6 – BiCG; 7 – PrCG)

Как мы видим из диаграммы1, наиболее быстрым являетсяметод BiCG с предусловием, но эффект является не слишком за-

35

метным по сравнению с методом BiCG без предусловия. Инте-ресным фактом является то, что метод CG уступает – GZ. Этовызвано скорее всего тем, что вычисляемый вектор, указываю-щий на решение, дает неправильное направление, и это вызываетдополнительные затраты времени на получение верного направ-ления.

Вполне согласованным с теорией оказался тот факт, что вцелом быстродействие нестационарных итерационных методоввыше, чем стационарных.

0,00001

0,0001

0,001

0,01

0,1

1

10

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Номер итерации

Погрешность

J GZ SOR CG PrCG RF BiCG

Диаграмма 2. Оценка изменения погрешности.

Как мы видим из диаграммы, наиболее оптимально изменя-ется погрешность при использовании метода с предусловием, т.е.график не имеет максимума, который характеризовал бы оши-бочное направление в методе, на преодоление которого затрачи-валось бы дополнительное время. Наибольшее количество мак-симумов имеет график изменения погрешности для метода Гаус-са-Зейделя. Если сравнить эти данные с Диаграммой 1, то можносделать вывод, что метод Гаусса-Зейделя тратит время на пре-одоление ошибок вычисления меньше, чем методы Якоби иSOR. Очень медленно, но в тоже время без максимумов, изменя-

36

ется погрешность при использовании градиентного метода.Довольно сходно ведут себя методы Ричардсона, последова-

тельной верхней релаксации и BiCG с предусловием. Последний,как можно проследить по графику, является средним по отноше-нию к двум предыдущим, т.е. графики погрешностей этих мето-дов лежат в окрестности данного метода.

Как показал сравнительный анализ, стационарные итераци-онные методы уступают в быстродействии нестационарным, но втоже время последние больше подвержены различным возмуще-ниям в том случае, когда СЛАУ имеет основную матрицу с раз-личными вырождениями, например, когда в матрице имеетсяпара «склеенных» векторов. Исходя из способа формированияматрицы в методе ГИУ, можно сделать вывод, что наиболее оп-тимальным методом является метод Зейделя.

Литература1. Абрамчук В.С. Итерационные методы решения систем Ах = fна основе сингулярных и псевдоортогональных базисов //Доклады АН Украины. – 1993. –№1. –С. 4–8.

2. Абрамчук В.С. Сопряженные задачи с задачей решения сис-тем Ах = f // Доклады АН Украины. – 1993. –№1. – С.4–8.

3. Бенерджи П., Баттерфилд Р. Методы граничных элементов вприкладных науках. –М.:Мир,1984. – 494 с.

4. Хейгеман Л., Янг Д. Прикладные итерационные методы. – М.:Мир, 1986. – 448 с.

5. Barret R., Berry M., Chan T.F. Templates for the Solution ofLinear System: Building Blocks for Iterative Methods. –Philadelphia: SIAM, 1994. – 124 p.

37

КОМП’ЮТЕР НА УРОКАХМАТЕМАТИКИ

Т.В. Бондаренко1, І.І. Дмитренко2

1 с. Ульяновка, Ульяновська школа2 м. Полтава, Полтавський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти ім.М.В. Остроградського

“Однією з актуальних задач комп’ютеризації середньої шко-ли є не тільки використання персональних комп’ютерів на занят-тях з інформатики, а і впровадження вивчення традиційнихшкільних предметів, таких як математика, фізика, хімія, іноземнамова та інших, за допомогою спеціалізованого педагогічногокомп’ютерного забезпечення. Серед найкращих комп’ютернихпрограм є і вітчизняна розробка кафедри інформатикиКиївського державного педагогічного університету пакет GRAN,методиці використання якого та інших програм подібного на-пряму на уроках алгебри та початків аналізу, геометрії, фізики таастрономії присвячена чисельна кількість дисертацій та науково-методичних робіт” [1, С.96].

У посібнику для вчителів Комп’ютер на уроках математикиМ.І.Жалдак подав “правила роботи із програмою GRAN1, якарозроблена спеціально для підтримки шкільного курсу матема-тики” [2, С. 6].

Наш досвід використання пакету GRAN1 під час вивченняматематики в школі та на курсах підвищення кваліфікації вчи-телів математики в інституті післядипломної педагогічної освітизасвідчує про підвищення зацікавленості до проведеннядосліджень та результатів навчання математики.

Джерела посилань:1. Губачов О.П. Використання комп’ютерного пакету

ADVANCED GRAPHER на заняттях із математичного аналізу //М.В.Остроградський – видатний математик, механік і педагог.Матеріали міжнародної конференції, присвяченої 200-річчю здня народження М.В.Остроградського (26-27 вересня 2001р.). –Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2001. – 177 с.

2.Жалдак М.І. Комп’ютер на уроках математики: Посібникдля вчителів. – К.: Техніка, 1997. – 303с.: іл.

38

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬСТУДЕНТІВ-АГРАРІЇВ З ІНФОРМАТИКИ

В.Г. Борищенком. Суми, Сумський національний аграрний університет

В сучасній системі вищої освіти велика увага приділяєтьсяорганізації контролю процесу навчання студентів як одного знайважливіших засобів підвищення ефективності навчальногопроцесу.

Відомо, що “... якісну підготовку спеціалістів забезпечує тапедагогічна технологія, яка передбачає систематичнедіагностування готовності учнів до навчальних занять, своєчаснукорекцію їхніх знань і вмінь та періодичний контроль за роботоювсіх учасників навчально-виховного процесу...” [1].У традиційній педагогіці відомі такі основні типи контролю [2]:– поточний, що використовується у повсякденний роботи вик-

ладача-педагога. Його призначення – оперативне отриманняоб'єктивних даних про рівень знань, умінь та навичок і якостінавчально-виховної роботи на заняттях.

– тематичний. Його призначення – встановити, наскількиуспішно студенти володіють системою певних знань, загаль-ний рівень їх засвоєння, чи відповідає він вимогам програми.Цей контроль проводиться 2-3 рази за семестр.

– підсумковий. Його призначення – дати правильну об’єктивнуоцінку досягненням студента, перевірити логіку засвоєнняним матеріалу, розуміння взаємозв’язку ідей, понять, фактів.Цей контроль проводиться 1 раз за семестр або за весь нав-чальний рік.До вимог організації контролю знань, умінь та навичок

відносять [2]:– об’єктивність – створювати умови, які б максимально точно

могли виявити знання студентів, пред’являти до них одна-кові та єдині вимоги, справедливе відношення до кожногостудента;

– обґрунтованість оцінок, їх аргументація;– систематичність контролю – це важливіший психологічний

фактор, що організовує та дисциплінує студентів, формує в

39

них наполегливість і напрямленість при досягненні метисвоєї діяльності;

– індивідуальний та диференційований підхід до оцінки знань– передбачає вибір таких дидактичних умов, при якихзнімається психологічна напруженість при відповіді, надаєвикладачу можливість правильно і об’єктивно виявити таоцінити знання студентів;

– всебічність і оптимальність контролю.Серед методів контролю знань, що застосовуються, відомі:

усне та індивідуальне опитування, комбіноване та фронтальнеопитування, програмований контроль, тестова перевірка знань.

Тестовий контроль знань – це процедура, за допомогоюякої визначається рівень підготовки студентів із певної дис-ципліни за допомогою системи підготовлених завдань. Тестовеопитування дозволяє виявити рівень засвоєння великої кількостістудентів.

Тестовим називається завдання, для якого може бути попе-редньо визначена єдино можлива правильна відповідь. Такавідповідь є еталоном, із яким порівнюють відповідь студента.

Сукупність завдань, що використовуються при тестовій пе-ревірці мають назву – тест.

В педагогічній практиці використовують наступні типитестів:– тести досягнень, які призначені для з’ясування рівня за-

своєння знань, умінь в процесі навчання, по завершенні вив-чення теми, розділу або всієї навчальної дисципліни;

– тести інтелекту, які повинні з’ясовувати стан мислення,пам’яті, уваги та інші характеристики психічного розвиткуособи.Класифікація тестових завдань надана в педагогічній

літературі [3, 4].В своїй викладацькій діяльності під час контролю знань,

умінь та навичок з інформатики нами розроблені й розроблю-ються тестові завдання по основним розділам курсу. Наведемоприклади тестових завдань:

1. Вибіркові:А) з простим множинним вибором (одновибіркові)(кількість можливих відповідей варіюється укладачем тесту, але

40

не більше 10)

В структурі програмного забезпечення Far Manager на-лежить до:

1. Пакетів прикладних програм.2. Сервісного програмного забезпечення.3. Базового програмного забезпечення.4. Трансляторів мов програмування.

Вірна єдина відповідь: 2. Оцінка правильної відповіді – 1 бал.Одновибіркові завдання такого типу найширше використо-

вуються при тестуванні знань. Студент, виконуючи це завдання,вибирає одну відповідь.В) з множинним вибором (багатовибіркові)(кількість можливих відповідей варіюється укладачем тесту, алене більше 10)

З вказаних програм до прикладного програмного забезпе-чення належать:

1. Excel 2.Gwbasic 3.Windows 98 4.Word5. MsDos

Вірна відповідь: 1, 4Оцінка правильної відповіді може конструюватися двома

шляхами: 1) повна відповідь на запитання оцінюється в 1 бал.Частка вірної відповіді оцінюється в процентному відношенні дозагальної оцінки. В нашому прикладі кожна з правильнихвідповідей “коштує” 0,5 бала; 2) частка вірної відповідіоцінюється в 1 бал. Оцінка повної відповіді на запитання скла-дається із загальної суми оцінок її часток. В нашому прикладіповна відповідь на запитання оцінюється в 2 бали, правильнавідповідь складається з двох частин.

Завдання такого типу слід використовувати в тому випадку,коли об’єкт має складові частини або до цього об’єкта можнавіднести деякі інші (в прикладі об’єкт – це поняття “прикладногопрограмного забезпечення”).С) Впорядкувальні (на відновлення послідовності):

Вказати вірну послідовність виконання дій в арифме-тичних виразах:

1. Додавання та віднімання.

41

2. Дії в дужках.3. Піднесення до степеня.4. Обчислення стандартних функцій.5. Множення та ділення.

Вірна відповідь: 2, 4, 3, 5, 1. Вірна відповідь оцінюється однимабо декількома балами і не може поділятися на частини. Наприк-лад, вірну відповідь на наведене завдання можна оцінити в 1 бал,2 бали, 3 і т.д. (за бажанням укладача тесту в залежності від ва-гомості та складності запитання). У вірну відповідь увійшли всіп’ять наданих відповідей, кожна з яких має своє місце.

Завдання цього типу доцільно використовувати при пе-ревірці операційних дій, технології виконання певних командпрограми, запису синтаксисі операторів.D) Вибірково-впорядкувальні:

Вибрати потрібні дії та вказати вірну послідовність їхвиконання при копіюванні об’єктів за допомогою головногоменю в додатку ПРОВОДНИК.

1. Виконати пункти меню Правка – Копировать.2. Виділити об’єкт,що необхідно скопіювати.3. Виконати пункти меню Правка – Вставить.4. Виділити папку-приймач.5. Відкрити папку-приймач.6. Виконати пункти меню Правка – Вырезать.

Вірна відповідь: 2, 1, 5, 3. Оцінка тесту така, як і в попередньомуприкладі. У вірну відповідь увійшли не всі надані відповіді.

Завдання цього типу доцільно використовувати при пе-ревірці технології виконання певних команд програми (де кожнанадана відповідь – це конкретна дія, яку слід виконати), прискладанні невеличких програм (де кожна надана відповідь – цеокремий рядок програми на мові програмування, що вивчається).

2.На відповідність:А) перехресні:(кількість можливих відповідей варіюється укладачем тесту, алене більше певного встановленого числа)

Вкажіть клавіші, які в Far Manager виконують такі дії:Дії Клавіші

А Копіювання об’єктів 1 F1

42

Б Знищення об’єктів 2 F7В Створення каталогу 3 F5Г Допомога 4 F8

Вірна відповідь: А-3, Б-4, В-2, Г-1. Оцінка правильної відповідіможе конструюватися двома шляхами: 1) повна відповідь на за-питання оцінюється в 1 бал. Частка вірної відповіді оцінюється впроцентному відношенні до загальної оцінки. В нашому при-кладі кожна з правильних відповідей “коштує” 0,25 бала; 2) ча-стка вірної відповіді оцінюється в 1 бал. Оцінка повної відповідіна запитання складається із загальної суми оцінок її часток. Внашому прикладі повна відповідь на запитання оцінюється в 4бали, так як повна відповідь складається з 4-х частин.B) матричні (запитання з множинними відповідями):(кількість можливих відповідей варіюється укладачем тесту, алене більше 10)

Вкажіть дії, які слід виконати при:A) натиснути ліву кнопку

мишіB) вибрати потрібний пункт

(„по дате”, „по размеру”,”по имени”)

1. упорядкуванні віконWindows

C) встановити покажчикмиші на панель завдань

D) вибрати потрібний пункт(„каскадом”, „сверхувниз”, „слева направо”)

E) вибрати меню „ВИД”

2. упорядкуванні об’єктівна робочому століWindows

F) визвати контекстне менюG) встановити покажчик

миші на робочому століH) вибрати потрібний пункт

(„Упорядочить значки”)

3. упорядкуванні об’єктіву будь-якому вікніWindows

I) перемістити мишуВірна відповідь: 1 – C, F, D; 2 – G, F, H, B; 3 – E, H, B. Оцінкавідповіді така, як в попередньому завданні.

3. Завдання з вірним вказанням відповіді:

43

Вказати номер кнопки на панелі інструментів Стандартная,що відповідає за вставлення об’єкта з буферу обміну у вказане

місце:1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Вірна відповідь: 10. Оцінка відповіді – 1 бал.Кількість тестових завдань з теми складається з 25-30 завдань.

Звичайно, розробка якісних тестів (що мають високувалідність та надійність) вимагає від викладачів багато часу, зу-силь.

Література:1. Паюл М.В. Дидактичне забезпечення навчання у про-

фесійних учбових закладах. // Педагогіка і психологія. –1998. –№4. – С. 93–96.

2. Бондарчук Е.И., Бондарчук Л.И. Основы психологии ипедагогики: Курс лекций. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.:МАУП, 2001. – 168 с.

3. Журавель В.Ф., Ільїн В.В., Кузнєцов В.О., СухарніковЮ.В. Рекомендована практика конструювання тестівпрофесійної компетентності випускників вищих нав-чальних закладів / За загал. ред. Ю.В. Сухарнікова. – К.:Аграрна освіта, 2000. – 38 с.

4. Адаменко О.В., Духовна М.М., Панченко Л.Ф., Кондра-тенко П.В. Тестові завдання для контролю знань в курсі“Обчислювальна техніка і технічні засоби навчання”:Навчально-методичний посібник. /За ред.Г.О. Козлакової. – К., 1996. – 84 с.

44

ОРГАНИЗАЦИОННЫЕ ИМЕТОДИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫПРЕПОДАВАНИЯ КОМПЬЮТЕРНЫХ ДИСЦИПЛИНВ ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ГОСУДАРСТВЕННОЙ

МЕДИЦИНСКОЙ АКАДЕМИИ

С.В. Вагин, В.В. Огородний, Л.С. Резник, О.З. Фоменко,Т.А. Киселева

г. Днепропетровск, Днепропетровская государственная медицин-ская академия

Использование современных информационных и телеком-муникационных технологий в профессиональной деятельностимедицинского работника позволяет значительно повысить ееэффективность. Распространение госпитальных информацион-ных систем, а также компьютерных и микропроцессорных диаг-ностических и терапевтических установок предполагают нали-чие у работающих с ними врачей достаточно высокого уровнякомпьютерной грамотности. Необходимо также иметь в виду,что одним из необходимых условий интеграции Украины в ев-ропейское сообщество является принятие в нашей стране стан-дартов медицинской информатики, принятых в Европе. Однако,действующая в настоящее время в Украине программа по меди-цинской информатике для студентов высших медицинских учеб-ных заведений, утвержденная в 1997 году, рассчитана на 36 ча-сов аудиторной работы, что явно недостаточно, особенно при-нимая во внимание крайне низкий уровень довузовской компью-терной подготовки большинства студентов-медиков.

В Днепропетровской Государственной Медицинской Акаде-мии (ДГМА) дисциплины цикла «Медицинская информатика»были введены для студентов всех факультетов в 1990 году –впервые в Украине. В 2001-2002 году в ДГМА были разработаныпрограммы, обеспечивающие как можно более равномерное рас-пределение курсов, входящих в цикл компьютерных дисциплинна весь период обучения студентов–медиков. При создании про-грамм цикла учитывались рекомендации Международной Ассо-циации по Медицинской Информатике (International MedicalInformatics Association) (http://www.imia.org/wg1).

На I курсе студенты всех факультетов слушают курс «Ин-форматика и медико-биологическая статистика», объемом 22

45

академических часа, в ходе которого изучается медико-биологическая статистика с элементами теории вероятностей, атакже аппаратное и программное обеспечение современногоперсонального компьютера, операционные системы, наиболеераспространенные текстовые и табличные редакторы.

На II курсе изучается дисциплина «Медицинская информа-тика» (36 часов), в которой рассматриваются проблемы и аспек-ты информатизации медицинской деятельности, базы данных,компьютерные сети. Особое внимание уделяется использованиюИнтернет в профессиональной деятельности медицинского ра-ботника.

На IV курсе преподается дисциплина «Медицинская кибер-нетика» (28 часов), в которой изучаются методы моделированияв биологии и медицине, экспертные системы, классификации иноменклатуры медицинской терминологии и госпитальные ин-формационные системы.

На VI курсе изучается дисциплина «Компьютеры в медици-не» (24 часа), в которой рассматриваются принципы получения иобработки биомедицинских сигналов и изображений, специали-зированные медицинские компьютерные комплексы, основы те-лемедицины.

Таким образом, общий объем цикла компьютерных дисцип-лин в ДГМА составляет 110 часов, что позволяет, с одной сторо-ны, компенсировать недостаточность довузовской подготовкистудентов, а с другой стороны, достаточно подробно, особеннона старших курсах, осветить специфические вопросы примене-ния информационных технологий в медицине.

Для проведения учебного процесса на кафедре биофизики,информатики и медаппаратуры ДГМА создано четыре компью-терных класса по 8–10 рабочих мест. Два из этих классов осна-щены современными компьютерами класса Intel Celeron 800. Востальных классах используются устаревшие компьютеры типаIntel Pentium 100, работающие в сетевой операционной системекак терминальные клиенты мощного кафедрального сервера. По-следнее обстоятельство представляется нам достаточно удачнымтехническим решением, поскольку позволяет использовать со-временное программное обеспечение на устаревших компьюте-рах.

46

Все компьютеры кафедры имеют выход в Интернет черезкафедральный сервер, работающий под управлением операцион-ной системы Linux. Роутер имеет выход на провайдера первогоуровня посредством выделенной линии пропускной способно-стью 64 кб/с. Для снижения нагрузки на канал на кафедральномроутере установлен прокси-сервер, кэширующий входной тра-фик.

Помимо компьютерных классов, работающих на территориикафедры, еще один класс установлен в одном из студенческихобщежитий ДГМА для обеспечения возможности работы сту-дентов в вечернее время и выходные дни.

Методические материалы к компьютерным дисциплинамразрабатываются и постоянно обновляются на кафедре. Помимопечати пособий, часть из них переведена в формат html и дос-тупна для просмотра с помощью любого Интернет-браузера. Этодает возможность студентам готовиться к занятиям дома, ис-пользуя печатный вариант пособия, а в компьютерном классеработать с его html-версией. Ведутся работы по созданию кафед-рального Интернет-сайта, на котором будут, в частности, разме-щены и методические материалы для свободного доступа к нимстудентов по каналам Интернет.

В процессе преподавания компьютерных дисциплин в 2001-2002 году с использованием новых программ цикла мы столкну-лись со следующими проблемами:

• быстрое обновление информационных технологий ведетк тому, что знания, полученные студентами на предыдущих кур-сах, могут остаться невостребованными в случае, если промежу-ток между курсами превышает 2 года;

• отмечается недостаточная заинтересованность некоторыхстудентов в изучении компьютерных дисциплин, что связано смалым использованием компьютеров в ежедневной работе кли-нических и диагностических отделений медицинских учрежде-ний;

• на практических занятиях, связанных с использованиемИнтернет в медицине, студенты самостоятельно не стремятся кпоиску информации по темам, соответствующим их дальнейшейспециализации, а стараются посвятить выделенное время развле-чениям и общению в «чатах». Решением проблемы нам пред-

47

ставляется постановка конкретизированных заданий с предос-тавлением отчетности и указанием электронного адреса источ-ника информации;

• при разработке программ учитывались стандарты, приня-тые в развитых странах. В нашей стране имеется недостаточноеколичество материалов по использованию компьютерных техно-логий в медицине, поэтому при составлении методических ука-заний использовались зарубежные источники, что создавало до-полнительные трудности с разработкой практической части за-нятий;

• студентам, которые работают на компьютере только назанятиях, очень трудно закрепить практические навыки;

• хотелось бы отметить большую восприимчивость в изу-чении компьютерных дисциплин у студентов I и II курсов посравнению со старшекурсниками.

В заключение отметим, что, по нашему мнению, изучениестудентами-медиками цикла компьютерных дисциплин в ука-занном выше объеме позволит им эффективно использовать со-временные информационные и телекоммуникационные техноло-гии в своей профессиональной деятельности.

48

ОБОЛОЧКА ДЛЯ ЭЛЕКТРОННОГО УЧЕБНИКА

К.Ю. Васильев, А.А. Гнелецкий, Д.И. Диденко, А.В. Кривилёвг. Днепропетровск, Днепропетровский национальный


Необходимость в данной работе возникла в связи с автомати-зацией процесса обучения по специальности «Технологии исредства телекоммуникаций» в Днепропетровском националь-ном университете. Результаты получены с использованием наи-более распространенных на сегодняшний день средств – Интер-нет-приложений. Этим достигается максимальная совместимостьпрограмм со всемирной сетью Internet. Однако, ограничения всеже имеются (к примеру, первые версии браузеров Mozilla вооб-ще не поддерживали возможность отображения графическихобъектов) [1].

Для достижения корректной работы скриптов (Java Script) икорректного отображения WEB-страниц осуществлена адапта-ция для браузеров Internet Explorer и Netscape Navigator версии4.0 и выше. Этот выбор был произведен в соответствии со стати-стикой на сайте www.spylog.com. Так, браузер Internet Explorer иNetscape Navigator версии 4.0 и выше поддерживают 97,6% поль-зователей, экранное разрешение не менее 640 х 480 и JavaScriptверсии 1.2 и выше получили соответственно по 93% и 96,78%.Все пользователи, принявшие участие в голосовании, проголосо-вали за любую цветовую палитру [2–4].

Следует также отметить, что наиболее комфортная работавозможна с использованием Internet Explorer версии 4.0 и после-дующих версий, и экранным разрешением 800 х 600 и выше.

JavaScript основан на некоторых концепциях языка C++ иполучил во всем мире признание как средство разработки про-грамм для Internet. Возможно использование JavaScript для взаи-модействия пользователя со средой, изменения внешнего видастраниц при просмотре и даже для обеспечения взаимодействиявнедренных в страницу объектов между собой. Как NetscapeNavigator, так и Internet Explorer поддерживают JavaScript.

Особенностью представления информации в Internet являетсясвязь различных ресурсов гиперссылками, образующими ин-

49

формационную структуру. Это достигается путем примененияJSP технологии. При этом расширяется стандартный язык раз-метки гипертекстовых документов HTML до уровня объектно-ориентированного языка с возможностью доступа к базам дан-ных.

Инструкции по выполнению работ имеют следующий вид:

НавигацияКаждый кадр содержит меню навигации в верхней области и

дублируется в нижней области.Меню содержит такие ссылки:

НАЗАД – открывает предыдущую страницу (альтернативнонажатию кнопки «Назад» на панели навигации браузера).

ВСТУПЛЕНИЕ – ссылка на страницу с вводным материа-лом.

СТРУКТУРА КАДРОВ – ссылка на страницу, на которой ввиде схемы представлена структура кадров (см. рис. 1).

ПРИЛОЖЕНИЯ – ссылка на названия материала, которыйнеобходимо выучить для углубленного изучения курса.

Проведение работ осуществляется следующим образом:

Оболочка электронного учебника разбита на отдельные час-ти, называемые кадрами.

Кадры делятся на основные и вспомогательные.Каждый основной кадр (1, 2, 6, 9, 14, 18) содержит теорети-

ческий материал и контрольный вопрос. Для выбора ответа не-обходимо активировать соответствующее поле и нажать кнопку«Ответить».

Во вспомогательных кадрах приведены пояснения к ответами указан порядок изучения материала.

После ознакомления с приведенным в нем материалом необ-ходимо нажать кнопку «продолжить» или «вернуться» (та илииная кнопка присутствует в зависимости от того, верно ли был

50

дан ответ).

Рис. 1. Структура кадров

Последовательно изучив изложенный материал, следует при-ступить к решению задач, предложенных в кадре 21.

Представленная схема опробована при оценке качества при-нимаемых решений и расчете вероятностных характеристик дис-кретного симметричного канала связи со стиранием.

Использование предложенного электронного учебника при-менимо для широкого круга дисциплин, таких как физика, хи-мия, математика. Внедрение новых компьютерных технологий впроцесс обучения содержит в себе неограниченные возможно-сти.

1 12 2

19

5 6 3

4

7

8

9

15 17

18 14 131121

20

10

16

51

Литература1. Шевляков А.С. Некоторые аспекты использования JSP- тех-

нологии для задач дистанционного обучения // Динамиче-ские системы. – Симферополь: КФТ, 2000.-Вып.16. - С.204-208.

2. HTML. http://www.citforum.ru/internet/html/3. CSS. http://www.citforum.ru/internet/css1/4. JavaScript. http://www.javascripts.boom.ru/stat.htm,

http://www.citforum.ru/javascript/

52

ТЕСТОВЫЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНИЙ

И.Н. Вдовиченког. Кривой Рог, Кременчугский институт экономики

и новых технологий

В обучающем процессе немаловажную роль играет умелопроводимый контроль полученных знаний. В результатах кон-троля заинтересованы как студенты, так и преподаватели.

Вопрос объективности оценки знаний студентов всегда вы-зывал дополнительные дискуссии. Чтобы получить беспристра-стного экзаменатора, для оценки знаний стали использоватькомпьютерные программы. Но тесты, в которых надо было вы-брать один правильный ответ из нескольких предложенных, нерешают проблемы. Такой тест не дает возможности объективнооценить знания студентов, понять глубину понимания учебнойдисциплины. Данный тест дает формальный подход. Нельзя неучитывать возможности случайно угадать правильный ответ, аэто уже искажает действительную картину знаний.

В общепринятых тестах, группы следующих вопросов пред-лагаются без учета правильности (или неправильности) ответовна предыдущие. Такое решение исключает индивидуальностьподхода к каждому студенту. Контроль знаний должен обяза-тельно учитывать уровень подготовленности студента, даватьвозможность получать вопросы (и соответствующую оценку)адекватно знаниям. Компьютерные программы, для проведенияконтроля знаний, должны быть многоуровневые. Уровни содер-жат наборы вопросов различной степени сложности. В процессеопроса, студент сам может переходить (в зависимости от пра-вильности ответов на предыдущие вопросы) из одного уровня вдругой.

Упорядоченность предлагаемой системы экзаменационныхвопросов проявляется в том, что все вопросы делятся на тригруппы.

К первой группе относим основные, сравнительно простые,но необходимые вопросы, без удовлетворительного ответа накоторые студенту нельзя поставить положительную оценку. Этонеобходимый минимум знаний.

53

Ко второй группе (таких вопросов найдется больше всего)относятся вопросы средней сложности – такие мы обычно задаемна экзаменах. За положительные ответы на вопросы такого уров-ня выставляется оценка «хорошо», если ответы были достаточнополными.

К третьей группе относятся творческие вопросы, требующиезнания специальной литературы, умения безупречно решатьсложные задачи, самостоятельно и оригинально подходить краскрытию темы. Без ответов на них не следует ставить оценку«отлично».

Не следует начинать опрос–беседу с вопросов третьей груп-пы, которые могут сразу деморализовать слабого и среднего сту-дента и даже привести его в состояние стресса.

Поэтому наиболее естественным представляется начинатьопрос с вопросов второй группы. В этом смысле рассмотрим трисхемы, моделирующие структуру опроса–беседы.

Первая схема очень грубо моделирует опрос, ибо не преду-сматривает возможности преподавателю задавать наводящие во-просы, а оценка ответа студента осуществляется по системе«верно» и «неверно». Эта схема содержит всего 8 вариантов оп-роса и не может иметь широкого практического применения.

Вторая схема несколько ближе подводит нас к реальномупроцессу опроса, так как предусматривает возможность заданиястуденту наводящих вопросов (или даже небольших групп наво-дящих вопросов), позволяющих преподавателю уточнить, на-сколько разбирается студент в заданном ему основном вопросе.Эта схема содержит 25 вариантов опроса.

Можно построить третью схему предусматривающую воз-можность преподавателя осуществлять оценку каждого ответа наосновные вопросы второй и третьей группы по системе «пол-ный», «неполный» и «неверный». В случае неполного ответапреподаватель может задать студенту наводящий вопрос (илигруппу наводящих вопросов) и выяснить по системе «полный» и«неполный», как разбирается студент в рассматриваемой про-блемной ситуации. Ответы на простые вопросы (вопросы первойгруппы) оцениваются здесь тоже по системе «верно» и «невер-но».

Предложенная схема может служить определенного рода

54

пособием, направляющим действия преподавателя, как по выбо-ру типа последующего вопроса по результатам ответа на преды-дущий, так и по последовательному продвижению по одной изветвей дерева схемы к оценке. Эта схема содержит уже 43 вари-анта опроса (6 вариантов «отлично», 14 – «хорошо», 15 – «удов-летворительно», 8 – «неудовлетворительно») и может служитьего моделью. Тесты по данным схемам можно использовать нетолько для итогового контроля.

Для проведения промежуточного контроля, который повы-шает качество и надежность итогового контроля, можно исполь-зовать промежуточную аттестацию студентов. Рассматривая ат-тестацию, как миниэкзамен, можно говорить, что она должнавыполнять те же функции, т.е. – проверочную, организаторскую,обучающую, развивающую, воспитательную и методическую.Для проведения этой аттестации удобно использовать компью-терные программы-тесты, написанные по схемам 1, 2 и 3.

Программа-тест позволяет выполнять не только провероч-ную, но и оценочную часть, которая существенно усложняет еереализацию (всем известно, что принять зачет значительно лег-че, чем принять экзамен по 4х бальной шкале).

Обучающий момент в программе вообще широко представ-лен. Данный вариант предусматривает 25 вариантов проведенияопроса. Студент, еще и еще раз запуская программу, получаетвозможность при разных ответах получить разумные наборы во-просов.

О надежности аттестационной проверки знаний выполнен-ной таким способом можно говорить с уверенностью.

Надежность проверки знаний зависит от единства требова-ний, которые предъявляются студенту, от количества вопросов,от критериев выставления оценки, от организованности опроса.

Понятно, что все перечисленные требования выдержаны исамое важное, что выполняется индивидуальный подход к каж-дому студенту.

Мною был опробован такой подход в оценке знаний по дис-циплине «Организация и функционирование ЭВМ». Студентамбыли предложены 2 компьютерных теста, один из которых рабо-тает по привычной схеме, второй – по предложенной схеме №2.Второй тест дал более объективную оценку знаний. Система мо-

55

жет быть использована как для контроля знаний студентов, так идля самостоятельной подготовки.

Схема №2

56

ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ“ІНФОРМАТИКА ТА КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНІКА”

З ВРАХУВАННЯМ РІВНЯПОПЕРЕДНЬОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

Л.П. Воронецьм. Суми, Сумський національний аграрний університет

У сучасному світі персональний комп’ютер став символомнауково-технічного прогресу. Комп’ютерна грамотність сьогоднірозглядається як необхідний атрибут освіти фахівця будь-якогопрофілю.

Поняття “комп’ютерна грамотність” та “комп’ютерно-грамотний користувач”, як зазначають дослідники, є доситьгнучкими і не мають чітко визначених світових абонаціональних стандартів, оскільки кожна особа або організація,яка вимагає “комп’ютерної грамотності”, вкладає в це поняттясуб’єктивні вимоги, притаманні саме для своєї діяльності, метаяких – максимально ефективно виконати за допомогою персо-нального комп’ютера поставлені завдання [1]. На даному етапірозвитку комп’ютерної техніки спостерігається тенденція до всебільшої спеціалізації навчання на основі введення в навчальнікурси професійно-орієнтованих комп’ютерних програм, які ма-ють чітку спрямованість на її використання в певних видах про-фесійної діяльності. Метою навчання вважається формуванняінформаційної компетентності випускників у вигляді системибазових, універсальних та спеціалізованих комп’ютерних знаньта вмінь, що забезпечують необхідний для певної професії рівеньотримання, переробки, передачі, зберігання та представленняпрофесійної інформації.

До шляхів ознайомлення й удосконалення знань, умінь і на-вичок майбутніх економістів-аграріїв по використаннюкомп’ютерної техніки в майбутній професійній діяльності можнавіднести:

1. Навчальні предмети спеціальної комп’ютерноїпідготовки.

2. Використання комп’ютерних засобів при вив-ченні “некомп’ютерних” предметів.

57

3. Організація навчальних практик, наскрізногокурсового та дипломного проектування з використаннямкомп’ютерних засобів та технологій.

Виходячи з вказаної градації комп’ютерних знань, виділенітакі рівні вивчення інформатики та комп’ютерної техніки у ви-щих аграрних закладах освіти:

1 рівень – базовий, підготовка на якому здійснюється ка-федрою кібернетики та інформатики. На цьому рівні студентимають навчитися працювати (або вдосконалити свої знання тавміння) з операційною системою, файловою системою, тексто-вим редактором, табличним процесором, електронними ко-мунікаціями, отримати початки навичок роботи з СУБД (систе-мами управління базами даних). Перший рівень є основою длявивчення використання комп’ютерної техніки на другому татретьому рівнях. Перший рівень підготовки можна зіставити зформуванням комп’ютерної грамотності майбутнього фахівця.

2 рівень – професійний, підготовку на якому здійснюєтьсязагальнонауковими та спеціальними кафедрами в рамках кон-кретних навчальних предметів. На цьому рівні передбачаєтьсявивчення основ статистичної обробки інформації, інформаційнихта експертних систем, систем підтримки рішень. В результатістудент повинен вміти складати та розв’язувати за допомогоюкомп’ютерної техніки задачі конкретного навчального предметута професійні задачі. Підготовка має здійснюватись шляхом без-перервного застосування ПК та інформаційних технологій навсіх видах занять конкретних навчальних предметів з 1 по 5 курсі читання спеціальних навчальних предметів кафедрамиспеціальної підготовки. Результатом успішного опанування за-собами використання комп’ютерної техніки в майбутній про-фесійній діяльності є використання отриманих знань при вико-нанні курсового та дипломного проектування.

3 рівень – поглиблений. Ми не визначаємо програмні засо-би, знання та вміння, якими має опанувати студент на вказаномурівні, тому що поглиблена підготовка здійснюється за бажаннямстудентів. В результаті випускник ВЗО має придбати знання,уміння та навички роботи у вузький, але визначеній областіінформаційних технологій. Передбачається, що підготовка ве-деться кафедрою кібернетики та інформатики шляхом проведен-

58

ня факультативних занять по напрямках застосуваннякомп’ютерної техніки та інформаційних технологій.

Однією з умов підвищення ефективності навчально-виховного процесу вищої школи науковці вбачають наступністьпри вивченні навчальних предметів на різних ступенях освіти.

При аналізі сучасного стану підготовки фахівців-економістіваграрного напрямку виявляються деякі неузгодження у вивченніпредметної галузі «Інформатика» у школі та ВЗО:

1. Особистісних мотивів та цілей з цілями та задачами, щовисуваються в ході навчання (соціаційно-цільовий компонент).

2. Наявного рівня знань, умінь та навичок і більш високихвимог до них у ВЗО (змістовно-діяльнісний компонент).

3. В сформованості загальнонаукових вмінь та розвиткумисленевих операцій в школі та ВЗО (навчально-операціональний компонент).

4. Між постійним контролем за пізнавальної діяльністю вшколі та переважним самоконтролем у ВЗО (оціночно-результативний компонент).

5. Між орієнтацією на організацію та планування нав-чальної діяльності вчителя в школі та необхідністю самостійноїїї організації і планування у ВЗО (організаційно-планувальнийкомпонент).

6. Навчальних планів, програм, посібників (нормативнийкомпонент) та наявного парку обчислювальної техніки.

7. Методичного забезпечення, що орієнтується на застосу-вання нового програмного забезпечення (організаційно-методичний компонент).

8. Вузівських та шкільних форм контролю (контрольно-оціночний компонент).

Не дивлячись на те, що використання комп’ютерів та супро-воджуючої їх техніки останнім часом займає все більш вагомішезначення в сучасному житті, рівень шкільної підготовки зінформатики дуже низький. Причин цьому декілька. По-перше,застаріле навчальне обладнання. За статистичними данимибільшість загальноосвітніх шкіл не має комп’ютерних класів абов них встановлена техніка 80 – початку 90-х років. По-друге, яксправедливо зазначав В.С. Лєднєв, шкільний предметінформатики повинен давати уявлення про науку інформатику,

59

про способи накопичування, зберігання та обробки інформації,сприяти формуванню алгоритмічного типу мислення. Насправдізараз в більшості шкіл навчальний предмет “Інформатика”, внайкращому випадку, перетворився на курси підготовки кори-стувачів та операторів персональних комп’ютерів. Дійсно, учнівнеобхідно знайомити з сучасним програмним забезпеченнямкомп’ютера, але не тільки з прикладним, але й базовим, а також зінструментарієм технологій програмування. Необхідно більшприділяти уваги мовам програмування, різноманітним способамреалізації поставленої задачі на ЕОМ. На цю думку знайдетьсябагато сперечальників, які справедливо будуть стверджувати, щошкола не готує спеціалістів-програмістів, для цього є спеціальнізаклади освіти та спеціалізовані факультети навчальних закладів.Але ж завданням школи є підготовка гармонійно розвиненої осо-бистості, яка має право знати або хоча б мати уявлення про всігалузі застосування комп’ютерної техніки. Крім того, вивченнябудь-якої з мов програмування сприяє розвитку:

- алгоритмічного мислення;- логічного мислення;- таких прийомів мислення, як узагальнення,

порівняння, аналіз, синтез;- уміння чітко висловлювати власні думки;- уміння структурувати інформацію, виділяти в ній

головне і другорядне тощо.Ще однією з причин незадовільного рівня шкільної

підготовки являється низький рівень матеріальної бази шкіл.Шляхом виходу з цієї ситуації є створення інформаційнихцентрів, які б обслуговували одночасно декілька шкіл. Пробистворення таких центрів відбувалися наприкінці 80 – початку 90років. Але надалі, з появою шкільних комп’ютерних класів, вонистали зникати, хоча це не зовсім виправдано.

Отже, завдяки проблемі незадовільної шкільної підготовки зоснов використання комп’ютерної техніки, перший рік навчанняв вищому закладі освіти відводиться, в основному, на опануван-ня цими основами, причому в дуже стислий термін і форсовани-ми темпами. Проте останнім часом спостерігається тенденціянерівномірного розподілу студентських академічних груп на тихстудентів, які добре володіють основними прийомами роботи з

60

комп’ютером (на рівні користувачів) і студентів, якізустрічаються з комп’ютерною технікою вперше. В процентномувідношенні таких студентів відповідно 16-20% до 84-80%. Але зроками, на наш погляд, кількість студентів першої групи будезростати, в більшості за рахунок студентів міських шкіл. Пер-шою причиною описаної тенденції є зростання ролікомп’ютерної техніки в повсякденному житті, все більше людеймають комп’ютери у себе вдома, на робочих місцях, у друзів.Друга причина – відкриття різноманітних курсів з підготовкиоператорів ЕОМ, які дозволяють за досить короткий термін нав-чання (від 3-4 тижнів до 3-4 місяців) отримати робочуспеціальність. По-третє, робота підготовчих відділень при вищихнавчальних закладах, в навчальну програму яких входить пред-мет “Інформатика”.

Описана тенденція сама по собі є гарною ознакою зростаннякомп’ютерної грамотності населення нашої країни. Але, з іншогобоку, такі глибокі розриви в рівні попередньої підготовки пер-шокурсників є причиною збільшення розумового, психічного іфізичного навантаження на викладачів, які повинні організуватизаняття таким чином, щоб кожен студент був зайнятий роботою,причому такою, яка розвивала б його як особистість. Це означає,що на викладача лягає подвійне навантаження. З одного боку,він повинен проводити заняття згідно робочої програми, яка, якправило, орієнтована на студентів-новачків, що майже або зовсімне працювали з комп’ютером (бо таких більшість). З іншого бо-ку, викладач не повинен залишати без уваги студентів –освічених користувачів ЕОМ.

Розв’язання описаної проблеми може йти декількома шля-хами:

1. Розробка багаторівневих пакетів завдань для лаборатор-них та практичних робіт. При розв’язанні відміченої проблемивказаним способом відкривається широке поле для особистоїтворчості викладача і одночасно виникають труднощі на мето-дичному рівні. Наприклад, при вивченні основних засобів роботиз операційною системою Windows передбачається, що студентповинен вміти оперувати інформацією, яка представлена вкомп’ютері у вигляді файлової системи. Тобто студент має вико-нувати такі дії: створювати власні папки, копіювати, переносити

61

файли та папки, знищувати файли та папки, переноситиінформацію на гнучкий диск тощо. Розбити ці дії на рівні не-можливо, тому що кожен студент повинен вміти їх виконувати,інакше подальша робота з комп’ютером не має сенсу.

2. Попереднє тестування студентів на предмет виявленнярівня їх підготовки і подальше ділення на групи в залежності відвстановлених рівнів. Реалізація описаного шляху розв’язанняпоставленої проблеми стикається з труднощами розподіленнягруп, які вже поділені, наприклад, за ознакою виучуваноїіноземної мови.

3. Перехід до навчально-інформаційних гіпермедіа середо-вищ навчання. Даний підхід є найкращім, з нашої точки зору,тому що спирається на перехід до індивідуалізації навчання. Алепри цьому вимагається наявність великої кількості комп’ютерів,а також достатньої кількості навчаючих програм, створених наналежному науково-педагогічному та методичному рівні.

4. Введення курсів прискореної початкової підготовки зоснов використання комп’ютерної техніки. Цей шлях стикаєтьсяз труднощами виділення аудиторного фонду, а також з наванта-женням викладачів. Постає питання: чи вводити дані курси зарахунок загального навчального навантаження викладачів, чизробити їх платними з погодинною оплатою викладачів?

5. У Сумському національному аграрному університеті за-стосовується ще один спосіб: організація щотижневих консуль-тацій викладачів, так званий “вільний доступ до комп’ютера”. Нацих заняттях викладачі працюють з відстаючими студентами,надається можливість декілька разів виконати ту чи іншу лабо-раторну або практичну роботу з метою закріплення матеріалу,який вивчався на плановому занятті. Цей вихід не є найкращим,бо численність комп’ютерного парку однієї аудиторії складаєприблизно 12-15 машин, а студентів, бажаючих доопрацюватипройдений матеріал, значно більше. Але за рахунок того, що, якправило, термін виконання лабораторної роботи більший, ніжтиждень, практично всі бажаючі встигають отримати додатковуконсультацію викладача при роботі з ЕОМ.

Висновки:1. Інформатизація суспільства висуває підвищені вимоги

62

до випускників ВЗО, який повинен вільно орієнтуватися вінформаційному середовищі, здійснювати пошук професійнозначущої інформації, вміти розв’язувати професійні задачі з ви-користанням сучасних інформаційних технологій.

2. Однією з причин, що ускладнюють підготовку еко-номістів-аграріїв до роботи в інформаційному середовищі євідсутність наступності різних ступенів освіти;

3. До шляхів подолання вищезгаданих труднощів можнавіднести:

- акцентування уваги державних освітніх установ на низь-кий рівень підготовки школярів з навчального предмету“Інформатика”;

- забезпечення наступності на різних ступенях освіти;- розробка методологічних та методичних основ впровад-

ження комп’ютерної техніки та інформаційних технологій у вив-чення “некомп’ютерних” навчальних предметів.

Література:1. Маригодов В.К., Слободянюк А.А. Основы научных ис-

следований: Инженерная педагогика: Монография. – Севасто-поль: Изд-во СевГТУ, 1999. – 240 с.

2. Леднев В.С. Содержание общего среднего образования:Проблемы стуктуры. –М.: Педагогика, 1980. – 264 с.

3. Нечаев Н.Н. Психолого-педагогические аспекты подго-товки специалиста в ВУЗе. –М.: Изд-во МГУ, 1985.

4. Левовицки Т. Проблемы отбора содержания обучения ввысшей школе. – Современная высшая школа. – 1983. – № 1. –С. 129-137.

63

ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИЗА МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЮ СИСТЕМОЮ

В.В. Глазова,М.М. Голоденко, І.В.Жихарєвм. Слов’янськ, Слов’янський державний педагогічний інститут

Метою педагогічного експерименту була перевірка гіпотезипро те, що викладання за модульно-рейтинговою системою [1]дозволить підвищити ефективність навчального процесу.

У потоці “Облік і аудит” навчання проводилося за модульно-рейтинговою системою. Програмний матеріал було розбито нарівновеликі за часом засвоєння модулі. Лабораторне заняття по-чиналося з рейтингового контролю засвоєння обов’язкових на-вичок, передбачених модулем, що пророблявся перед цим. У по-тоці “Менеджмент організацій” навчання проводилося за тра-диційною системою, тобто лабораторна робота зараховувалася зарезультатами співбесіди без виставлення якоїсь оцінки.

Під час виконання завдання рейтингового контролю студен-там дозволялося користуватися будь-якими матеріалами іпосібниками. Викладач вів хронометраж часу tk, витраченогокожним студентом на виконання рейтингового завдання. РейтингRk студента визначався як помножене на 100 відношеннямінімального у потоці часу tmin, витраченого на виконання рей-тингового завдання, до часу tk, показаного цим студентом:

kk t

tR min100 ⋅= . (1)

Таким чином, кожен студент мав свій, відмінний від усіхінших рейтинг. І це виявилося неабияким стимулом у заохоченністудентів до роботи з максимальним напруженням сил. ОцінкаMk за 12-баловою шкалою виводилася з формули

10012 k

k

RM ⋅= . (2)

Список студентів у порядку зменшення рейтингу із зазна-ченням рейтингової та 12-балової оцінок оприлюднювався. На-прикінці першого лабораторного заняття в обох потоках прово-дився первинний, а наприкінці вивчення операційної системиMS DOS – підсумковий тест. Ці тести, на відміну від усіх інших,для визначення надійності тестів поділялися на півтести. Далі

64

наводяться завдання підсумкового тесту.Півтест s11

1. Увійдіть уMS DOS.2. Створіть у каталозіWINDOWS підкаталог USERS.3. Створіть у підкаталозі USERS текстовий файл test.txt.

Занесіть у цей файл своє прізвище і час початку виконання зав-дання.

4. Створіть у каталозі USERS копію файлуС:\WINDOWS\doscom.txt з тим самим ім’ям.

5. Створіть у каталозі USERS архівний файл test.zip, вклю-чивши в нього файли test.txt і doscom.txt .

6. Скопіюйте на дискету архівний файл test.zip.Півтест s12

7. Створіть у каталозі USERS підкаталог USER_S.8. Скопіюйте з дискети файл test.zip у каталог USER_S.9. Розпакуйте архівний файл test.zip.10. Прогляньте вміст текстового файлу test.txt.11. Вилучіть каталог USERS.На початку занять було проведено анкетування студентів на

предмет їх попереднього знайомства з комп’ютерною технікою.У потоці “Облік і аудит” була виділена експериментальна групаз 30 студентів, які не мали навичок роботи з комп’ютером, а впотоці “Менеджмент організацій” така сама контрольна група.

Рейтинг кожного студента визначався за формулою (1), при-чому tmin являло собою мінімальний час, витрачений студентомна виконання півтесту або тесту в обох групах – експеримен-тальній і контрольній.

Коефіцієнти лінійної кореляції за К. Пірсоном [2] міжпівтестами одного тесту в експериментальній та в контрольнійгрупах

−⋅

−

−=

∑ ∑∑ ∑

∑ ∑∑

= == =

==

n

k

n

kkk

n

k

n

kkk

n

kkk

n

kkk

yynxxn

yxyxn

r

1

2

1

22

1 1

2

11, (3)

де xk і yk – рейтинги студентів групи за результатами півтестів, n– кількість студентів у групі. Надійність тесту

65

.1

2

r

rT

+= (4)

Тест вважається надійним, якщо його надійність перевищує0,7. Це означає, що за результатами півтестів кожен студент маєприблизно однаковий рейтинг. Якщо ж T < 0,7, то рейтинги но-сять випадковий характер і в такому разі тест не є надійним.

Середній рейтинг по групі

∑=

=n

kk nRR

1

/ , (5)

де n – кількість студентів у групі (n = 30).Дисперсія рейтингів окремих студентів за результатами тес-

ту або півтесту

)1(

2

11

2

2

−

−=

∑∑==

nn

RRnn

kk

n

kk

σ . (6)

Відношення дисперсій підсумкового тесту

22

21

σσ

=F , (7)

де 21σ – максимальне, а 2

2σ – мінімальне значення з-проміж дис-персій підсумкового тесту в експериментальній 2

erσ і кон-

трольній 2crσ групах. Залишок імовірності pF, тобто ймовірність

того, що розраховане значення відношення дисперсій F не єнадійним, можна знайти, скориставшись функцією MicrosoftExcel FРАСП(F; i1; i2), де i1 і i2 – числа ступенів свободи, щовідповідають чисельнику і знаменнику формули (7). Ці числа наодиницю менші від кількості студентів у групі:

i1=n1–1=29; i2=n2–1=29. (8)Середній бал по групі за результатами тесту

.100

12RM = (9)

Якщо дисперсії суттєво не відрізняються (залишокімовірності pF>0,05), то стандартну похибку різниці середніхарифметичних балів знаходимо з формули:

66

,2100

12

e

ce

e

2crc

2ere

cc nn

nn

nn

nnm

+⋅

−++

=σσ

(10)

де ne і nc – кількості студентів у експериментальній і контрольнійгрупах. Якщо ж дисперсії суттєво відрізняються, то стандартнапохибка різниці середніх арифметичних балів

.11100

12

c

2cr

e

2er

−+

−=

nnm

σσ(11)

Приріст середнього бала в експерименті

,eb

cbcrer M

MMM ⋅−=δ (12)

де erM і crM – середні бали експериментальної і контрольноїгруп у підсумковому тесті, ebM і cbM – середні бали експери-ментальної і контрольної груп у початковому тесті. Множникпри crM враховує відносну силу груп.

Експериментальне значення коефіцієнта Стьюдента

.ex mt

δ= (13)

Критичне значення коефіцієнта Стьюдента tcrit знаходимо,скориставшись функцією Microsoft Excel СТЬЮДРАСП-ОБР(0,05;і), де число ступенів свободи і для випадку, колиpF>0,05, дорівнює:

i=ne–nc–2. (14)Коли ж pF≤0,05, беруть

.12

ce −+

=nn

i (15)

Якщо tex<tcrit, то приріст середнього бала в експерименті не єдостовірним. Коли ж tex≥tcrit, то приріст середнього бала знадійною ймовірністю 0,95 дорівнює:

.critmt±=∆ δ (16)Результати розрахунків зведені в табл. 1 і табл. 2, а також

представлені на діаграмах рис. 1, рис. 2 і рис. 3.

67

Рис. 1. Діаграма розподілу балів у експериментальній і кон-трольній групах за результатами первинного тесту

Рис. 2. Діаграма розподілу балів у експериментальній і кон-трольній групах за результатами підсумкового тесту

ВИСНОВКИЗгідно з табл. 1, надійність тестів Т = 0,97 > 0,7. Це означає,

що за результатами півтестів кожен студент має приблизно од-накові рейтинги. Отже, результати не є випадковими.

Експериментальне значення коефіцієнта Стьюдента не мен-ше від його критичного значення. Отже, приріст середнього балає достовірним. Згідно з табл. 2, приріст середнього бала експе-риментальної групи за 12-баловою системою з надійноюймовірністю 0,95 становить 2,20 ± 0,77. Це означає, що у 95 ви-падках зі ста викладання інформатики за модульно-рейтинговоюсистемою дасть приріст середнього бала від 2,20 - 0,77 = 1,43 до2,20 + 0,77 = 2,97.

Гіпотезу про те, що викладання інформатики за модульно-рейтинговою системою дозволить підвищити успішність сту-дентів, експериментально підтверджено.

68

Рис. 3. Середні бали експериментальної і контрольної груп упервинному і підсумковому тестах

Таблиця 1

Середні рейтинги R , їх дисперсії 2σ та надійності T тестівГрупа

bR 2bσ bT rR 2

rσ rT

експериментальна 48,5 234,4 0,962 48,9 242,7 0,972контрольна 48,9 234,1 0,975 30,3 39,2 0,966

Таблиця 2Результати педагогічного експерименту

Величина ЗначенняВідношення дисперсій підсумкового тесту F 6,18Залишок надійності відношення дисперсій pF 0,0000023Cтандартна похибка m різниці середніх балів 0,374Приріст середнього бала δ 2,20Експериментальне значення коеф. Стьюдента tex 5,88Число ступенів свободи сукупності і 29Критичне значення коефіцієнта Стьюдента tcrit 2,05Приріст середн. бала з надійною ймовірністю 0,95 2,2 ± 0,8

ЛІТЕРАТУРА1. Сікорський П.І. Модульно-рейтингова система навчання у

ліцеї. // Педагогіка і психологія. – 1997. –№ 1. – С. 31–37.2. Гласс Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике

и психологии. –М.: Прогресс, 1976. – 496 с.

69

ПРО НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ ТА НАСТУПНІСТЬВИВЧЕННЯ ІНФОРМАТИКИ ВШКОЛІ І ВУЗІ

Я.М. Глинський, В.Є. Анохін, В.А. Ряжськам. Львів, Національний університет “Львівська політехніка”

Як і у багатьох вузах України у Національному університеті“Львівська політехніка” базовий курс інформатики (4 кредити)читається в першому-другому семестрах для студентів усіх на-прямків підготовки в рамках дисциплін: “Основи інформатики”,“Обчислювальна техніка і програмування” тощо за різними про-грамами. Практично у всіх програмах спільними темами є вив-чення операційних систем з позицій користувача, програмуваннямовами Паскаль, або Бейсик, або Сі, офісних програм: редакторатекстів, електронних таблиць, баз даних, служб Internet. Додат-ковими темами є знайомство з засобами для автоматизації об-числень чи автоматизованого проектування, лінгвістичними про-грамами, експертними системами тощо. На нашу думку актуаль-ною є задача створення однієї чи декількох типовихуніфікованих міжвузівських програм для базової дисципліни:“Основи інформатики”. Теми, корисні лише для конкретного на-прямку підготовки студентів, варто виокремлювати в окремікурси, що могли би читатися спеціалістами відповіднихпрофільних кафедр.

Вузівський базовий курс за змістом тісно переплітається зішкільним курсом інформатики, практично повторюючи його навищому як теоретичному, так і практичному рівні. На жаль, неможна у вузі оминути проблему дублювання тем і читати курсінформатики без врахування рівня готовності першокурсниківсприймати його. Останніми роками ми спостерігаємо тенденціюдо зниження середнього стартового рівня знань студентів зінформатики і значну диференціацію цих знань від абсолютної їхвідсутності (10–20%), наприклад, у випускників сільських шкілдо високої обізнаності (10-20%), що простежується серед випу-скників гімназій, ліцеїв тощо. Тому завдання шкільної освіти утакій ситуації – це забезпечити рівномірний якісний базовийрівень підготовки учнів з інформатики відповідно до діючої про-грами в масштабах держави, а в не в окремо взятих, добре осна-

70

щених комп’ютерами, школах. Це завдання зараз вирішуєтьсяслабо.

Основне завдання вузівського базового курсу – виробитистійкі практичні навички користування комп’ютером і надатизнання, достатні для ефективного застосування комп’ютерів,зокрема, для подальшої фахової освіти і практичного їх викори-стання під час підготовки курсових робіт, дипломних проектівтощо, – на нашу думку вирішується успішно. В університеті“Львівська політехніка” це забезпечується наявністю яктехнічного, так і методичного забезпечення курсів. Сьогодні ба-зовий курс підготовки студентів може повністю бути забезпече-ний двома посібниками: “Практикум з інформатики” (ГлинськийЯ.М., видавництво “Деол”, м. Львів), який витримав чотири пе-ревидання, а також “Паскаль. Turbo Pascal i Delphi. 2-е видання”(Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А.). Перший посібникможе цілком забезпечити потреби студентів вузів як гу-манітарного, так і політехнічного профілю. Другий посібник пе-ревиданий у Санкт-Петербурзі видавництвом “Діасофт”російською мовою.

Спостерігаючи ріст популярності мови Бейсик і ролівізуального програмування в середовищі Visual Basic, авторипідготували і видали навчальний посібник “Бейсик. Qbasic iVisual Basic”, який буде корисним не лише для студентів гу-манітарних вузів, але й для учнів шкіл, де мова Бейсик і надалі усправедливій пошані. У школах, де ще не відбувся перехід навивчення мови Паскаль, варто й надалі вивчати мову Бейсик.

Турбуючись про стартовий рівень знань своїх майбутніхстудентів, автори працюють над методичними розробками дляшколи і намагаються сформувати систему поглядів на шкільнуінформатику і узгодити її з іншими системами. Основною видав-ничою подією 2001 року для нас є вихід навчального посібника“Інформатика” (Глинський Я.М.). Посібник створено на базі по-передніх книжок і за результатами їх апробації. Він вийшов не-великим пробним тиражем і схвалений комісією з інформатикиНауково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти інауки України. Це означає, що фактично отримано перший (одинз можливих) розв’язків проблеми наступності шкільного івузівського вивчення базового курсу інформатики. Те, що такий

71

розв’язок не єдиний не викликає сумніву, але інші розв’язки увигляді конкретних посібників чи підручників, а не на словах (увигляді повідомлень, програм, концепцій тощо) нам невідомі.

Оскільки обсяг матеріалів перевищив 500 сторінок видав-ництво прийняло рішення про їх видання у двох книжках: книж-ка 1 “Алгоритмізація і програмування. Мова Паскаль”, книжка 2“Інформаційні технології”. Посібник повністю відповідає новійшкільній програмі і за структурою є скоріше підручником, ніжпосібником. Теоретичні викладки супроводжуються достатньоюкількістю контрольних запитань, детально описаними практич-ними роботами, зразками комплексних практичних робіт, тема-тичних контрольних робіт з врахуванням 12-бальної системиоцінювання, темами для рефератів. Автор називає цей курс базо-вим, передбачаючи, що в добре технічно оснащених школах йо-му має передувати пропедевтичний курс у молодших класах, айти за ним повинен спеціалізований курс у старших. Для багать-ох шкіл з посереднім технічним забезпеченням це буде єдинийосновний курс.

Посібник розрахований на учнів 8–11 (1 урок у тиждень) чи10–11 (2 уроки) класів. Послідовність вивчення матеріалу і вибіртем визначатиме вчитель, але автор вважає, що схема вивченнябазового курсу інформатики за даним посібником мала би бутитакою. Спочатку учні вивчають комп’ютер як “чорний ящик” іотримують елементарні навички роботи в операційній системі чиїї оболонці (створення/вилучення папок і текстових файлів, за-пуск програм на виконання). Після цього вивчають розділ“Алгоритмізація і програмування”, де після огляду побутовихалгоритмів вивчається мова Паскаль або Бейсик. Мова програ-мування (тут Паскаль, а в додатковій книжці – Бейсик) подаєтьсяу книжці як засіб для розв’язування типових цікавих задач, післячого показується, як використати отримані знання длярозв’язування ще цікавіших задач у середовищі візуального про-грамування Delphi. На це можна не пожаліти цілого року нав-чання (72 год.), але варто включити також у цю кількість годинтеми про використання комп’ютера для вивчення різних пред-метів: математики, фізики, хімії, мови, літератури тощо.

Книжка “Інформаційні технології” орієнтована на 72–102навчальні години. Вона містить такі теми: “Інформація і

72

комп’ютери” (все від біта до байта); “Операційні системи” з опо-рою на MS-DOS i Window 95/98 (але згадуються також Unix таLinux для тих, хто не любить Microsoft); “Редактори” (музичнийта графічний редактори згадуються, а текстовий детально вив-чається на прикладі програми MS Word); “Електронні таблиці”(вивчаються на прикладі MS Excel або SuperCalc, що є в додат-ку); “Бази даних” (вивчаються на прикладі MS Access і/або з лю-бов’ю описаною в додатку dBase-системою); “Електронні теле-комунікації”, де є достатньо інформації про мережі, сервісиInternet і навіть як створювати Web-сторінки мовою HTML;“Мультимедіа”, де пояснено, що означає це красиве слово й про-понується виготовити мультимедійний альбом випускників шко-ли з записуванням звукових інтерв’ю однокласників і вчителів тавідеофільму новорічного чи випускного балу; “Використання таперспективи комп’ютерів”, де автор висловлює відому думку,що неможливе сьогодні стане можливим завтра і разом з ДжономГолсуорсі вважає, що “якщо ви не думаєте про майбутнє, то увас його не буде”.

Ми запрошуємо колег до обговорення питань методики вик-ладання інформатики на сторінках нашого Web-сайтуwww.lviv.uar.net/~hlynsky, де функціонує електронний журнал,форум тощо, а також, де можна почерпнути більш детальнуінформацію про наші книжки. Статті для публікації на нашомусайті, зауваження та пропозиції можна присилати на адреси [email protected], [email protected].

73

УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИЗ ІНФОРМАТИКИ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ ВУЗІВ

М.С. Голованьм. Суми, Українська академія банківської справи

Структура фахової підготовки майбутніх економістів вклю-чає соціально-гуманітарний цикл дисциплін, фундаментальні тапрофесійно-орієнтовані дисципліни та економічні дисциплінифахового спрямування. Перші три цикли практично однакові длявсіх економічних спеціальностей і їхній зміст визначаєтьсяінваріантною компонентою професіограми спеціаліста-економіста.

Провідну роль у підготовці майбутнього економіста відіграєкурс інформатики. На початку становлення інформатики як нав-чальної дисципліни основна увага була спрямована переважно нарозвиток у студентів алгоритмічного мислення, вивчення мовпрограмування, використання комп’ютера для розв’язання задачз певної галузі знань.

З набуттям практичного досвіду викладання курсуінформатики, з розширенням комп’ютерного парку таурізноманітненням програмного забезпечення змінюються і ак-центи у шкільному та вузівському курсах інформатики – голов-ним завданням стає підготовка користувача комп’ютером.

У рамках парадигми підготовки користувача комп’ютеромстуденти набувають навичок роботи з певними програмними за-собами, знайомляться з новими інформаційними технологіями(НІТ) та з можливими сферами їх застосування у галузі еко-номіки, навчаються виконувати в конкретному програмному се-редовищі певні завдання практичного змісту.

Проте, у процесі реалізації парадигми підготовки користу-вачів комп’ютером недостатньою є базова, фундаментальнапідготовка з інформатики, яка передбачає опанування науковихоснов, загальних методів і закономірностей опрацюванняінформації засобами НІТ.

Фундаментальна підготовка є однією з головних умов про-фесійної освіти і значною мірою впливає на розвиток у студентівнаукового теоретичного мислення, здатності до конкретної по-

74

становки нових задач і творчого їх розв’язання, передбаченнянаслідків прийнятих рішень і дій та вміння їх оцінювати, стиму-лює пізнавальну діяльність, спрямовану на розкриття законівфундаментального характеру, сприяє свідомому іобґрунтованому використанні засобів нових інформаційних тех-нологій у професійній діяльності.

Визначення інваріантної основи теоретичної інформатики,яка припускала б її включення до вузівського навчального ма-теріалу вимагає для свого розв’язання аналізу проблематикиінформатики як наукової дисципліни.

Хоча виділення інформатики в самостійну наукову дис-ципліну відбулося більше тридцяти років тому, до цього часупоняття інформатики трактується по-різному [1-7].

Найбільш повне і ємне, на наш погляд, означенняінформатики наводить Канигін Ю.М. в роботі [5, с. 61], у якійінформатика трактується як наука, що вивчає фундаментальнівластивості, структуру, функції автоматизованих інформаційнихсистем, а також їх проектування, створення, оцінки, використан-ня і впливу на різноманітні галузі соціальної практики. Предме-том інформатики виступають інформаційні процеси таінформаційні системи, які функціонують в соціальному середо-вищі і забезпечують розвиток цього середовища. Дане означеннявраховує як теоретичний, так і технічний, прикладний ісоціальний аспекти інформатики, і досить чітко окреслює колопроблем, що вивчаються.

Інформатику трактують в широкому і вузькому розумінніцього терміну. Інформатика в широкому розумінні – це галузьлюдської діяльності (науки, техніки, виробництва), пов’язана зпроцесами опрацювання інформації за допомогою комп’ютерів ітелекомунікаційних засобів зв’язку із середовищем її викори-стання.

Інформатику у вузькому розумінні трактують як науку прокомп’ютерну техніку, яка складається з трьох взаємопов’язанихчастин – технічних засобів (hardware), програмних засобів(software) та алгоритмічних засобів (brainware).

У свою чергу, інформатику в цілому розглядають як фунда-ментальну науку, як прикладну дисципліну і як галузь народногогосподарства [4].

75

Інформатика як фундаментальна наука розробляє методо-логію створення інформаційного забезпечення процесівуправління будь-якими об’єктами на базі комп’ютернихінформаційних систем.

Інформатика як прикладна дисципліна вивчає зако-номірності в інформаційних процесах (накопичення, опрацюван-ня, розповсюдження), розробляє інформаційні системи і техно-логії для розв’язання задач у конкретних галузях діяльності,створює інформаційні моделі комунікацій, розробляє методивзаємодії людини з комп’ютерними пристроями і системами.

Інформатика як галузь народного господарства займаєтьсявиробництвом технічних засобів опрацювання і передачіінформації, власне її опрацюванням, створенням та реалізацієюпрограмних засобів.

Основна функція інформатики – отримання узагальненихзнань про будь-які інформаційні системи, виявлення загальнихзакономірностей їх побудови і функціонування, розробки ме-тодів і засобів перетворення інформації і їх використання в ор-ганізації технологічного процесу опрацювання інформації.

Розгляд багатьох підходів до визначення інформатики якнауки, предмету та об’єкту її вивчення можна зробити висновок,що інформатика – це комплекс наукових напрямків, об’єднанихспільним предметом дослідження – інформаційними процесамита інформаційними системами.

Існування області і предмета інформатики неможливе без їїосновного ресурсу – інформації, – одного з основних стра-тегічних ресурсів суспільства. Тому майбутні економісти по-винні розуміти відмінності інформації від даних, знати сутністьформ адекватності інформації (синтаксична, семантична і праг-матична), уміти оцінити інформацію як за якісними, так ікількісними характеристиками, мати уявлення про систему кла-сифікації та кодування інформації. Майбутні економісти повиннірозуміти сутність і цілі інформатизації суспільства, знати струк-туру ринку інформаційних продуктів і послуг, сутністьінформаційних технологій опрацювання даних, управління, ав-томатизації офісу, підтримки прийняття рішень

Поглибити теоретичну підготовку з інформатики значноюмірою можна за рахунок вивчення її логічних основ, які є теоре-

76

тичною базою значної частини інформатики. Глибокий ідейнийзв’язок, який характерний для сучасного розвитку логіки іінформатики, знаходить свій вираз у багатьох нових результатах,які мають першочергове як теоретичне, так і практичне значен-ня, зокрема, теорія реляційних баз даних є складовою численняпредикатів. Головною особливістю систем, які базуються назнаннях, є наявність у них бази знань, в якій описані знання і ме-ханізми виводу, який використовує ці знання. Для подання знаньшироко використовується логіка предикатів. Тому для фунда-ментальної підготовки студентів з інформатики важливим є вив-чення питань логіки предикатів, зокрема, логічного слідування,моделей подання знань, одержання виводів, операцій зі знання-ми, аналізу міркувань, які виражені природною мовою. Зміст цихпитань є теоретичною базою реляційних баз даних, експертнихсистем та систем штучного інтелекту.

Ґрунтовне вивчення баз даних і теоретичних принципів, наяких засновується їх опрацювання є необхідною умовою фунда-ментальної підготовки з інформатики майбутніх економістів.Для глибокого розуміння процесів, які автоматично виконуютьсяСУБД необхідні знання основ моделювання даних, основ ре-ляційної алгебри.

Для проектування баз даних необхідно оволодіти основнимипоняттями і загальними властивостями відношень у базі даних:поняттям первинного, складеного, зовнішнього ключів,об’єктних і зв’язних відношень, принципом посилальноїцілісності даних, нормальних форм та нормалізації відношень,цілісності та несуперечливості даних. Вивчення реляційних базданих передбачає знання основ реляційної алгебри, яка вивчаєосновні операції над даними реляційного типу: проекцію, обме-ження, з’єднання, ділення, об’єднання, перетин, різницю, прямийдобуток. Зазначений матеріал може вивчатись або ж у курсі дис-кретної математики, курсі інформатики або окремому спецкурсі,куди також можуть бути віднесені питання числення предикатіву застосуванні до роботи з відношеннями. Зазначимо, що вив-чення фундаментальних питань теорії баз даних має супровод-жуватись їх практичним застосуванням при їх роботі з конкрет-ною сучасною СУБД.

Опанування студентами теоретичних основ роботи з базами

77

даних є підготовчим етапом у вивченні основ штучногоінтелекту, зокрема, експертних систем і систем підтримки прий-няття рішень. Формування загальної інформаційної культури іналежного рівня наукових знань у майбутніх економістів пере-дбачає ґрунтовне вивчення основних моделей подання знань івідповідних механізмів логічного виводу.

Студентів доцільно також познайомити з теоретичними ас-пектами отримання знань (психологічним, лінгвістичним та гно-сеологічним) і практичними методами (пасивні методи, активніметоди, експертні ігри, текстологічні методи).

Інформатика як наука перебуває у стадії розвитку, форму-вання її категоріального апарату не є завершеним, погляди на їїпредмет і надалі будуть змінюватися, тому пошук шляхів удо-сконалення фундаментальної підготовки студентів зінформатики буде продовжуватися, проте окреслені в статті на-прямки є ключовими для ефективної системи навчання сту-дентів-економістів фундаментальних основ інформатики.

Література

1. Айламазян А.К., Стась Е.С. Информатика и теория развития.–М.: Наука, 1989. – 174 с.

2. Верлань А.Ф., Широчин В.П. Информатика и ЭВМ. – К.:Техніка, 1987. – 344 с.

3. Ершов А.П. О предмете информатики // Вестник АН СССР. –1984. –№2. – С. 113.

4. Информатика: Учебник / Под ред. проф. Н.В. Макаровой. –М.: Финансы и статистика, 1997. – 768 с.

5. Каныгин Ю.М. Индустрия информатики. – К.: Техніка, 1987.– 151 с.

6. Каныгин Ю.М., Ермошенко Н.Н., Калитич Г.И. Информатикакак фундаментальная наука (препринт научного доклада). –Киев, 1993. – 16 с.

7. Михалевич В.С., Каныгин Ю.М., Гриценко В.И. Информати-ка (общие положения). – Киев, 1983. – 45 с.

78

НАВЧАЮЧА ПРОГРАМА З ЕЛЕМЕНТАМИ ІМІТАЦІЇДЛЯ ВИВЧЕННЯ ОСНОВ РОБОТИ

В ОПЕРАЦІЙНІЙ СИСТЕМІWINDOWS 95/98

В.Г. Григорович, Р.І. Яворськийм. Дрогобич, Дрогобицький державний педагогічний університет

імені Івана Франка, Інститут фізики і математики

В наш час впровадження комп’ютерів спостерігається у всіхгалузях, від сільського господарства і до космічних польотів.Школа також не залишається осторонь, хоча їй приділяється не-достатня увага. Якщо офісні, русифіковані чи українізовані, про-грами створюються за кордоном, то надіятись, що зарубіжнікраїни забезпечать школу відповідним програмним забезпечен-ням безглуздо. Звичайно, наші труднощі, у великій мірі,пов’язані з матеріальним становищем, але це не вихід із поло-ження. Програма “Основи роботи в операційній системіWindows95/98”, розроблена для того, щоб полегшити вивчення користу-вачем цієї операційної системи. Користувач має можливістьбільш наочно дізнатись про цю операційну систему, набутипрактичних навичок при роботі з нею.

Перевагою цієї програми є те, що вона імітує роботу із тимзабезпеченням комп’ютера, яке приводить до пошкоджень принекваліфікованому використанні, зокрема із файловою систе-мою. Це реалізовано у вигляді моделі “Провідника”.

Програма створена разом із відповідною довідковою систе-мою. Вона призначена для тих, хто розпочинає вивчати ОСWindows 95/98. В довідковій системі наводиться зміст, за допо-могою якого можна переглянути певний розділ. Такий метод єбільш ефективний, бо користувач має можливість, крім зручноговивчення матеріалу ще й одразу застосувати свої знання на прак-тиці, паралельно працюючи з довідковою системою. Якщопотрібно подальше вивчення матеріалу, то можна одразу звер-нутися до цієї довідкової системи. Перевага системи в тому, щоматеріал, який вона містить, подається українською мовою. Help-система програми містить в собі такі розділи: загальний виглядекрану комп’ютера, який знаходиться під управлінням ОСWindows 95/98; система вікон Windows 95/98; система меню

79

Windows 95/98; робота з підсистемою допомоги, підсистемоюпошуку; запуск програм на виконання з допомогою команди“Выполнить”.

Розроблена програма забезпечує проведення демонст-раційно-практичних занять по ряду тем:1. Робота з мишкою.При роботі користувача з персональним комп’ютером йомуперш за все необхідно добре володіти графічним маніпуляторомтипу “миша”. Елементарним умінням і навичкам користувач маєможливість навчитись, виконуючи певні завдання, передбаченіданим розділом програми.Завдання 1. Переміщення мишки.

80

Тут користувачеві пропонується переміщати курсор мишкою наоб’єкти, які будуть з’являтися на робочій області цього вікна. Упроцесі роботи об’єкти, на які потрібно перемістити курсор,стають щораз меншими.Завдання 2. Вибір об’єктів клацанням мишкою

На робочій області вікна розміщено об’єкт, по якому користува-чеві потрібно клацнути мишкою. Після завершення роботи з да-ним вікном із цих об’єктів утвориться напис “1+1”.Завдання 3.Подвійне клацання мишкою.

Для набуття навичок подвійного клацання мишкою користува-чеві пропонується двічі клацати мишкою по об’єктах, які будутьз’являтись в кутах робочої області даного вікна. При успішномузавершенні даної операції по центру вікна з’являтимутьсяфігури, які після завершення всієї роботи з даним вікном утво-рять символічний автомобіль.Завдання 4. Переміщення об’єкта.

81

У цьому вікні пропонується з хаотично розміщених на робочійобласті вікна об’єктів із буквами скласти фразу. Як тільки пе-реміщуваний об’єкт опиниться поблизу того місця, в яке йогопотрібно перемістити, він змінить свій колір із сірого на зелений.За такою ознакою визначається, куди саме необхідно пе-ремістити об’єкт.2. Вивчення клавіатури.

Робота з цим розділом полягає в ознайомленні користувача зклавіатурою і практичним управлінням нею.

В даному розділі на екрані моделюється розкладкаклавіатури і пропонується набирати спочатку символи, а потімслова з клавіатури. Символи й слова можуть бути як на ук-раїнській, так і на англійській мовах. При роботі з данимрозділом у меню є можливість вибрати режим підказки, який по-лягатиме в тому, що з’являтиметься червона стрілка біля тієїклавіші, яку потрібно натиснути. Клавіші можна натискати як зклавіатури, так і мишкою на змодельованій клавіатурі.

82

3. Управління вікнами.

На екрані монітора програмою моделюється робочий стілWindows, на якому по центру будуть розміщені два вікна: вікнографічного редактора Paint; вікно текстового редактора WordPad.У правій частині робочого стола міститься вікно із пропонова-ними завданнями (перемістити вікно, розгорнути (відновити)вікно на весь екран різними способами, змінити розміри вікна,закрити вікно).4. Файлова система.

Даний розділ програми призначений для ознайомлення ко-ристувача з основними поняттями, що стосуються файлової сис-теми (що таке файл, папка, всеохоплююча папка, ярлик, об’єкт,тощо).

Цей модуль повністю імітує роботу користувача з програ-мою “Провідник” – жодна з команд користувача не виконуєтьсяфайловою системою комп’ютера, навчаюча програма імітує ви-конання таких команд користувача. Можна вважати, що прививченні файлової системи користувач перебуває у віртуальномусвіті, тим самим забезпечується неможливість пошкодити реаль-ну файлову систему.

83

Поряд із Help-системою, програма обладнана довідковоюінформацією стосовно даних чотирьох розділів програми, якапереглядається через Internet Explorer, який запускається з го-ловного вікна програми.

Тут же користувачеві пропонується продивитися відео-файли, які показують основні можливості при роботі з файловоюсистемою (запуск програм на виконання з головного менюWindows, через ярлик на робочому столі; копіювання, знищенняфайлів; знаходження файлів чи папок за заданим шляхом до ньо-го тощо).

Програма ”Основи роботи в операційній системі Windows95/98” впроваджена в Дрогобицькому педагогічному ліцеї і Ви-щому професійному училищі №19 м. Дрогобича. Програма ре-комендована для використання на уроках, факультативних за-няттях з інформатики в середній школі.

84

НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯКОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ДЛЯ ПОСИЛЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУВ СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-ЕКОНОМІСТІВ

С.С. Григорук1, П.М. Григорук2

1 м. Хмельницький, Хмельницька філія Міжрегіональної академіїуправління персоналом

2 м. Хмельницький, Технологічний університет Поділля

Одним з основних критеріїв, що характеризують готовністьфахівця до професійної діяльності, є уміння самостійно і творчопрацювати. Без ґрунтовних, різнобічних знань, без ініціативи,без творчої активності як вищого прояву пізнавального інтересунеможливі позитивні перетворення в житті суспільства. Отже,навчальний процес у вузі повинен забезпечувати формуваннятаких особистих якостей випускників, які сприяють не лишеприскореному професійному становленню, але і розвиткові осо-бистості в цілому.

Інтерес – це вибіркова спрямованість психічних процесів наоб’єкти та явища навколишнього світу, тенденція, прагнення,потреба особистості займатись саме даними явищами, даноюдіяльністю, яка приносить задоволення; сильний збудник актив-ності особистості, під впливом якого діяльність стає особливопродуктивною [5]. Суть пізнавального інтересу полягає у тому,що його об’єктом є сам процес пізнання, який характеризуєтьсяпрагненням збагнути суть явищ, пізнанням теоретичних науко-вих основ певної галузі знань.

Стрімке зростання обсягів інформації, її постійне оновленняздійснює неодмінний вплив на навчальний процес вищої школи,зміст конкретних навчальних дисциплін. Це викликає не-обхідність використання таких моделей навчально-виховногопроцесу, які забезпечили б його зростання на якісно новийрівень. Можливим шляхом вирішення цього завдання є викори-стання сучасних комп’ютерних технологій в навчальнійдіяльності студентів. Вони повинні бути спрямовані на ак-тивізацію навчально-пізнавальної діяльності, зростання темпівопрацювання та засвоєння зростаючого об’єму навчального ма-

85

теріалу і при цьому забезпечувати здобуття студентами не-обхідного комплексу знань. Володіння сучаснимиінформаційними технологіями стає часткою інформаційної куль-тури та комп’ютерної грамотності фахівця.

Пізнавальний інтерес – це не будь-який інтерес до предмета,а інтерес, пов’язаний з пізнавальною діяльністю. Серед харак-терних особливостей пізнавального інтересу потрібно відзначититакі як: усвідомленість, емоційність, особлива вольова спрямо-ваність на пізнання оточуючої дійсності. Значний дидактичнийпотенціал комп’ютера у поєднання з швидкістю по передачі таопрацюванню даних здійснює позитивний вплив на активну нав-чальну діяльність студента.

Серед шляхів активізації пізнавального інтересу студентівчерез використання комп’ютерних технологій відзначимо на-ступні:

І. Використання комп’ютерної техніки на заняттях, щовикористовують фронтальну організаційну форму. Це дозво-лить:

1. Посилити інформаційну насиченість цих видів занять зарахунок зменшення часу на непродуктивну діяльність викладача.Для цього доцільно використовувати комп’ютерні слайди [2].

2. Покращити наочність навчального матеріалу шляхом мо-делювання різноманітних ситуацій. При викладанні дисциплінекономічного напрямку таке моделювання покращує сприйняттяматеріалу, ілюструє економічну суть досліджуваних явищ. Особ-ливу роль відіграє графічна інтерпретація даних, яка дозволяєпроілюструвати якісну їх характеристику.

3. Зменшити питому вагу годинного навантаження лекцій вкурсі при тому ж об’ємі навчального матеріалу.

4. Посилити практичну спрямованість лекційного ма-теріалу, проаналізувати та проілюструвати напрямки викори-стання теоретичного матеріалу на практиці.

5. Зосередити увагу не лише на загальностях матеріалу, алеі дослідити частинні випадки. Позитивний досвід такого підходудо читання лекції апробований авторами в Національній академіїПрикордонних військ України ім. Б. Хмельницького [3].

ІІ. Орієнтація на завдання майбутньої фахової діяльностіта застосування комп’ютера для їх вирішення. Це особливо

86

актуально при викладанні фундаментальних дисциплін еко-номічного напрямку. Важливу роль в цьому відіграєкомп’ютерне моделювання, яке виконується самими студентами.Скорочення часу на розрахунки дозволяє збільшити кількістьзавдань, що розв’язуються, урізноманітнити їх тематику. Особ-ливу увагу слід приділяти спеціалізованим програмним продук-там, орієнтованим на дослідження готових економічних моделей.Широке використання міжпредметних зв’язків також позитивновпливає на пізнавальну діяльність та пізнавальну активність,удосконалює навички використання комп’ютера у майбутній фа-ховій діяльності при розв’язанні комплексних завдань.

ІІІ. Використання машинного контролю знань, умінь танавичок. Цей напрямок не є новим, він почав використовува-тись практично одночасно з масовим застосуванням комп’ютерівв навчальному процесі. Використання комп’ютера для ор-ганізації та проведення тестового контролю надає можливістьавтоматизованої перевірки знань та умінь студентів; зменшеннячасу проведення контролю та перевірки його результатів; змен-шення кількості операцій, які виконують студенти в ході вико-нання тестових завдань; зменшення часу невиробничої працівикладача по підготовці тестових завдань, тощо [1]. Перспектив-ними в даному випадку, на наш погляд, є такі напрямки розвиткузастосування комп’ютера у вказаній галузі:– використання комп’ютерного моделювання тестових зав-

дань;– аналіз статистичного матеріалу шляхом застосування сучас-

них таксонометричних методів;– використання web-технологій для проведення тестового кон-

тролю знань, у тому числі при дистанційній формі навчання;– використання комп’ютеризованих міжпредметних тестів для

розв’язання комплексних завдань.IV. Широке використання комп’ютерів не лише як засо-

бу організації обчислень, але і як незамінний інформаційнихресурс. В цьому важливу роль відіграє перш за все використанняInternet в навчальному процесі. Оскільки безпосередня робота зінформаційними ресурсами цієї мережі під час практичних за-нять обмежена швидкістю та надійністю каналів зв’язку, тозначне навантаження припадає на самостійну роботу студентів.

87

Такий вид діяльності стимулюватиме не лише пізнавальнудіяльність студентів, але і дозволить здобути навичкианалітичного аналізу одержаної інформації, позитивно вплине наформування таких якостей, як пізнавальна активність тапізнавальна самостійність, наполегливість, вміння орієнтуватисьу лавині інформації та відібрати головне, тощо.

Такий підхід розширює рамки дисциплін, у яких може вико-ристовуватись комп’ютер, сприяє гуманізації освіти.

Важливе місце займає здобуття навичок організації та вико-ристання електронного зв’язку. Це позитивно відображається напідготовці студента до майбутньої фахової діяльності та життя усучасному інформаційному суспільстві.

V. Раціональна організація навчального процесу вкомп’ютерному класі.

Організації та проведенні занять в комп’ютерному класі по-роджує такі проблеми, як підготовка методичних матеріалів, їхоновлення; впорядкування роботи студентів на занятті та під чассамостійної роботи; організація захисту інформації від не-санкціонованого доступу; контроль особистої участі кожногостудента при виконанні ними індивідуальних завдань. Так, зав-жди існує загроза “списування”, а то і відвертого копіюваннярезультатів виконання завдань іншими студентами; виконаннядіяльності, не пов’язаної з запланованими викладачем завдання-ми (найбільш привабливою для студентів є робота з Internet);тощо.

З метою ефективного використання комп’ютера на заняттяхв комп’ютерному класі і досягнення навчальних, розвивальнихта виховних цілей пропонується наступна організація навчально-го процесу [4]:

• авторизований вхід користувачів до системи;• доступ студентів лише до власної та загальнодоступної

інформації при одночасній забороні доступу до їх власноїінформації інших студентів;

• використання загальнодоступної інформації в режимі“тільки для читання”;

• передача методичних матеріалів в електронній формі, щодозволяє розширити зміст та оформлення матеріалів та вносити вних корективи по мірі необхідності;

88

• організація самостійної роботи студентів з видачею мето-дичних матеріалів та завдань з випередженням.

Власна інформація користувачів зберігається на файл-сервері. Кожна навчальна група студентів являє собою глобальнугрупу, яка має спільні права доступу до інформації, а також пап-ки зі спільною для всієї групи інформацією. Кожен користувачмережі зареєстрований на сервері як користувач певної групи.При цьому він має власне ім’я і пароль для входу в систему,власну папку на файл-сервері. Завдяки такій організації роботи:

– по-перше, користувач захищений від несанкціонованогодоступу до його інформації інших користувачів (такийдоступ має лише адміністратор мережі);

– по-друге, він не “прив’язаний” до конкретного робочогомісця (що має особливий ефект на самостійній роботі упозаурочний час);

– по-третє, є можливість регулювання прав доступу кори-стувача до ресурсів мережі в залежності від мети занят-тя.

Таким чином, позитивними сторонами наведеного способуорганізації проведення занять в комп’ютерному класі є:– уніфікація організаційного боку роботи студентів на заняттях

з усіх дисциплін, що проводяться в комп’ютерному класі;– підвищення дисциплінованості при використанні

комп’ютерної техніки та особистої відповідальності сту-дентів за результати роботи;

– збільшення об’єму інформації, що опрацьовується в ходівивчення дисциплін;

– покращення методичної забезпеченості занять;– підвищення інформаційної культури користувачів.

Комплексне використання всіх наведених підходів, на нашпогляд, позитивно вплине на формування та розвитокпізнавального інтересу та активізацію пізнавальної діяльностістудентів, покращить якість підготовки кваліфікованих фахівців.

89

Література1. Аванесов В.С. Научные проблемы тестового контроля зна-

ний. Монография. – М.: Исследовательский центр, 1994. –168 с.

2. Григорук П.М. Принципи застосування комп’ютернихслайдів. – Вісник ТУП. – 1998. –№2. – С. 14–16.

3. Григорук С.С. Використання комп’ютерних слайдів при вик-ладанні курсу “Основи наукових досліджень». // Соціально-політичні та правові проблеми формування особистості ідержави : Збірник наукових праць (за матеріаламиміжнародної науково-практичної конференції, м. Хмель-ницький, 23-24 жовтня 1997 р.). – Хмельницький: ТУП, 1998.– С. 77–79.

4. Григорук П.М. Организация проведения занятий в компью-терном классе. // Новые информационные технологии в ре-шении проблем производства, строительства, коммунальногохозяйства, экологии, образования, управления и права:Сборник материалов симпозиума. – Пенза, 2001. – С. 13–17.

5. Щукина Г.И. Роль деятельности в учебном процессе. – М.:Просвещение, 1986. – 144 с.

90

СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО ТЕСТУВАННЯ ЗНАНЬЗАСОБАМИ FTN-ТЕХНОЛОГІЙ

В.А. Денисюкм. Кривий Ріг, Криворізький державний педагогічний

університет

Дослідження вітчизняної школи методики інформатики по-казали, що використання нових інформаційних технологій в уч-бовому процесі забезпечує індивідуалізацію процесу навчання,значну активізацію учбової діяльності учнів, надання їм можли-вості обирати в певних межах послідовність вивчення матеріалу,посилює мотивацію, сприяє розкриттю значущості учбового ма-теріалу для соціального життя, економіки, активному включен-ню учня в навчальний процес.

З появою мережних технологій набула якісно нового рівнядистанційна форма організації навчання, що передбачає актив-ний обмін інформацією між суб’єктами навчального процесу за-собами нових інформаційних технологій. Сьогодні ця формазаймає проміжне положення між очною та заочною формаминавчання за своєю ефективністю. Дистанційне навчання (ДН)можна визначити як комп’ютерну систему, що включає плану-вання, розповсюдження та управління програмами навчання, якавикористовує для цього засоби дальнього зв’язку. В зв’язку з по-няттям ДН використовується термін “інтерактивна взаємодія”. Вширокому контексті інтерактивна взаємодія передбачаєвзаємодію будь-яких суб’єктів між собою з використанням дос-тупних засобів та методів. При цьому передбачається активнаучасть у діалозі обох сторін – обмін питаннями та відповідями,управління ходом діалогу, контроль над виконанням прийнятихрішень. При ДН суб’єктами в інтерактивній взаємодії виступа-ють викладачі та студенти, а засобами здійснення подібноївзаємодії – електронна пошта, телеконференції, діалоги в режиміреального часу тощо.

У деяких виданнях висловлюється думка, що за умов ДНроль вчителя втрачає свою значущість – іноді навіть стверд-жується, що його можна цілком замінити комп’ютером. Протенасправді ДН передбачає активну управляючу роль викладача:

91

саме він відбирає із заздалегідь підготовленої інформації ту, якунеобхідно передати в той чи інший момент. Система ДН потре-бує ґрунтовного опрацювання та проектування педагогічної тех-нології навчання, що включає розробку методичного комплексууправління учбово-пізнавальною діяльністю учнів. В цій дидак-тико-методичній системі основним елементом є методичне за-безпечення для організації самостійної роботи учнів над учбовимматеріалом.

Контроль знань на відстані допомагає викладачу зменшитирутинну, нецікаву роботу з перевірки тестів, контрольних робіт(що дозволяє проводити контроль частіше) та знижує факторсуб’єктивності. Одним з основних способів поточного контролюзнань є тестування, що має високий потенціал щодо його автома-тизації.

Hацiональна програма iнформатизацiї на 2002 та наступнiроки передбачає прiоритетнiсть iнформатизацiї галузi освiти,зокрема – забезпечення навчальних закладiв телекому-нiкацiйними засобами та створення регiональних центрiв дис-танцiйного навчання. У зв’язку з цим набуває суспільної значу-щості проблема створення системи дистанційного тестуваннязнань, орієнтованої на освітніх споживачів та некомерційні ме-режі. Прикладами таких мереж є K12Net, Intelec, Fidonet та інші.Починаючи з 1999 р., функціонує Криворізька освітня мережаEduNet. В рамках цієї мережі та Всесвітньої некомерційної ме-режі Fidonet нами було здійснено експеримент із автоматизова-ного дистанційного тестування знань з шкільного курсу матема-тики (текстові задачі для вступників до вузів), для чого створеновідповідне програмне забезпечення, що має вільно поширюванута дистанційно поповнювану тестову базу даних.

92

ВИКОРИСТАННЯ ПАКЕТУ STAR OFFICEУШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІНФОРМАТИКИ

Г.Г. Злобінм. Львів, Львівський національний університет


Для вивчення основ роботи з текстовими і табличними про-цесорами, графічними редакторами, системами керування база-ми даних українські школи використовують, як правило, MS-Office. Однак ціна ліцензійного MS-Office просто фантастична(від 300 у.о.!). Поки ми, так би мовити, “не платили”, вартістьMS-Office нас не обходила (а який дурень його купуватиме!).Однак так виглядає, що платити за MS-Office все ж доведеться.А чи варто? Адже, виявляється, є офісний пакет Star Office, якийпоширюється безоплатно за умови некомерційного використан-ня. Думаю, що використання у навчальному процесі підпадає підозначення некомерційного. Існує версія цього пакету і для MS-Windows. Коротко розглянемо основні складові цього пакету:

І. Текстовий процесор Star Writer. По оформленню, основнихфункціях і методах роботи дуже близький до MS-Word. На кур-сах вчителів інформатики освоєння процесора Star Writer прово-див таким чином “З Word-ом працювати вмієте? Так? – Ну топрошу набрати текст з таблицями і малюнками у Star Writer-і.Якщо помітите істотні відмінності, скажіть.” Повідомлень проістотні відмінності не надходило! На рис. 1 подана копія екранутекстового процесора Star Writer.

ІІ. Табличний процесор Star Calc. Як і у попередньому ви-падку, подібність до MS-Excel дуже велика. Хіба що “Мастер”називається “Автопилот”. На рис. 2 подана копія екрану проце-сора Star Calc з авторською задачею для 11-го класу про нараху-вання заробітної плати працівникам малого підприємства з пого-динною оплатою праці, а на рис. 3 – колова діаграма з податкамина фонд заробітної плати.

93

Рис. 1. Вікно текстового процесора Star Writer.

Рис. 2. Вікно табличного процесора Star Calc з електронною кни-гою на кілька (три) листків.

94

Рис. 3. Листок електронної таблиці з коловою діаграмою.

ІІІ. Редактор векторної графіки Star Draw. Робота з редакто-ром доволі очевидна. На рис. 4 подано вікно графічного редакто-ра. Для побудови графічного зображення потрібно вибратиграфічний елемент, розмістити і відмасштабувати його у зобра-женні. Далі вибрати наступний елемент і т.д.

Рис. 4. Вікно графічного редактора пакету Star Office.

95

IV. Засоби пакету Star Office для роботи в Інтернеті. Для ро-боти в Інтернеті Ви можете використовувати пакет Star Office вякості стандартного програмного засобу (після відповідногоконфігурування). Для того, щоб набрати і відправити електрон-ного листа у системі Star Office, Вам потрібно вибрати такі пунк-ти меню “Файл” – “Создать” – “Новое сообщение” і далі запов-нити поля вікна, яке після цього відкриється.

Рис. 5. Заповнення полів поштової програми пакету Star Office.

Для перегляду Веб-сторінок в Інтернеті можна використати“Провідник” пакету Star Office – виберіть “Файл” – “Открыть” іу рядку повного імені файлу наберіть Веб-адресу потрібного до-кумента (рис. 6).

Рис. 6. Вікно перегляду Веб-сторінки лабораторії Касперськогоза допомогою “провідника” пакету Star Office

Підсумовуючи цей короткий огляд, можна стверджувати, щопакет Star Office цілком може замінити пакет MS-Office як прироботі вMS-Windows, так і в Linux.

Список використаної літератури.1. Star Office 5.2. Руководство пользователя. Sun Microsystems.ASP Linux, 2001.

96

ВИКОРИСТАННЯ ОБОЛОНОК TURTLE ТА ALGOУ НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

СЕРЕДНІХ ТА ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Г.Г. Злобін, В.Ф. Петрівм. Львів, Львівський національний університет


З весни 2001 року в Україні розпочались перевіркиліцензійності програмного забезпечення. Ці перевірки поки щоне зачепили навчальні заклади, однак, заклади освіти врешті-решт змушені будуть забезпечити ліцензійність використовува-ного програмного забезпечення. Для цього необов’язково купу-вати комерційне програмне забезпечення – можна скористатисьбезоплатно-поширюваним програмним забезпеченням. На про-тязі 2000/2001 н.р. у Львівській середній школі №6 використо-вуються безоплатно поширювані оболонки TURTLE та ALGO.Обидві оболонки розроблені з використанням компілятора lcc(freeware) і реалізують підмножину мови програмування Паскаль(без вказівників, множин, типізованих файлів). В оболонціTURTLE додатково реалізовані графічні процедури:

вперед(переміщення)назад(переміщення)наліво(кут_повороту)направо(кут_повороту)малюйнемалюйНа основі завдань на побудову графічних образів (нечисло-

вих задач) вивчаються лінійні алгоритми (ім’я учня) та циклічніалгоритми. Використання україномовного написання службовихслів оболонки дає добре зрозумілий учням текст алгоритму. Нарис. 1–3 подані копії екранів оболонки TURTLE з лінійними тациклічними алгоритмами і результатами їх роботи.

Використання графічних задач у поєднанні з україномовнимзаписом алгоритму дозволяє вести вивчення основ алго-ритмізації вже у початковій школі, а у старшій школі забезпечуєлегкий старт при вивчені доволі непростого розділу “Основи ал-горитмізації і програмування” шкільного курсу інформатики.

97

Рис. 1. Лінійний алгоритм написання імені учня

Рис. 2. Циклічний алгоритм побудови сніжинки

Рис. 3. Циклічний алгоритм з вкладеними циклами

98

Для вивчення елементів програмування мовою Паскаль ви-користовується оболонка ALGO, яка розроблена на спонсорськікошти спеціально для використання у школі. Оболонка дозволяєнаписання службових слів мови програмування Паскаль та імензмінних українською мовою. На рис. 4–5 подані екрани оболон-ки ALGO з результатами виконання навчальних програм.

Рис. 4. Програма побудови графіка функції

Рис. 5. Програма з читанням інформації з текстового файлу

Обидві програми мають україномовну систему допомоги таконтекстне меню для набору тексту програми (при натисканніправої клавіші мишки у вікні програми учень отримує набіршаблонів, які вносяться у текст програми натисканням лівоїклавіші мишки). Введення контекстного меню для набору служ-бових слів дозволяє скоротити час введення тексту програми, щодоволі важливо для початківця. На рис. 6–7 подані копії екранівоболонки ALGO з відкритими вікнами допомоги та контекстнимменю вибору службових слів.

99

Рис. 6. Вікна допомоги оболонки ALGO

Рис. 7. Контекстне меню оболонки ALGO для вибору службовихслів

Оболонка ALGO на протязі трьох років використовується унавчальному процесі Львівського національного університетуімені Івана Франка при проведенні занять з курсу“Обчислювальна техніка і програмування” (перший курс), а обо-лонки TURTLE та ALGO при проведенні занять з курсу“Методика викладання інформатики в школі” (четвертий курс).

100

ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВПЕДАГОГІЧНОГО ВУЗУ НАВИЧКАМПРОГРАМУВАННЯ

А.Я. Зубачм.Мелітополь,Мелітопольський державний педагогічний


У зв’язку із започаткованими реформами у загальноосвітнійшколі (диференціація навчальних закладів, запровадження 12-бальної системи оцінювання знань і умінь учнів, розробка аль-тернативних навчальних підручників і методичних посібниківтощо) перед вищою педагогічною освітою з особливою гостро-тою постало питання про посилення професійно-педагогічноїпідготовки майбутніх вчителів. Традиційна підготовка вчителя,як відомо, складається з чотирьох взаємопов’язаних систем:суспільно-політичної (культурологічної), профільної(спеціальної або фахової), психолого-педагогічної та методичної[4]. Профільна підготовка вчителя інформатики передбачаєпідготовку за різними напрямками, у тому числі, з мов програ-мування, операційних систем, різноманітних редакторів (тексто-вих, табличних, графічних, музичних), систем управління базамиданих тощо. Один із провідних напрямків, за якими здійснюєтьсяспеціальна фахова підготовка майбутнього вчителя інформатики– це формування у студентів уявлення про сучасніінструментальні засоби програмування і вироблення у студентівумінь та навичок програмування у сучасних інструментальнихсередовищах програмування.

Уміння майбутнього вчителя інформатики програмуватипосідає важливе місце у його професійній діяльності. Так, про-грамою “Основи інформатики та обчислювальної техніки” [2]значний відсоток бюджету навчального часу – майже третина відзагальної кількості годин – відводиться на вивчення теми“Основи алгоритмізації та програмування”. Окрім того, учительінформатики, який достатньою мірою володіє технікою програ-мування, може застосувати наявні у нього знання і уміння длярозробки відповідного методичного забезпечення навчальногопроцесу, зокрема, різноманітних комп’ютерних навчальних, де-монстраційних, контролюючих, тестуючих програм, при цьому

101

не тільки з інформатики, а й за іншими навчальними дис-циплінами.

Сучасні середовища програмування і принципи розробки уних програм вивчаються студентами у курсі відповідних нав-чальних дисциплін згідно навчального плану вузу. ВМелітопольському педагогічному університеті студенти опано-вують мови програмування QuickBasic, Turbo Pascal, Delphi,Visual Basic, Visual Basic for Application. Кожна із зазначенихмов програмування, які опановують студенти, має достатнійнабір інструментальних засобів, що дозволяють реалізувати до-сить широкий спектр практичних задач, серед яких завдання зістворення різноманітних навчаючих і контролюючих програм.Останнє є особливо значущим з огляду на специфіку педа-гогічного вузу. Розробниками практично кожного із зазначенихсередовищ програмування, за виняткомVisual Basic for Application, передбачена побудова .ехе (викону-ваної) версії вихідної програми, яка зможе згодом автономнопрацювати під керівництвом відповідної операційної системи.

Віддаючи належне зазначеним вище перевагами сучаснихсередовищ програмування, ми, поряд із тим, хотіли би висловитиряд зауважень і міркувань, які з’явилися у нас за спостереженняпроцесу навчання студентів техніці роботи у таких середовищахпрограмування. Нагадаємо, що інформатика, як навчальна дис-ципліна, з’явилася у 1985 році. З того часу зміст і цілі навчаннязазнали суттєвих змін. Проте незмінною лишилася така мета.Зокрема, у [1] вона формулюється, як “…розуміння принципівроботи, можливостей ЕОМ … представлення про сутністьдіяльності програміста”. Інакше кажучи, вчитель інформатикиповинен сформувати у учнів уявлення про те, яким чиномвідбувається обробка інформації в комп’ютері. Зрозуміло, щоучитель інформатики зможе зробити це за умови, що у нього са-мого сформоване чітке представлення про принципи, за якимикомп’ютер здійснює зберігання і обробку інформації.

Проте що досить часто доводиться спостерігати за навчаль-ної практики? Кожний, хто мав досвід програмування у вищезазначених середовищах програмування, погодиться із тим неза-перечним фактом, що дані середовища є напрочуд комфортними,характеризуються високою інтегрованістю. Однак, не слід забу-

102

вати, що “кожна медаль має зворотній бік”. У даному випадкунаявність надмірного комфорту призводить до такого негативно-го явища, як виникнення у програміста-початківця ряду хибнихуявлень. До найбільш поширених таких помилкових уявлень на-лежить думка про те, що не потрібно турбуватися про оп-тимізацію алгоритму, а відтак програми, яка реалізує цей алго-ритм засобами конкретного середовища мови програмування.Досить часто доводиться спостерігати, коли замість того, абистворити компактний програмний код, програміст “йде на пово-ду” у готових блокових конструкцій конкретного середовищапрограмування і буквально наводнює ними свій програмний код.Як негативний результат, після перетворення програмного кодувихідної версії програми на виконувану .ехе версію, програма,яка виконує порівняно невелику кількість функцій, виявляєтьсяневиправдано великою за своїми розмірами. Здавалося б, це ва-гома підстава для того, аби замислитися. Однак, відчуття зане-покоєння у студентів виникає лише тоді, коли виникає проблеманестачі пам’яті (а це в умовах великих об’ємів і швидкодіївідповідно сучасної пам’яті і нинішніх процесорів відбуваєтьсяне зразу). Лише тоді студент починає замислюватися над тим, якже скоротити програму. І ось студент з подивом для себез’ясовує, що робота і принципи дії транслятору (абокомпілятору), послугами якого він користується у конкретномусередовищі програмування, виявляються для нього “таємницеюза семи замками”. Інакше кажучи, студент опиняється перед та-кою собі “чорною скринькою”, яка оброблює інформацію засвоїми правилами, невідомими для студента. Таким чином, ви-являється, що майбутній вчитель інформатики, який покликанийсформувати у учнів уявлення про загальні принципи обробкиінформації процесором і поєднаних із ним пристроїв, вияв-ляється, сам має про ці принципи досить приблизне уявлення.Практично знання студента обмежуються простою констатацієюфакту, що комп’ютер (процесор) виконує не команди мови, наякій написана його програма, а їх трансформоване представлен-ня у вигляді цифрової послідовності команд машинної мови.Очевидячки, така обмеженість знань студента є неприпустимою,оскільки, зрештою, знижує якість підготовки майбутніх фахівців.

Ми вбачаємо вихід у тому, аби запропонувати студентам для

103

вивчення у курсі мов програмування високого рівня машинно-орієнтованої мови програмування Assembler. Відразу зауважимо,що обсяг і зміст навчального матеріалу з мови програмуванняAssembler визначається викладачем із урахуванням того обста-вини, що мова йде про підготовку саме майбутніх вчителівінформатики, а не програмістів-інженерів. У зв’язку із цим вик-ладемо положення, із яких ми виходили, пропонуючи включитимову програмування Assembler до складу традиційного навчаль-ного матеріалу з мов програмування.

Проведене нами анкетування показало, що значний відсотокстудентів у академічній групі вже мають досвід програмуванняна мові програмування Basic або Pascal, оскільки вивчали данімови у шкільному курсі інформатики. У зв’язку із цим мова йдевже не про формування умінь з програмування, а про розвитокцих умінь, їх перетворення на навички. Таким чином, у виклада-ча з’являється можливість перерозподілити навчальні години,що відводяться на варіативну і інваріантну частини навчальногокурсу у бік збільшення навчальних годин на варіативну частину.В свою чергу, варіативну частину курсу має утворити навчаль-ний матеріал з мови програмування Assembler.

Включення навчального матеріалу з мови програмуванняAssembler буде доцільним рішенням з огляду ще на одну обста-вину. Практично усі сучасні середовища програмування пере-дбачають можливість включення до програмного коду програм,написаних мовою програмування Assembler. Але перш, ніжздійснити таке підключення, слід розробити таку програму. От-же, виявляється, що знання правил написання програм мовоюпрограмування Assembler аж ніяк не зайві, а, навпаки, стануть увеликій нагоді, скажімо, за розробки навчаючих та контролюю-чих програм.

В Мелітопольському педагогічному університеті запровад-жено досвід вивчення мови програмування Assembler у курсінавчального предмету “Інформатика”, у якому вивчається мовапрограмування Pascal. Зважаючи на специфічність мови програ-мування Assembler, її істотну відмінність від мов програмуваннявисокого рівня, до яких належить мова програмування Pascal, мизвернулися по дидактичні можливості самостійної роботи. Сту-денти, приступаючи до опанування мови Assembler, зазнають

104

суттєвих утруднень, зважаючи на своєрідність методики програ-мування даною мовою. У зв’язку із цим, окрім відповіднихлекційних і практичних занять, ми використали додаткові мож-ливості самостійної роботи студентів.

Нами були розроблені диференційовані завдання для са-мостійної роботи студентів. Зазначені завдання різнилися задвома критеріями:

Перший критерій – за рівнем самостійності.Другий критерій – за ступенем перенесення знань, умінь та

навичок в процесі розробки програм.Згідно першого критерію завдання для самостійної роботи

визначалися різною мірою самостійності студентів. В одномувипадку методичні вказівки до завдань із самостійної роботимістили перелік операторів та директив, по які доцільно зверну-тися для розв’язання завдання. За такого підходу студентиздійснюють певну пошукову діяльність, при цьому виникає не-обхідність перетворення, реконструкції, узагальнення із залу-ченням попередньо отриманих знань. В іншому випадку мето-дичні вказівки містили приклад розв’язку аналогічного завдання,при цьому наводився лістинг програмного коду. В основу ор-ганізації такої самостійної роботи покладена діяльність студентівза взірцем.

У разі другого критерію студентам пропонувалися завданнятакого змісту: реалізувати спільний вихідний алгоритмвідповідно мовою Pascal і мовою Assembler. За виконання такогозавдання студенти вчилися порівнювати інструментальні засобидвох мов, віднаходили спільне і відмінне.

Висновки.Мова програмування Assembler, має велику методичну

цінність. Відтворюючи архітектурні особливості мікропроцесо-ру, а також засоби взаємодії даного мікропроцесору із іншимиапаратними складовими комп’ютеру та підключеними докомп’ютеру зовнішніми пристроями, мова Assembler являє со-бою унікальну можливість вивчення комп’ютеру в цілому,з’ясування того, що саме і у який спосіб виконує апаратуракомп’ютера, спектр її можливостей, зокрема, її обмежень. Знай-омство із внутрішніми особливостями комп’ютеру є кориснимдля будь-кого, хто програмує мовами високого рівня, оскільки

105

дозволяє за формалізмом мови високого рівня побачити ті ре-альні процеси, що у дійсності мають місце за виконання програ-ми, а, відтак, більш свідомо підійти до розробки структури про-грами і конкретних алгоритмів, що реалізують її. У випадку, ко-ли мова йде про підготовку майбутніх вчителів інформатики,вище зазначене набуває особливого значення, оскількиз’являється із вивченням мови Assembler з’являється реальнаможливість створити умови для розширення професійного кру-гозору студентів, а, відтак, посилити професійну підготовкумайбутніх педагогів.

Список літератури1. Бочкин А.И. Методика преподавания информатики: учебное

пособие. –Мн.: Выш. шк., 1998. – 431 с.2. Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г. Основи

інформатики та обчислювальної техніки // Програма для се-редніх закладів освіти. – Київ: Перун, 1996. – 23 с.

3. Юров В., Хорошенко С. Assembler: учебный курс. – СПб:Издательство «Питер», 2000. – 672 с.

4. Явоненко О.Ф., Савченко В.Ф. Комплексний підхід дорозв’язання проблем фахової підготовки студентів педвузу //Педагогіка і психологія. – 1996. –№4. – С. 167–173.

106

МЕТОДИЧНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИУ СЕРЕДОВИЩІ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ LINUX

К.В. Канашкевичм. Кривий Ріг, Криворізький державний педагогічний


Швидкий розвиток інформаційних технологій загостривпроблему обрання об’єктів вивчення і засобів навчання ушкільному курсі інформатики та засобів обчислювальноїтехніки. Для школи суттєво те, що темпи розвитку прикладноїінформатики настільки високі, що навіть найсучасніше на мо-мент навчання програмне забезпечення до моменту випускуучнів зі школи взагалі перестає використовуватись.

Екстенсивне нарощуванням потужностей обчислювальноїтехніки відбувається, як правило, без врахування змісту і зако-номірностей навчання. Технічні аспекти витісняють педагогічніна другий план і навчання проводиться за методом “натисни накнопку – отримаєш результат”. Учні навчаються не основамінформаційних технологій, а прийомам використання тих мож-ливостей програмних засобів, що працюють під управліннямчергової версії операційної системи фірми Майкрософт. Усе ценакладає відбиток на школу, де починають формуватися основикомп’ютерної грамотності.

Не секрет, що саме використання неліцензійного програмно-го забезпечення (тієї ж операційної системи Windows) є не лишепрямим порушенням Закону України про охорону авторськихправ, а й причиною жорстких економічних санкції щодо Україниз боку США. Це зумовлює суспільно значущу актуальну про-блему: розробити методичні основи навчання інформатики в се-редній школі з використанням ліцензійно чистого програмногозабезпечення.

Одним з шляхів розв’язання цієї проблеми є використаннявільної від ліцензійних виплат операційної системи, що особливоважливо в умовах відсутності в системі освіти коштів для масо-вого придбання ліцензійного програмного забезпечення фірмиМайкрософт. На наш погляд, операційна система повиннавідповідати наступним вимогам:

107

1) підтримувати якнайширший спектр апаратного забезпечення;2) бути не надто вимогливими до системних ресурсів;3) бути надійно захищеними від комп’ютерних вірусів, від на-

вмисного чи ненавмисного втручання учнів у роботу опе-раційної системи;

4) архітектура операційної системи повинна бути відкритою,стандартизованою, добре документованою, підтримувати су-часні інформаційні технології;

5) по можливості вести діалог з учнем рідною мовою;6) забезпечувати роботу існуючого програмного забезпечення,

що вже використовується для підтримки навчального проце-су;

7) операційна система повинна бути ліцензійно чистою, тобтозаконно придбаною.Прикладами операційних системи, що відповідають цим ви-

могам, є системи FreeBSD, OpenBSD, UnixWare, Solaris, Linux.Досвід використання останньої у системах середньої освітиСША, Мексики, Франції, Туреччини, Китаю та інших країн доз-волив нам висловити припущення про доцільність її впровад-ження як основної операційної системи для навчанняінформатики, а експеримент, проведений під час педагогічноїпрактики, підтвердив обґрунтованість цього припущення.

Враховуючи вищевикладене, нами було досліджена мож-ливість побудови методичної системи навчання шкільного курсуінформатики у середовищі операційної системи Linux і розроб-лені її окремі елементи:

– виділені цілі, методи, засоби, організаційні форми нав-чання;

– проведено аналіз програмного забезпечення, що викори-стовується для підтримки шкільного курсу інформатики,та знайдено вільно поширювані аналоги комерційнихППЗ;

– розроблено програму курсу інформатики для 10–11 кла-су на основі ОС Linux;

– на прикладі розробок окремих уроків показано всі ком-поненти побудованої методичної системи.

108

ОРГАНІЗАЦІЯ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬЗ ІНФОРМАТИКИ ЗІ СТУДЕНТАМИАГРАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

О.В. Клочком. Вінниця, Вінницький державний аграрний університет

Під час проведенні практичних занять, лабораторного прак-тикуму з інформатики лише традиційними методами і ор-ганізаційними формами дуже важко стимулювати студентів доактивної навчально-пізнавальної діяльності. Тому важливим єперехід до нової стратегії навчання, який націлений на макси-мальний розвиток творчих здібностей студентів і формування їхпізнавальної активності. У кожному конкретному випадку в про-цесі навчання створюються або специфічно-навчальні проблеми,або науково-пошукові, які формуються на основі існуючих нау-кових гіпотез.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів - цепроцес, що забезпечується єдністю соціального, психологічного іпедагогічного факторів, всіх функцій навчання (розвиваючої,освітньої, виховної) та всіх компонентів методичної системи(цілей, змісту, методів і прийомів, організаційних форм і засобівнавчання) [1].

Методика проведення лабораторних занять з інформатикистудентам аграрного ВНЗ передбачає аналіз стану підготовки тарозвитку студентів перших курсів, рівень їхньої інформаційноїкультури, визначення схеми лабораторного практикуму, форму-лювання вимог до системи завдань, аналіз розробленого мето-дичного забезпечення щодо проведення занять зі студентамиекономічних, правового забезпечення, агрономічнихспеціальностей.

Реалізація особисто-діяльнісного підходу до організації нав-чально-виховного процесу можлива лише за умов об’єктивноїдіагностики навченості і научуваності студентів.

Об’єктивно проведена діагностика рівня знань студентів,розвитку інформаційної культури студентів 1 курсу стала одниміз важливих факторів, що визначили розробку методичної систе-ми проведення лабораторних занять з інформатики. Наявність у

109

групах студентів з різним рівнем початкових знань зінформатики вимагала диференціації навчання, під час якоїздійснювався відбір змісту, методів, форм навчання залежно відіндивідуальних особливостей студентів і всієї групи в цілому.

Важливим було і визначення місця та ролі кожного заняття,як структурної одиниці в загальній системі вивченняінформатики.

Формуючи плани лабораторних занять з інформатики, роз-робляючи на їх основі робочі програми, ми виходили з того, щодля кожної теми слід виділяти цілі і завдання; основні елементизмісту, що мають методологічну цінність і професійну зна-чущість; питання для самостійного опрацювання; можливі мето-ди і прийоми навчання; організаційні форми і засоби; форми по-точного і підсумкового оцінювання знань. Доцільним було і ви-значення основних професійних термінів, які передбачається ви-користовувати в процесі розв’язування задач прикладного харак-теру; і які сформовано у вигляді короткого тлумачного словника.

При визначенні матеріалу для самостійного опрацювання,особлива увага зверталась на ті питання, вивчення яких не пере-дбачено навчальною програмою, але знання яких необхідне длявивчення інформатики і пов’язано це із необхідністю опануваннястудентами системою провідних знань з інформатики, зпідготовкою студентів до життя у інформатизованомусуспільстві.

Предмет нашого дослідження потребував вирішення про-блеми відбору системи задач, яка б стала засобом найефек-тивнішого проведення лабораторних занять та досягнення метиоволодіння знаннями з інформатики і підготовки фахівців у аг-рарному ВНЗ. Важливим фактором є те, наскільки методичноправильно підібрана система задач, наскільки адекватно вонавідповідає темі, цілям та завданням лабораторних робіт і в якіймірі завдання імітує дії, що будуть здійснюватися в майбутнійпрофесійній діяльності.

Виходячи з того, що функції задач визначаються цілямиформування інформаційної культури студентів аграрного ВНЗ,цілями вивчення спеціальних дисциплін, специфікою діяльностіспеціаліста, при їх доборі доцільно виділяти задачі власнеінформатики, ситуаційні задачі та задачі професійного змісту.

110

Важливим є вирішення питання про кількісне співвідношенняцих типів задач.

Практика показує, що необхідна певна кількість завданьформального змісту, завдань на безпосереднє застосуванняінформаційних технологій. Під час їх розв’язанні виробляється ізакріплюється система провідних знань з інформатики, форму-ються навички і уміння, здійснюється підготовка до свідомогодослідження реальних професійно орієнтованих явищ і процесівзасобами інформатики.

Особливе місце в системі лабораторних занять відводитьсявикористанню задач професійного спрямування як засобу нав-чання [2]. Залежно від мети навчання і методичних підходів дорозробки ситуацій нами виділяються:

– задачі, пов’язані з матеріалом однієї теми або декількохтем із спеціальних дисциплін;

– комплексні задачі, пов’язані з матеріалом декількохрізноманітних тем курсу або інших дисциплін;

– проблемні задачі, які не мають однозначного розв’язанняі вимагають творчого застосування раніше засвоєнихтеоретичних знань, навичок і умінь;

– задачі, які мають прикладний характер і пов’язані з ви-робничими ситуаціями, з якими студенти можутьзустрітися у своїй майбутні професійній діяльності.

Реалізація професійної спрямованості навчання інформатикиі застосування її засобів у сфері виробництва, економіки,фінансів, тощо відбувається шляхом використання в навчально-му процесі відповідних задач.

Характер задач професійного спрямування може бути таким:– задачі, при розв’язанні яких застосовуються типові ме-

тоди;– задачі проблемного характеру, допускають декілька аль-

тернативних варіанти розв’язання.Задачі професійного змісту сприяють реалізації багатьох ме-

тодичних завдань лабораторного практикуму з інформатики [3].Вони дають змогу розкрити методологічні питання взаємозв’язкутеорії з практикою, переконуючи студентів в тому, наскількиважливе вивчення інформатики для обраної ними спеціальності.Задачі однаково можна використовувати як для мотивації теми,

111

цілей і завдань на занятті шляхом постановки проблеми, так і длярозкриття наукового і практичного значення нового матеріалу.Навчальні функції задач одночасно спрямовані на підвищеннярівня інформаційної культури студентів і на вироблення вмінь –застосовувати набуті знання з інформатики з метою дослідженняпроцесів, явищ та побудови відповідних моделей.

Наприклад, при вивченні теми “Симплексний метод з при-роднім базисом” розглядається задача.

Задача. Визначити оптимальну структуру посівних площ,що забезпечують максимум вартості валової продукції. Вихіднідані наведено в таблиці 1.

Табл. 1.Витрати на 1 га

Культури Праці,люд.-год.

Тракторнихробіт, ум.га

Ма-теріальні,грош. од

Вартість валовоїпродукції з 1 га,грош. од.

Пшениця 20 6 90 120Ячмінь 15 4 60 70Картопля 40 12 400 650

Господарство має 4 тис. га ріллі, трудові ресурси становлять80 тис. людино-годин, ресурси тракторного парку 30 тис. умов-них га, матеріально-грошові ресурси 18 тис. грошових. одиниць.Невідомі: Х1 – площа посіву пшениці, га, Х2– площа посіву яч-меню, га, Х3– площа посіву картоплі, га.

Стандартна форма запису задачі:Х1+Х2+Х3 +Х4= 4000,20Х1+15Х2+40Х3 + Х5=80000,6Х1+4Х2+12Х3+Х6=30000,90Х1+60Х2+400Х3 +Х7=18000.Zмаx= 120Х1+70Х2+650Х3+0Х4 +0Х5+0Х6+0Х7

Х1 ≥0, Х2≥0, Х3 ≥0, Х4 ≥0, Х5 ≥0, Х6 ≥0, Х7 ≥0, .Далі дається економічний аналіз розв’язку: для того, щоб от-

римати максимальну вартість валової продукції 29250 гр. од.потрібно під картоплю відвести 45 га. ріллі, пшеницю та ячміньвирощувати економічно невигідно. Ресурси використовуютьсянаступним чином: є резерв трудових ресурсів Х5=78200 люд.год., земельних Х4=3955 га, тракторних робіт Х6=29460 умовних

112

га., матеріально-грошові ресурси використовуються повністю.Формування інформаційної культури, розвиток прикладних

навичок та умінь здійснюється на основі системи задач, при до-борі яких особлива увага приділяється:

– задачам формального змісту, задачам професійної спря-мованості;

– задачам, які вимагають аналізу вихідних даних і отрима-них формул, попереднього вивчення аналітичних залеж-ностей;

– умінням відбору даних, необхідних для розв’язання за-дачі;

– вибору попередньо не заданого методу досліджень;– засобам контролю правильності розв’язання;– уникненню задач нереальних, нежиттєвих за ситуацією

та за взаємозв’язками між величинами;– доступності змісту економічних понять, даних у задачі, і

зв’язків між ними;– виявленню залежностей розв’язання задачі від пара-

метрів, що входять до неї, або від варіантів її постанов-ки;

– застосуванню довідників і таблиць, бази данихкомп’ютерів.

Аналіз досліджень з методики проведення лабораторних за-нять, власний досвід показують, що у вищій школі склаласястабільна структура їх проведення. Різниця виникає лише за ра-хунок технології основної частини заняття – методики ор-ганізації розв’язування завдань.

Виходячи з того, що найголовнішими критеріями при доборіметодів і прийомів навчання та решти компонентів методичноїсистеми має бути міра їх впливу на рівень засвоєння знань іумінь, на розвиток пізнавальних здібностей, інтелекту,ініціативи, творчості [4], при проведенні лабораторних занять мивіддаємо перевагу методам проблемного навчання, різним видамсамостійної роботи, інноваційним технологіям (модульно-рейтингова система навчання та контролю знань, навчальні таконтролюючі тести, комплексні контрольні завдання,термінологічні словники основних понять, ситуаційні завдання).

Діяльнісний підхід до навчання інформатики зумовлює

113

зміну традиційної структури основної форми організації навчан-ня – лабораторного практикуму. Фронтальні форми організаціїнавчання доцільно поєднувати з різними видами сумісної групо-вої та індивідуальної роботи. У зв’язку з диференціацією нав-чання необхідно організовувати на заняттях діяльність як гомо-генних (однорівневих) груп, так і гетерогенних (різнорівневих).

Досягнення необхідного розвиваючого ефекту навчання стаєможливим за рахунок широкого впровадження рівневої дифе-ренціації, яка передбачає визначення об’єкту інформації і вибіроптимального режиму його засвоєння, розв’язання завдань різноїскладності. Як показує досвід, студентам з низьким рівнемпідготовки необхідно диференціювати не тільки складність зав-дань, а й міру необхідної їм допомоги.

Колективна, групова та індивідуальна робота студентів назаняттях по-різному сприяє реалізації навчальних і виховнихцілей. Тому необхідне раціональне їх поєднання, обґрунтованийі продуманий вибір тієї чи іншої організаційної форми в залеж-ності від змісту матеріалу, індивідуальних особливостей сту-дентів. Кожна з цих форм організації лабораторного практикумупередбачає певний характер відношень між викладачем та сту-дентами, між студентами і різний рівень активності студентів.

Найвищий рівень активності студентів досягається в ході їхсамостійного виконання лабораторної роботи. Тому пропонованаметодична система проведення лабораторного практикуму зінформатики передбачає належну організацію і постановку са-мостійної роботи студентів. Ця робота пов’язана, перш за все, зрозробкою і впровадженням в навчальний процес завдань та ме-тодичних рекомендацій для самостійної роботи студентів зрізних тем курсу і для студентів різного рівня.

Розподіл студентів за трьома рівнями самостійності є ре-зультатом діагностики рівня навченості, научуваносгі, типівмислення за видами діяльності (репродуктивний, продуктивний ітворчий) та за особливостями індивідуально-психологічних ме-ханізмів (образний, логічний, змішаний).

Професійна спрямованість практикуму, яка забезпечуєвідображення особливостей економічної спеціальності, її теоре-тичні та практичні основи, потребує відповідних методів нав-чання.

114

Важливою компонентою методики проведення лабораторно-го практикуму з інформатики є контроль знань студентів. Кон-троль як складова модульно-рейтингової системи навчанняпомітно сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльностістудентів. Вирішальними факторами такого впливу є спонуканнястудентів до систематичної активної роботи, підвищення рівняіндивідуалізації та диференціації навчання, зростання ролі са-мостійної роботи над навчальним матеріалом, розширення мож-ливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвит-ку їх творчого мислення.

Наш підхід у пропонованій методичній системі дооцінювання знань студентів полягає в наступному:

– виявлення прогалин у формуванні знань, навичок і уміньз метою їх усунення;

– формування пізнавальних здібностей і засвоєння прий-омів розумової діяльності;

– стимулювання студентів, спонукання до систематичноїнавчальної роботи;

– самоконтроль підготовки з інформатики;– підвищення рівня індивідуалізації навчання;– визначення рівня навченості студентів з метою

виділення типологічних груп.Розглянемо деякі форми контролю, що практикуються під

час проведення лабораторних занять. Важливою формою є ком-плексна перевірка навчальної діяльності студента, зокрема роз-витку інформаційної культури та професійних навичок і умінь,творчих здібностей і пізнавальних інтересів, динаміки загальногорозвитку.

Вхідний контроль дає змогу визначити наявний рівень знаньстудентів та рівень складності матеріалу, що буде вивчатися назанятті, а також з метою перевірки вивченого матеріалу, за ре-зультатами попередньої діагностики знань студентів та за ре-зультатами комплексної контрольної роботи виділяються групистудентів трьох рівнів, в подальшому викладач аналізує зміни,що відбуваються у структурі знань і розвитку студентів у цихгрупах.

Вхідний контроль застосовується з метою діагностики рівнязнань студентів на початку проведення заняття; поточний кон-

115

троль служить засобом виявлення міри сприймання і засвоєннінавчального матеріалу.

Так, при проведенні лабораторного практикуму з теми“Створення таблиці за допомогою Майстра таблиць” студентиповинні дати відповіді за завдання тесту, а по закінченні – на-приклад, на запитання: 1. Як відкрити базу даних, що вже існує?2. Які Ви знаєте способи створення таблиці? 3. Як створити таб-лицю за допомогою Майстра таблиць? 4. Як перенести потрібніполя з готової таблиці до таблиці, яка створюється? Як перене-сти всі поля до нової таблиці? 5. Як перейменувати перенесенеполе у режимі Майстра таблиць? 6. Як Майстер таблиць створюєу новій таблиці ключове поле?

В цій лабораторній роботі студенти навчаться відкриватистворену раніше базу даних; ознайомляться із готовими табли-цями СУБД Access; створювати таблиці за допомогою Майстратаблиць; закріплять навички редагування структури таблиці;закріплять навички заповнення таблиці даними.

Завдання:1. В своїй базі даних за допомогою Майстра таб-

лиць на основі готової таблиці Товары створити таблицю То-вари, яка містить поля: Код-Товара, Описапие Товара, КодПоставщика, Цена, НаСкладе. Поле Цена перейменувати уЦена, грн, поле НаСкладе - у Количество.2. Здійснити редагування структури таблиці:а) для поля Описание Товара встановити розмір 30;б) для поля Цена, грн встановити тип Числовой, розмір поля

– С плавающей точкой (4 байт), формат поля – С разделите-лями разрядов.

3. Заповнити таблицю даними про товари.Поточний контроль доцільно здійснювати у таких формах:

оцінювання рівня самостійності виконання роботи окремимистудентами; оцінювання активності студентів на занятті; пись-мова самостійна робота контролюючого характеру або тестуван-ня (до 10 хв.).

Рубіжний (тематичний, рейтинговий, модульний) контрользнань є показником якості вивчення окремих розділів, тем іпов’язаних з цим пізнавальних організаційних якостей студентів.Він дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через

116

більш довгочасний період і охоплює значні за обсягом розділикурсу. Рубіжний контроль, як правило, проводиться у виглядікомплексної контрольної роботи. Відповідно змінюється мето-дика організації проведення контролю – від студентів можна ви-магати самостійної конструктивної діяльності, а також виявлен-ня взаємозв’язків з іншими розділами курсу.

Запропонована організація лабораторного практикуму зінформатики сприяє свідомому засвоюванню студентами аграр-них спеціальностей навчального матеріалу, зокрема теоретичнихзнань, підвищенню рівня їхньої пізнавальної та творчої актив-ності, поглибленню мотивації до вивчення інформатики.

1. Іваськів І.С. Активізація навчально-пізнавальноїдіяльності учнів на основі систем штучного інтелекту при нав-чанні інформатики в старшій школі: Автореф. дис. ... канд. пед.наук. – К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2000. – 20 с.

2. Тесленко Г.С. Інформаційні системи в аграрному ме-неджменті. – К.: Урожай, 1999. – 256 с.

3. Комп’ютерні технології в управліннісільськогосподарським підприємством. За ред. П.Т. Саблука,М.Ф. Кропивка,Ю.С. Коваленка. – К.: УААН ІАЕ, 1996. – 310 с.

4. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. – М.: ИН-ТОР, 1996. – 544 с.

117

КОНЦЕПЦІЯ РОЗРОБКИ “НАРОДНИХ”ДИСТАНЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХМАТЕРІАЛІВ

Ю.О. Ковальчук, О.І. Кошарнийм. Ніжин, Ніжинський державний педагогічний університет

імені Миколи Гоголя

Впровадження в Україні дистанційної форми навчання з за-стосуванням інформаційних технологій зіштовхується з рядомпроблем, не пов’язаних з рівнем технічної забезпеченості вузів.Створення дистанційного курсу з будь-якої дисципліни, якщо нейдеться лише про розміщені на сервері відскановані друкованіматеріали – тривалий процес, що вимагає значних зусиль колек-тиву спеціалістів різної фахової спрямованості – програмістів,методистів, педагогів, психологів. Адже сучасний рівеньінтернет-технологій дозволяє створювати навчальні матеріали,які за якістю наближались би до тих, що раніше призначалисядля роботи на локальних комп’ютерах.

Ця робота, як правило, супроводжується недостатнім ро-зумінням керівництвом вузу її специфіки. У кращому випадкустворення електронного посібника ототожнюється з виданнямдрукованого, і внаслідок такого “механічного” підрахунку можескластися враження, що його автор працює не на повну силу. Зіншого боку, не завжди в стінах окремого вузу може скластисяколектив авторів-однодумців, достатньо кваліфікованих у тійгалузі, яка є змістом посібника.

На нашу думку, часто зустрічаються також “перегини”,пов’язані з наївним підходом до комерціалізації освіти. Освітаможе і повинна бути платною. Але навчальний матеріал – ні!Студент повинен сплачувати за організацію його навчання, ро-боту викладачів, оцінювання його знань. Але чи повинен вінсплачувати за знання з математики, фізики, хімії тощо, набутітривалою роботою багатьох поколінь учених? Якби науковцілише продавали результати своїх досліджень, то в якому станіперебувала б наука взагалі? Зрештою, чи не бере у такому разівуз сплату за те, що по праву йому не належить?

У тих економічних умовах, які є зараз в Україні, марносподіватися на те, що до справи візьмуться фірми, що

118

спеціалізуються на створенні електронних навчальних матеріалів(таких у нас просто немає). Марно також автору електронногопосібника сподіватися на суттєву матеріальну винагороду з бокуйого керівництва чи якогось “видавництва”. Передбачена у на-вантаженні викладача наукова та науково-методична робота –ось прокрустове ложе, в яке повинні вкладатися його творчі зу-силля.

Тому й створюється часто враження, що за закритими паро-лем від сторонніх очей курсами для студентів дистанційної фор-ми навчання ховається матеріал сумнівної якості.

Автори працюють зараз над електронним посібником з кур-су теорії ймовірностей та математичної статистики, який викла-дається на фізико-математичному факультеті нашогоуніверситету. У роботі беруть участь викладачі кафедри при-кладної математики і студенти-старшокурсники. Створено чима-ло Flash-фільмів та Java-аплетів, які ілюструють матеріал курсу.Саме їх автори планують викласти на інтернет-серверіуніверситету для вільного доступу, як тільки у нас буде встанов-лений супутниковий зв’язок з зовнішнім світом (це справа на-ступних двох-трьох місяців).

Але ми хочемо більше, ніж просто поділитися нашими здо-бутками з усіма зацікавленими. Якщо використовувати ресурсиможна дистанційно, то чому не можна так само дистанційно їхстворювати, об’єднавши творчий потенціал фахівців з різнихучбових закладів?

Звичайно ж, для цього потрібно створити відповідний ме-ханізм. На наш погляд, цей механізм повинен забезпечити на-ступні етапи взаємодії розробників курсу:

• ініціативна група бере на себе роль координатора, ого-лошує відкритий проект в Інтернеті і створюєспеціалізований веб-сайт;

• до роботи над проектом запрошуються всі бажаючі,спеціальні запрошення розсилаються окремим фахівцям ікафедрам вузів;

• учасники проекту публікують на сайті власні розробки,пропозиції тощо;

• і самі розробники, і спеціально запрошені експерти, іпросто спостерігачі публікують свої враження про пред-

119

ставлені розробки (наприклад, у формі оцінок за деякоюшкалою);

• на основі аналізу оцінок координатори інтегрують пред-ставлені розробки у єдиний навчальний комплекс, зали-шаючи його постійно відкритим для подальшогооцінювання і зберігаючи авторство учасників;

• і так далі, оскільки не існує меж вдосконаленню і техно-логії дозволяють робити цей процес неперервним.

Для забезпечення повноти функціонування пропонованогомеханізму слід створити технологію взаємодії розробників.Подібні технології – не новина в інтернеті. Цікаво організований,наприклад, конкурс Flash-програмістів на сайті flasher.ru. Описиваріантів організації відгуків на матеріали сайту можна знайти ів друкованих виданнях [1].

Автори вважають, що зовсім не обов’язково створюватиподібним чином завершений продукт. Йдеться швидше про“напівфабрикати” у вигляді окремих інформаційних блоків, якіможуть легко інтегруватися у будь-які дистанційні посібники зобраної дисципліни. По кожному з таких блоків доцільно забез-печити швидкий і зручний відгук як у вигляді оцінки у балах, такі тексту з коментарями, побажаннями, пропозиціями тощо. Щодопублікації нових блоків, є два шляхи – або повна автоматизаціяцього процесу, або передавання блоку власникам сайту для по-дальшого його розміщення. Обидва підходи мають свої перевагиі недоліки.

Нарешті, питання забезпечення авторських прав учасниківпроекту може вирішуватись подібно до того, як це прийнято усвітовому співтоваристві GNU. Згідно з ліцензією GNU GPL(General Public License – громадська ліцензія загального виду),будь-хто може внести у програму зміни і розповсюджувати, алене може заборонити робити це іншому. Необхідно лишезберігати авторство оригіналу.

Література:1. Пэтчетт К., Райт М. CGI/Perl: создание программ для Web.

– К: BHV, 2000. – 622 с.

120

ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯКУРСУ ІНФОРМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙШКОЛІ

О.Б. Коганм. Кривий Ріг, Середня загальноосвітня школа № 69

На сьогоднішній день такий курс як “Основи інформатики таобчислювальної техніки” викликає заздрість в інших саме тому,що для введення цієї науки в школі – занадто багато турбот. Чоговарте одне лише обладнання кабінету... Не кажучи вже про те,що комп’ютери потребують усе нових і нових затрат: дискети,картриджі, поточні ремонти, постійне відновлення програмногозабезпечення і т.д. І все ж таки, не дивлячись на все це, ні в когонемає сумнівів, у тому, що інформатика в школі необхідна. Сьо-годні вміння працювати з комп’ютером – обов’язковий атрибутуспішної кар’єри в будь-якій галузі діяльності. Томуінформатика увійшла в групу престижних предметів.

Постає питання: Коли ж вивчати інформатику? На жаль, ційдисципліні відведено місце лише в навчальних планах старшоїшколи (10–11 кл.), хоча в багатьох школах вивченняінформатики починається у 5-ому класі. Але ж є багато пропо-зицій щодо введення цієї дисципліни в початковій школі (одразускажу, що, на мою думку, краще це зробити з 2-го класу). Саме вцей період, десь до 6-го класу, використання комп’ютера як за-собу навчальної діяльності передбачає оволодіння дитиною пер-винними навичками роботи за комп’ютером. Головним не-доліком при цьому є те, що учнями такого віку дуже важко зро-зуміти значну частину навчального матеріалу, який вводитьсябез урахування їх вікових особливостей. І тут на допомогу вчи-телеві та самим учням приходить комп’ютерні ігри – один ізважливих стимулів і заохочувальних факторів у справі освоєннякомп’ютера для школярів.

Існує безліч різноманітних комп’ютерних ігор, що імітуютьна екрані дисплея космічні мандри, зоряні війни, повторюютьмаршрути відомих автомобільних гонок, різні казкові сюжети,спортивні ігри. Психологами доведено, що такі азартні динамічніігри розвивають у дітей сенсомоторні навички, увагу, спосте-режливість, швидкість реакції. Проте, надмірне захоплення

121

комп’ютерними іграми може викликати в дітей агресивність, не-адекватне сприйняття реальності, підвищену втомлюваність. Алеж, в цьому випадку, на допомогу приходить розроблений класлогічних ігор, які навчають дітей думати.

Широке використання ПК у сфері середньої школи даломожливість розробити методику комп’ютерних ігор з дидактич-ною метою. В даному випадку обчислювальна машина сприяєрозвитку пізнавальних потреб учнів, адже гра завжди вважаєтьсяпедагогами й психологами важливим фактором формуваннятворчої активності, що є особливо важливим у початковій школі.Традиційні моторні ігри є корисними для формування інтелекту іможуть використовуватися для розвитку творчого тренінгу,прийняття оптимальних рішень і відповідальності за них.

Звичайно, дуже ефективними в дидактичному плані єкомп’ютерні ігри, які використовують навчальний матеріал:формують уміння і навички з конкретного предмета. Наприклад,доцільно використовувати комп’ютерну гру для початковогонавчання читанню, письму, лічбі, малюванню. Ефективність за-стосування комп’ютерних ігор у початковій школі підвищуєроль ПК у цілому ще й ще й тому, що діти 6–9 років сприймаютьйого як іграшку, а сама назва навчальної задачі грою підвищуєінтерес цих найменших учнів до її розв’язання . Переростаннякомп’ютерної гри в навчання відбувається природно і непомітнодля маленького користувача, а одержані таким чином знання танавички засвоюються ефективніше, довше пам’ятаються і знахо-дять практичне застосування. Використання гри з навчальноюмитою підвищує ініціативність, розвиває творче мислення й уя-ву, дає досвід спільної роботи, учить вибирати правильнерішення серед різних шляхів розв’язання поставленої задачі. Не-звичайність такого способу навчання викликає в учнівпідвищений інтерес до роботи ПК. Наочність, діалог з машиноюта варіативність гри підвищують активність мислення учнів,викликають бажання вчитися. Навчальні багаторівневі ігрифіксують успіхи й невдачі учнів, особисті якості (мислення,пам’ять, уяву, швидкість реакції), а це дає змогу будувати навич-ки самостійного навчання. Таким чином, за допомогоюкомп’ютера відбувається своєрідна диференціація навчання, яказабезпечує реалізацію індивідуальних творчих запитів учнів, по-

122

глиблене вивчення окремих навчальних предметів за виборомучня.

Усе це свідчить про те, що комп’ютерна гра має великий ди-дактичний потенціал. Гра зближує дітей, сприяє встановленнюконтактів, покращує соціальні контакти у групах дітей молодогошкільного віку.

Отже, комп’ютерна гра може і, на мою думку повинна роз-глядатися як одна з найефективніших організаційних форм про-ведення уроків з дітьми в початковій школі для досягненнянайкращих цілей навчання, а також для загального розвитку тавиховання учнів.

123

ВПРОВАДЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙНА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

С.Б. Колесникм. Кривий Ріг, Середня школа №99

Досвід останніх років засвідчує, що чим раніше школяр по-чинає опановувати комп’ютерну техніку – тим краще.

Тому в СШ № 99 з 1997 року з метою впровадження новихтехнологій в навчальний процес використовуються комп’ютериу 5–7 класах на уроках образотворчого мистецтва. Основне зав-дання курсу – підготувати учнів до вивчення інформатики встарших класах паралельно з вивченням малювання тра-диційними методами.

Тема комп’ютерів у малюванні містить у собі 2 лінії:інформаційну і творчу. Мова йде про погляд на безмежний і ду-же важливий в житті людства світ графіки з точки зоруінформатики. Ефективно демонструючи графічні можливостікомп’ютера, вчитель показує школяреві універсальність ЕОМ якпристрою для обробки інформації в любій формі її представлен-ня. Даючи в руки учня цей інструмент ми широко прочиняємодвері в світ живопису і тим дітям, які не можуть добре малюватина звичайному папері. На комп’ютері, що має графічний конст-руктор або редактор, школяр може зобразити досить складниймалюнок.

На початку вивчення предмета знайомлю учнів з областямивикористання комп’ютерів, особливо в області машинноїграфіки, з професіями де використовується комп’ютерна графіка.На першому етапі учні одержують елементарні знання про най-головніші частини комп’ютера, значення клавіш, правилатехніки безпеки при роботі з ОТ. Після проходженняклавіатурного тренажу учні 5-х класів вивчають графічний кон-структор, 6–7-х – один із редакторів.

Будова уроків така: питання, які стосуються інформатики,йдуть на початку уроку, потім – малювання. Малюнки зображуюна дошці сам або прошу учня, який добре малює. Для демонст-рацій використовую роботи виконані на цю тему учнями нашоїшколи.

124

Комп’ютерна техніка в школі різна: Корвет” та ІВМ.Підбираю програмне забезпечення на уроки так, щоб воно булоподібним на різних типах техніки. На ПК “Корвет” є графічнийконструктор, який дозволяє створювати добрі зображення навітьучням далеким від образотворчого мистецтва. Крім того вінзберігає файли, в форматі, що дозволяє використовуючи редак-тор РAINT, домалювати малюнок. Сучасні графічні редакторимають великі можливості у створенні і редагуванні зображень.Разом з тим вивчення таких редакторів ускладнено із-за освоєннявеликої кількості операцій. Тому на уроках комп’ютерноїграфіки з учнями вивчаємо більш прості редактори типу РAINT.У них операційні навички не затіняють діяльність учнівпов’язану з побудовою зображень.

Використовую наступний порядок освоєння редактора:! Розповідаю про можливості даної програми, демонструю

зразки малюнків, створених учнями з його допомогою.! Діти практично знайомляться з керуючими клавішами і

функціями даної програми. На стадії засвоєння учнями ново-го матеріалу учні сидять по 2 за комп’ютером, допомагаючиодин одному.

! Формування практичних умінь у побудові графічнихпримітивів (пряма, квадрат, коло). Відповідно підбираютьсятеми для малюнків, де містяться ці фігури.

! Освоєння складніших дій – поворот, копіювання, пе-реміщення. На цьому етапі використовується метод зби-рання композиції з розрізнених фрагментів.

! На останньому етапі діти вивчають збереження файлів змалюнками на диску та їх завантаження, а також, як над-рукувати малюнок на папері.

! Під час проведення уроків клас ділиться на групи: ті, щопрацюють на комп’ютерах і в альбомах, так як діти повиннівчитися малювати і звичайним способам.Впровадження комп’ютерних технологій в курс образотвор-

чого мистецтва протягом 5 років засвідчило ефективність цьогозаходу. Учні до 8 класу вже мають певні навички роботи зклавіатурою, мишею, вміють завантажувати графічний редакторта працювати з ним, що є доброю стартовою сходинкою длябільш досконалого вивчення інформатики у старших класах.

125

ОБ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ГРАФИЧЕСКИХ СРЕДСТВПРИ ОБУЧЕНИИ АЛГОРИТМИЗАЦИИВШКОЛЬНОМ КУРСЕ ИНФОРМАТИКИ

В.В. Коломенская, А.А. Нудьга, К.В. Шубкинг. Донецк, Донецкий национальный университет

При рассмотрении темы «Основы алгоритмизации» исполь-зуется, как правило, метод поэтапного формирования умствен-ных действий. Вначале подробно осваиваются команды языка сразвертыванием процесса их применения. Затем команды ис-пользуются как целостные конструкции, смысл которых и спо-соб употребления уже свернуты в сознании ученика.

Умственные действия обучаемого при этом скрыты, онипроявляются только через результаты деятельности – алгоритм.Однако подстановка конструкций языка в алгоритм может вы-полняться учащимся автоматически, без понимания смысла ко-манд. Внешне правильно написанный алгоритм может быть да-лек от того, что имеет в виду ученик. Для выявления этого необ-ходимо сделать процесс исполнения алгоритмов наиболее на-глядным и понятным, т.е. использовать те средства общения скомпьютером, которые наиболее приближены к стилю мышле-ния человека.

При освоении алгоритмических конструкций это означает,что начинать надо не с математических задач, как это принятопри обучении программированию, а с текстов и графики.

Работа с текстами применяется на начальном этапе обуче-ния алгоритмизации при словесном описании алгоритмов. Вдальнейшем, когда ученик начинает работать с компьютером,для обучения младших школьников можно использовать дис-кретную графику: среду клетчатой структуры, в которой функ-ционируют исполнители (Робот, Муравей и др.) со своей специ-альной системой команд. Наглядность самих исполнителей, иотсутствие числовых данных в этих обучающих системах позво-ляет начинать заниматься алгоритмизацией достаточно рано, непривлекая математику.

Дальнейшее приобретение навыков алгоритмизации связа-но, как правило, с освоением какого-либо языка программирова-

126

ния. Учитывая то, что наибольший интерес на уроках информа-тики вызывают темы, связанные с получением графических изо-бражений, можно сказать, что использование графики при изу-чении конструкций языка позволяет не только увеличить на-глядность исполнения алгоритмов, но и стимулировать интересучащихся к освоению нового материала.

Программирование изображений – занятие не простое, ноочень увлекательное. Возможность получать на экране компью-тера интересные изображения, способные динамически изме-няться, стимулирует желание составлять «графические програм-мы» даже у слабых учеников.

Учитывая вышесказанное, освоение правил составления изаписи алгоритмов на языке программирования целесообразноначинать с составления «графических программ». При этом но-вые алгоритмические конструкции вводятся по мере их необхо-димости, которая регулируется учителем путем подбора задач.

Для реализации графического подхода наиболее удобнымсредством является интерпретатор алгоритмического языка, ис-пользуемый в школе для обучения основам алгоритмизации. Вотличие от профессиональных систем программирования в немнет деталей, связанных с устройством машины или операцион-ной системы. Во время работы интерпретатора монитор посто-янно находится в графическом режиме, что исключает трудно-сти, связанные с инициализацией графики. Кроме того, наличиев оболочке одновременно и окна редактора и поля результатовпозволяет выполнять трассировку алгоритма с выводом графи-ческой информации и выявлять ошибки, допущенные при со-ставлении алгоритма.

Таким образом, достижение конечной цели обучения (фор-мирование способа действий при составлении алгоритмов) обес-печивается дидактической триадой (слово, наблюдение, дейст-вие): от текстовой записи алгоритма учащийся переходит к на-блюдению работы программы и в итоге развертывает деятель-ность по поиску и удалению ошибок.

127

ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ТАБЛИЦЬMICROSOFT EXCEL

ПРИ РОЗВ’ЯЗАННІ ЗАДАЧ ОПТИМІЗАЦІЇ

О.В. Крайчук,1Т.В. Лежняк2

1 м. Рівне, Рівненський державний гуманітарний університет2 м. Рівне, Рівненський державний технічний університет

Сучасний рівень розвитку науки і техніки вимагає відфахівців постійного поповнення своїх знань, оволодіння новимитехнологіями, орієнтації в різноманітності наукових ідей і кон-цепцій, а також вмінням застосовувати їх на практиці.

Розв’язання багатьох народногосподарських, науково-технічних та інженерно-економічних задач тісно пов’язані з ви-користанням моделювання та реалізацією математичних моделейз використанням сучасних засобів обчислювальної техніки тавсієї індустрії інформатики. Математичне моделювання є однимз найбільш універсальних видів моделювання. Суть моделюван-ня зводиться до опису виділених головних рис і властивостейоб’єкту за допомогою математичних рівнянь та формул. Прицьому застосовують різний математичний апарат (диференційніта алгебричні рівняння, математичне програмування тощо). Припобудові математичної моделі необхідно добиватись її простоти,але при цьому вона повинна адекватно описувати реальнийоб’єкт. Дослідження об’єкта моделювання та його математичнийопис полягає у встановленні зв’язків між параметрами процесу,виявленні його граничних і початкових умов та формалізаціїпроцесу у вигляді системи математичних співвідношень. Слідзвернути увагу на те, що математична модель не тотожна реаль-ному явищу чи об’єкту, а є його наближеним відображенням.

Одним із відносно нових принципів навчання здатним вне-сти істотні зміни у форми та методи організації навчально-виховного процесу є комп’ютерно-орієнтоване моделювання зорієнтацією на практичну побудову математичних моделей за-дач. З поняттям математичне моделювання студенти знайом-ляться на другому або третьому курсах навчання. На вивченняпредмету відводиться лише один семестр, тому використовуючизасоби нових інформаційних технологій, значно скорочують

128

витрати навчального часу. У психолого-педагогічному аспектікомп’ютерно-орієнтовані методи розв’язання задач сприяютьпереходу від пояснювально-споглядального типу навчальногопроцесу до нового типу – активної діяльності навчання з пер-спективами розв’язання нестандартних, творчого характеру по-шуково-дослідних задач.

Одним із сучасних комп’ютерних засобів для рішенняподібних задач є програма MS Excel. Не дивлячись нарізноманітність задач, які зустрічаємо в житті і економіці, Exсelпропонує єдиний потужний інструмент для розв’язку – засібПошук розв’язку. Вимагається лише грамотно сформулюватидля Exсel задачу, і оптимальний розв’язок буде знайдено швидкоі точно.

Розпочнемо з формалізації задачі економічного змісту.На підприємстві процес виготовлення двох видів промисло-

вих виробів полягає в послідовній обробці кожного на трьохстанках. Час використання цих станків для виробництва данихвиробів обмежений 10-ма годинами в день. Час обробки і прибу-ток від продажу одного виробу кожного виду наведені в таблиці:

Виріб Час обробки одного виробу,хв.

Прибуток від реалізаціїодиниці продукції, грн.

станок 1 станок 2 станок 31 10 6 8 102 5 20 15 15Необхідно знайти оптимальний випуск виробів 1-го і 2-го

видів, який забезпечить максимальний прибуток від реалізації.Для розв’язку даної задачі необхідно насамперед побудувати

математичну модель. Алгоритм побудови моделі полягає ввідповіді на три запитання:

1. Для визначення яких величин будується модель (тобто,які змінні моделі)?

2. Яка кінцева мета розв’язку задачі?3. Яким обмеженням повинні задовольняти змінні?У даному випадку кінцевою метою є планування

підприємством випуску виробів так, щоб отриманий прибутокбув максимальним. Отже змінними є: x1 – випуск виробів пер-шого виду, x2 – виробів другого виду.

Максимальний прибуток від випуску двох видів виробів

129

дорівнює Z=10x1+15x2, дану функцію називають цільовою, абофункцією мети. Перейдемо до обмежень для кожного з виробів.Об’єм виробництва не може бути від’ємним, тому: x1, x2≥0. Часвикористання станків для випуску виробів обмежений 10-ма го-динами кожен,10 годин переведемо в хвилини.

Таким чином математична модель даної задачі має наступ-ний вигляд:

02,1

60021518

60022016

60025110

max215110

≥≤+≤+≤+

→+=

xx

xx

xx

xx

xxZ

Зазначимо, що дана модель є лінійною, оскільки цільовафункція та обмеження лінійно залежать від змінних. Саме на да-ному етапі побудови математичної моделі у студентів виникаєнайбільше труднощів, формуються вміння та навички моделю-вання реальних об’єктів (процесів, явищ), тому слід вмілопідбирати задачі спрямовані на формування вміння знаходитизалежності між величинами та вміння бачити в математичнійформулі певний зміст – математичну модель.

Розв’язати задачу лінійного програмування можнаграфічним способом (у випадку двох змінних), симплекс-методом (у випадку n–вимірного векторного простору) і на ціметоди необхідно звертати увагу для закріплення понять: систе-ма рівнянь, матриця, обернена матриця, вектор розв’язку систе-ми рівнянь.

Та пошук інших способів розв’язування та виділення най-раціональнішого приведе до використання інформаційних тех-нологій, що звільняють від рутинних розрахунків та затрати чи-мало часу. Використовуючи електронні таблиці Microsoft Excel,а саме інструмент Пошук розв’язку, ми значно полегшуємо ро-боту.

Для знаходження розв’язку даної задачі потрібно виконатилише такий алгоритм:– виділити на електронній таблиці діапазон для змінних зна-

чень (x1, x2);– відмітити клітинку для знаходження цільової функції (Z), та

130

записати формулу для її розв’язку;– виділити діапазон для обмежень змінних та ввести необхідні

формули (рис .1).

Рис. 1. Діапазони, відведені під змінні, цільову функцію і обме-ження

– вибрати команду з меню Сервіс Пошук розв’язку, та запов-нити вікно діалогу (рис. 2).

Рис. 2.

– отримати розв’язок, натиснувши на кнопку Виконати.Результати обрахунку задачі представлені на рис. 3.Як видно, оптимальним для підприємства є виробництво ви-

робів першого виду в кількості 54,55 шт., другого – 10,91 шт.,при цьому підприємство отримає максимальний прибуток в сумі

131

709 грн.

Рис. 3. Результат обрахунку.

Отже, шляхом використання цілком зрозумілих та зручнихобчислень вбудованих математичних функцій Excel, студентшвидко отримає необхідний результат.

Розгляд ряду подібних задач на моделювання простих еко-номічних процесів, як з точки зору математики, так ікомп’ютерно-орієнтованих методів знаходження числовихрозв’язків, здатний зробити суттєвий внесок в розуміння природиінформації та інформаційних процесів, додати нові складові донаукового світогляду студента. Найпростіші приклади математич-ного моделювання із залученням нових комп’ютерних технологійобробки і подання інформації можна розглядати як засіб форму-вання уміння аналізу проблеми і прийняття рішення про передачучастини роботи по її розв’язанню комп’ютеру.

Література:1. Гарнаев А.Ю. Использование MS Excel и VBA в эконо-

мике и финансах. – С.-Пб.: БХВ, 2000. – 336с.2. Глинский Я.М. Практикум з інформатики: Навч.

посібник. 3-є доп. вид. – Львів: Деол, 2000. – 224с.3. Вісник РДТУ: розділ “Педагогіка”: “Сучасні технології

навчання: проблеми і перспективи”. Збірник науковихпраць, ч.1. – Рівне: РДТУ, 2001. – 220 с.

4. Федосеев В.В., Гармаш А.Н. и др. Экономико-математи-ческие методы и прикладные модели. – М.: ЮНИТИ,1999. – 391 с.

132

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ВОЗМОЖНОСТЕЙ POWER POINTПРИ ЧТЕНИИ КУРСА ЛЕКЦИЙ ПО ИНФОРМАТИКЕ

Г.И. Куликг. Днепропетровск, Приднепровская государственная академия

строительства и архитектуры

Преподавание курса информатики в технических вузах в на-стоящее время связано с рядом проблем, характерных для этогопредмета. Это и недостаточная обеспеченность предметных ау-диторий компьютерами, и низкая довузовская подготовка сту-дентов (довольно часто студенты впервые садятся за компьютертолько в институте), и постоянно возрастающий объем работыпреподавателя с обновляющимся программным обеспечением, иотсутствие или недостаточное количество современной учебнойлитературы по данному предмету в вузовских библиотеках. Всеэти факторы в высокой степени усложняют работу преподавате-ля в данной предметной области и не всегда удается достичь же-лаемой эффективности занятий.

Для того, чтобы учебный процесс проводился на высокомпрофессиональном уровне, чтобы студенты получали навыкиработы с современным программным обеспечением и впоследст-вии могли грамотно применять полученные знания в инженер-ной практике, преподавателю необходимо каждый день работатьнад совершенствованием учебного процесса, используя для этогокак известные, давно применяемые, так и нетрадиционные мето-ды.

В настоящее время решение вопроса по обеспечению учеб-ными и методическими материалами для проведения аудитор-ных занятий по информатике требует нестандартных подходов.В современных экономических условиях нет возможности осу-ществлять массовые закупки учебной литературы по различнымпредметным областям. Для информатики как предмета есть до-полнительные сложности. Даже если необходимые средства всеже будут изысканы, в течение короткого времени эта литератураустареет, что связано с быстрыми темпами развития компьютер-ных технологий и, в соответствии с этим, изменением рабочихпрограмм по данному предмету.

133

Курс информатики в техническом вузе представлен раздела-ми алгоритмизации, программирования и применения компью-терных технологий в инженерной практике. Наиболее подверженизменениям раздел компьютерных технологий и именно приизучении этого раздела больше всего возникает проблем прирешении вопросов по обеспечению учебной литературой и причтении лекций, которые обязательно должны сопровождатьсяиллюстрационным материалом.

Одним из возможных решений этой проблемы является под-готовка материалов лекций и практических занятий в компью-терном варианте и демонстрация их в аудитории. Удобной фор-мой является подготовка презентаций по изучаемым темам всреде Power Point. Эти разработки легко модифицируются, могутмногократно применяться во время работы в аудитории и присамостоятельной подготовке студентов.

Идея подготовки презентаций по изучаемым темам являетсяперспективной с точки зрения активизации восприятия лекцион-ного материала студентами. Изучаемый материал подается в ви-де зрительно запоминающихся образов, что способствует луч-шему восприятию информации. Доска и мел заменены монито-ром компьютера, где появляется иллюстрационный материал.При наличии технических возможностей изображение можетбыть передано на большой экран в аудитории. В этом случаестановятся ненужными и наглядные пособия в виде плакатов,которые довольно быстро устаревают и к тому же трудоемки визготовлении. После занятий студенты могут проработать изу-чаемую тему в компьютерном классе, работая с презентациямисамостоятельно, или получить методические материалы в видетвердых копий. В компьютерных классах, соединенных в ло-кальную сеть, эти материалы могут быть многократно использо-ваны во время занятий в различных аудиториях.

Работа над курсом лекций по информатике для студентовПриднепровской академии строительства и архитектуры, обу-чающихся на английском языке по специальности «Прикладноематериаловедение», подтолкнула к разработке презентаций полекционным темам, так как это было единственной возможно-стью решить проблему с учебной и методической литературойпо нашему предмету для этой специальности.

134

Особенно очевидны преимущества такого подхода при под-готовке обзорных лекций, в частности лекций по истории разви-тия вычислительной техники. Использование материалов, полу-ченных в Internet, отсканированных иллюстраций из книг осо-бенно оживляет лекцию, когда подготовленные изображения по-являются на экране. Студенты получают возможность познако-миться с историей предмета, путешествуя по залам виртуальногомузея вычислительной техники, и это укрепляет их интерес кинформатике.

Знакомство с опытом работы зарубежных коллег подтвер-ждает актуальность подобных разработок. Подготовка презента-ций для изложения материала достаточно широко используется вучебном процессе за рубежом и приносит положительный эф-фект.

Ввиду выше изложенного можно сделать следующие выво-ды. Направление подготовки методических материалов в видепрезентаций по отдельным темам является перспективным и об-ладает следующими преимуществами. Более яркими, информа-тивно насыщенными становятся занятия; преподаватель можетдонести до каждого студента материал на самом современномуровне; решается проблема обеспечения методической и учеб-ной литературой; студент может многократно обратиться к дан-ным материалам в компьютерном зале при подготовке к сессии;и, наконец, такие разработки являются подготовительным шагомк созданию базы знаний по предметным областям и могут бытьиспользованы в дальнейшем при дистанционном обучении сту-дентов.

135

ВИКОРИСТАННЯ ФАКТОГРАФІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИУ НАВЧАННІ ІНФОРМАТИКИ

В.В. Лапінський1, Т.Є.Щепакіна2

1 м. Київ, Національний педагогічний університет ім.М.П. Дра-гоманова

2 м. Бердянськ, Бердянський державний педагогічний інститутімені П.Д. Осипенко

При формуванні цілей навчання, його змісту, крім основнихрезультатів навчання прийнято обов’язково планувати і додат-кові, зокрема – реалізацію виховних впливів у процесі навчання.Стосовно інформатики як навчального предмету, плануються якнавчальні, так і виховні цілі [1].

Фахівцями з методик навчання більшості навчальних дис-циплін загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема дисциплінприродничо-математичного циклу, виконано досить значнукількість наукових розвідок, спрямованих на посилення виховноїспрямованості навчально-виховного процесу [2].

Можна визначити такі основні шляхи здійснення виховнихвпливів при навчанні інформатики.

1. Спрямований на виховання добір фактичного матеріалу,який використовується на уроках. Таким матеріалом можуть бу-ти як історичні факти, що свідчать про пріоритет вітчизняноїнауки на певних напрямках; так і приклади із повсякденногожиття, які використовуються при поясненні певних понять.

2. Персоніфікація досвіду застосування засобів обчислю-вальної техніки, яка полягає у використанні посилань на відомихучням людей, посиланням на знайомі учням із життєвого досвіду(безпосередньо власного, або опосередкованого) ситуації.

3. Формулювання навчальних задач у сюжетній формі, звикористанням матеріалів (ситуацій, сюжетів тощо) виховногоспрямування.

4. Використання методу проектів із обранням тем, спрямо-ваних на поглиблене вивчення питань, пов’язаних з історієюрозвитку обчислювальної техніки в Україні, історією, гео-графією, економікою рідного краю, екологією тощо.

При правильному підборі фактичного матеріалу з історії

136

розвитку майже кожної галузі науки, техніки та культури можнадо певної міри спрямувати розвиток особистості, здійснитиорієнтацію на певну систему цінностей. Такий матеріал доцільновикористовувати як набори даних, описи реальних об’єктів прививченні тем, пов’язаних з побудовою моделей, формуванням тааналізом баз даних, роботи з електронними таблицями – прак-тично для кожної з тем шкільного курсу інформатики можнапідібрати відповідне фактичне наповнення.

Правильне подання фактичного матеріалу полягає у посту-повому підведенні учня до висновків, запланованих як цілі нав-чання (основні та додаткові). Наприклад, при вивченні теми“Інформаційна модель” розділу “Основи алгоритмізації та про-грамування” основною ціллю навчання є формування поняттяінформаційної моделі об’єкту, явища. Серед додаткових цілейможе бути і патріотичне виховання.

Формування поняття інформаційної моделі здійснюється, якправило, методом неповної індукції – повідомляються певні фак-ти, робляться певні узагальнення, формулюються правила. Підчас формулювання правил побудови моделі учні навчаютьсявиділяти суттєві та несуттєві ознаки об’єкту, описувативідношення у відповідних термінах. Оскільки організація вив-чення теми вимагає повідомлення надлишкової кількості фактів,то їх правильний добір може допомогти, сформувати певну сис-тему знань і переконань. Знання, подані у вигляді фактів, які мо-жуть сприяти реалізації виховної мети, органічно вписуються унавчальний матеріал, не сприймаються як штучно притягнуті,оскільки постановкою навчальної задачі передбачаєтьсяобов’язкова надлишковість фактичного матеріалу.

Нехай як набір фактів для формування моделі об’єкту“персональна ЕОМ” обираємо деякі дані про ПЕОМ “МИР”,Apple, Електроніка С5, “Пошук”, IBM-PC/XT, IBM-AT, Sinclairта кілька ЕОМ, які не належать до цього класу – IBM-360,БЕСМ-6 та інші. Подаємо дані у вигляді таблиці (Таблиця 1) іпропонуємо учням визначити найсуттєвіші ознаки, за якимиможна віднести ЕОМ до класу ПЕОМ.

Такими ознаками будуть “індивідуальне використання не-програмуючим користувачем”, “порівняно невеликі розміри таспоживання енергії”, “відсутність особливих вимог до

137

приміщення”, “відсутність обов’язкового постійного технічногообслуговування висококваліфікованим персоналом”. Після того,як будуть сформульовані і обговорені правила віднесенняоб’єкту до класу, описаного як “ПЕОМ”, підкреслені назви ЕОМ,які можна віднести до цього класу, достатньо звернути увагуучнів на стовпчики “Рік розробки” та “Країна”. Висновки, як по-казує практика, досить емоційні: “Невже...?”, “Не може бути...”,“Так що, перша ПЕОМ була побудована не у США, а в Ук-раїні?”, потребують певного уточнення і доповнення з боку вчи-теля, бажано з прикладами конкретного використання подібнихмашин, посиланнями на свідчення конкретних і відомих учнямосіб. Таблицю 1 можна доповнити даними про тип процесора,обсяг та фізичні принципи роботи ОЗП, мови програмування, таін. Матеріали для формування подібного предметного наповнен-ня можна знайти у серії статей [4], надрукованих у журналі“Комп’ютер у школі та сім’ї”.

Таблиця 1Деякі дані про перші розробки ЕОМ та ПЕОМ.

№ НазваЕОМ Країна

Рікрозробки

Споживанапо

-тужність,Вт

Вимогидообслугову-

вання

*Можливістьвикори

-станнянепрограмую

-чимкористувачем

Можливістьроботиу

звичайному

п риміщенні

**

Площа,необхіднадля

встановлення

,м2

1 МИР-1 УРСР 1963 970 1 так 1 2-52 Apple 1 США 1976 100 0 так 0 1-2

3Елек-тронікаС5

СРСР(Київ-Ленінград)

1974 600 1 так 1 1-2

4 Альтаїр США 1975 80-200 0 так 0 1-25 IBM 5100 США 1975 600 1 так 1 1-2

6IBM-PC/XT

США 1981200-300

0 так 0 1-2

138

№ НазваЕОМ Країна

Рікрозробки

Споживанапо

-тужність,Вт

Вимогидообслугову-

вання

*Можливістьвикори

-станнянепрограмую

-чимкористувачем

Можливістьроботиу

звичайному

п риміщенні

**

Площа,необхіднадля

встановлення

,м2

7 IBM-AT США 1983200-300

0 так 0 1-2

8 IBM-360 США 196510000-18000

2 ні 2 50-200

9 БЕСМ-6 СРСР 1958 24000 2 ні 2100-300

10 SinclairВеликаБри-танія

1975 60-100 0 так 0 1-2

11 СМ-1425 УРСР 1986300-500

1 так 1 2-30

Примітки:* 0 – не вимагає інженерно-обслуговуючого персоналу;

1 – достатньо періодичного обслуговування;2 – вимагає постійного обслуговування високок-

валіфікованим інженерно-технічним персоналом.** 0 – може встановлюватись у приміщенні без спеціальної

підготовки;1 – може встановлюватись і функціонувати у

приміщеннях із мінімальною підготовкою (кондиціюванняповітря, підведення силових та комунікаційних ліній);

2 – вимагає спеціального приміщення з підведенням си-лових ліній живлення, спеціальних фундаментів, кондиціюванняповітря.

Така організація навчально-виховного процесу, звичайно,вимагає певних витрат навчального часу, але засвоєння предмет-них знань може бути навіть кращим, оскільки позитивні емоціїсприяють подовженню тривалості довільної уваги, тобто більшефективному використанню навчального часу. Більше того,

139

відмічено, що після повідомлення фактів, які є до певної міри єпарадоксальними для учнів, виникає їх жваве обговорення учня-ми вже після уроків, у приватних бесідах, тобто додаткова акту-алізація предметних знань.

Література1. Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г. Програма для

середніх закладів освіти “Основи інформатики та обчислюваль-ної техніки”. Рекомендовано Міністерством освіти України. – К.:Перун, 1996. – 24 с.

2. Лапінський В.В. Виховання національної самосвідомостіна уроках інформатики. // У кн.: Система вихованнянаціональної самосвідомості учнів загальноосвітньої школи. –К.: НПУ ім.М. Драгоманова, 1999. – С. 91–95.

3. Лапінський В.В. Використання фактографії вітчизняноїнауки і техніки на уроках інформатики // Комп’ютер у школі тасім’ї. –2002. – С. 6–10.

4. Малиновський Б.М., Самойленко Н.І. З історії розвиткуінформаційних технологій в Україні // Комп’ютер у школі тасім’ї. – 2002. –№1. – С. 39-44, 2001. –№ 3–5.

140

УДОСКОНАЛЕННЯМЕТОДИКИВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ

ПРОБЛЕМНО-СИТУАЦІЙНОГО ПІДХОДУ

Л.Б. Ліщинська, О.О. Коваленком. Вінниця, Вінницький торговельно-економічний інститут

КНТЕУ

На сьогоднішній день наявність комп’ютерної техніки є не-обхідним та обов’язковим фактором для формування сучасногофахівця з будь-якого напрямку. Основи закладаються ще наранніх стадіях розвитку дитини (дошкільні освітянські заклади,домашня освіта), а особливо під час навчання в загальноосвітнійшколі. Але не для кого ні є новим те, що рівень підготовки вміських та сільських навчальних закладах значно різниться. То-му одним з перших питань викладача у вищій школі є виявленняпочаткового рівня студентів та індивідуальний підхід у викла-данні до кожного з них.

Одним з рішень цієї проблеми може бути впровадженняспеціалізованих класів від вищих навчальних закладів, особливоу сільських школах, для яких можна організовувати виїзні сесіївикладачів. Випускники таких класів позитивно відрізняютьсявід інших вищим рівнем підготовки і на першому етапі можутьвиступати в якості консультантів для своїх однокурсників. Та-кож з метою ліквідації комп’ютерної “неграмотності” є впро-вадження підготовчих (для абітурієнтів) та поточних (для сту-дентів, викладачів інших напрямків та фахівців) комп’ютернихкурсів.

Нове розуміння цілей навчання комп’ютерних дисциплін (їхорієнтація на особистісні запити, багаторівневість і профільністьосвіти) дає можливість визначити «ядро» методики їх викладан-ня:

1. Інформаційні процеси;2. Комп’ютер;3. Моделювання й алгоритмізація;4. Інформаційні технології;5. Комунікаційні технології.Для кожного модуля, у свою чергу, пропонується три рівні

141

навчання:I. Мінімальний;II. Базовий;III. Профільний.Під рівнем навчання розуміється ступінь складності, обсяг і

профільна орієнтація запропонованого навчального матеріалу,розвитку представлень, набір навчальних дій і видів продуктив-ної діяльності, виконуваних студентами.

Мінімальний – рівень навчання інформатиці, що забезпечуєреалізацію обов’язкових державних вимог до підготовки випуск-ників загальноосвітньої школи за курсом «інформатика» у рам-ках базисного навчального плану середньої освіти. Цей рівеньповинен бути реалізованим в рамках загального шкільного курсу“Інформатика”. Але відсутність сучасного апаратного та про-грамного забезпечення, не дозволяє розпочати профільний курс,не звертаючись до підвищення знань з мінімального, а з деякихблоків – починаючи з мінімального.

Базовий – рівень навчання інформатиці, що припускає до-даткове (заглиблене в порівнянні з мінімальним рівнем) вивчен-ня окремих модулів і тим курсу інформатики і враховуючий дос-татню забезпеченість навчального процесу засобамиінформатизації, а також потреби і запити контингенту студентів.

Профільний – рівень навчання інформатиці, покликаний за-довольнити соціальне замовлення суспільства на вузівськупідготовку фахівців відповідного профілю в областікомп’ютерної техніки і нових інформаційних технологій. Кон-цептуальну основу добору змісту навчання для профільногорівня визначає концепція і зміст майбутньої професійноїдіяльності.

Для виявлення початкового рівня підготовки студентів єдоцільним застосування тестових програм з основних розділівінформатики. Різна складність тестових завдань дозволитьітераційним методом виявити дійсну початкову підготовку. Крімтого, систематичне тестування надасть можливість оцінити змінурівня підготовки кожного студента. Тестові питання згрупованіза розділами, рівнем складності розділів та різними варіантамиданих. Кожне питання має свою вагу, найбільшу вагу мають ос-новні питання, без яких неможливо засвоїти інші, а також питан-

142

ня підвищеної складності, що вимагають додаткової підготовки.Неправильна відповідь на базові питання впливає на загальнуоцінку у вигляді штрафних балів. Така методика виявлення рівнянавчання використовується для всіх форм навчання, причомувраховується особливості роботи зі студентами заочної та дис-танційної форми (обмежена кількість аудиторних годин з викла-дачем, а іноді їх повна відсутність). Завдання для цих студентівохоплюють всі необхідні теми програми дисципліни, але не де-талізують деякі несуттєві особливості та не розглядають всіможливі варіанти виконання завдання.

На наш погляд одним з перспективних методів викладання єзастосування проблемно-ситуаційного підходу до представленнятеоретичного матеріалу та його практичної підтримки.

Суть метода полягає в тому, що центром методики євіртуальне підприємство, його проблеми, задачі, документи, кон-такти з клієнтами та постачальниками. Ідеальним варіантомвпровадження методики є проведення наскрізного та комплекс-ного викладання (підтримка загального напрямку і послідовнеформування інформаційної системи підприємства) одним викла-дачем всіх комп’ютерних дисциплін протягом всього періодунавчання. Є доцільним залучення викладачів фахових кафедр тарозв’язання спеціалізованих задач з різних напрямків навчання.

На рисунку представлена структурна схема проблемно-ситуаційного методу викладання комп’ютерних дисциплін.

Принципи, покладені в основу методики – принцип розви-ваючого навчання, індивідуалізація і диференціація навчання,наочність, доступність подачі інформації, введення ігрового еле-мента в процес навчання – обов’язкові атрибути кожної дис-ципліни. Стимулюється самостійність і активність кожного сту-дента, їм пропонуються завдання, спрямовані на розвитокпам’яті, уваги і логічного мислення. Використання комп’ютерарозглядається не як самоціль, а як спосіб активізації творчогорозвитку особистості на всьому активному періоді діяльностілюдини.

143

Комп’ютерні мережі

Інтернет вбізнесі

Інформаційні тех-нології та системи

Спеціалізованідисципліни з авто-матизації роботифахівців різногонапрямку.

Пошук опти-мальногорішення

Інформатика та КТ

Комп’ютернийпрактикум

Бази даних

Віртуальнепідприємство

Докумен-тація

Розрахунки

Аналіз даних

Прогнозування

Програму-вання до-датків

Комплекснароботаоб’єктів

Локальна,корпора-тивна ме-

Е-комерція

144

ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛЕЙ КВАНТОВИХ,БІОЛОГІЧНИХ НЕЙРОННО-МЕРЕЖЕВИХ СИСТЕМ.

РЕЗОНАНСНО-СТОХАСТИЧНІ ЕФЕКТИ

А.В. Лободам. Одеса, Одеський державний екологічний університет

В останнє десятиліття колосальний розвиток одержала об-ласть досліджень, що лежить на стику нейрокібернетики,інформатики, математичного програмування, нелінійної оптики,електроніки і технології, – розробка нових систем оптичної об-робки інформації, створення оптичних цифрових і аналоговихпроцесорів. Побудова оптичних комп’ютерів, у яких носіємінформації є тільки оптичне випромінювання, виключає не-обхідність багаторазового перетворення електричної енергії усвітлову та навпаки, що в результаті приводить до скороченняенергетичних витрат, різкого збільшення швидкості дії. Прогресу зазначених розробках пов’язаний, зокрема, зі створенням оп-тичних елементів обчислювальної техніки на основі феноменаоптичної бістабільності. У цьому плані варто виділити цілий рядвисокотехнологічних, що реалізуються у США, Європі, Японії –проектів типу “Bіologіcal Computatіon” (агентство DAPRA приМіноборони США), “Границі людини” (Японія), “Мозок” (ЄЕС),“Обробка інформації в нейроархітектурах” (Німеччина).

Особливе значення в даний час придбало використання ме-тодів нелінійної оптики для створення нейронно-мережевихкомп’ютерів, призначених для вирішення нерегулярних задач,розпізнавання складних образів, моделювання інтелекту [1–3].Мова йде про нейрокомпьютери, тобто фізичні реалізації моде-лей нейронних мереж. Основні особливості нейронно-мережевихсистем, на основі яких можуть бути створені корисні оптичніпристрої, квантові системи обробки інформації зараз активновивчаються [1–7]. Представляється, що шукана нейронна мережаповинна бути багатошаровою, з можливістю введення навчання,зворотного зв’язку і контрольованих шумів. Хоча відомий про-грес у вивченні особливостей оптичних нейронних мереж досяг-нутий, проте, багато найважливіших питань, що стосуються їхніхосновних характеристик, моделей функціонування,

145

інформаційної ємності, реалізацій запам’ятовування івідновлення ланцюжків викликуваних послідовно у часі образів,можливостей навчання, зворотного зв’язку, впливу шумів і т.д.,дотепер далекі від свого адекватного вирішення. Особливо цестосується квантових та біологічних нейронних мереж, а такожнейромереж на основі фотонної луни, багатофотонної луни, над-гратових елементів. Використання ефекту фотонної луни являєсобою новий фізичний принцип реалізації нейронної мережі длясистем оптичної обробки інформації. Можна констатувати гос-тру необхідність розробки нових моделей оптичних, квантових,біологічних нейронно-мережевих систем, їх програмну ре-алізацію, розробку принципово нових моделей шуканих явищ урізноманітних системах.

Нами виконано програмну реалізацію нових, запропонова-них у [4–6] чисельних моделей квантових (а також біологічних)нейронно-мережевих систем з використанням методів об’єктно-орієнтованого програмування. Як системну платформу обраноопераційну система Wіndows 95/NT, програма виконана мовоюObject Pascal, розробка програми проведена в інтегрованому се-редовищі розробки Delphі 3.0; модель системи є об’єктно-орієнтованою [7]. На основі алгоритму навчання методом зво-ротного поширення помилки (Rumelhart, Hinton, Williams; 1986)розроблений новий механізм адаптації, що забезпечує настрою-вання квантової нейронної мережі на конкретну задачу. Приво-дяться методи оптимізації самої навчальної вибірки.

На підставі розробленого пакету програмної реалізації вико-нана серія експериментів по моделюванню динаміки багатоша-рових квантових нейронних мереж з використанням різнихваріантів завдання матриці зв’язків і відгуку модельних ней-ронів. Моделювання квантової нейронної мережі проводилосядля розпізнавання серії образів. Вхідний сигнал моделювавсясинусоїдою, косинусоїдою, прямокутним імпульсом, імпульсомзворотного гіперболічного косинуса. Аналіз отриманих резуль-татів підтвердив досить великі можливості багатошарових оп-тичних нейронно-мережевих систем при обробці вхідних сиг-налів усілякої форми та складності. Чисельно вивчена такождинаміка квантової нейронно-мережевої системи з вхідним сиг-налом типа зворотного гіперболічного косинуса і накладенням

146

адитивного шуму інтенсивності D. На рис. 1 наведені відповіднірезультати тесту на збіжність значень еталонів вибірки, що нав-чається, й вислідних значень вихідного сигналу квантової ней-ромережи.

0

0.1

0.2

0.3

0.4

0.5

0.6

0.05 0.

20.

35 0.5

0.65 0.

80.

95 1.1

1.25 1.

41.

55 1.7

1.85 2

2.15 2.

32.

45 2.6

2.75 2.

93.

05 3.2

3.35 3.

53.

65 3.8

3.95 4.

14.

25 4.4

4.55 4.

74.

85 5

Сигнал с шумом Результат

Рис. 1. Тест на збіжність значень еталонів вибірки, що нав-чається, й вислідних значень вихідного сигналу квантової ней-

ромережи

Показано, що у випадку обробки еталонного імпульсу форми(2) і накладення адитивного шуму інтенсивності D при певномузначенні параметра D процес навчання нейронно-мережевої сис-теми й відтворення сигналу виявився оптимальним; у системівиявилося можливою реалізація режиму типу резонансно-стохастичного, уперше спрогнозованого для квантових нейрон-но-мережевих систем.

147

Література1. Neural Computers, Eds. R.Eckmiller, C.Malsburg (Springer,

Berlin, 1998).2. Neural Networks for Computing, Ed. J.Denker (AIP Publ., New

York, 2000).3. Э.А.Маныкин, И.И.Сурина. Нейронные сети и их оптические

воплощения (РНЦ ”Курчатовский Институт”, Mосква, 1993.)4. Loboda A.V., Loboda N.S. Optical information processing

systems. Photon echo in neural networks theory // Proc.International Conf. on Applied Non-linear Dynamics: FromSemiconductors to Information Technologies. – Thessaloniki(Greece). – 2001. – PTu19.

5. Loboda A.V., Loboda N.S., Glushkov A.V. Dynamics ofinteraction of atom with laser field. Photon Echo and its use inthe theory of neural networks // Uzhgorod University ScientificHerald (Науковий Вісник Ужгородського університету). –2000. –Vol. 8, N2. – P. 328-331.

6. Loboda A.V. Density-functional approach to multistable systemson semi-conductors and two-level mediums. Density-functionaland response functions approach in the neural networks theory //Proc. International Conf. on Applied Density Functional Theory.– Vienna (Austria). – 2001. – P. 97.

7. Лобода А.В. Програмна реалізація моделей оптичних нейро-нно-мережевих систем. Блок структури нейромережі: Препр./ МОНУ. Одеський національний університет ім. І.І. Мечни-кова; Ph-L-3-01. –Одеса, 2001. – 8 с.

148

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ INTRANETУ ВИКЛАДАННІ ІНФОРМАТИКИ

І.Є.Мазурокм. Одеса, Одеський національний університет ім. І.І.Мечнікова

Впровадження сучасних мережних технологій у викладанняінформатики зазвичай пов’язують з необхідністю підключеннядо мережі Internet. Це безумовно доцільно, якщо мається на увазіознайомлення з дійсними ресурсами мережі Internet. Але можли-вості корпоративних мережених рішень (зокрема, Intranet) доз-воляють більш ефективно провести навчальний процес в усіхінших випадках. В роботі розглядається авторський досвід вико-ристання спрощених технологій побудови інтрамереж у межаходного або декількох комп’ютерних класів що поєднуються за-гальною локальною мережею.

Для впровадження запропонованого рішення потрібенкомп’ютерний клас що складається з ПЕОМ об’єднаних локаль-ною мережею. В найбільш поширеному випадку робочі місцяучнів можуть працювати під керуванням операційної системиWindows-95/98. Для полегшення демонстрації деяких можливо-стей мереж на робочому місті викладача або на серверномукомп’ютері бажано встановити операційну систему Windows-2000 (SP2). Дещо більших зусиль потребує використання опе-раційної системи Linux та інших UNIX-подібних систем.

У будь-якому випадку потрібно щонайменше встановити таналагодити наступне програмне забезпечення:

• програма перегляду HTML-текстів (у випадку встанов-лення ОС Windows, програма Internet Explorer встановлюєтьсяавтоматично. Для Linux потрібно скористатися програмоюNetscape Navigator);

• текстовий редактор, який підтримує безпосередню робо-ту з plain-текстом (Наприклад, текстовий редактор NotepadWindows. У деяких випадках доцільним може бути використаннязасобів таких файлових менеджерів, як FAR (Windows) таMidnight Commander (UNIX));

• програмне забезпечення Web-серверу (Personal WebServer (Windows), Apache (Windows, UNIX)).

149

У будь-якому випадку перевагу слід надавати найбільш су-часним версіям програм перегляду HTML-текстів, та найп-ростішим у використанні текстовим редакторам та Web-серверам. Наприклад, Personal Web Server 1.0a for Windows 95дозволяє вирішити більшість проблем без втручання в галузьспецифічних Windows-рішень фірми Microsoft. У найпростішомувипадку, при наявності локальної мережі з робочими станціямипід керуванням ОС Windows 9х достатньо встановити PersonalWeb Server що потребує менш ніж 950 кілобайтів вільного місцяна жорсткому диску та триває менш ніж одну хвилину. Післязвичайного перевантаження комп’ютерів ми отримуємо неве-личку за розмірами але цілкому функціональну модель мережіInternet. Кожне робоче місце перетворилось в окремий Web-сервер.

Як це працює? Припустимо, що програми Web-серверіввстановлено на робочих місцях, що мали назви St1, St2,… Якщобула використана стандартна процедура встановлення Web-серверу, то на диску C: кожного комп’ютера з’явилась папка зназвою WEBSHARE. Файли, що будуть записані у цю папку тимчи іншим шляхом можуть бути отримані іншими комп’ютерамимережі. Папки, що знаходяться у WEBSHARE мають різне при-значення. Розглянемо їх послідовно.

Файли що записуються до папки C:\WEBSHARE\FTPROOTможна отримати з будь-якого комп’ютера мережі використовую-чи FTP-протокол. Це може бути довільна програма FTP-клієнту.Наприклад, стандартна програма FTP з командним інтерфейсом,що надходить до складу ОС Windows (Команда FTP у меню“Пуск” / ”Виконати”). Папка C:\WEBSHARE\WWWROOTмістить гіпертекстові документи, що написані мовою HTML.Файли цієї папки можуть бути переглянемо за допомогою про-грами Internet Explorer з будь-якого робочого місця. Так наприк-лад, якщо на комп’ютері St1 було підготовлено та записано файлC:\WEBSHARE\WWWROOT\1.htm, то на комп’ютері St (абоіншому) достатньо в полі адрес програми Internet Explorer ввестиhttp://St1/1.htm, щоб побачити цю сторінку. Якщо ж ввеститільки ім’я комп’ютеру http://St1/, то буде одержано файлC:\WEBSHARE\WWWROOT\default.htm.

Файли що записуються до папки C:\WEBSHARE\SCRIPTS є

150

CGI-програми – звичайні програми, що написані мовами про-грамування BASIC, PASCAL, C/C++. Ці програми попередньоповинні бути компільованими в виконавчі EXE-модулі для 32-бітної моделі. Програмування CGI передбачає використанняспрощених алгоритмів обробки інформації (Input-Processing-Output – ввести-обробити-вивести) саме за такими схемами бу-дується більшість прикладів, що надається в підручниках з про-грамування.

Розглянемо техніку використання отриманої Intranet мережіпід час різних навчальних дій.

При вивченні вступних курсів з Internet учні запускаютьпрограму Internet Explorer, вчаться набирати адрес за ім’ям, та заІР адресою комп’ютерів. Працюють із стандартною WindowsпрограмоюWINIPCFG.EXE для визначення власної ІР адреси.

Вивчення мов HTML, XML, JavaScript супроводжуєтьсярозміщенням підготовлених у текстовому редакторі матеріалівна власному вузлі (звичайний запис файлів у папкуWWWROOT). Навчальні завдання пропонують забезпечитизв’язки між сторінками що розміщені на різних вузлах. Такийпідхід дозволяє не тільки сформулювати реальні завдання але йпідвищити мотивацію роботи, сприяє колективній злагодженійроботі групи, класу. Засоби адміністрування вузла дозволяютьпідготовити нескладні, але наочні завдання при вивченні струк-тури файлової системи, засобів безпеки та захисту інформації умережі. Наявна можливість використовувати мову програмуван-ня, що вивчається у для програмування CGI–модулів такожпідвищує мотивацію. Програми з декількох строк набуваютьіншого змісту під час її використання наWeb-сторінці.

Запропонований підхід може бути використано під час вик-ладання таких розділів шкільного курсу, що відносяться до тех-нологій подання інформації, гіпертекстових систем, можливо-стей мережі Internet. А також, у викладанні відповідних курсівпрограми вищих навчальних закладів, комп’ютерних курсів такурсів підвищення кваліфікації викладачів інформатики. Розгля-нутій підхід було використано у Одеському національному уні-верситеті при вивченні дисциплін спеціалізації, на комп’ютернихкурсах Одеського дома вчених (курси з Web-дизайну та програ-мування для Internet), та у приватній школі “Світоч” (м. Одеса).

151

ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КОМПЬЮТЕРАПРИ ТРАДИЦИОННОМОБУЧЕНИИ

Л.П.Маймург. Днепродзержинск, Днепродзержинский государственный

технический университет

Относительное насыщение вузов Украины компьютернымисредствами создало предпосылку и базу для информатизациивысшего образования. В вузах создаются учебники, пособия,практикумы по компьютерной поддержке учебного процесса.При этом компьютер выступает в роли как объекта, так и средст-ва обучения. В отсутствие общепринятой теории информатиза-ции обучение характеризуется отсутствием координации и сис-тематичности. В учебных планах вузы в значительной степениследуют за развитием компьютерной индустрии и, не успев какследует освоить старое программное обеспечение, переходят кновому. Ограничиваясь констатацией достижений и возможныхнаправлений информатизации образования, участники информа-тизации недостаточно активно освещают данные о методическойэффективности использования компьютера в достижении пря-мых целей образования.

Индустрия новых информационных технологий опережаетсоциальный заказ общества и это ставит информатизацию обра-зования в ряд сложнейших проблем общества. Опережающаяновизна аппаратных средств и отставание компьютерных кон-цепций в большинстве случаев детерминируют компьютерноесаморазвитие вузов темпами, сопоставимыми с темпами разви-тия региона, что ограничивает тиражирование позитивного опы-та. Разрозненный опыт создания сценарных АОС, АОК, эксперт-ных систем, электронных учебников, информационно-справочных систем и т. п. [1] не свидетельствует о практическомувеличении дидактической эффективности процесса обучения,но вместе с тем разработки неприемлемо дороги и сложны вприменении. Анализ средств автоматизированного обучения спомощью электронного учебника [2] вполне определенно указы-вает на проблемы навигации в гиперпространстве. Пользовательзатрачивает немало усилий и времени на преодоление проблем

152

освоения собственно системы компьютерного средства обуче-ния.

Общая тенденция состоит в том, что любая группа участни-ков информатизации (в пределах одного вуза) начинает с такихформ, которые уже были кем-то опробованы. Это происходит нетолько в силу повсеместно низкого уровня обмена информацией,но и из-за непрофессионализма участников. Чужой опыт либонеизвестен, либо игнорируется. Купленная техника диктует «по-гоню за новинками». В учебный процесс внедряются программы,которые пришли из делового мира и никогда не разрабатывалисьдля использования в учебном процессе (электронные таблицы,СУБД и т. п.). Сколько учебного времени отводить на освоениемеханизма их работы? Как эти средства сочетаются друг с дру-гом и с другими аспектами учебного процесса? Как усваиваетсяучебный материал с помощью компьютера? Как оценивается пе-дагогический потенциал компьютерной технологии обучения?Научная оценка этих проблем отсутствует.

В период всеобщей компьютеризации 80-х, 90-х годов воз-никло значительное количество компьютерных учебных про-грамм по конкретным дисциплинам. Их разработчиками в боль-шинстве своем были программисты, что предопределило низкоеметодическое качество этих программ. Другая ветвь таких про-грамм – программы преподавателей, отличающиеся друг от дру-га как по сценариям, так и по форме их компьютерной реализа-ции. Недостатком наиболее профессиональных разработок этихпрограмм является стремление их авторов сделать программыуниверсальными, что приводит к усложнению процедуры их ис-пользования.

В 1995 г. в Днепродзержинском индустриальном институтена кафедре прикладной математики начался методический экс-перимент по внедрению учебной компьютерной программы вкачестве вспомогательного средства изучения дисциплины «Ин-форматика, программирование и ЭВМ» (первый курс дневногоотделения, разделы «Основы алгоритмизации, язык программи-рования Бейсик»). Программа разрабатывалась с целью реализа-ции следующих форм обучения: на лекции излагаются правилапостроения блок-схем вычислительных алгоритмов; лаборатор-ный практикум студент проводит самостоятельно с использова-

153

нием компьютерной программы (консультирует преподаватель).В функции программы входило:– справочное изложение учебного материала по Бейсику;– иллюстрация базовых и типовых вычислительных струк-

тур;– проверка усвоения теоретического материала;– проверка практического закрепления материала.Функции целостной оценки усвоения осуществлял препода-

ватель (устное общение в компьютерном классе и письменнаяконтрольная работа в аудитории).

Объектом усвоения назначалось: структуры вычислитель-ных алгоритмов и их реализация в среде Бейсика.

Двухлетний эксперимент с использованием компьютерногообучения показал:

– на поиск учебной информации студент затрачивал многовремени; трудозатраты преподавателя значительно воз-росли; самостоятельная работа с программой доступнабыла незначительной части студентов;

– методический эффект от применения компьютерногообучения оказался низким (по результатам первого семе-стра);

– попытка сделать компьютерное обучение универсаль-ным, то есть включить в систему компьютерного обуче-ния все этапы обучения (подача учебного материала,проверка усвоения, практическое закрепление материа-ла, оценки усвоения) – стратегическое заблуждение это-го периода, обусловленное неразработанностью целевыхи инструментальных методик информатизации образо-вания.

Реальный эффект проявился после изменения компьютернойпрограммы: программу освободили от функций подачи, усвое-ния и закрепления учебного материала и оставили в ней элемен-ты информационно-справочной системы (ИСС). Разделы ИСС:вопросы по алгоритмическим структурам в Бейсике, демонстра-ционные Бейсик – программы по вычислительным алгоритмам.Назначение ИСС – быстрый автоматический доступ к демонст-рационным программам. Система вложенных меню предостав-ляет пользователю любой из 6-ти разделов, 20-ти подразделов в

154

каждом разделе, 9-ти демонстрационных программ в каждомподразделе, ориентированных на пользователя с различной под-готовкой. Система восприимчива к дополнениям и изменениям.

В методической схеме изучения дисциплины с использова-нием ИСС предусматривалось сочетание традиционной формыобучения с компьютерной:

– лекция: блок-схемы алгоритмов, раздаточный материалпо Бейсику;

– лабораторные работы: получение студентом задания;учебные действия по поиску, анализу демонстрационныхпрограмм; разработка Бейсик-программы к заданию, ееотладка и реализация; анализ результата;

– самостоятельная работа, консультации – в компьютер-ном классе;

– контроль усвоения осуществляет преподаватель.Один из сценариев использования ИСС: в задании студента

указываются номера вопросов, ответы на которые облегчаютрешение задачи. ИСС содержит структурные фрагменты алго-ритмов, которые студент должен найти, видоизменить, а затемобъединить в искомый алгоритм. Всю информацию студент по-лучает с экрана монитора в режиме самостоятельного поиска.Преподаватель сотрудничает со студентом на этапе ответов навопросы.

Внедрение ИСС в учебный процесс свидетельствует:– система не содержит математических трудностей;– компьютер задает режим интеллектуально-волевого на-

пряжения, развивая у студента познавательную актив-ность;

– учебные действия выполняются в индивидуальном ре-жиме поисковой деятельности, то есть активно, творче-ски;

– объяснительно-иллюстративный способ обучения сме-щается в направлении развивающего;

– системой может пользоваться студент с различной под-готовкой;

– у студента формируются деятельностные навыки по по-иску, анализу информации и её обработке, вырабатыва-ется способность к самообразованию;

155

– для преподавателя ИСС является средством выявления иразвития у студента способностей к принятию нестан-дартных решений.

С 1999 года ИСС в учебном процессе не используется в силунескольких причин. В учебном процессе Бейсик был замененПаскалем, учебные часы в программе дисциплины были сокра-щены, выпускающие кафедры начали использовать пакеты при-кладных программ специального назначения, где умения про-граммировать вычислительные алгоритмы не всегда могут бытьвостребованными. В вуз пришли студенты-контрактники, уро-вень школьной подготовки которых препятствует использова-нию ИСС из-за низкого уровня усвоения ими теоретическогоматериала.

Сегодня методология преподавания дисциплин компьютер-ного направления не изменилась из-за инерционности учебныхпланов, неэффективности организационных мер, отсутствия ме-ханизма методической реакции на вновь приобретаемую техни-ку. Обучение характеризуется отсутствием координации и сис-тематичности. Все более акценты обучения смещаются в сторонуснижения фундаментальной математической подготовки, а вкомпьютерном деле – не в сферу собственно программирования,а в привитие пользователям навыков использовать компьютеры внауке и инженерии, в таких административных целях, как лич-ные базы данных, как электронную почту и т.п. Есть все основа-ния делать вывод: отсутствие методологии информатизации об-разования является феноменом, имеющим тенденцию имено-ваться «длительный переходный период от практики к теории».

Литература1. Цевенков Ю.М. Компьютеры в образовании развитых

капиталистических стран. – М.: 1991. – 52 с. – (Средства обуче-ния в высшей школе: Обзор. информ. / НИИВШ, вып. 3).

2. Матвієнко О.В. Електронний підручник у системі дидак-тичного забезпечення комп’ютерних технологій навчання.// Новітехнології навчання: Наук.-м. зб. – К.: 2001. – Вип. 29. – 135 с.

156

МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫПРЕПОДАВАНИЯЦИКЛА КОМПЬЮТЕРНЫХ ДИСЦИПЛИН НА ОСНОВЕКОНЦЕПЦИИ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ

Г.Ю.Маклаковг. Севастополь, Севастопольский национальный технический


Особенность современной эпохи заключается во всё возрас-тающем влиянии информационных технологий на человека. На-блюдается интенсивное информационное воздействие окру-жающей среды на его психику. Информационная сфера, активновлияет на состояние политической, экономической, оборонной идругих составляющих безопасности Украины. Национальнаябезопасность Украины существенным образом зависит от обес-печения информационной безопасности и в ходе техническогопрогресса эта зависимость будет возрастать. Уже несколько де-сятилетий ведущие страны мира отрабатывают тактику и страте-гию ведения информационной войны. Различные аспекты ин-формационной экспансии наблюдаются практически во всех го-сударствах [1, 2, 6–10]. Развитые страны выделяют значительныесредства для активного осуществления комплексной защиты ин-фраструктур государства [1, 8, 10].

К основным угрозам информационной безопасности отно-сится разработка рядом государств концепций информационныхвойн, предусматривающих создание средств опасного воздейст-вия на информационные сферы других стран мира, нарушениенормального функционирования информационных и телекомму-никационных систем, сохранности информационных ресурсов,получение несанкционированного доступа к ним.

Особую опасность представляет противоправное примене-ние специальных средств воздействия на индивидуальное, груп-повое и общественное сознание [2, 7–10]. При этом целью ста-вится девальвация духовных ценностей и пропаганда образцовмассовой культуры, основанных на культе насилия, на духовныхи нравственных ценностях, противоречащих ценностям, приня-тым в обществе. Снижение духовного, нравственного и творче-ского потенциала населения существенно осложнит подготовку

157

трудовых ресурсов для внедрения и использования новейшихтехнологий, в том числе информационных. Все это относится квнешним источникам информационной безопасности. Одним извнутренних источников угрозы является снижение эффективно-сти системы образования и воспитания, недостаточное количест-во квалифицированных кадров в области обеспечения информа-ционной безопасности.

Имеется еще один аспект последствий информатизации –психологический. Компьютеризированная деятельность челове-ка оказывает воздействие на другие виды деятельности (SterlingB., 1994; Goldberg І., 1996; Young K. 1996; Surgeon B., 1996; Фо-мичева Ю.В., Шмелев А.Г., 1991; Тихомиров О.К., 1993; Смы-слова О.В., 1998; Войскунский А.Е., Бабаева Ю.Д., 1998 и др.).Распространяющиеся при этом, глобальные преобразования пси-хических явлений могут приводить к изменению всей мотиваци-онно-личностной сферы субъекта, которое может носить и вы-раженный негативный характер. Примерами такого деструктив-ного изменения личности могут служить: патологические увле-чения компьютерными играми, Интернетом, программированиеми информационными технологиями в целом для совершенияпреступных действий (хакерство).

На Украине, в настоящее время резко усилилась борьба скомпьютерной преступностью. В конце прошлого года введены вдействие новые статьи Уголовного Кодекса, предусматриваю-щие серьезную ответственность за совершение компьютерныхпреступлений.

Вышеприведенные факты настоятельно требует корректи-ровки методов и форм преподавания цикла компьютерных дис-циплин в ВУЗах, а в средних школах коррекции программ поинформатики. Важно правильно организовать разъяснительнуюработу по предотвращению преступлений в области информаци-онных технологий. Такую работу особенно интенсивно необхо-димо проводить среди молодежи.

Для частичного решения такой проблемы на кафедре кибер-нетики и вычислительной техники Севастопольского националь-ного технического университета предусматривается при подго-товке бакалавров и магистров по специальности «Компьютерныесистемы и сети» изучение вопросов, связанных с информацион-

158

ной безопасностью и предотвращением компьютерных преступ-лений [3–5].

В качестве примера можно привести перечень тем, изучае-мых магистрами в разделе «Информационно-психологическаябезопасность информационных технологий», связанных свлиянием информационных технологий на человека.

Тема 1. Информатизация общества и проблема защитыинформации (ретроспективный анализ подходов к формиро-ванию множества угроз информации; информационная война:методологические основания; модель и принципы информа-ционной войны; информационное пространство и обществен-ное мнение как объект воздействия).

Тема 2. Правовые основы информационной безопасности(правовое обеспечение информационной безопасности по за-щите прав и интересов личности, общества и государства; оп-ределение и содержание понятия угрозы информации в совре-менных системах ее обработки; концепция национальнойбезопасности Украины; нормативно-правовые акты Украиныпо информатизации и предотвращению компьютерных пре-ступлений; понятие об информационной безопасности челове-ка, общества, государства).

Тема 3. Защита информации в биологических системах(информационная война как целенаправленное информацион-ное воздействие информационных систем на человека; прие-мы информационного воздействия; общие принципы защитыинформации в биологических системах).

Тема 4. Гомеостаз биосистемы (понятие об иерархическойструктуре системы управления психофизиологическимифункциями человека; методы оценки стабильности управле-ния; модель Парина-Баевского оценки устойчивости управле-ния биосистемой; методы вариационной пульсометрии и рео-графии; энтропийно-информационные методы; ортогональныелатинские квадраты и возможности их использования для вы-явления факторов информационного воздействия на челове-ка).

Кроме этого в курсе «Основы вычислительной техники»для аспирантов I года обучения всех специальностей преду-смотрен раздел «Основы защиты информации и информаци-

159

онной безопасности».Базовым элементом в решении рассмотренных выше задач

является формирование новой информационной культуры у сту-дентов и школьников. Следует подчеркнуть, что понятие инфор-мационной культуры мышления гораздо шире, чем только зна-ние компьютерных технологий. Компьютер является лишь сред-ством по переработки информации. Информационная культурамышления включает в себя умение адекватно оценивать новуюинформацию (в том числе и поступающую от СМИ), разбиратьсяв мировоззренческих вопросах религии, философских течениях,грамотно организовать информационное общение с другимилюдьми. Важно научить молодежь противостоять деструктив-ным внешним информационным воздействиям, умению сохра-нять общие культурно-этические ценности и совершенствоватьсвой духовно-моральный статус.

Литература1. Гриняев С.Н. Интеллектуальное противодействие информа-

ционному оружию. Серия «Информатизация России на по-роге XXI века». –М.:СИНТЕГ, 1999. – 232 с.

2. Контроль сознания и методы подавления личности: Хресто-матия // Сост. К.В. Сельченок. – Мн.: Харвест, М.: ООО«Издательство АСТ», 2001. – 624 с.

3. Маклаков Г.Ю. Дидактические принципы формированиятворческого мышления при подготовке специалистов в об-ласти новых информационных технологий. // Образовате-льная система как технологический комплекс - шаг в XXIвек. Сб. Статей по материалам докладов VI международнойнаучно-методической конференции 24-28 мая 1999 г. – Сева-стополь: СевГТУ, 1999. – С. 38–41.

4. Маклаков Г.Ю. Метод оценки влияния информационныхтехнологий на человека. // Збiрник наукових праць за мате-рiалами 3 Мiжнародної науково-методичної конференції«Освіта та віртуальність». 15-17 вересня 1999 р. МіносвітиУкраїни, ХДТУР, СIЯЕтаП. – Харьків-Севастополь, 1999. –С. 56–59.

5. Маклаков Г.Ю. Метод исследования влияния информа-ционных и коммуникативных технологий на человека. //

160

«Научная сессия МИФИ-2001». VII Всероссийская научно-практическая конференция «Проблемы информационнойбезопасности в системе высшей школы». Сборник научн. тр.–М.:МИФИ, 2001. – С. 61–62.

6. Почепцов Г. Г. Как ведутся тайные войны: Психологическиеоперации в современном мире. – Харьков: Консум, 2000. –200 с.

7. Почепцов Г.Г. Информационные войны. – М: «Рефал-бук»,К.: «Ваклер», 2000. – 576 с.

8. Прокофьев В.Ф. Тайное оружие информационной войны. –М.: СИНТЕГ, 1999. – 152 с.

9. Расторгуев С.П. Информационная война. –М.: Радио и связь,1998. – 416 с.

10. Циганков В.Д., Лопатин В.Н. Психотронное оружие и безо-пасность России. Серия «Информатизация России на порогеXXI века». –М.: СИНТЕГ, 1999. – 152 с.

161

МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫДИСТАНЦИОННОГО ОБРАЗОВАНИЯ

Г.Ю.Маклаковг. Севастополь, Севастопольский национальный технический


При внедрении современных компьютерных технологий вучебный процесс, как правило, рассматриваются только дидак-тические особенности обучающих систем. При этом опускаетсяодин очень важный аспект дистанционного образования – меди-ко-биологический. Речь идет, прежде всего, о влиянии совре-менных информационных технологий на человека, точнее о воз-действии информации на психические и соматические структурычеловека.

Особо хотелось бы отметить, что сам принцип дистанцион-ного образования предусматривает самое широкое использова-ние глобальной сети Интернет. При этом возникает, по меньшеймере, две опасности. Одна из них – построение обучающих кур-сов дистанционного образования на основе современных компь-ютерных технологий (системы виртуальной реальности, мульти-медийные обучающие курсы и т.п.), способствующих возникно-вению у человека информационных перегрузок, что, безусловно,сказывается на его психическом состоянии. Опасность во многораз возрастает при использовании технологий воздействия наподсознание (простейшая из них – «25ый кадр»). Вторая пробле-ма, которая возникает при использовании дистанционного обра-зования – использование Интернет. Следует отметить, что со-временное развитие информационных технологий дает возмож-ность говорить о формировании в сети Интернет особого кибер-пространства (или «Интернет-пространства»). Это пространствоимеет четкую иерархию, для него свойственно наличие особогоязыка общения (жаргона, непонятного для непосвящённых), осо-бого ритуала и символов, своеобразной письменности, искусст-ва. В нем ведутся «войны» и совершаются преступления, имеют-ся карательные и правоохранительные органы. Все это дает ос-нования считать о существовании своеобразной субкультуры –«киберкультуры», которая формирует у «жителей» киберпро-

162

странства характерные идеи, составляющие мировоззренческуюпозицию членов этого пространства, определяет этические нор-мы поведения. Любопытно отметить, что аналогичная субкуль-тура возникает в среде криминального мира, в среде наркоманов.Под влиянием киберкультуры происходит изменение мировоз-зрения человека и в реальной жизни, могут измениться его ду-ховно нравственные позиции и поведение в реальном обществе.

Критический анализ отечественных и зарубежных публика-ций по проблеме информационной безопасности (включая обзорпо сети Интернет Web-страниц ведущих зарубежных военных игражданских научных исследовательских центров, лабораторийзарубежных высших учебных заведений), а так же опыт личныхисследований по изучению влияния информационных техноло-гий на психику и соматику человека [5–7] позволяет сделать вы-вод о том, что современные информационные технологии могутпредставлять реальную угрозу для здоровья человека. Установ-лено, что интенсивное информационное воздействие вызываетизмененные состояния сознания [1, 4, 5–12]. Происходит изме-нение статуса личности (человек неадекватно оценивает себя исвои возможности) и статуса сознания. Измененное состояниесознания обуславливает трансформации восприятия (сдвиг поро-гов, синестезии), перемены эмоционального тона ощущений иструктуры аффектов, памяти (спонтанное извлечение из памятидавно пережитых ситуаций, иногда переходящих в регрессиюповедения), изменение восприятия течения времени (замедление,ускорение, раздробление). Тут важно подчеркнуть, что изменен-ные состояния сознания стимулируют развитие регрессии пове-дения, которая трактуется психологами как специфическая фор-ма ухода индивида от действительности, временный возврат егона более раннюю стадию развития, к более примитивным фор-мам поведения и мышления.

При неконтролируемом использовании информационныхтехнологий создаются весьма благоприятные условия для фор-мирования особой психической зависимости. Эта зависимость посвоему проявлению сходна с уже известными формами аддик-тивного поведения (например, в результате употребления алко-голя или наркотика). Такое одержимое поведение стало настоя-щей проблемой в некоторых студенческих городках развитых

163

капиталистических стран, где персонал вынужден насильно от-ключать компьютеры у информационно зависимых студентов,использующих интернет-технологии более 18 часов в сутки(Sempscy, 1996). В этой связи примечательно высказывание про-фессора психологии Питсбургского университета Кимберли Янг:«Зависимость от Интернет можно сравнить с употреблениемнаркотиков. Это скорее всего напоминает патологический азарт– в этом состоянии человек теряет контроль над своими дейст-виями». Показательно, что новый проект DSM-V (официальнаяклассификация психических заболеваний США) включает главу«Кибернетические расстройства». Интересен и следующий факт.В зарубежной печати растет число сообщений относительно свя-занных с Интернетом смертей, например, в результате сердечно-го приступа из-за недостатка сна и нездорового образа жизни,сопутствующего интернет-зависимости; или в результате само-убийств, связанных с потрясениями испытанными в сети Интер-нет (Almer, Dewitt, 1994; Rheingold, 1994). Преступления, совер-шаемые на почве наркотической зависимости от информацион-ных технологий происходят в России, Украине и других госу-дарствах СНГ. Так в печати (например, [2, 3]) периодически по-являются сведения о том, что подростки занимаются воровством,когда не хватает денег на «дозу» машинного времени. Существу-ет реальная опасность полного ухода психологически неустой-чивых подростков из реального мира в виртуальный, что зачас-тую приводит к тяжелым последствиям. В сентябре этого года вТюмени произошло страшное по жестокости преступление. 17–летние компьютероманы до смерти забили обрубками труб роди-телей приятеля лишь за то, что те давали мало денег сыну и за-прещали ему по ночам играть в компьютерные игры. Распра-вившись с родителями, подростки спрятали труп в бане и … от-правились в компьютерный салон [3].

Вышеприведенные факты ни в коем случае не свидетельст-вуют о необходимости запрета использования современных ин-формационных технологий в образовании и ограничения разви-тия дистанционного образования. Важно знать, что современныеинформационные технологии, безусловно, влияют на человека.Поэтому разработку систем дистанционного образования, в ча-стности обучающих и контролирующих программ, важно вести

164

не только с дидактических позиций, но и с учетом возможныхпсихологических последствий информационных педагогическихтехнологий.

Литература1. Гриняев С.Н. Интеллектуальное противодействие ин-

формационному оружию. Серия «Информатизация России напороге XXI века». –М.: СИНТЕГ, 1999. – 232 с.

2. Иванова Е. Осторожно: компьютеромания! // Информа-ционная газета “Слава Севастополя. ” № 173 от 20 сентября 2001г. – С. 3.

3. Иванова Е. Убивали виртуально, а потом – взаправду. //Информационная газета “Слава Севастополя. ” № 173 от 20 сен-тября 2001 г. – С. 3.

4. Контроль сознания и методы подавления личности: Хре-стоматия / Сост. К.В. Сельченок. – Мн.: Харвест, М.: ООО «Из-дательство АСТ», 2001. – 624 с.

5. Маклаков Г.Ю. Метод об’єктивної оцінки вербального тамузикального впливів на організм людини. // В кн.: S. Jarmus «OnOur, Yet Not Our Own, Land...». Ukraine Throught CanadianUkrainian’s Eyes. Our Culture and Science. «Tryzub». Winnipeg-Kyiv. 1999. P. 42–46.

6. Маклаков Г.Ю. Метод оценки влияния информационныхтехнологий на человека. // Збiрник наукових праць за мате-рiалами 3 Мiжнародної науково-методичної конференції «Освітата віртуальність». 15-17 вересня 1999р. Міносвіти України,ХДТУР, СIЯЕтаП. – Харьків-Севастополь, 1999. – С. 56–59.

7. Маклаков Г.Ю. Метод исследования влияния информа-ционных и коммуникативных технологий на человека. // «Науч-ная сессия МИФИ-2001». VII Всероссийская научно-прак-тическая конференция «Проблемы информационной безопасно-сти в системе высшей школы». Сборник научн. тр. – М.: МИФИ,2001. – С. 61–62.

8. Почепцов Г.Г. Как ведутся тайные войны: Психологиче-ские операции в современном мире. – Харьков: Консум, 2000. –200 с.

9. Почепцов Г.Г. Информационные войны. – М: «Рефал-бук», К.: «Ваклер», 2000. – 576 с.

165

10. Прокофьев В.Ф. Тайное оружие информационной войны.–М.: СИНТЕГ, 1999. – 152 с.

11. Расторгуев С.П. Информационная война. – М.: Радио исвязь, 1998. – 416 с.

12. Циганков В.Д., Лопатин В.Н. Психотронное оружие ибезопасность России. Серия «Информатизация России на порогеXXI века». –М.: СИНТЕГ, 1999. – 152 с.

166

АНАГЛИФИЧЕСКИЙМЕТОД ПОСТРОЕНИЯСТЕРЕОИЗОБРАЖЕНИЙ ДЛЯ СОЗДАНИЯОБУЧАЮЩИХ КОМПЬЮТЕРНЫХ СИСТЕМ

Г.Г.Маклаковаг. Севастополь, Севастопольский национальный технический


Стереоскопическая визуализация объектов находит широкоеприменение при анализе аэро- и космических снимков, изученииобъектов в кристаллографии, медицине (рентгеновская и ультра-звуковая томография) и других областях науки и техники. Сбольшим успехом стереоскопические изображения могут ис-пользоваться в учебном процессе, для создания обучающих ком-пьютерных систем. Стереоскопическая визуализация изучаемыхобъектов обеспечивает наглядность и лучшее понимание, а зна-чит и усвоение, изучаемого материала. Особенно выгодно ис-пользовать стереоскопическую визуализацию для изображениячертежей геометрических тел и перспективных рисунков в гео-метрии, инженерной графике, машиностроительном черчении ит.п. В последнем случае задача стереоскопической визуализациизначительно облегчается, т.к. создаваемое стереоизображениеможет быть монохромным (черно-белым или серым).

Стереоскопическое изображение в сознании человека возни-кает в результате слияния в единый зрительный образ двух пло-ских изображений стереопары, рассматриваемых раздельно каж-дым глазом. Для создания монохромного стереоизображенияудобно использовать анаглифический метод [2]. Этот метод пре-дусматривает создание стереопары из двух плоских частичныхизображений одного и того же объекта, полученных с двух раз-ных точек зрения в двух цветах (обычно используются дополни-тельные цвета, нами были выбраны красный и зеленый цвет).Для возникновения стереоскопического изображения, стереопа-ру необходимо рассматривают через очки с цветными фильтра-ми. Анаглифическая система синтеза пространственного образаАВ при рассматривании на экране Е изображения стереопарыaRbR и aLbL соответственно правым R и левым L глазом через се-парирующие очки с цветными фильтрами F1, F2 представлена на

167

рис. 1.

Рис. 1. Анаглифическая система построения стереоскопическогоизображения

В этом случае одно из изображений, например правое aRbR

отображается на экране Е красным цветом, а левое изображениеaLbL, налагаясь на красное, рисуется зеленым цветом. Получен-ное таким образом изображение на экране монитора рассматри-вается через цветные очки. Для левого глаза используется крас-ный светофильтр, для правого – зеленый. Рассматривая изобра-жение через такие очки, левым глазом L через красный свето-фильтр F1 увидим темный силуэт зеленого изображения aLbL, аправым глазом R через зеленый светофильтр F2 – темный силуэткрасного изображения aRbR. Слитный образ точек aR и aL, соот-ветственно фиксируемых правым R и левым L глазом, будет ви-ден на пересечении линий их визирования в точке А перед экра-ном Е. Аналогично визуальное слияние точек bR и bL, видимоеправым и левым глазом, создает образ точки В, лежащей за эк-раном Е. Таким образом точки А и В окажутся пространственноразнесены.

Сущность алгоритма построения стереопары заключается вследующем. Сначала строится контурный объект для рассматри-вания его левым глазом, он изображается линиями красного цве-та. Далее строится аналогичная копия объекта для рассматрива-

168

ния его правым глазом, он изображается линиями зеленого цве-та. Все точки второго объекта сдвигаются относительно первогона величину стереобазиса. Координаты второго изображениявычисляются по формулам: XRi=D+k*XLi и YRi=k*YLi, где XRi,XLi, YRi, YLi соответствующие координаты объектов для право-го R и левого L глаза; k – масштабный фактор, D –расстояниемежду левой и правой половинами стереопары.

Для реализации алгоритма построения стереоизображения(синтеза пространственного образа) был выбран математическийпакетMaple [1].

Анализ цветовых характеристик монитора и материала, ис-пользуемого для изготовления фильтров для очков, показал, чтов качестве красного цвета можно использовать режим визуали-зации «red», для зеленого цвета – «cyan». Для общего случая це-лесообразно использовать функцию RGB, позволяющую точнееустановить баланс цветов.

Проведенные исследования [2] показали, что для стереоско-пической визуализации монохромных объектов весьма удобноиспользовать шестую версию математического пакета Maple.Пакет позволяет легко выбирать режим просмотра графиков,варьировать изображение осей координат, выбирать их вид,удобно подбирать цвета объектов. Возможно осуществить по-строение объектов, заданных аналитически. Для создания про-стых стереоизображений (построение проекций расстояний иуглов между простейшими геометрическими фигурами, по-строение куба, пирамиды и т.п.) удобно использовать библиоте-ки Plottools и Geometry. Последняя библиотека особенно удобнапри работе с графическими образами, которые возможно пред-ставить в виде простейших геометрических фигур (треугольник,квадрат, круг и т.п.). Для построения стереоизображений объек-ты стереопары можно описывать, просто задавая координатыточек. Пакет Geometry так же предоставляет большие возможно-сти по проведению аналитических расчетов геометрических фи-гур. Библиотека geom3d позволяет строить стандартные про-странственные фигуры (октаэдр, додекаэдр и др.), при этом объ-емный эффект стереоскопической визуализации резко увеличи-вается. Следует отметить, что в режиме 3D возможно вращениестереоизображений с помощью манипулятора «мышь».

169

Полученные по рассмотренному алгоритму стереоскопиче-ские изображения объектов в тезисах привести не представляет-ся реальным из–за ограниченных возможностей полиграфиче-ской техники.

Алгоритм, реализующий анаглифический метод, может ис-пользоваться для создания обучающих и контролирующих ком-пьютерных программ по курсам аналитической геометрии, ин-женерной графики, компьютерной графики.

Литература1. Дьяконов В.П. Математическая система MAPLE V R3, R4,

R5. –М.: СОЛОН, 1998. – 400 с.2. Маклаков Г.Ю., Маклакова Г.Г. Исследование алгоритма

стереоскопической визуализации в математическом пакетеMAPLE. В кн.: Графика ХХI века. Сб. тез докл. IV Всеукр.студенч. научн.-техн. конф. – Севастополь: Изд-во СевГТУ,2001. – С. 18–20.

170

ДИДАКТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯВИРТУАЛЬНОГО ИЗМЕРИТЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСАПРИ ПРОВЕДЕНИИ НАТУРНОГО ЭКСПЕРИМЕНТА

Г.Ю.Маклаков, К.С. Лёвинг. Севастополь, Севастопольский национальный технический


В настоящее время персональный компьютер находит самоеширокое применение в учебном процессе. Его использование впроцессе обучения имеет широкий диапазон: от построения обу-чающих программ до обработки результатов лабораторногопрактикума. Использование компьютеров при проведении на-турного эксперимента позволяет говорить о качественно новомэтапе в развитии исследовательских способностей обучаемых.

Дидактическими особенностями использования компьюте-ров при выполнении лабораторного практикума являются: из-бавление от большого объема однообразных измерительныхопераций и математических вычислений, отвлекающих от непо-средственного исследования физического явления, процесса илизакона; обеспечение возможности визуализации и сохраненияполученных результатов эксперимента; возможность изученияпроцессов в реальном масштабе времени; высокая точность из-мерений.

Сегодня стало возможным создание на основе персонально-го компьютера универсальных измерительных комплексов, по-зволяющих не только измерять, но и анализировать результатыизмерений. С этой целью к персональному компьютеру должныбыть присоединены датчики различных физико-химических ве-личин и интерфейсный блок, позволяющий информацию с дат-чиков автоматически вводить в компьютер. Такие комплексыполучили название виртуальных измерительных комплексов.При традиционном подходе к их созданию осциллограф имити-руется специальной платой, вставляемой в слот ISA или PCI. Этаплата может предоставить полный комплекс средств по измере-нию и анализу любых электрических сигналов. Недостатком та-кого подхода является дороговизна оборудования. Например,«компьютерный» осциллограф фирмы Adventech PCL-711B сто-

171

ит порядка $2000. Имеется и другой подход: подключение ана-лого-цифрового преобразователя (АЦП) к портам или шине ком-пьютера. Однако, АЦП также являются достаточно дорогостоя-щим оборудование (стоят порядка $100 – $500). Применениевышеперечисленных средств требует помимо всего и узкоспеци-ального программного обеспечения, которое может не отвечатьтребованиям учебного процесса.

На сегодняшний день современные персональные компью-теры оснащаются звуковыми платами, которые имеют встроен-ный АЦП. Поэтому наиболее привлекательным подходом к по-строению виртуального измерительного комплекса являетсяподход с использованием стандартной звуковой платы компью-тера. Более того, он является наиболее оптимальным, если оце-нивать подходы к проектированию по следующим критериям:

- минимум материальных затрат на создание виртуальногоизмерительного комплекса;

- максимум универсальности получаемой системы;- степень независимости программного обеспечения от ти-

па аппаратных средств.Стандартная звуковая плата персонального компьютера

снабжена 2-канальным 16-разрядным АЦП-ЦАП с частотой дис-кретизации до 48 кГц. Обычно в плате присутствуют и средствазащиты от помех и аналоговые/цифровые фильтры и устройствавыборки-хранения, так что по своей структуре звуковые картынапоминают платы сбора данных. Все современные звуковыеплаты по своим характеристикам соответствуют стандарту AC-97, а это значит, что они должны обладать как минимум сле-дующими характеристиками:

- минимальная разрешающая способность АЦП и ЦАП –16 разрядов, допустимы 18 и 20 разрядов;

- динамический диапазон (отношение сигнал/шум SNR) сА-взвешиванием не менее 85 дБ;

- верхняя граничная частота по уровню -3 дБ не менее17,64 кГц (0,4x44,1 кГц);

- гармонические искажения + шум (THD+N) не хуже -65дБ;

- неравномерность АЧХ не более ± 0,5 дБ.Данные характеристики позволяю создать виртуальный

172

комплекс с достаточно хорошими параметрами. К возможнымнедостаткам данного подхода можно отнести, что он идеальноподходят только для работы с низкочастотными сигналами исигналами звукового диапазона (10 Hz – 20 KHz).

Рассмотренный выше подход использовался для созданияспециального программного обеспечения, позволяющий превра-тить компьютер в низкочастотный виртуальный измерительныйкомплекс.

Программное обеспечение ориентировано для использова-ния в операционных системах MS Windows 9x–Me. Чтобы обес-печить независимость программного обеспечения от типа уста-новленной звуковой карты, в качестве интерфейса управлениязвуковой картой, разработанная система использует мультиме-дийную библиотекуWindows MMSYSTEM.DLL. Таким образом,обращение к звуковой карте идёт через драйвер, установленныйв систему, а не на низком уровне. Так как характеристики и па-раметры различных типов звуковых плат не одинаковы, преду-смотрена возможность калибровки комплекса под конкретныйтип аппаратуры. Ядро программного обеспечения выполнено помодульному принципу, с целью обеспечения легкого дополненияпрограммного кода и замены ошибочных участков, сведя рутин-ность отладки к минимуму. Интерфейсная часть программы, атакже документация к ней разработана в таком виде, чтобы про-дуктивно работать с комплексом смог человек слабо подготов-ленный в области компьютерной техники.

На данный момент ведётся тестирование разработанногокомплекса.

Разработанный виртуальный измерительный комплекс по-зволит наиболее полно использовать возможности персонально-го компьютера в самых разнообразных областях современнойнауки, где требуется иметь дело с измерениями сигналов низко-частотного (звукового) диапазона. Например, при регистрации иобработке различных видов механических колебаний (вибра-ции), диагностической медико-биологической информации (ав-томатизированная обработка результатов кардиографических,энцефалографических, реоэграфических и других электрофизио-логических исследований).

Предлагаемый способ построения виртуального измеритель-

173

ного комплекса даст возможность организации проведения на-турного эксперимента на более высоком уровне и тем самымрасширить возможности использования компьютеров в учебномпроцессе.

174

КОМП’ЮТЕРНІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇВ ГУМАНІТАРНИХ ВУЗАХ:МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ

С.І.Міхневичм. Київ, Київський національний лінгвістичний університет

На сучасному етапі розвитку інформаційних технологійнайбільш важливими їх технічними складовими можна безсумніву назвати комп’ютери. Саме за рахунок цього поєднанняреалізуються дуже поширені зараз комп’ютерні телекомунікації.

Нові інформаційні технології з використанням комп’ютерноїтехніки не можуть не впливати на учбовий процес. Їх застосу-вання стає необхідним при вивченні багатьох дисциплін та длявиконання наукових проектів і розробок. Тому велика увагаприділяється методиці по вивченню інформаційних технологій і,зокрема, комп’ютерних телекомунікацій.

Однією з складових частин курсу “Комп’ютерні телеко-мунікаційні технології” є тема “Електронна пошта”. Починати їїдоцільно з історії розвитку мережі Інтернет. Необхідно зауважи-ти, що Інтернет принципово змінив можливості обмінуінформацією та за рівнем впливу на сучасне життя стає в одинрівень з такими винаходами людства, як телефон, телебачення такомп’ютер.

Історія створення Інтернет сягає 1969 року, колиміністерство оборони США розробило та впровадило експери-ментальну мережу ARPANET з метою децентралізованого керу-вання військами, зокрема у кризовій ситуації. Однак з часом ме-режа розвинулась та розширились сфери її застосування. Не-обхідно звернути увагу студентів на те, що мережа Інтернетподібна до телефонної мережі, – ніхто не володіє та не керує неюповністю, але вона організована таким чином, що дозволяє пра-цювати з нею, як з однією великою цілою системою.

Тему слід розбити на дві частини: перша – “Структура елек-тронної пошти”; друга частина – “Програмне забезпечення абосучасний пакет E-mail”.

В першій тематичній частині можна зробити деякі акцентина порівнянні звичайної пошти з електронною, з’ясувати перева-ги останньої, розглянути питання, що стосуються організації

175

електронної адреси, структури листа та функцій програмних за-собів, пояснити значення поштової скриньки. Можна також змо-делювати схему пересилання листа телекомунікаційними кана-лами між абонентами (клієнтами). Пояснення схеми слід побу-дувати на аналогії роботи звичайної пошти та її учасників. На-приклад:

Лист у відправника Поштове відділеннятранспортування листа

" канал зв’язку #Комп’ютер клієнта А Поштовий сервер

Поштове відділеннятранспортування листа

канал зв’язку #Поштовий сервер

Поштове відділення Лист у одержувачатранспортування листа

# канал зв’язку "Поштовий сервер Комп’ютер клієнта Б

Рис. Учасники електронної пошти

Далі необхідно ввести поняття поштової скриньки. Студентиповинні зробити висновок, що листи знаходять свого одержувачаза конкретними адресами, тобто кожна поштова скринька маєсвою конкретну назву, яка їй надається в мережі. Тут треба дативизначення електронній адресі, що отримує кожен учасник елек-тронного зв’язку після підключення до поштового сервера тастворення на ньому облікового запису. Слід пояснити, як ство-рюється повна електронна адреса, – знов можна зробити акцентна порівнянні зі звичайною поштою, наприклад, до звичайноїпоштової адреси входять такі складові, як індекс, країна, місто,вулиця, тощо. Електронна адреса має загальний вигляд:[email protected], де user означає ім’я власника, host – ім’я сер-

176

веру, domain – країну (регіон). Викладач пропонує студентамскласти власні адреси за прийнятим міжнародним стандартом.

Таким чином за допомогою порівняння звичайної пошти зелектронною робиться акцент на перевагах останньої – великашвидкість передачі інформації, відносно низькі кошти,надійність та універсальність. Універсальність електронногозв’язку полягає в тому, що можна переказувати не лише пись-мові повідомлення, але й документи, графіку, аудіо- тавідеофайли, програми, тощо.

Далі необхідно розповісти, які саме функції виконує пошто-вий сервер (хост-комп’ютер або вузловий комп’ютер) такомп’ютер клієнта.

Функціонування електронної пошти побудовано на принципіклієнт-сервер. На комп`ютері-сервері, постійно під’єднаному доІнтернет, повинна бути запущена програма-поштовий сервер. Напоштовому сервері створюються поштові скриньки (mailboxes).Вся пошта, що приходить на адресу конкретного абонента по-трапляє в його поштову скриньку на поштовому сервері. Зафункціями сервер можна порівняти з роботою звичайного по-штового відділення, – він отримує, сортує та передає листиодержувачам. Необхідно зауважити студентам, що виконанняподібних функцій потребує відповідних технічних характери-стик від комп’ютера-сервера.

Комп’ютер клієнта є засобом для обробки кореспонденції,що надійшла абоненту, або засобом, що готує листи довідправлення та передає поштовому серверу, тому його можнапорівняти за функціями із звичайною поштовою скринькою.Щоб обмінюватись кореспонденцією з поштовим серверомкомп’ютер клієнта має спеціальну клієнт-програму. Загальніфункції більшості клієнт-програм однакові. До них належать такіосновні, як підготовка тексту, читання i збереження кореспон-денції, знищення кореспонденції, відправка листів, коментуван-ня i пересилка iнформацiї, функцiї iмпорту для iнших файлiв.

Зв’язок між комп’ютером клієнта та сервером і далі зіншими комп’ютерами реалізовано завдяки звичайній теле-фонній лінії, яка надає можливості передавати данні комутова-ними або некомутованими каналами зв’язку. Комутовані канализагального користування – це звичайні телефонні лінії, що

177

з’єднують в автоматичному режимі телефонних абонентів та ви-користовують для цього комутаційне обладнання АТС. Некому-товані (виділені) канали напряму з’єднують двох абонентів безтелефонної станції. Проте, що стосується суто технічної ре-алізації зв’язку, виділеною лінією може бути не тільки кабель, атакож супутниковий канал або смуга частот релейної радіолінії.

Слід пояснити студентам призначення такого приладу, якмодем. Як відомо, комп’ютер є цифровим приладом, а телефонпризначений для передачі аналогового сигналу (мови людини).Тобто, модем – є однією з технічних складових електронногозв’язку і використовується для трансформування аналоговогосигналу в цифровий та навпаки. Також можна зауважити, що засвоїм технічним виконанням та розташуванням відноснокомп’ютера модеми поділяються на внутрішні та зовнішні. Слідвиділити найбільш важливі характеристики кожного модему – цемаксимальна швидкість передачі даних, набір команд, що керу-ють модемом та список протоколів передачі, які підтримує мо-дем.

На даному етапі розкриття теми можна дати визначення про-токолам зв’язку. Для наочності та кращого сприйняття визна-чення можна, як приклад, розповісти про двох співрозмовників,яким не вдається домовитись тому, що вони розмовляютьрізними мовами та весь час перебивають один одного. Протоколзв’язку – це “домовленість” між двома абонентами про те, як та вякому упорядкуванні обмінюватись даними. На мовікомп'ютерів, протокол – це сукупність узгоджень, яка визначаєобмін даних між різними програмами. Протоколи задають засобипередачі даних, повідомлень і обробок помилок мережі, такождозволяють розробляти стандарти, які не пов’язані з конкретноюапаратною платформою. Всі параметри, від швидкості передачіданих і до методів адресації при транспортуванні окремихповідомлень, визначаються і задаються протоколами.

В Інтернет для роботи з електронною поштою використову-ються протоколи SMTP, POP та IMAP.

Протокол SMTP (Simple Mail Transfer Protocol – простийпротокол передачі пошти) підтримує передачу повідомлень міжрізними вузловими комп`ютерами Інтернет. Маючи механізмипроміжного збереження пошти, протокол SMTP допускає вико-

178

ристання різних транспортних служб та поштових серверів. Вінможе працювати навіть в мережах, які не підтримують протоколTCP/IP (базовий протокол Інтернет). Протокол SMTP дозволяєгрупувати повідомлення, які приходять на адресу одного абонен-та, а також розсилати копії Е-mail повідомлення за різними адре-сами.

Протокол POP (Post Office Protocol – протокол поштовогоофісу) дає кінцевому користувачу доступ до електроннихповідомлень, що надійшли на його адресу. РОР-клієнти приспробі одержання пошти вимагають пароль, що підвищуєконфіденційність листування. На сьогодні актуальна версія про-токолу РОР3.

Протокол IMAP (Internet Message Access Protocol – протоколдоступу до поштових повідомлень через Інтернет). ПрограмаIMAP-клієнт дає доступ до поштових каталогів на IMAP серверіз будь-якої платформи комп’ютера користувача розташованогобудь-де в Інтернеті. Це перспективний новий протокол, сьогоднівикористовується версія IMAP4.

Розповідь про протоколи передачі даних необхідно поєднатиз поняттям протоколу виправлення помилок. На занятті спочаткутреба з’ясувати зі студентами, як виникають помилки.

При транспортуванні даних на великі відстані в каналахзв’язку утворюються зайві шуми, котрі накладаються на корис-ний сигнал і перешкоджають прийому інформації. Виправленняпомилок – це процес, загальна ідея якого полягає в наступному:потік даних, що передається, розбивається модемом на блоки і вкінці кожного з них дописується деяке число (так звана кон-трольна сума), яке вираховується за даними блоку. При отри-манні даних також вираховується контрольна сума блоку тапорівнюється з тією, що надійшла від модему відправника. Якщодві суми не збігаються, модем мусить перепитати ще раз блокданих, що є пошкодженим. У випадку неодноразового виник-нення помилок зв’язок припиняється. При неможливості доста-вити лист одержувачу, він повертається назад до відправника імістить повідомлення про помилку або проблеми з доставкою.

В другій тематичній частині розглядається програмне забез-печення електронного зв’язку. Викладач може знову зробити де-які акценти на основний принцип функціонування електронного

179

зв’язку – клієнт-сервер, та нагадати студентам про існуванняклієнт-програми та програм поштового сервера. Програми по-штового сервера за функціями поділяються на ті, що приймаютьповідомлення від комп’ютера клієнта А та/або відправляютьклієнту А повідомлення, що надійшли до його поштової скринь-ки (програма-постачальник), та на ті програми, що слідкують замаршрутом пошти в мережі і є відповідальними за передачуповідомлень на поштову скриньку клієнта Б (програма-передавач).

На практичних заняттях зі студентами необхідно зупинитисьна детальному вивченні інтерфейсу та основних функцій однієї звідомих програм-клієнтів.

180

О СОДЕРЖАНИИШКОЛЬНОГО КУРСА ИНФОРМАТИКИ

А.Н.Моргунг. Черкассы, Черкасский институт пожарной безопасности

имени Героев Чернобыля

По-видимому, нет особого смысла заниматься критикой де-ствующей школьной программы по информатике. Недостатки еёобщеизвестны. Главный из них состоит в том, что она рассчита-на всего на два учебных года, что совсем не к лицу “царице на-ук”. Ситуация сложилась, в целом, удивительная. То, что прони-зывает всё существование современного человека – информация,изучается в наших школах крайне скупо и безалаберно.

И дело вовсе не в плохом обеспечении компьютерной тех-никой. Информатика не сводится к работе на клавиатуре. Беда вотсутствии взвешенной точки зрения как на объём, так и на со-держание школьного курса информатики. И если в отношенииобъёма имеется устойчивая тенденция к переходу на пятилетнийцикл обучения (начиная с седьмого класса), то в отношении со-держания – полнейшие разброд и шатания.

Достаточно сказать, что среди специалистов в областишкольной информатики до сих пор продолжается спор о том,кого следует готовить в школе, «программистов» или «пользова-телей». Судя по всему, сторонники «пользователей» пока побе-ждают. А не потому ли, что обучение в этом направлении требу-ет гораздо меньше хлопот? Действительно, если есть компьюте-ры, то, как известно, проведение урока не требует от учителяпрактически никаких усилий. А если компьютеров нет, то оченьудобно списывать на это многие свои недоработки.

Несомненно также и то, что спор о «программистах» и«пользователях» из года в год становится всё более бессмыслен-ным по той простой причине, что пользовательской компьютер-ной грамотности, как показывает опыт, никого учить не надо.Тот, кто не общается с компьютером регулярно, тот благополуч-но и очень быстро забывает эти школьные уроки. А тот, комукомпьютер действительно нужен для решения практических за-дач, азы компьютерной грамотности на школьном уровне пости-

181

гает вполне самостоятельно, причём гораздо быстрее и глубже.Благо, компьютерной литературы для «чайников» в наше времяболее чем достаточно. Пожалуй, единственная ценность такогошкольного обучения состоит в получении некоторого навыкаработы на клавиатуре.

Каким же должно быть содержание обучения информатике?Вне всякого сомнения, оно не должно быть просто набором ин-тересных сведений о вычислительной технике. Разумеется, ононе должно сводиться к компьютерным играм, пусть даже и к ин-теллектуальным. Оно должно быть сформировано с полным соз-нанием того, что информатика – важнейшая из современных на-ук. И что именно информатика, во-первых, гораздо глубже втеоретическом плане, и, во-вторых, гораздо ближе к практике,чем целый ряд традиционных школьных предметов.

Перечислим основные разделы, которые должны быть пред-ставлены в школьном курсе информатики, а также сжато сфор-мулируем их содержание.

1. Начала информатики. Информация, сообщения, данные.Алгоритм (свойства, разновидности). Принципы устройства иработы ЭВМ. Принципы хранения и обработки данных в ЭВМ.

2. Компьютерные технологии. Сервисные программы, тек-стовые и графические редакторы, электронные таблицы, систе-мы управления базами данных, системные операции (обслужи-вание диска, защита от вирусов, сжатие данных).

3.Физические принципы работы ЭВМ. История развитиявычислительной техники. Поколения ЭВМ. Элементная база.

4. Аппаратные средства персонального компьютера. Ор-ганизация и состав вычислительной системы. Базовая аппаратнаяконфигурация. Внешняя память. Периферийные устройства.

5. Системное программное обеспечение. Основы построе-ния и функционирования операционных систем. Системы про-граммирования. Оболочки операционных систем.

6. Вычисления на персональном компьютере. Системныйкалькулятор. Язык программирования Бейсик.

7. Специализированные прикладные программы. Авто-матизированные рабочие места. Средства решения конструктор-ских и научных задач. Обучающие и контролирующие програм-мы. Автоматизированный перевод.

182

8. Компьютерные сети. Локальные и глобальные информа-ционные сети. Электронная почта. Технология WWW. Созданиеи публикацияWeb-документов. Язык HTML.

9. Арифметические и логические основы ЭВМ. Алгебралогики. Системы счисления. Представление чисел и выполнениеопераций с ними.

10. Компьютерная математика. Графы. Комбинаторика.Методы оптимизации. Численные методы. Стратегические игры.Методы исследования операций.

11. Основы построения мультимедийных систем. Пред-ставление графической информации. Компьютерная графика.Вычислительная геометрия. Создание движущихся объектов.Звуковые системы. Создание презентаций.

12. Основы искусственного интеллекта. Представлениезнаний. Экспертные системы. Логическое программирование.

13. Основы теории информации. Информация, сообщение,сигнал. Количество информации. Эффективное и помехоустой-чивое кодирование. Сжатие информации и данных.

14. Защита информации. Компьютерная вирусология.Криптография и стеганография. Генерация случайных чисел.“Длинная” арифметика.

15. Алгоритмизация и программирование. Построение ал-горитмов решения задач. Запись алгоритмов на языке програм-мирования Pascal. Структуры данных и их обработка.

16. Системное программирование. Язык Ассемблера. Ма-шинные команды. Управление внешними устройствами.

17. Объектно-ориентированное программирование.18. Визуальное программирование. Система Delphi.Особо важными в этом перечне представляются разделы,

прямо или косвенно связанные с математикой, алгоритмизациейи программированием.

Действительно, святое предназначение школьных уроков, втом числе и по информатике, состоит в развитии интеллектаучащегося. Трудно представить себе лучшее средство для этого,чем обучение программированию. И не смотря на все свои пре-имущества, именно в части программирования уроки по инфор-матике так нелюбимы многими. Ещё много лет тому назад авто-ра глубоко взволновал вопрос о причинах этого. В настоящее

183

время ответ является практически однозначным: умению про-граммировать надо учить правильно.

Положение с обучением программированию в школах в на-стоящее время почти на грани катастрофы. И совсем не случай-но, что, так называемые, олимпиады по информатике, единст-венные из всех, которые проводятся по предмету, в школах неизучаемому. Имея многолетний и непрерывный опыт общения сучащимися в школе, с учителями в процессе повышения квали-фикации, со студентами - будущими учителями информатики,автор пришёл к выводу, что одной из причин этого является от-сутствие учебника, в котором было бы последовательно и пла-номерно изложено обучение программированию, начиная с азов.При этом умением программировать следует считать не знаниеоператоров языка, а умение представить с их помощью процессрешения конкретной задачи.

Умение решить задачу есть ни что иное, как чёткое пред-ставление пути достижения её решения в виде последовательно-сти отдельных, относительно самостоятельных шагов. Каждыйиз них логически следует из предыдущих и является отправнойточкой для последующих. А ведь это и есть алгоритм! В своюочередь, алгоритм, записанный по компьютерным правилам,представляет собой программу.

Всё вышеизложенное может представляться совсем не акту-альным на фоне массового снижения значимости образования.Но тем важнее сохранять любые проблески тяги к знаниям. Адля этого знания должны быть современными, престижными ипрактически ценными.

184

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИЛЕКЦІЙНОЇ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИВЧЕННЯЕЛЕКТРОННОЇ ТАБЛИЦІMICROSOFT EXCEL

Н.І. Праворськам. Хмельницький, Хмельницький інститут економіки та

підприємництва

В час перебудови навчального процесу зросли вимоги долекційної форми навчання. Крім загальних інформаційно-виховних задач перед викладачем поставлена нова задача – спо-нукати студентів до творчого сприйняття, переосмислення, ви-користання знань у своїй діяльності. Стало необхідним не тількиповідомляти студентам нове знання, вводити їх у курс науково-технічних пошуків вчених і інженерів, а й допомогти кожномустуденту стати в майбутньому творчим учасником здійснюванихперетворень. Рішення цієї важливої навчально-виховної задачівимагає від викладачів використання нових методів і засобів. Якпоказує досвід роботи, значний ефект дають методи навчання,які спонукають студентів до систематичної діяльності, щосприяє глибшому вивченню предмета, підключенню до пошуко-вої діяльності.

Формування особистості людини в значній мірі визначаєтьсяхарактером процесу її пізнавальної діяльності. Цю залежністьвідзначають багато відомих дослідників. Так, В. Оконь говорить:“В даний час дидактика стає наукою про процеси й змістрізноманітних типів навчання. Важливу роль грає розвиток ак-тивної і творчої особистості людей. Така особистість не народ-жується сама по собі, вона перед усім є результат виховнихвпливів. Подібно цьому і становлення пасивної, не творчої осо-бистості багато в чому обумовлено інформаційно-догматичнимнавчанням, що засновується винятково на імітації готовим зраз-кам, запам’ятовуванні готового навчального змісту і на приду-шенні всяких проявів самостійності й оригінальності по-ведінки…” [1].

Підвищується інтерес, формується визначене емоційневідношення до досліджуваного знання, емоційний підйом, ба-жання довідатися про інтелектуальні утруднення, що виникли.

185

Активізуються процеси пам’яті, а, що особливо важливо, –мимовільне запам’ятовування. Це пов’язано, з одного боку, ізвиникаючими позитивними емоціями, а з іншого – залученнямстудента до пошукової діяльності. Створюються умови сприят-ливого логічного запам’ятовування в процесі з’ясовування сут-ності проблеми й шляху її розв’язання.

Формуються такі важливі якості мислення, як самостійність,активність, глибина, критичність, спроможність аналізу й уза-гальнення в умовах проблемних ситуацій. Розкриваються широкіможливості для засвоєння знань в єдності конкретного і абст-рактного.

Підвищення якості лекцій передбачає якісний відбір нав-чального матеріалу, вміле використання засобів навчання.

Ми виходимо з того, що лекція є методологічною та ор-ганізаційною основою всіх форм видів занять. Оскільки зінформатики недостатньо методичної літератури, тобтолітератури розрахованої на навчання, а специфіка предмету ви-магає безупинного поновлення, поповнення і змінювання змістунавчального матеріалу, то лекція часто густо є єдиним джереломінформації. Це стосується в першу чергу таких тем курсу:Сервісне програмне забезпечення ПЕОМ, Комп’ютерні мережі,Глобальна співдружність комп’ютерних мереж Internet, Програ-ми архівації та антивірусні програми та інші.

Методично план лекції складається із трьох етапів [2]:1. Вступ. Викладач формулює мету та завдання лекції.На вступній лекції викладач знайомить студентів із метою

вивчення дисципліни або окремого розділу, подає план. Наприк-лад, формулює мету вивчення інформатики: виробити у сту-дентів вміння використовувати сучасну комп’ютерну техніку усвоїй практичній роботі; навчити студентів застосовувати персо-нальні комп’ютери (ПК) до розв’язування економічних учбових іфахових задач.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:використовувати під час розв’язування задач пакети прикладнихпрограм (ППП) Microsoft Office для Windows; формалізувати за-дачу і скласти алгоритм її розв’язування.

Для кращого оволодіння комп’ютерною технікою важливо,щоб знання і навички, отримані студентами при вивченні

186

комп’ютерної техніки і програмування, використовувалися вінших дисциплінах.

Далі лектор подає план поточної лекції, перелік літератури.2. Подання матеріалу. З метою забезпечення надійності

сприйняття навчального матеріалу, лектор передбачає для кон-кретної аудиторії зміст інформативної частини лекції (до 30%) танадлишкову.

Подання матеріалу ґрунтується на ознайомленні студентів зповним складом етапів функціонального циклу діяльності. Аджевсі сторони психіки людини розвиваються в процесі здійсненнядіяльності. Тому і найбільше ефективним шляхом його вихован-ня і розвитку є організація виконання різноманітних видівдіяльності. До цього потрібно ще додати участь у виконаннідіяльності на всіх її етапах – від прийняття цілі до її здійснення.

Відомий психолог О.М. Леонтьєв вказував на ефективністьпедагогічного спілкування під час лекції і виділив умови досяг-нення мети:– швидке та правильне орієнтування в обставинах, які виника-

ють на лекції;– правильне планування лекції;– визначення точних засобів, які б дозволили студентам

усвідомлювати зміст навчального матеріалу, що дозволяєвстановити психологічний контакт викладача зі студентами.3. Заключення. Формулює основні висновки, завдання на

самостійну роботу, відповідає на запитання.Лектор викладає найбільш принципові питання курсу, подає

свій погляд на ці питання. Важливу роль відіграють аргументо-ваність та логічна структура. Важливо, щоб у свідомості сту-дентів залишились не лише факти, а й знання, які визначаютьсяпочуттями. тобто сформовані на основі емоційної пам’яті. Якстверджують психологи [3], вона може виявитись сильнішою залогічну. Почуття запам’ятовуються ґрунтовно і надовго, але такепочуття не безпредметне. Тому емоції запам’ятовуються не саміпо собі, а разом з об’єктами, що їх викликають. Емоції виступа-ють у ролі стимулятора в ланцюжку всього комплексу асоціацій.Відтворені позитивні почуття завжди спонукають людину додіяльності.

Усвідомлення змісту навчального матеріалу під час лекції

187

відбувається шляхом прослуховування повідомлення викладача.Усне повідомлення розгортається в часі і студент або записує безпопереднього обмірковування та усвідомлення, або буде намага-тися спочатку зрозуміти обробити навчальний матеріал, а потімзаконспектувати. У першому випадку багато часу витрачаєтьсяна малоефективну діяльність – конспектування. У іншому ви-падку – здійснюється активна діяльність, спрямована на ро-зуміння змісту лекції. Проте реалізувати свої наміри студентовіскладніше, оскільки він не може ще раз прослухати текст. У сту-дента можуть виникнути запитання до викладача, відповіді наякі він самостійно не може знайти. Не усвідомивши матеріал напопередньому кроці, студент може не зрозуміти матеріал на по-точній або на наступній лекції. Отже, сприйняття таусвідомлення змісту навчального матеріалу під час уснихповідомлень є складною справою.

Розкриємо ці теоретичні положення на прикладі вивченнятеми “Електронна таблиця (ЕТ) Microsoft Excel”, за робочимпланом відводиться 12 лекційних годин. Лекція 1. Вигляд елек-тронної таблиці Microsoft Excel. Лекція 2. Створення ЕТ. Лекція3. Структура даних в ЕТ. Лекція 4. Вбудовані функції Excel.Лекція 5. Excel як база даних. Лекція 6.Аналіз даних в ЕТ.

Викладач, на основі власного досвіду, змісту навчальногоматеріалу, рівня студентів визначає зміст лекційного матеріалу.Наприклад, на першій лекції розглядаються питання: Загальнахарактеристика табличного процесору Microsoft Excel дляWindows. Завантаження програми Microsoft Excel. Структуравікна та основні елементи електронної таблиці Microsoft Excel.Управління елементами ЕТ. Довідкова системаMicrosoft Excel.

Викладач зазначає, що на лекціях, практичних заняттях по-чали вивчати такий важливий програмний пакет, як MicrosoftOffice. Основними програмами, які входять до складу пакета, іякі вивчаються на економічних спеціальностях є Microsoft Word– текстовий редактор, Microsoft Excel – електронна таблиця,Microsoft Access – база даних.

Оскільки вже вивчали текстовий редакторMicrosoft Word, топереходимо до вивчення такої важливої складової частиниMicrosoft Office, як електронна таблицяMicrosoft Excel.

Далі дається загальна характеристика табличного процесору

188

Microsoft Excel для Windows та мотивація необхідності опану-вання економістами навичками роботи в середовищі Excel. Ос-новною задачею спеціаліста з економічного профілю є робота зчисловими даними, виконання необхідних розрахунків та аналізотриманих даних. Можливість створювати цими даними діаграмта використовувати отримані дані для інших розрахунків.

Розрахунки даних можливо виконувати не використовуючикомп’ютер – тобто використовуючи калькулятор. Недоліки такихрозрахунків полягають в тому, що якщо необхідно використову-вати ці розрахунки ще раз або унаочнити їх (створити діаграму),використати дані в інших формах – калькулятор цієї можливостіне дає. Результати необхідно буде знову і знову перераховувати.Тому для роботи з такими даними використовують електроннітаблиці. Електронні таблиці є однією складових прикладногопрограмного забезпечення загального призначення. Тобто цепрограми, які використовуються великою кількістю користу-вачів.

Історія розвитку програм обробки електронних таблиць на-раховує трохи більше десяти років, але існує значний прогрес вгалузі розробки такого програмного забезпечення. Широке вико-ристання програм обробки електронних таблиць пояснюється їхуніверсальністю. Найпоширенішими електронними таблицями єSupercalc, Microsoft Excel.

Розглядається приклад, розрахунку кількості випущеноїпродукції щомісяця та певного типу. Нехай ця продукція зведенау таблицю 1.

Таблиця 1.

Як уже відмічалось, всі розрахунки можна виконати за до-помогою калькулятора, якщо типів продукції всього 2 і це нескладно виконати. Але, якщо типів продукції 100 або більше, топри обчисленні легко помилитися або витратити багато часу.

189

Тому на відміну від калькулятора в клітинку розрахунку суми“Всього за 3 місяці” вводиться формула, за якою дані у клітинкахз ліва будуть додаватися. Те ж саме виконується і по стовпцях.Але й тут на відміну від калькулятора формулу можна ввеститільки в одну клітинку – верхню (якщо додавання іде по сто-впцю), а в інші формулу скопіювати і електронна таблиця самапроведе розрахунки в нижніх клітинках. Те ж саме стосується ірядка “Всього” – формула вводиться в першу клітинку ікопіюється в інші з права. Також привабливим є й те, що якщодані в клітинах Березень, Квітень, Травень будуть змінюватися,то в клітинках, в які були введені формули результати будутьмодифікуватися відповідно без втручання користувача.

Відповідно до функціональної структури циклу діяльностіпід час лекції потрібно сформувати такі уміння студентів: умінняскладати конкретні плани дій; виконувати заплановані дії;виділяти отримані результати, контролювати відповідність от-риманих результатів тим, що очікувалися відповідно до планудій; проводити аналіз причин виявлених недоліків,відповідностей або невідповідностей отриманих результатів щоочікувались; дати принципове пояснення й обґрунтування плануі дій; прогнозувати можливі варіанти подальших дій на основіприйнятих принципових обґрунтувань; приймати рішення дляподальших дій; коригувати план дій у відповідності до прийня-того варіанту дій.

Необхідність виконати повний склад приведених етапів, щоутворюють замкнутий цикл дій, може виникнути лише при однійумові: щось нас не задовольняє в тих результатах, які ми маємо, іпотрібно шукати шляхи удосконалювання дій. Це значить, щостає необхідним пошук нових принципових шляхів досягненнякращого результату. Вся ця система дій повинна бути ре-алізованою в тій чи іншій мірі на лекції.

Викладення нового матеріалу в широкому розумінні являєсобою мовне повідомлення лектора з можливим використаннямзасобів наочності. Студент уявляється як об’єкт повідомлення,пов’язаний з лектором одностороннім безпосереднім зв’язком.Відсутність зворотного зв’язку, безпосередньої взаємодії лектораі слухача залишає невідомою відповідь на запитання, наскількибуло виконано завдання лекції: чи отримані відомості, чи зро-

190

зумілі вони, чи достатньо повні, чи зможе студент оперувати ни-ми. Лектор повинен передбачити можливі помилки студента,пояснити їх і т.п. Тому лекція повинна мати достатньо складнуметодичну структуру.

У реальній роботі принципова основа розгляду методичнихпитань ґрунтується на діяльнісному підході, засобом якого єфункціональна структура діяльності. Це дає можливість розгля-нути структуру подання матеріалу лектором на основі задач, яківін повинен вирішувати – залучати студентів до пізнавальноїдіяльності. Вирішити цю задачу лектор може тільки одним шля-хом – демонструвати в процесі викладення послідовності етапівпізнавальної діяльності. На цій основі вже можна використову-вати різноманітні прийоми активізації процесу залучення сту-дентів до дії шляхом постановки питань, використовуючиінтонації, паузи, акценти і т.п.

Після вступної частини лектор розглядає основні поняттяелектронних таблиць. Часто при обробці даних виникає не-обхідність зображувати їх і вигляді таблиць. Дається означенняелектронних таблиць. При проведенні розрахунків та аналізу да-них, які подані в табличній формі, використовують спеціальніпрограми, які мають назву електронних таблиць. Іноді такі про-грами називають табличними процесорами.

Формулюються основні властивості електронних таблиць.Електронна таблиця створюється в пам’яті комп’ютера, її

можна переглядати, змінювати, записувати на магнітний дискдля зберігання, друкувати на принтері.

На екрані дисплея електронна таблиця має вигляд прямокут-ної матриці, що складається з стовпців і рядків, на схрещенніяких утворюються клітинки (чарунки, комірки). Кожний сто-впець і рядок мають ідентифікатор (стовпці позначені латинсь-кими літерами, рядки цифрами), так що кожна клітинка можебути визначена однозначно. У навчально-пізнавальній діяльностіосновним фактором розвитку системного мислення студентів єміжпредметні зв’язки. Викладач нагадує, що в математиці, в сис-темі координат кожній точці відповідають координати Х та Y.Клітинка у таблиці теж має свої координати, які складаються зназви стовпця та номера рядка, на перехрещенні яких утвориласяклітинка. Нехай курсор стоїть у клітинці на схрещенні стовпця

191

Квітень та Пилососи – клітинка має ідентифікатор або координа-ти С2. В клітинки поміщують числа, математичні формули ітексти.

Microsoft Excel – одна з самих потужних програм для ство-рення електронних таблиць і роботи з ними. Сильна сторонаExcel не тільки в її здатності виконувати різноманітні обчислю-вання, а й дозволяє проводити глибокий аналіз даних і отримува-ти в результаті нову цінну інформацію.

Поряд з простими задачами, такими як підготовка різнихбланків, створення ділової графіки і ін., Microsoft Excel дозволяєвирішувати складні проблеми. Наприклад, на підприємстві задопомогою даної програми можна полегшити обробку замовленьі планування виробництва, розрахунок податків і заробітної пла-ти, облік кадрів і затрат, управління збутом і ін. Область викори-стання програми не обмежується сферою ділового життя. По-тужні математичні і інженерні функції Microsoft Excel дозволя-ють розв’язувати численні задачі в області технічних і природоз-навчих наук.

На лекції викладачем реалізуються такі функції:інформаційна, трансформуюча, систематизуюча, закріплення,самоосвіти, самоконтролю, інтегруюча, координуюча, розвиваю-чо-виховна.

Як відомо, лекція в системі вищої освіти займає центральнемісце, оскільки на лекції студент знайомиться з новими ідеями,перспективами використання інформатики в інших галузяхлюдської діяльності, вселити у свідомості студента впевненість увласних силах. Студент приходить на лекцію з метою пізнаннянового, упорядкування відомих йому фактів, щоб з’ясуватизв’язок дисципліни з майбутньою фаховою діяльністю.1. Оконь В.Л. Введение в общую дидактику. – М.: Высш. школа,

1990.2. Рувимский Л.И., Кобыляцкий И.И. Основы педагогики. – М.:Высш. школа, 1985.

3. Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А.Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л.Трофімова. – К.: Либідь, 1999. –558 с.

4. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе и егозакономерные основы и методы. –М.: Высш. шк., 1980.

192

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТЗ ІНФОРМАТИКИ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯМОДЕЛЬНО-СИМВОЛІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

С.М. Приймам.Мелітополь,Мелітопольський державний педагогічний


Сучасна криза освіти характеризується невідповідністю міжстрімким соціально-економічним, науково-технічним розвиткомсуспільства та консерватизмом освіти, що не в змозі адаптувати-ся до швидкого темпу старіння знань. Стає цілком зрозуміло, щотрадиційна система освіти, як шкільна так і вузівська, вже несправляється із рішенням освітніх завдань.

Подальше вдосконалення сучасної дидактичної системиосвіти, що базується на концепціях розвитку особистості, їїінтелектуальних та творчих здібностях, задоволенніпізнавальних інтересів, неможливе без посилення техно-логічного аспекту навчального процесу, залучення накопиченоїсучасною педагогікою палітри освітніх технологій,орієнтованих, в першу чергу, на створення освітньо-розвивального середовища. Для інформатики як наукової дис-ципліни, що характеризується своїм динамізмом, це питання за-лишається одним з найбільш актуальних. Рішення його лежить увпровадженні технологій, зокрема модельно-символічній [1,с. 24-26], по підтримці розвивального навчання, основна метаякого полягає у формуванні та розвитку здатності самостійнооволодівати новими знаннями.

Базуючись на принципі використання проблемної графіки,модельно-символічна технологія сприяє активізації самостійноїпізнавальної діяльності не тільки на перших двох-інформаційно-рецепторному та репродуктивному – рівнях, а й на третьому –творчому рівні.

Але, як вказує досвід впровадження даної технології в про-цес навчання, зокрема вивчення комп’ютерних наук [1, с. 26],використання проблемної символіки потребує переосмисленняорганізаційних форм навчання, зокрема таких як практична ро-бота.

193

Саме необхідність удосконалення змісту, методів та формпроведення практичних робіт з інформатики у вищій школі вумовах впровадження модельно-символічної технології і визна-чила напрямок нашого дослідження.

При викладанні курсу інформатики перехід від теорії доконкретної роботи за комп'ютером на практичних заняттях длявиконання вправ, завдань, написання програм та їхвідлагодження підтримується інструкцією [2, с. 115]. Але, як по-казує досвід та опитування студентів, робота за інструкцією зво-диться до бездумного виконання певних дій чи операцій, щопризводить до зниження самостійності та рівня творчоїдіяльності, а від так і якості знань.

Запропонований нами підхід до організації практичних робітв умовах впровадження модельно-символічної технології ба-зується на реалізації таких етапів самостійності: від повногокерівництва вчителя через дозовану допомогу до самокеруванняпізнавальною діяльністю. Реалізація такого підходу передбачаєкардинальні зміни у організації практичних робіт, зокрема,вирішенні питань диференціації завдань. Провідним принципомдиференціації в умовах впровадження розвивального навчанняповинна виступати не диференціація змісту освіти, що домінуєпри традиційному навчанні, зокрема завдань, а диференціаціядопомоги студентам з боку викладача без істотного зниженняскладності змісту. Слід зазначити, що завжди можна виділитигрупу студентів, котрим можна надати повну самостійність.

Залишаючи традиційні три типи диференційованих рівнів A,B, та С, що передбачають визначення рівня оволодіння студен-тами знань, вмінь і навичок, слід звертати більше уваги на рівеньсамостійності студентів [3, с. 248-249].

Так, використання рівня А підносить студентів на рівеньусвідомленого, творчого та подальшого застосування знань. Цейрівень передбачає вільне володіння фактичним матеріалом,прийомами навчальної роботи й розумових дій, надає мож-ливість кожному студентові повністю виявити себе через са-мостійну пізнавальну діяльність, поміркувати над проблемою [3,с. 248-249].

Робота над рівнем В передбачає осмислення й усвідомленняматеріалу. Але для оволодіння такими прийомами навчальних та

194

розумових дій, які необхідні для вирішення питань програмирівня А, в програмі рівня В містяться загальні методичні реко-мендації виконання пізнавальних завдань [3, с. 248-249].

Рівень С передбачає засвоєння навчального матеріалу нарівні відтворення і включає багаторазове повторення, розподілматеріалу на смислові групи, визначення головного, застосуван-ня прийомів запам'ятовування. В зміст цього рівня вводиться де-тальний інструктаж про те як навчатися, на що звертати увагу [3,с. 249].

Запропонована нами методика організації практичних занятьв умовах впровадження модельно-символічної технології поля-гає в наступному.

Безпосередньо практичному заняттю передує самостійнапідготовка студентів. Маючи загальний напрямок (завданнявсього курсу) та мету конкретного завдання студенти обираютьстратегію його реалізації. Опрацьовується теоретичний матеріалпідручника та лекцій, додаткова література; складається планроботи безпосередньо в аудиторії; опрацьовуються контрольнізавдання та формується перелік запитань до викладача.

На початку практичного заняття студентам надається мож-ливість отримати відповіді на ті запитання, які вони підготувализаздалегідь. На даному етапі слід звернути увагу на те, що невикладач ставить запитання, відповіді на які в нього вже є, а самістуденти проявляють пізнавальну активність, шукаючи відповідіна питання, що виникли у них під час рішення завдання.

Якщо, опрацювавши матеріал і отримавши відповіді на своїзапитання, студент все ж таки відчуває невпевненість в можли-вості самостійного виконання завдання, то на занятті він отримуєметодичні рекомендації рівня В з його відповідними критеріямиоцінювання.

Після отримання програми рівня В у студента з’являєтьсявибір: самостійно виконувати завдання цього рівня або ж зроби-ти запит детальної інструкції виконання завдання, і тим самимобрати рівень С.

Завершальним етапом роботи студента на практичному за-нятті є опрацювання контрольних завдань.

Метою контрольного завдання рівня С є перевірка осмис-лення алгоритму виконуваних дій. Враховуючи те, що детальна

195

інструкція складається з певної послідовності кроків, завданняможна побудувати на визначенні негативних наслідків зміни да-ної послідовності та побудові проблемно-символічного сигналу.Пояснимо це на прикладі наступного завдання: якщо інструкціямістить послідовність команд, вправ чи то завдань (І1, І2, І3 та І4),до яких негативних наслідків призведе вилучення етапу І2; етапівІ2 та І3?

Таким чином, виконання даного завдання передбачає ро-зуміння виконуваних дій, їх взаємозв’язок, визначення не-обхідності дотримання саме такої послідовності. Все це сприяєне простому бездумному виконанню інструкції практичного зав-дання даного рівня, а осмисленню кожного етапу завдання.

Як було вказано раніше, програма рівня В містить перелікметодичних рекомендацій до виконання завдання. Контрольнезавдання даного рівня полягає у ретельному опрацюванні текстуцих рекомендацій, визначенні в ньому пари найголовніших по-нять, положень чи дій, адекватному підборі проблемно-диференційованого завдання, узагальнюючого слова та са-мостійному складанні на їх основі проблемно-символічного сиг-налу з подальшим його виконанням. Для прикладу визначимо втексті пару термінів Т1 та Т2. В залежності від значення Т1 та Т2,сформулюємо завдання, наприклад, порівняти та визначити тририси подібності та відмінності, та підберемо проблемно-диференційований символ (в разі необхідності, даний символможна буде доповнити уточненням найголовніших рис, визна-ченням команди, що застосовується до даного завдання). По-дальша робота полягає в самостійному виконанні власного зав-дання на основі проблемно-символічного сигналу та містить ета-пи визначення узагальнюючого слова, почергового визначення 3рис подібності та відмінності, встановлення серед них найго-ловніших.

Завдання даного рівня передбачає вміння опрацьовуватитекст, вільне володіння основними положеннями використанняпроблемної символіки, самостійність при виконанні завдання.

Виконання програми рівня А вимагає від студента са-мостійного опрацювання теоретичного матеріалу, визначенняалгоритму власних дій, застосування творчого підходу дорішення проблеми. У зв’язку з цим контрольне завдання цього

196

рівня полягає у перенесенні основних етапів власної роботи вплощину проблемної символіки. Студенти самостійноаналізують суттєві етапи власних дій, встановлюють в них най-головніше та на їх основі складають проблемно-символічні сиг-нали. Під час виконання даного завдання слід рекомендуватистудентам використовувати 2-5 проблемні символи, а від так іскладати завдання на порівняння, взаємодію та встановленняпричинно-наслідкових зв’язків.

Переваги такої форми організації практичних робіт поляга-ють в активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності,що проявляється в самостійній підготовці до кожного практич-ного заняття; можливості переходу студентів від одного дифе-ренційованого рівня на інший в залежності від підготовленостідо певного заняття; економії навчального часу та раціональногойого використанні на заняттях за рахунок самостійної підготовкивдома; обов’язковому контролі в кінці кожного заняття, що вик-лючає можливість списування алгоритму рішення або резуль-татів роботи.

На даному етапі ведеться апробація та визначення ефектив-ності даної методики під час проведення практичних занять зкурсу “Візуальне програмування”. Підготовлено до друку базо-вий комплект, що містить завдання до всього курсу, перелікпрактичних робіт із зазначенням теми та мети даного заняття,вимоги до оформлення практичних робіт, контрольні завданнядля двох рівнів складності до кожної практичної роботи.

Література1. Прийма С.М., Єрємєєв В.С. Використання системи проблем-

но-символічних сигналів при вивченні програмування // Ма-теріали науково-практичної конференції “Інформаційні тех-нології в освіті”). – Бердянськ: БДПІ. – 2001. – С. 24-29.

2. Бочкин А.П. Методика преподавания информатики: Учеб.пособие. –Мн.: Высш. шк., 1998. – 431 с.

3. Фурман А.В. Психолого-педагогічна теорія навчальних про-блемних ситуацій: Дис. … д-ра психол. наук: 19.00.07. – К.,1993. – 449 с.

197

ПОСТРОЕНИЕ БАЗ ЗНАНИЙ ЭКСПЕРТНЫХ СИСТЕМКАК ВИД УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

И.Н. Пустынниковаг. Донецк, Донецкий национальный университет

При построении экспертных обучающих систем (ЭОС) воз-можно использование как языков программирования, так и пус-тых оболочек экспертных систем. Последний способ являетсяболее продуктивным, поскольку практически не требует специ-ального обучения программированию. Мы выбрали в качествеиспользуемой оболочки BESS (Bayes Expert System Shell). Онапроста в обращении, а также допускает отторжение созданнойЭОС от shell-среды. Решения в данной экспертной системе при-нимаются на основе теоремы Байеса [4].

Байесовский метод принятия решений имеет строгое мате-матическое обоснование и на его основе возможна реализациямеханизма вывода, позволяющего решать задачи, имеющие важ-ное значение в обучении: диагностики, тестирования, планиро-вания. Эти задачи характеризуются необходимостью учета неоп-ределенности ответов обучаемых.

При использовании инструментальной системы BESS созда-ние экспертной системы (ЭС) заключается, по сути дела, в соз-дании базы знаний (БЗ), состоящей из знаний о гипотезах (неко-торых событиях, явлениях) и знаний о симптомах (признаках,которые характеризуют гипотезы). Для оценки влияния симпто-ма S на гипотезу H необходимо означить этот симптом, напри-мер, спросив у пользователя имеет ли место событие S. Симпто-мы означиваются в порядке их следования и вычисляется новоезначение вероятности гипотезы. Экспертными знаниями являют-ся знания об априорных (изначальных) вероятностях гипотез, атакже знание вероятностей подтверждения и опровержения ги-потезы симптомом. Вероятность подтверждения характеризуетстепень участия симптома в данной гипотезе (например, вероят-ность высокой температуры (S) при заболевании гриппом (H)).Вероятность опровержения характеризует степень участия сим-птома в других гипотезах (продолжая предыдущий пример, этовероятность высокой температуры, если пациент болен не грип-

198

пом).Применительно к обучению, диагностика предполагает вы-

явление разделов или отдельных понятий / умений учебной дис-циплины, владение которыми со стороны обучаемого неудовле-творительно [4].

Системы, которые вырабатывают планы действий для дос-тижения поставленных целей, называют планирующими систе-мами. При использовании готовой планирующей ЭС с цельюдиагностики знаний преподаватель сообщает студентам различ-ные гипотезы, которые являются целью планирования. Задачастудентов заключается в том, чтобы отвечая на вопросы, предла-гаемые ЭС, добиться совпадения «предписания», выдаваемогоЭС в конце работы, с гипотезой, заданной преподавателем. Еслиэто удалось, то, значит, студент знает, какие признаки (симпто-мы) характеризуют данную гипотезу, если нет – то, используяподсистему объяснения, обучаемый может самостоятельно опре-делить, где он ошибся, и при повторной работе с системой ус-пешно справиться с заданием.

Для построения планирующей ЭС предлагается следующийалгоритм формирования БЗ [2]:

1. Определить явления (гипотезы), которые надо описать,объяснить.

2. Составить текст предписания для каждой гипотезы.3. Определить свойства (симптомы), которые характеризуют

данные явления (гипотезы).4. Составить таблицу соответствия «гипотезы – симптомы».5. Продумать тексты вопросов, отвечая на которые пользо-

ватель означит симптомы.6. Проверить возможность дифференциации каждой гипоте-

зы с помощью данного набора симптомов (в случае невозможно-сти дифференциации вернуться к п. 2).

7. Определить априорные вероятности гипотез (экспертныезнания).

8. Определить вероятности подтверждения и опровержениягипотез симптомами (экспертные знания).

9. Создать БЗ, используя оболочку ЭС.ЭС могут выступать как инструмент обучения путем состав-

ления студентами БЗ ЭС. При этом диагностика знаний / умений

199

учащихся осуществляется по тем вопросам, которые они состав-ляют при разработке БЗ. В этом случае студент занимает актив-ную позицию, выступая в роли инженера по знаниям (инженера-когнитолога, аналитика). По сути дела, речь идет о новом видеучебной деятельности, новой технологии обучения. При по-строении ЭС одним из основных моментов является составлениевопросов, при ответе на которые означиваются симптомы. В ка-честве центральной идеи при обучении путем составления БЗнами используется идея о диалоге как средстве познания и о ве-дущей роли вопросов в диалоге. Вопрос представляет собойформу движения мысли, в нем ярко выражен момент перехода отнезнания к знанию, от неполного, неточного знания к более пол-ному и более точному знанию [3].

Составление БЗ ЭС требует от студентов самостоятельности,творческого подхода, дает студенту возможность глубже разо-браться в общих и отличительных чертах изучаемых им явлений,процессов и законов, а преподавателю увидеть, где именно пред-ставления студентов ошибочны либо не совсем точны, и откор-ректировать их. Помочь студентам вникнуть в детали определе-ний, явлений, процессов, «прочувствовать» их механизмы - этоодна из целей занятий, посвященных разработке БЗ ЭС. ЭС вэтом случае выполняет роль «ученика». Ясно, что если студентсумел объяснить суть явления компьютеру, то можно быть уве-ренным, что он понял материал и сможет объяснить его другимлюдям. Особенно важно это для будущих учителей, посколькуони, например, заучив определение формально, не вникая в суть,не смогут донести ее до своих учеников.

Диагностика по вопросам и заданиям, которые сконструиро-ваны самим студентом, позволяет проверить не просто формаль-ное знание материала студентами, но и степень его понимания,что определяется по качеству созданной БЗ. Преподаватель мо-жет это проверить, протестировав БЗ, предложенную обучае-мым. В случае неадекватности реакции системы, преподавательпомогает студенту увидеть, где его знания ошибочны либо несовсем точны, и скорректировать их. В случае адекватности ре-акции системы БЗ может в дальнейшем использоваться для ди-агностики знаний обучаемых, которые уже будут выполнятьроль не разработчика, а пользователя ЭС. В этом случае диагно-

200

стика осуществляется по ответам обучаемого.Рассмотрим, например, создание базы знаний «Свойства

функций», используя приведенный выше алгоритм.В качестве гипотез примем следующие функции:H1 – y = k x + b, где k > 0, b ≠ 0;H2 – y = k / x, где k > 0;H3 – y = k x2, где k > 0;H4 – y = k x3, где k > 0;H5 – y = tg x.Текст предписания по гипотезе содержит название соответ-

ствующей ей функции (например, текст предписания по гипотезеH3: «"Вы рассматриваете функцию y = k x2, где k > 0”).

Попробуем определить свойства этих функций так, чтобыэкспертная система смогла разграничить выбранные гипотезы спомощью данного набора свойств (симптомов). Выберем сле-дующие 5 симптомов для построения базы знаний:

S1 – область определения;S2 – область значений;S3 – периодичность;S4 – четность;S5 – нечетность.Ниже приведены тексты вопросов о значении соответст-

вующих симптомов:1. R – область определения этой функции?2. R – область значений этой функции?3. Функция периодична?4. Функция четна?5. Функция нечетна?Для определения вероятности подтверждения и опроверже-

ния гипотезы данным симптомом составим таблицу соответствиямежду гипотезами и симптомами (табл. 1), в которой «+» означа-ет ответ «да» на выше приведенные вопросы по значению сим-птома, а «–» – «нет».

Как видим, каждой гипотезе соответствует определенный(свой) набор ответов. Первый вопрос позволил выделить двегруппы гипотез: (H1, H3, H4) и (H2, H5). Попробуем их разграни-чить с помощью второго вопроса. Строка S2 показывает, что от-вет на второй вопрос позволяет разделить H2 и H5, а также выде-

201

лить гипотезу H3. Осталось найти признак (симптом, свойствофункции), позволяющий разделить гипотезы H1 и H4. Ни сим-птом S3, ни симптом S4 не позволяют этого сделать. И лишь приозначивании симптома S5 удается окончательно разграничить(дифференцировать) весь набор гипотез. Таким образом, для по-строения БЗ ЭС достаточно использовать симптомы S1, S2 и S5.Проанализировав таблицу, заметим, что набор симптомов, по-зволяющих дифференцировать (разграничить) все гипотезы(достаточный для построения БЗ ЭС), мог оказаться иным (на-пример, S2, S3, S5 или S1, S3, S4, S5). Если же целью является непостроение БЗ ЭС, а диагностика знаний студента (организацияучебной деятельности по математике), то в БЗ (и в таблицу соот-ветствия) должны быть включены не только симптомы S1 – S5 ,но и симптомы, связанные с другими свойствами этих функций(монотонность, наличие экстремумов и т.д.).

Таблица 1. Соответствие «гипотезы-симптомы» в предмет-ной области «Свойства функций»

Hi

Sj

H1 H2 H3 H4 H5

S1 + – + + –

S2 + – – + +

S3 – – – – +

S4 – – + – –

S5 – + – + +

Задание любой из этих функций в качестве цели планирова-ния равновозможно, поэтому априорные вероятности гипотезP(Hi) = 1 / 5 = 0,2 (i = 1, ..., 5).

Вероятности подтверждения гипотез различными симпто-мами равняются либо 0, либо 1. Если в табл. 1 стоит «+», то ве-роятность подтверждения гипотезы симптомом равна 1, если «–», то – 0.

Для нахождения вероятности опровержения гипотезы сим-птомом необходимо определить N – количество знаков плюс встроке Sj и, если вероятность подтверждения равна 0, то вычис-

202

лить вероятность опровержения по формулеp- = N / (k - 1),

где k – общее количество гипотез; если вероятность подтвержде-ния равна 1, то вычислить вероятность опровержения по форму-ле

p- = (N - 1) / (k - 1).Например, вероятность подтверждения гипотезы H3 симпто-

мом S1 p3+(S1) = 1, а вероятность опровержения гипотезы H3 сим-

птомом S1 p3-(S1) = 2/4 = 0,5. Аналогично определяются вероят-

ности подтверждения и опровержения остальных гипотез всемисимптомами.

По окончании сеанса экспертизы система выдает предписа-ние, которое определяет вид функции. Это должна быть либофункция, заданная преподавателем, либо функция, выбраннаясамим обучаемым до начала сеанса экспертизы. Подсистемаобъяснения позволяет пользователю узнать, каким образом сис-тема приняла это решение.

Примеры построения планирующих ЭС описаны нами в ра-ботах [1; 2; 5].

Литература1. Атанов Г.А., Пустынникова И.Н. Обучение путем по-

строения баз знаний для экспертных систем // Искусственныйинтеллект. – 1998. –№ 2. – С. 42–48.

2. Атанов Г.А., Пустынникова И.Н. Экспертно-обучающиесистемы. Учебное пособие для студентов физического факульте-та. – Донецк: ДонГУ, 1997. – 64 с.

3. Лимантов Ф.С. О природе вопроса // Вопрос. Мнение. Че-ловек. – Л.: Уч. записки ЛГПИ им. Герцена, 1971. – Т. 497. –С. 4–20.

4. Петрушин В.А. Экспертно-обучающие системы. – К.: На-ук. думка, 1992. – 196 с.

5. Пустынникова И.Н. Технология использования эксперт-ных систем для диагностики знаний и умений // КазаньEducational Technology & Society 2001. – ISSN 1436-4522http://ifets.ieee.org/russian.

203

КОМП'ЮТЕРНІ ІМІТАЦІЙНІ МОДЕЛІ ТА ОСВІТА

Ю.П. Рева,М.А. Кисловам. Кривий Ріг, Кременчуцький інститут економіки

та нових технологій

В останнє десятиліття ми були свідками усе більш широкогозастосування обчислювальної техніки в діловій і комерційнійсферах. Не без впливу цієї тенденції в педагогічних колах сталоскладатися правильне розуміння тієї ролі, що може зігратикомп'ютер в організації навчального процесу і керуванніосвітою.

Практика показує, що комп'ютер з повною підставою можнавважати невід'ємною частиною навчального процесу. Він маєважливе немаловажне значення як засіб оцінки знань і уміньучнів, і, крім того, як міра ефективності стратегій ефективності,що обираються.

Сьогодні повсюдно росте потреба в застосуваннікомп'ютерів на всіх рівнях освіти (шкільної, середньої і вищої).Не викликає сумнівів і той факт, що привабливість нових пред-метів буде тим вище, чим більш збалансованим буде в нихспіввідношення теоретичного і практичного і чим більш яснимбуде акцент на реальні потреби учнів.

Широкі можливості комп'ютерів при опрацюванніінформації роблять їх придатними для різноманітного викори-стання в області освіти. Вони можуть полегшити викладання івивчення матеріалу на всіх рівнях – від дошкільників, які опано-вують алфавіт, до лікарів, які вивчають нові методи діагностики.Комп'ютери відкривають нові шляхи в розвитку навичок мис-лення й уміння вирішувати проблеми, надають нові можливостідля активного навчання. Комп'ютери придатні для використанняв таких областях, як мовознавство й математика, природничінауки та історія, професійна підготовка, музика, образотворчемистецтво, економіка. За допомогою комп'ютерів можна зробитипроведення навчальних занять, вправ, контрольних робіт, а та-кож облік успішності більш ефективним. Це розвантажує викла-дачів і дозволяє їм більше часу приділяти індивідуальним занят-тям. Комп'ютери можуть зробити навчальні заняття більш

204

цікавими і переконливими, а величезний потік інформації – лег-кодоступним.

Можливості дослідження комп'ютерів у процесі навчаннібезмежні. Їхня загальнодоступність могла б привести до фунда-ментальних змін у навчальних програмах, до більш повногорішення проблем освіти, до нових засобів та видів навчання, дорозширення можливостей самонавчання.

Навчання, що є результатом активного дослідження,відкриття чи ігри, звичайно буває більш приємним і успішним,чим пасивне спостереження або читання чи прослуховування.Дослідження і гра надають можливість для емпіричного навчан-ня, при чому процесом навчання керують самі учні, спонукуванідопитливістю, у відповідності зі своїми інтересами й запитами.При такому підході до навчання учні досліджують об'єкти й си-туації, впливаючи на них. Результати цих впливів є для нихвідкриттями, на яких вони навчаються. Активні учні можуть узначній мірі керувати вибором предмета і методом його вивчен-ня в цілому або поетапно.

Їм необхідно також надавати можливість спостереження йосмислювання ефектів, що виникають в результаті взаємодії,тобто для успішного емпіричного навчання необхідно мати сере-довище, що реагує на взаємодію. Роль викладачів у даному ви-падку зводиться до надання тим, кого навчають, матеріалу длядослідження, а також до керівництва учнями і надання їм не-обхідної допомоги.

Багато педагогів підкреслювали переваги методу, суть якого– учитися, виконуючи певну роботу.

Шляхом емпіричного навчання учні одержують нові знання,здобувають нові навички, перевіряють ідеї, засвоюють загальніпринципи і розвивають здатності мислення і спілкування. Дляемпіричного навчання можна використовувати моделювання накомп'ютері, що дозволяє досліджувати моделі ситуацій, які вониж самі й створюють.

Модель – імітаційне представлення реального об'єкту, чи си-туації середовища в динаміці. Це представлення відображає ос-новні властивості реального об'єкта чи події. Наприклад, картавідображає міста. Але карта статична, не реагує ні на які впливи.А модель – це динамічне відображення, тому що воно реагує на

205

впливи і змінюється так само, якби на місці моделі був реальнийоб'єкт, ситуація або середовище. Учні можуть проводитидослідження на моделях, з'ясовуючи і запам'ятовуючи, як моделіреагують на їхні впливи.

Метою моделі є відображення основних характеристик і вла-стивостей того, що моделюється. Модель ніколи не буває пов-ною чи точною. Необхідна точність і ступінь деталізації зале-жать від цілей, заради яких будується модель.

Можна вказати кілька видів комп'ютерного моделювання:1) як мотив, що спонукує до серйозної роботи;2) як засіб моделювання дослідницької задачі (ситуації);3) як засіб стимулювання змагання чи кооперативної роботи;4) як спосіб стимулювання конкретного типу мислення;5) для демонстрації важливості і взаємозв'язку різних факторів

ситуації (задачі);6) як засіб організації роботи учнів і керування цією діяльністю;7) як засіб забезпечення учнем можливості вправи у виді

діяльності, яка вимагає психомоторних і/чи пізнавальних на-вичок.Комп'ютерні моделі мають ряд переваг перед моделями

інших видів. Вони можуть увібрати в себе більше аспектів ре-альності, забезпечують значну гнучкість при проведенні експе-риментів. У комп'ютерній імітаційній моделі є можливістьуповільнювати чи прискорювати хід часу, стискати або розтягу-вати простір, виконувати дії небезпечні, дорогі чи просто не-можливі в реальному світі. Для надання моделі більшої реаль-ності можна доповнити її графічним зображенням, муль-типлікацією і звуком, ситуації можна повторювати чи змінюватиза бажанням.

Комп'ютер часто застосовується для імітаційного моделю-вання задач (ситуацій), на основі яких учні проводять конкретнудослідницьку роботу та обговорення. У цьому випадку викладачставить окремих учнів або групу в ситуацію вибору рішення, за-снованого на інформації, виданої комп'ютером. У простих зада-чах, звичайно, представлена вся інформація, альтернатививідомі, а їхній набір невеликий. Для імітації більш складних про-блемних ситуацій комп'ютер може видавати тільки частина да-них, змушуючи учнів запитувати машину чи інше джерело в по-

206

шуках нових фактів. При цьому гіпотези, які формулюють учніта альтернативи по необхідності будуть мати неясний характер ібудуватися відповідно до широких правил. Звідси можливі труд-нощі, що виникають при складанні нечислових програм, покли-каних забезпечити учням широту вибору, оскільки програмуван-ня машини для інтерпретації неформалізованих введень складаєособливу і складну задачу. Добре відомими прикладами моде-люючих імітаційних ігор можуть служити ділові й економічніігри, коли команди граючих борються за "виживання" в умовахпостійно мінливої економічної ситуації і домагаються успіху.

За допомогою комп'ютерних імітаційних моделей учні мо-жуть спробувати на практиці роботу бізнесмена, пілота,архітектора, дослідника, археолога й ін. І це тільки частинабезлічі ролей і ситуацій, які можна створити для тих, кого нав-чають, за допомогою моделювання на комп'ютері. За допомогоюкомп'ютерного моделювання можна показати зв'язок івзаємозалежність різних факторів, коли, наприклад, розрахо-вується сума сукупного податку на основі моделі національноїекономіки. Для викладачів предметів природничонаукового цик-лу такий тип моделювання має особливий сенс, тому що дово-диться застосовувати словесний спосіб опису процесів і задач,які не можна експериментально досліджувати ні в лабораторії,ні, тим більше, в класній кімнаті. З цілого ряду причин (небезпе-ка або тривалість протікання і т.д.) комп'ютер використовує та-кож можливості графіки для посилення й підкреслення найбільшважливих елементів змісту, дозволяє як продемонструвати саміпринципи розгортання процесів (хімічної, фізіологічних, струк-тури демографічних концепцій і ін.), так і виявити властиві ма-шинному моделюванню обмеження.

Ми вважаємо, що комп'ютерні імітаційні моделі є важливимзасобом, що розширює можливості активного навчання. Однаквідмітною властивістю критики, спрямованої протикомп'ютерного імітаційного моделювання, є підкреслення того,що вони розвивають в учнів схильність до гострої конкуренції.Проте, немає ніяких підстав стверджувати, що цьому не можнапротиставити ніяких альтернатив, коли програми можнаорієнтувати на різні цілі: одні – на розвиток кооперативності,інші – на досягнення ефектів змагання. Викладачі самі можуть

207

розставляти правильні акценти на тому чи іншому підході в за-лежності від своєї власної філософії, а також зобов'язані пере-дбачити вплив, що можуть зробити на учнів ігрові програми,перш ніж ці програми будуть використовуватися. Викладач по-винний з розумінням поставитися до того факту, що більшістьучнів, які працюють з комп'ютером націлені, на неодмінне до-сягнення успіху, і будуть прагнути до максимального викори-стання прийомів, що приводять до успіху (і, насамперед, саметих прийомів, що визначаються авторами програм як бажані).

Не можна заперечувати, що зарубіжна практика застосуван-ня комп'ютера в навчанні не завжди викликала схвалення, однаку комп'ютера є місце і призначення в педагогічному процесі, іцього не варто недооцінювати. Застосування імітаційного моде-лювання в навчанні повинне мати насамперед дидактичнеобґрунтування. Застосування імітаційного моделювання за до-помогою комп'ютера виправдано тільки в тому випадку, якщовоно орієнтовано на досягнення визначеного педагогічного ре-зультату, тобто за наявності позитивного впливу на мислення,емоції, пам'ять учня, його пізнавальну, мотиваційну і психомо-торну активність.

Таким чином, імітаційне моделювання являє собою ціннийметодологічний інструмент, що потребує продуманого й обе-режного застосування, якщо ми хочемо, щоб переваги викори-стання комп'ютера в навчанні не були закриті марними дебатамиз приводу занять, що в очах багатьох вважаються порожньоювитратою часу.

208

INFORMATION TECHNOLOGIES FOR SPECIALISTSIN INTERNATIONAL MANAGEMENT

A.F. RogalskyKherson, Kherson State Technical University

Traditional system of teaching can be presented as follows.1. Teacher in several lectures gives a definite amount of

theoretical information. Students should ask questions to avoidvagueness. As a rule, they do not discuss the problem on the lectureso that it is passed on to seminars (practical, laboratory classes).

2. If another teacher conducts practical classes he is usuallyunaware of the vagueness that emerged from the lecture. As a resulthe is not ready to answer students’ questions.

Only the students who really want to get knowledge will get it. Ifthe subject is a new one learning will be complicated. Actually,lecturer is the only knowledge medium. These problems becomeurgent when teaching new informational technologies. Themethodical guideline of new technologies becomes obsolete soquickly that from the moment of their creation to introducing intoeducational process the described technologies fail to be new.

There are also certain problems in creating lecture stuff.Presenting some specific points of a subject one can find out thatsome students are better cognizant than teacher as students caninterfere with the objects of studying in everyday life.

The author of this article encountered the aforesaid problemswhile conducting lectures and practical classes in “InformationalSystems in Management”, “Computer Informational Technologies”,and “Business Fundamentals (Electronic Commercial)” that heteaches on the Department of International Economic Relations ofKherson State Technical University.

As an innovation there was introduced mutual training of teacherand students. During the lectures every student was given time tomake a report on a definite research. A subject of this research wasassigned by the teacher. Because of students’ cheating the task wasgiven as an assigned, not an independently chosen one. Otherwisethey just copy a term-paper using Internet Bank of Papers. Toeffectively oppose this phenomenon teacher assigns a specific subject

209

impossible to copy but interesting to listen to for both teacher andstudents. E.g. “Comparative Analysis of Ukrainian Networks ofBanner Exchange”. The word “Ukrainian” implies that the studentshould analyze definite existing areas of advertising services inUkraine.

On practical classes in “Business Fundamentals (ElectronicCommercial)” students were offered to create and promote their ownproject in the Internet. Initial elementary pages were designed by theteacher and given to the students as a model. The strategies ofpossible promotion were described in lectures. All further promotionof the project was completely students’ business. To raise interest tothe subject, there was arranged a competition among the projects. Theteacher made his one hors concourse beginning with the sameelementary pages. Any methods of increasing the number of visitorswere allowed to be used, including those different from “white”. Atthe end of the semester the creators of the top 5 project got theircredit as an offset. All the rest received invaluable experience ofpromotion of their own business in the Internet.

As a result, the teacher received new knowledge in sitepromotion methods from the new resources and smart decisionsfound by the students.

The main issue of teaching is not to give students feel anadvantage over their teacher, as there always are the students whoconsider themselves wiser than others, but to delegate some teacher’srights to the students for the teacher to be able to control that “wiseman” behavior of the students.

210

АДАПТИВНИЙ ПІДХІД ДО ТЕСТУВАННЯ ЗНАНЬ

О.Н. Романюк, Г.В. Лембак, А.А. Сахном. Вінниця, Вінницький державний технічний університет

Інформаційні та комп’ютерні технології надають можливістьефективно використовувати нові методи навчання.

Важливою проблемою комп’ютерного навчання є розробкаякісних машинних навчальних та тестових програм, які ефектив-но і швидко можуть визначити знання студентів по даній дис-ципліні і гарантують якісне інформаційне забезпечення.

Розробка таких програм – це комплексне завдання, якевирішується спільними зусиллями психологів, педагогів, мето-дистів і програмістів. Класичний підхід при проведенні тесту-вання не завжди може дати об’єктивну оцінку, оскільки не маєзасобів адаптації до конкретної особистості.

Реалізований і апробований новий метод тестування, якийбазується на екстраполяції результатів відповідей на попередніпитання. Питання і їх тип при тестуванні відповідають найбільшвірогідній оцінці, яка враховує відповіді на спеціальнопідібраний комплекс питань зі змінною складністю.

Програмний модуль забезпечує виконання наступнихфункцій:

1) проведення попереднього психологічного тестування зметою оцінки психічного стану, зокрема – рівня ситуа-тивної тривоги;

2) визначення на основі попереднього психологічного тес-тування допустимого часу відповіді на питання різноїскладності;

3) адаптивний підбір питань по результатам попередньогоопитування;

4) тестування з використанням стандартних форм;5) тестування у формі діалогу;6) збереження і обробка інформації про знання студентів з

даної дисципліни;7) оцінка потенційних можливостей студента відносно нав-

чального матеріалу;8) гнучка система зміна тестових завдань в залежності від

побажань викладача;

211

9) можливість навчання при недостатньому рівніпідготовки студентів;

10) інформаційне забезпечення з даної дисципліни.У своїй основі психічний стан людини має визначений

рівень активації нервової системи, при якому реалізуються ті абоінші акти поведінки , що визначають ефективність будь-якоїдіяльності. В зв’язку з цим перед тестуванням програмний мо-дуль проводить аналіз психічного стану (самопочуття, актив-ності, емоційного настрою, ситуативної тривоги, стресової неза-лежності та ін.). Отримані дані використовуються в подальшомудля визначення допустимого часу відповіді на поставлені питан-ня. Для кожного питання задається бальна оцінка, яка визначаєйого складність. Найбільш просто використовувати трирівневускладність запитань.

На початковій стадії тестування задається серія питань се-редньої складності. Складність наступного питанняпідвищується, якщо студент (учень) відповів на поставлені пи-тання вірно, або понижується – в протилежному випадку. В по-дальшому використовується принцип ковзкої середньої, колиінтервал оцінювання поступово зміщується. Порядок ковзкогоінтервалу визначає степінь згладжування.

Час опитування визначається складністю питання і результа-тами, отриманих під час оцінки ситуативної тривоги. Якщо сту-дент, який проходить тестування , не вклався у відведенийінтервал часу, то кількість невірних відповідей збільшується наодиницю.

Для тестування передбачений такий режим, при якому приневірній відповіді дається пояснення по заданому питанню.

Програмний модуль включає словник термінів згіперпосиланнями на інформаційний матеріал, а також тематичнікросворди.

Програмний модуль реалізований у вигляді ієрархічної бага-товіконної оболонки, у якій передбачена система захисту тесто-вих питань і інформації про результати тестування.

212

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ КУРСУІНФОРМАТИКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

“ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА”

О.Ю. Рудик, С.Р. Красильниковм. Хмельницький, Технологічний університет Поділля

Програма курсу “Основи інформатики і прикладноїлінгвістики” для студентів спеціальності “Прикладналінгвістика” розрахована на 81 годину: 18 год. лекцій, 36 год.,лабораторних робіт, 27год. самостійної роботи (дисципліна вик-ладається у першому семестрі). Дана програма зв’язує і вирішуєдві актуальні та соціально значимі задачі:– одержання студентами знань з наукових основ інформатики;– використання і застосування набутих знань у майбутній фа-

ховій діяльності та у розвитку педагогічної лінгвістики.До вступу до університету у студентів сформовані основні

знання й уміння роботи з інформацією та використанням персо-нального комп’ютера (що повинен підтвердити вхідний контрольна першому занятті), тому основною задачею курсу є формуван-ня практичних навичок роботи з програмним забезпеченням, якеумовно поділене на два блоки: загально-обов’язковий та про-фесійно-орієнтований.

Загально-обов’язковий блок:- операційні системи та файлові менеджери Windows 2000

Professional, Windows XP (Whistler), UNIX, Linux, WindowsCommander (основні характеристики);

- системи підготовки та обробки текстів Microsoft Word;Word Perfect; Word Star Professional; Page Maker; Chi Writer(порівняння можливостей);

- сервісні системи ПК (архіватори ARJ, ARC, LНА, LHARC,PAC, РКZІР/РКUNZIР, РКРАК, РКUNРАК, ZOO, WinRar,WinZip; антивіруси Aidstest, Doctor Web, Аdinf, МSAV,VirusScan for Windows, AntiViral Toolkit Pro (правила викори-стання, переваги-недоліки).

Професійно-орієнтований блок:- створення складних документів з перевіркою орфографії,

правопису, граматики (MS Word); програма для перевірки ук-

213

раїнського правопису РУТА (лабораторні роботи);- програма для російсько-українського перекладу Плай; сис-

теми машинного перекладу Promt Translation Office 2000, SocratPersonal 4.0, L-Master Lite (тестування підсистем українсько-російсько-українського та російсько-англо-російського перекла-ду);

- використання електронних словників ABBYY Lingvo7.0,Socrat Dictionary 4.1 для перекладу документів (лабораторні ро-боти).

Особлива роль при вивченні курсу приділяється сучаснимкомп’ютерним технологіям, спрямованим на реалізацію творчихздібностей у гуманітарних областях знань. При цьому основнаувага приділяється прикладному програмному забезпеченнюпредметної області: основам машинного перекладу талінгвістичним програмам Stylus\Promt (С-Петербург), Со-крат\Арсеналъ (Москва), Парс (Україна).

Контроль рівня знань організується у три етапи:- поточний контроль на лабораторних заняттях шляхом опи-

тування студентів (починаючи з другої лабораторної роботи –проведення письмових контрольних робіт), захисту лаборатор-них робіт та контролю виконання самостійних завдань;

- рубіжний контроль шляхом оцінювання виконання студен-тами графіку лабораторних та контрольних робіт;

- підсумковий контроль по закінченні семестру складаннямстудентами іспиту за методикою [1].

Додатково у комп’ютерних класах щонеділі виділяється 2год. індивідуальної роботи та 2 год. самостійної роботи підкерівництвом викладача. Усе це дозволяє реалізувати системнийпідхід і підвищити якість одержуваних знань з інформаційнихтехнологій та підготувати студентів до вивчення профільнихдисциплін: “Комп’ютер у перекладі”, “Науково-технічнатермінологія”, “Переклад науково-технічних текстів”.

Література1. Рудик О.Ю., Красильников С.Р. Методика оцінки знань з

дисципліни “Інформатика і комп’ютерна техніка” // Теорія таметодика навчання математики, фізики, інформатики: Зб. наук.праць, т. 3 . – Кривий Ріг: КДПУ, 2001. – С. 153–155.

214

СИСТЕМИМАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ:ПЛАЙ ЧИ L-MASTER LITE?

О.Ю. Рудик, К.М. Скибам. Хмельницький, Технологічний університет Поділля

Системи машинного перекладу (СМП) – програми, яківнаслідок настроювання на предметну область та інтеграції зіншими програмами обробки документів дозволяють повністюавтоматизувати отримання перекладу. В Україні розробкою (по-ставкою) таких систем займаються компанії МТ Software(http://www.mtSoft.kiev.ua – торгова марка ProLing Ltd.) – СМППлай 4 і Trident Software (http://www.trident.com.ua) – СМП L-Master Lite (Pragma 1.0). Так як СМП Плай 4 призначена тількидля перекладу текстів з української мови на російську і зворотно,то проводилось тестування тільки підсистеми українсько-російського та російсько-українського перекладу.

Головним критерієм програми є якість перекладу. Крім цьо-го, для користувача важливими моментами є зручностіінтерфейсу для настроювання на тип документу та вибір темати-ки, можливості настроювання на предметну область за допомо-гою користувацького та спеціалізованих словників, наявністьутиліти поповнення словника, можливості попереднього і на-ступного редагування, стандартизація термінології, комерційнавартість тощо.

При порівнянні СМП велике значення надається способукількісної оцінки якості перекладу: якість перекладених текстіввважається обернено пропорційною об'єму внесеного виправ-лення (чим менше виправлень, тим краща СМП). Тому після ре-дагування перекладеного тексту визначались відносні кількостівиправлених символів і неперекладених слів (зміни до словниківне вносилися):

Ксимв = ((A – B)/A))100%, Кслів = ((C – D)/C))100%,де A – загальна кількість символів у тексті;

B – кількість виправлених символів;C– загальна кількість слів у тексті;D – кількість неперекладених слів.

Отже, показник Ксимв оцінює об’єм внесених виправлень, а

215

Кслів – словниковий запас (кількість словникових статей). Окреморозраховувалась середня швидкість перекладу Vср, слів/с (тесту-вання проводилось на ПК з характеристиками: Celeron 400, RAM64).

Тестувались документи наступних тематик: інформатика(19371 слово) і теорія механізмів і машин (8664 слів). Тексти пе-рекладались з підключенням спеціалізованих словників. Резуль-тати тестування наведені у таблиці.

СМП

Ксимв

,%

Кслів

,%

Vср

,слів/с

К-ть

тематик

словника

,шт.

Можливість

до-

даннятематик

К-ть

словников.

статей

,тис

.слів

Ціна,грн

Плай 4 96,52 99,05 94 6 Ні 160 810*Pragma 1.0 97,18 99,36 142 7 Так 600 96**

*Ціна ProLing Office 4 (Рута 4 + Плай 4)**Для студентів ціна 48 грн.Аналізуючи представлені результати, можна дати наступні

рекомендації щодо вибору україно-російсько-української СМП:1. Користувачам, які вперше опинились перед проблемою

вибору, очевидно, потрібно віддати перевагу СМП Pragma(кращі показники якості, менша вартість, крім україно-російсько-українського можливість україно-англійсько-українського перекладу при майже однаковому інтерфейсі кори-стувача та об'ємі HDD).

2. Так як СМП Плай експлуатується в Україні з 1996 року(будучи монополістом у даній області) і завоювала багато при-хильників, не варто від неї відмовлятись наступним категоріямкористувачів:

а) викладачам спеціалізованих кафедр лінгво-перекладацького напрямку для проведення навчального процесу(цим кафедрам бажано мати обидві СМП, так як можлива їх од-ночасна безконфліктна установка на ПК);

б) користувачам, які заповнили User-словники цієї системи,підвищивши тим самим якість перекладу.

216

МЕТОДИКА ВПРОВАДЖЕННЯДИСТАНЦІЙНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ

В.С. Садовенком. Київ, Академія муніципального управління

На сучасному етапі розвитку суспільно-економічнихвідносин і характерним для нього домінуванням інформаційноїскладової, як визначальної, актуальність дистанційного навчання(ДН) визначається такими факторами:

− ДН є невід’ємною частиною всієї системи освіти;− необхідністю переходу до світових стандартів освіти;− покращення всієї системи вищої освіти, створення

мобільного, гнучкого і масового навчального середовища;− необхідністю забезпечення якісної підготовки та пе-

репідготовки максимальної кількості фахівців по всій територіїУкраїни з використанням мінімальних коштів.

Навчальні програми, які стосуються базових дисциплін (ма-тематика, історія, політекономія, інформатика, українська таіноземні мови) повинні в першу чергу бути трансформовані удистанційний формат.

Дистанційне навчання – це форма організації навчальногопроцесу за якою її активні учасники (об’єкт і суб’єкт навчання)досягають цілей навчання здійснюючи навчальну взаємодіюпринципово і переважно на відстані.

Дистанційна освіта – це різновид освітньої системи, за якоюпереважно використовуються дистанційні технології.

Е-дистанційне навчання – це форма навчання (окрім іншихознак) принципово базується на використанні інформаційних ікомунікаційних технологій (ІКТ).

Кореспондентська форма дистанційного навчання (КФДН) –форма навчання, яка передбачає повне забезпечення студентанавчально-методичним матеріалом і контрольними тестами намультимедійних компакт-дисках і (або) дискетах і паперовихносіях із проведенням традиційного проміжного і остаточногоконтролю знань з широким використанням ІКТ.

Методика передбачає поступове, поетапне впровадження ДНв навчальну діяльність Академії на основі сучасних

217

інформаційних технологій і відповідної організації навчальногосередовища:

1. створення центру інформаційно-комунікаційних техно-логій і дистанційного навчання;

2. розробка навчально-методичних матеріалів з дисциплін“Інформатика та комп’ютерна техніка” і “Комп’ютерні техно-логії в управлінській діяльності”;

3. проведення постійних семінарів для викладачів з методи-ки навчання інформатики на базі дистанційних форм навчання;

4. створення електронної бібліотеки навчально-методичноїлітератури.

Характерними ознаками впровадження дистанційної форминавчання інформатики повинно стати чітке спрямуванням ме-тодів і засобів, на вирішення основної проблеми, пов’язаною зреальним наповненням навчально-методичного процесуінформаційними та комунікаційними технологіями, створення їхелектронної бази, яка повинна стати основою для викладанняінших дисциплін.

Організаційно-функціональна структуракореспондентської форми дистанційного навчання

інформатики

Експерти-викладачі

Методисти

Група дизайнерів-програмістів

Декан

Електронний деканат

Кореспондентську форму ДН доцільно запроваджувати назаочному відділені. Студенти отримують повний комплект нав-

218

чально-методичних матеріалів (НММ) з інформатики на одинсеместр. НММ готуються на компакт-дисках з дисциплін"Інформатика та комп’ютерна техніка" і "Комп’ютерні технологіїв управлінській діяльності" (файли на CD-носіях, HTML- файли),паперові носії (книжки, опорні конспекти, роздаткові матеріали).

Контроль знань проводиться на сесії протягом 1-2 днів ізшироким застосуванням ІКТ. Після успішної здачі тестів студентодержує пакет НММ на наступний семестр.

Запропонований підхід дозволить отримати наступні резуль-тати від його реалізації:1) здійснення реального впровадження ІКТ у навчально-

організаційну діяльність Академії;2) перехід на нову якість освітньої діяльності, базованій на ІКТ;3) поширення досвіду реалізації методики впровадження дис-

танційної форми навчання для застосування його в навчаль-них підрозділах Академії (Інституту підвищеннякваліфікації, коледжу, факультету довузівської підготовки);

4) розширення контингенту слухачів і студентів Академії;5) зростання авторитету навчального закладу, підвищення

кваліфікації професорсько-викладацького складу і якостіпідготовки студентів.

219

ВИКОРИСТАННЯ РЕЙТИНГОВОЇ СИСТЕМИОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІДИСЦИПЛІНИ “ІНФОРМАТИКА ТА КОМП’ЮТЕРНА

ТЕХНІКА”

В.А. Сергієнко, Г.А. Смоляровм. Суми, Сумський національний аграрний університет

Головним недоліком існуючої системи контролю знань в ву-зах є те, що вона не сприяє активній і ритмічній самостійній ро-боті студентів протягом семестру. Першокурсники вже післяпершої сесії починають розуміти, що домашні, лабораторні іпрактичні завдання зовсім не обов’язково здавати вчасно, щоможна все перенести і здати протягом останнього тижня. Резуль-татом такого підходу до навчання є велике навантаження на вик-ладача і студента та дуже низький рівень засвоєння матеріалу.Як правило, цей матеріал швидко забувається.

Крім цього, існуюча система оцінювання знань не враховуєдинаміки засвоєння матеріалу: формально однаково встигають істудент, який здавав роботи вчасно, і студент, який здав їх про-тягом залікового тижня. Підсумкова оцінка не рідко містить еле-мент випадковості.

Запропонована рейтингова система оцінювання знань сту-дентів при вивченні дисципліни “Інформатика та комп’ютернатехніка” дає можливість більш об’єктивно і точно оцінювати їх.Крім цього, шляхом стимулювання студентів (наприклад,звільнення від здачі екзамену чи розв’язання задачі на екзамені),можна забезпечити рівномірність виконання студентами нав-чальної програми. Цим самим можна зменшити навантаження настудента і викладача під час сесії і забезпечити якісний рівеньзасвоєння матеріалу.

Робота студентів оцінюється в балах залежно від виду робіт ітермінів їх виконання таким чином:

1. Виконання лабораторної роботи:1.1. за планом – 10 балів;1.2. протягом тижня під час консультації – 8 балів;1.3. вдома з пред’явленням протягом тижня на консультації– 5 балів;

220

1.4. на наступному занятті – 5 балів;1.5. з відставанням на 2 і більше тижнів – 0 балів.2. Захист лабораторної роботи:2.1. в день виконання за планом з першого разу – 10 балів;2.2. в день виконання за планом з другого разу – 5 балів;2.3. в день виконання за планом з третього і більше разу –0 балів;

2.4. на наступному занятті з першого разу – 4 бали;2.5. на наступному занятті з другого і більше разу – 0 балів;2.6. з відставанням 2 і більше тижнів – 0 балів.3. Виконання практичної роботи – 5 балів.4. Активна робота на практичному занятті –5 балів.5. Комп’ютерне тестування – 20 балів.6. Додатково можуть бути зараховані бали за участь у сту-дентській науковій конференції, олімпіаді по предмету таінших заходах, що проводяться на кафедрі.

7. За пропуск практичного заняття знімається 5 балів.8. Лабораторні роботи, які виконано протягом заліковоготижня оцінюються в 0 балів.Навчальною програмою з предмету “Інформатика та

комп’ютерна техніка” для студентів економічних спеціальностейпередбачено 8 лабораторних і 8 практичних занять на семестр.Крім цього, двічі за семестр студенти проходять комп’ютернетестування. Таким чином, студент може за семестр отримати 280балів. Для переведення цієї кількості балів в підсумкову чотири-бальну оцінку пропонується така шкала:

Кількість балів Оцінкавід 1 до 153 незадовільновід 154 до 209 задовільновід 210 до 251 добревід 252 до 280 відмінно

Результати оцінювання можна використовувати длязвільнення студентів від екзамену по дисципліні чи якоїсь йогочастини.

Введення рейтингової системи дозволить скоротити час наз’ясування стану підготовки студентів до занять, зацікавить їх

221

отримати максимально можливу рейтингову оцінку, зорієнтує їхна плідну роботу протягом семестру, дасть більш об’єктивнуоцінку успішності студентів.

222

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

І.М. Смирновам. Ізмаїл, Ізмаїльський державний педагогічний інститут

Проблеми підготовки вчителя, який був би спроможний за-безпечити високий рівень засвоєння фундаментальних знань,формування вмінь і технічних навичок у підростаючого по-коління, було і залишається актуальним для діяльності педа-гогічних факультетів вітчизняних вищих педагогічних шкіл.

Для сьогоднішнього етапу розвитку системи вищої освітихарактерною рисою є активне використання в навчально-виховному процесі комп'ютерної техніки, яка виступає в якостіефективного суспільного продукту, що забезпечуєінтенсифікацію процесу підготовки майбутніх спеціалістів.

Для вчителя в сучасному інформаційному світі головним єможливість перш за все ефективного використаннякомп’ютерної техніки, в навчально-виховному процесі. Відтак,видається за можливе виділити наступні загальні інформаційноїпідготовки вчителя, найбільш суттєві для професійноїпідготовки фахівців, яка віддзеркалює:

- сформованість професійної компетентності;- уявлення про різні види сучасної інформації, спо-

соби її збереження, передачі, вільного доступу, провідповідні методи науково-педагогічної оброби;

- уміння орієнтуватися в сучасних засобах матема-тичного і програмного забезпечення, розуміючи прицьому, що можна, а чого на даному етапі не можна зро-бити з використанням електронно-обчислювальних ма-шин(ЕОМ) в навчально-пізнавальному процесі;

- уміння самостійно, у випадку необхідності, напи-сати програму на одній з мов програмування високогорівня [1, с. 49].

На сучасному етапі в педагогічній освіті змінюютьсяпідходи до розуміння комп’ютерної грамотності студентів, іпідвищуються вимоги до розробки змісту інформаційноїпідготовки вчителя.

223

Здійснивши аналіз наукових досліджень, через призму якихможуть бути простежені сучасні тенденції у розробці змістуінформаційної підготовки вчителя, узагальнення практичних ре-зультатів впровадження комп'ютерів у вищу та загальноосвітнюшколу ми встановили, що найбільшу цінність для майбутньоїпрофесійної діяльності має набуття студентами і вчителямипрактичних навичок використання ЕОМ щодо систематизації,зберігання, обробки, текстової та графічної інформації, що ос-таннє виступає важливим шляхом, формування інформаційноїкультури особистості.

Різні питання розвитку проблеми формування інформаційноїкультури вчителя в певній мірі розв'язуються у науковихдослідженнях ряду вчених.

Зокрема, загальні питання підготовки студентів педвузів довикористання засобів обчислювальної техніки розкриті в роботахМ.М. Буняєва, С.О. Гунько, М.І.Жалдака, М.В. Когута,М.В. Лапчика, В.Л.Матросова, Ю.І.Машбиця та інших нау-ковців.

Виходячи з розуміння, що інформаційна культура вчителя –це його здатність на основі глибокого розуміння інформації,знань, вмінь, навичок її обробки, передачі, зберігання ефективноздійснювати навчально-виховний процес [2, с. 45], нам видають-ся важливими, й ми запропонуємо такі специфічні аспекти фор-муючого впливу вузівського навчально-виховного процесу, як-от:

- уміння реалізувати нові інформаційні технології длявикористання, супроводу, аналізу, коригування навчально-го процесу;

- уміння добирати найраціональніші методи і засобинавчання, враховуючи індивідуальні особливості сту-дентів, учнів, їх нахили і здібності [1, с. 53].З огляду на вищезазначене, варто зауважити, що на сучасно-

му етапі діяльності педагогічних факультетів, задля піднесенняпідготовки фахівця, постає нагальна необхідність удосконаленнязмісту інформаційної підготовки вчителя початкових класів, ро-бота якого має свою, відмінну від інших, специфіку, обумовленувіковими та індивідуальними особливостями дітей молодшогошкільного віку.

224

Необхідність посилення уваги до оновлення змістуінформаційної підготовки вчителя початкових класів зумовленаще й однією обставиною: комп'ютерна техніка і навчально-виховний процес в початковій школі є надзвичайно суперечли-вим питанням, як в колі теоретиків, так і практиків. З одного бо-ку науковцями комп’ютер розглядається здебільшого як об'єктнавчання, з іншого – як засіб навчання.

При умові використання комп’ютера як об’єкта навчання, впочатковій школі пропонують вивчати предмет "Інформатика" з1 класу школи. Цієї позиції в своїх працях дотримуються такінауковці, як С.О. Гунько, С.Є. Проніна, Н. Угринович,Є.В. Філіпкова, М.М. Левшин. На їх думку основна увага май-бутнього вчителя має бути спрямована на формування у молод-ших школярів основ інформаційної культури, яка передбачаєформування у молодших школярів початкових вмінь користува-ча сучасної комп'ютерної техніки, який володіє культурою об-робки, передачі і збереження інформації [3, с. 1].

Науковці (І.А.Юнерман, С. Бешенков, Є. Смирнов) при ре-комендаціях використовувати комп’ютер як засіб навчання, в 1-4класах, розглядають питання пропедевтики курсу інформатики.Зокрема, вони вважають потрібним вводити курс інформатики з5 класу школи, при цьому велике значення в пропедевтичномукурсі надається використанню вчителем діапроектора, відео тааудіо техніки як основної наочності. Використання комп’ютератільки як засіба навчання в початковій школі зумовлено ще тим,що ні в якому іншому шкільному віці навчальна діяльність неперебуває в такому тісному зв’язку зі станом здоров’я іфізичного розвитку, як в молодшому (психолог Н.Д. Левітов,1973). Тому необхідно запобігати перевтомі молодшого школя-ра, як фізичній, так і психологічній [1, с. 59], а робота зкомп’ютером, як відомо, вважається шкідливою для здоров’я.Принципової ваги в цьому плані набуває судження М.І.Жалдакапро недоліки використання комп’ютера на уроці в початковійшколі, так, науковець небезпідставно вважає, що “…слідпам’ятати застереження вчених про небезпеку передчасного мо-делювання реальних об’єктів і абстрагування від конкретики принедостатній базі спостережень і життєвого досвіду, намаганнявипередити природний процес фізичного та розумового розвитку

225

дітей, що може призвести до втрати ними відчуття реальностіоточуючого світу, згубного формалізму, коли за, здавалося б,наявними знаннями відсутня їхня сутність. Слід враховувати та-кож застереження санітарно-гігієнічних служб проти пере-дчасного і необґрунтованого впровадження засобів новихінформаційних технологій у навчальний процес. До того ж, яксвідчать порівняльні міжнародні дослідження, результати якихобговорювалися на VI Всесвітній конференції РІР «Комп’ютерив освіті» (У/ССТ-95) (липень 1995 р., Великобританія), «можли-вості формування систематичних комп'ютерних знань у почат-ковій школі дуже низькі».

Слід зауважити, що одним із найвагоміших аргументів накористь використання засобів нових інформаційних технологій унавчальному процесі чи проти нього має бути такий: новіінформаційні технології, як і будь-які інші нововведення, слідвикористовувати тільки тоді, коли таке використання дає незапе-речний педагогічний ефект [4, с. 10-11].

Нам видається дуже переконливою дослідницькою позицієюМ.І.Жалдака і спиратимемося на неї при розгляді питань форму-вання інформаційної культури майбутнього вчителя початковихкласів. Варто зауважити, що великі можливості у формуванні устудентів педагогічних факультетів чітких уявлень про роботу зкомп’ютерною технікою надаються викладанню таких навчаль-них курсів, як "Основи інформатики та обчислювальної техніки",і "Нові інформаційні технології в навчанні".

Ці означені навчальні курси спрямовані на формування умайбутніх вчителів початкових класів професійно-значущихзнань:

- загально-інформаційні (наукові уявлення, про галузьінформатики, розуміння інформації, способи обробки тапередачі, тощо);

- такого характеру, як користувацько-комп’ютерні(формування вмінь і навичок користувача комп'ютерноїтехніки, удосконалення вмінь орієнтуватися в сучасномупрограмному забезпеченні).

Такий складник, як програмування із загальних складовихкомпонентів інформаційної підготовки фахівця, вважатимемо необов’язковим компонентом інформаційної культури педагога

226

школи першого ступеня. Слід взяти до уваги той факт, що масо-вий користувач комп’ютерної техніки вже сьогодні є і подаль-шому буде непрограмуючим [2, с. 49].

Проведений нами аналіз наукового фонду з проблемиінформаційної підготовки вчителя початкових класів, дозволяєвважати, що під час навчання у вузі майбутній вчитель I-IVкласів має чітко усвідомити і враховувати у своїй подальшійпрофесійній діяльності індивідуальні особливості молодшихшколярів.

Також особливу увагу варто звернути на педагогічно-доцільну організацію навчальної праці учнів початкових класів.Необхідно враховувати, що у навчанні учнів початкових класівдуже різко проявляється протиріччя з однієї сторони, міжпостійно зростаючими вимогами, які висувають зростаючаінтенсифікація їх навчальної роботи, вчителі, колектив як досуцілісної особистості дитини, так і до її уваги, пам’яті, мислен-ня, і з другої – наявним рівнем психічного розвитку, особистості.

Локальна дослідно-експериментальна робота, проведена на-ми на базі Ізмаїльського державного педагогічного факультетупереконує в тому, що врахування цих психологічних особливо-стей сприяє підвищенню ефективності підготовки вчителя по-чаткових класів до використання нових інформаційних техно-логій у навчанні.

Список основних використаних джерел:1. Гунько С.О. Формування системи знань про інформаційні

технології у майбутніх вчителів початкових класів. – Дис.канд. пед. наук: 13.00.01. /Волинський державний педа-гогічний університет ім. Лесі Українки, 1998. – 176 с.

2. Машбиць Ю.І., Гокунь О.О, Жалдак М.І. Основиінформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів.– К.: ІЗМН, 1997. – 264 с.

3. Левшин П.В. Інформатика в початковій школі. –http://еdu.ukrsat.соm.

4. Жалдак М.І. Комп’ютер у школі // Матеріали Міжнародноїнауково-практичної конференції "Комп’ютерне забезпеченнянавчального процесу в сільській школі". – Гуцульська школа.– 2000. –№ 1-2 (9-10). – С. 1–11.

227

ПРО ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В АГРАРНОМУ ВУЗІ

Г.А. Смоляров, В.К. Ободякм. Суми, Сумський національний аграрний університет

При вивченні курсу інформаційних систем в аграрному ме-неджменті на третьому курсі університету навчаються не тількистуденти, які закінчили другий курс університету, а й такі, щонавчалися в інших навчальних закладах. Деякі з останніхвідрізняються недостатньою підготовкою з інформатики (трап-ляються випадки, коли вони практично не працювали зкомп’ютером).

На лекціях потенційне відставання таких студентів вияв-ляється не відразу, а при достатній наполегливості в навчаннівзагалі може не відчуватись. Зовсім інше явище спостерігаєтьсяна лабораторних заняттях. Якщо на студентів з недостатньоюпідготовкою не звернути увагу, то навіть ті, що мають високийпотенціал для навчання, можуть надовго залишитись без не-обхідних знань і навичок.

Перший крок до вирівнювання знань з інформатики тавміння безпосередньо працювати з комп’ютером – це якомогашвидше виявлення дійсного рівня підготовки. Пропонується напочатку першого заняття нового навчального року після корот-кого знайомства і інструктажу з техніки безпеки провести прак-тичну контрольну роботу. Можна назвати цю контрольну роботутестуванням. Для зменшення рівня напруженості в аудиторії не-обхідно попередити, що негативних оцінок на цьому занятті вис-тавлятись не буде. В даному випадку виставлена оцінка не такважлива, оскільки основне завдання цієї контрольної роботи –визначення рівня підготовки.

Під час тестування перевіряються такі навички:– коректне вмикання і вимикання комп’ютера;– переміщення, змінювання розмірів і закривання вікон;– робота з файловою системою (створення, перейменування,

копіювання, видалення папок і файлів);– робота з гнучкою дискетою (вміння отримати інформацію

про об’єм дискети, її вільний і зайнятий простір, а також

228

копіювання з жорсткого диску на дискету і в зворотному на-прямі);

– виклик додатків і робота з ними (Калькулятор, Word);– вміння працювати з принтером.

Цю контрольну роботу повинні виконати всі присутні сту-денти. Якщо якийсь з її етапів викликає труднощі, то до наступ-ного етапу не потрібно переходити, доки не виконається попе-редній. Щоб не відволікати тих, хто успішно виконали завдання,викладач за комп’ютером демонструє виконання завдання етапу.За його діями спостерігають студенти, які самостійно не змоглипройти цей етап, а потім виконують завдання на своїхкомп’ютерах. В цей час більш підготовлені студенти намагають-ся виконати поставлене завдання різними способами (операційнасистема Windows дозволяє це зробити) і вибирають найз-ручніший для себе. В такий спосіб виконується кожний етап.

Студенти, які не змогли самостійно виконати контрольнуроботу, отримують індивідуальний план вивчення недостатньозасвоєного раніше матеріалу, а також запрошуються на консуль-таційні заняття для закріплення практичних навичок роботи зкомп’ютером. Виконання індивідуального плану підвищеннязнань контролюється на консультаційних заняттях. Як результат,студенти з недостатнім початковим рівнем знань стають більшпідготовлені для роботи з електронними таблицями та системамиуправління базами даних.

В робочих навчальних програмах не передбачається час дляпроведення вказаної контрольної роботи. Але досвід показав, щогрупи, в яких вона виконувалась, на наступних заняттях наздога-няли графік виконання лабораторних робіт, передбачений нав-чальною програмою. В той же час, в групах, які відразу розпоча-ли розв’язування економічних задач, труднощі виникали навіть устудентів з доброю попередньою підготовкою, що можна пояс-нити відсутністю у більшості з них практики роботи зкомп’ютером. В таких групах студенти з недостатньоюпідготовкою постійно відволікали викладача питаннями,пов’язаними з їх некоректною роботою з комп’ютером,невмінням створити файл чи папку, зберегти виконане завдання.Як результат, менше часу залишалось для пояснення методіврозв’язання власне економічних задач і, внаслідок цього, вини-

229

кали складнощі з дотриманням графіку виконання робочої нав-чальної програми.

Зупинимось також ще на одній проблемі, тісно пов’язаній звикладеною вище. Крім вміння працювати власне зкомп’ютером, робоча навчальна програма третього курсу пере-дбачає знання студентами основ роботи з електронними табли-цями Excel. Вона може передбачати виконання на першому жзанятті лабораторної роботи по проведенню аналізу товарно-матеріальних запасів з застосуванням формул масивів. Але нага-даємо: позаду літні канікули, підготовка деяких студентів бажаєбути кращою і таке інше. Тому пропонується після повторенняоснов роботи з операційною системою Windows коротко нагада-ти основи роботи з електронними таблицями та провести кон-трольну роботу. Для тих студентів, що показали недостатнізнання з Excel, пропонується дати індивідуальні завдання длясамостійної роботи. Виконання цих індивідуальних завданьпотрібно проконтролювати на консультаційних заняттях.

Таким чином, для підвищення рівня знань студентів, якімають недостатню підготовку з інформатики, пропонується про-водити заняття за індивідуальним планом з перевіркою за-своєння основ роботи з комп’ютером на консультаційних занят-тях, а також організовувати цілеспрямовану самостійну роботустудентів.

230

ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИВ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

О.О. Сушенцевм. Кривий Ріг, Кременчуцький інститут економіки і нових тех-

нологій

Прискорення науково-технічного прогресу передбачає впро-вадження гнучких автоматизованих систем, мікропроцесорнихзасобів і пристроїв програмного управління, що, в свою чергу,ставить перед сучасною загальноосвітньою школою цілий рядпроблем, зокрема, підготовку підростаючого покоління, здатногодосконало володіти сучасними новітніми інформаційними тех-нологіями.

В Державній національній програмі “Освіта” [Україна ХХІстоліття] зазначається: “метою освіти є всебічний розвиток лю-дини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвитокїї талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високихморальних якостей, формування громадян, здатних до свідомогосуспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального,творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народ-ного господарства кваліфікованими працівниками,спеціалістами” [2, C. 3]. Для реалізації цих завдань педагоги за-гальноосвітньої школи повинні в своїй роботі використовуватине лише традиційні засоби навчання, але й сучасні, зокрема,комп'ютерну техніку.

Інформатизація загальноосвітніх навчальних закладів єневід'ємною складовою інформатизації освіти. Вона істотновпливає на зміст навчання, організаційні форми і методи навчан-ня та управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

На думку науковців “темпи розвитку, і взагалі майбутнє на-шого суспільства, залежить від виховання високоосвіченої осо-бистості, яка здатна творчо мислити і застосовуватиінформаційні технології для розв'язання життєвих і професійнихзавдань” [3, C. 70].

Сьогодні важко назвати галузь народного господарства, де бне використовувались нові інформаційні технології. Тому не ви-

231

падково, що вони знайшли своє місце і в навчальному процесізагальноосвітньої школи і є однією із його складових.

Вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду використаннякомп'ютерів з навчальною метою, а також теоретичнідослідження в області проблеми інформатизації дозволяютьстверджувати, що включення комп'ютера в навчально-виховнийпроцес значно підвищує роль засобів навчання у досягненніефективних результатів при викладанні різних дисциплін.

Використання комп'ютерної техніки в освіті має цілий рядспецифічних особливостей, порівняно з іншими галузями, щопотребує більш детального розгляду основних аспектів цієї про-блеми.

В Законі України “Про Концепцію Національної програмиінформатизації” говориться, що “виконання соціального замов-лення суспільства щодо підготовки підростаючого покоління,здатного активно включатися в якісно новий етап розвитку су-часного суспільства, пов'язаного з інформатизацією, докоріннозалежить як від технічної оснащеності навчальних закладів елек-тронно-обчислювальною технікою з відповідним периферійнимустаткуванням, навчальним, демонстраційним устаткуванням,що функціонує на базі засобів нових інформаційних технологій,так і від готовності тих, кого навчають, до сприйняття постійнозростаючого потоку інформації, в тому числі і навчальної” [4,C. 182].

Дійсно, поява персональних комп'ютерів у навчальних за-кладах дає викладачам міцний універсальний інструмент з вели-ким дидактичним потенціалом, за допомогою якого можна ре-алізувати найсучасніші методики й технології навчання з різнихпредметів і курсів.

На жаль, у більшості шкіл комп'ютери використовують пе-реважно для контролю знань учнів. Частіше за все програми зпитаннями написані вчителями інформатики і не потребують відучня глибоких знань комп'ютера. Як правило, опитування учнівпроходить на основі тестової системи: даються питання івідповіді, з яких необхідно вибрати потрібне, чи простовідповісти “так” чи “ні”. Всі ці програми написані на різнихкомп'ютерних мовах і не сприяють розвитку навичок користу-вання комп'ютером. Характерними рисами навчального процесу,

232

який здійснюється із застосуванням сучасних засобів навчання,що функціонують на базі нових інформаційних технологій, є:– автоматизація процесів обробки, передавання інформації про

об'єкти вивчення і керування навчанням;– організація інформаційно-навчальної й експериментально-

дослідної діяльності;– організація самостійної навчальної діяльності по

пред'явленню і витягу знань;– забезпечення предметності діяльності із засобами нових

інформаційних технологій, її практичної спрямованості.Запровадження нових інформаційних технологій в освітній

процес (як у вітчизняній, так і в зарубіжній школі) сприяло появіпринципово нових (як за формами організації навчальноїдіяльності, так і за можливостями) засобів і пристроїв, а саме:програмні засоби підтримки процесу викладання;інструментальні програмні засоби, що забезпечують можливістьавтоматизації процесу контролю результатів навчальноїдіяльності, розробки, а також керування навчанням; об'єктно-орієнтовані програмні системи (система підготовки тестів, базаданих, електронні таблиці, різні графічні і музичні редактори);засоби навчання, що функціонують на базі нових інформаційнихтехнологій (навчальні роботи, керовані комп'ютером; різні елек-тронні конструктори, пристрої, що забезпечують одержанняінформації; моделі для демонстрації принципів роботикомп'ютером, його частин, пристроїв тощо); системи штучногоінтелекту (навчальні бази даних, експертні навчальні системи,навчальні бази знань); предметно-орієнтовані середовища нав-чального і розвиваючого призначення, можливими варіантамиреалізації яких можуть бути: програма на базі технології Муль-тимедіа, на основі використання системи “Віртуальна ре-альність”.

У сучасній вітчизняній педагогічній практиці їх створенняздійснюється в основному на базі програмної реалізації, а за-рубіжні розробки базуються головним чином на технологіїМультимедіа. Прикладами експериментальних розробок пред-метно-орієнтованих середовищ, реалізованих на базі системи“Віртуальна реальність”, є розробки виконані у США та Англії.

На думку І.В. Роберт “засоби навчання (у тому числі і ті, які

233

функціонують на базі нових інформаційних технологій у сукуп-ності з навчально-методичними матеріалами – підручниками,навчальними посібниками для учнів, методичними посібниками,рекомендаціями для вчителя) утворюють деяку цілісність, пред-ставлену визначеною сполукою і структурою, а саме – навчаль-но-методичним комплексом на базі засобів нових інформаційнихтехнологій [7, C. 53].

Під структурою навчально-методичного комплексу на базізасобів нових інформаційних технологій дослідник розуміє ви-значений взаємозв'язок, взаємне розташування його складовихчастин. Причому, структурні компоненти навчально-методичного комплексу на базі засобів нових інформаційнихтехнологій можна варіювати в залежності від цілей, завдань ізмісту навчального предмету чи курсу, вивчення якогоздійснюється з використанням засобів нових інформаційних тех-нологій.

Навчально-методичний комплекс на базі новихінформаційних технологій, вважає І.В.Роберт, можна запропону-вати для використання у процесі викладання будь-якого загаль-ноосвітнього предмета за умови забезпечення можливості пере-комплектації окремих його блоків і наповнення компонентів (ок-ремі засоби навчання, програмні засоби, учбово-наочні приладдятощо) відповідним предметним змістом.

В школах майже не використовуються сучасні операційнісистеми, редактори, електронні бібліотеки, навчаючі програмитощо. У зв'язку з цим залишається осторонь значний методичнийпотенціал.

Аналізуючи шведський шлях застосування електронно-обчислювальної техніки в навчальному процесі, В.Н.Капетелінінвідмічає роботу шведського педагога В.Рінгборга в середнійшколі, який вказує на важливість розвитку навичок читання таписьма [5].

Як показує досвід, проведений в шведській школі підкерівництвом В.Рінгборга, значну роль в цьому можуть відігратикомп'ютери. Навіть в молодших і середніх класах учні можутьуспішно освоювати і використовувати комп'ютер як засіб напи-сання, що сприяє розвитку творчого мислення та підвищуєінтерес учнів до навчання.

234

При навчанні старших учнів комп'ютер використовується навсіх етапах підготовки тексту – як попередньому при безпосе-редньому написанні (аналіз, добір матеріалу, попереднє структу-рування та планування тексту), так і наступних за ним (мо-дифікування, коректування, друкування). Комп'ютер дозволяєзосередитись на змісті. Друкування проміжних версій дозволяєбільш уважно побачити (при необхідності змінити) структурутексту. Крім того, при роботі з комп'ютером більш наочно можнапобачити деякі вимоги до тексту, особливості мови тощо.

Розглядаючи застосування комп'ютерів на уроках математи-ки, К.Любченко відмічає нові можливості, які надаютькомп'ютери. Це математичні практикуми та системиманіпулювання символами, що використовують при навчанніматематики. При цьому використовують електронні таблиці,системи комп'ютерної алгебри та систему “Математична май-стерня” [6].

Досліджуючи використання комп'ютера на уроках фізики,Н.В.Власенко, C.В.Кара-Мурза, Г.В.Підгорний та ін. запропону-вали використання електронно-обчислювальних машин на ос-нові програмно-методичного комплексу “Основи електростати-ки”. Цей комплекс дозволяє учням в інтреактивному режимівивчати матеріал відповідного курсу фізики, а викладачам – кон-тролювати засвоєння матеріалу (також можливе введення само-контролю). Причому, комплекс може використовуватись як приіндивідуальному навчанні, так і в 10-11 класах загальнооствіньоїшколи [1].

Як показує практика, використання комп'ютерів, з одногобоку, стимулює активну роботу учнів та обговорення нимирізних математичних ідей, а з іншого – підвищує успішність нав-чання (залежить від рівня кваліфікації вчителя та його устано-вок).

Пакет складається з двох частин: банка дидактичних ма-теріалів (дозволяє переглянути чи надрукувати окремі фрагментиіз шкільного курсу фізики) та пакета навчально-контролюючихпрограм (може використовуватись в чотирьох режимах:“електронний довідник”, “перевір себе”, “навчання”, “контрользнань”).

Розглядаючи шведський шлях комп'ютеризації трудового

235

навчання, В.Н.Капетелінін вказує на перспективність викори-стання систем автоматизованого проектування на уроках трудо-вого навчання. Перші результати використання в навчанні сис-тем автоматичного проектування САПР, AutoCAD, PCAD доситьпозитивні (система вперше була запроваджена в школі Тенста вШвеції).

Після вивчення цієї системи на протязі десяти годин, учнівміють впевнено використовувати найбільш поширені командисистеми і починають розуміти принципи автоматизованого про-ектування. Якість одержаних креслень вища, ніж при викори-станні традиційних методів навчання.

Причому, слід зауважити, що при застосуванні комп'ютерівелементи креслення чи деталі вузлів можна видаляти або допов-нювати прямо на зображенні. Таким чином, апробуючи різні ме-тоди розв'язання завдань, учні вчаться дивитись на процес зрізних точок зору, підходячи до нього творчо, з інтересом.

Досить цікавим є досвід застосування комп'ютерів як ек-спертної системи, що було зумовлено бажанням подолати обме-ження традиційної технології програмованого навчання,оскільки сьогодні виникла потреба у створенні більш “розумних”навчаючих систем. Саме тому експертні системи у всій своїйрізноманітності можуть бути використані для досягнення метинавчання. Разом з тим вони можуть бути не тільки як експертнінавчаючі системи чи інтелектуальні навчаючі системи, а і якінструмент експертної системи, коли учень виступає в ролі ек-сперта, який наповнює знаннями власну експертну систему. Прицьому значно підвищується ефективність навчання, оскількиучень, самостійно працюючи на комп'ютері над наповненнямбази знань власної експертної системи, активно працює з різноюдовідковою та навчальною літературою, що залишає в пам'ятібільш глибокий слід, ніж робота із звичайним дидактичним ма-теріалом. Крім того з'являється можливість ефективноїкомп'ютерної підтримки міжпредметних зв'язків, щопідтверджують вчителі-предметники, а використання знань зпорівняно вузької галузі дає змогу глибше пізнати дисципліну,що вивчається. Оскільки в процесі написання діалогу зкомп'ютером учень повинен всебічно вивчати матеріал з про-блемної теми, добувати інформацію не тільки з підручника, а й з

236

додаткової літератури.При використанні експертних систем поряд з новим ма-

теріалом закріплюються навички учнів та вміння логічно мисли-ти, виконувати математичні обчислення при складанні таблицьвизначення імовірності бази знань, а необхідність швидко, пра-вильно, грамотно користуватися клавіатурою добре тренує учня.

Таким чином, варто констатувати факт виникнення новогопокоління засобів навчання на основі нових інформаційних тех-нологій. Цілі використання їх є не тільки традиційно освітні, алей визначаються завданнями інформатизації сучасногосуспільства, а також необхідністю інтенсифікації процесівінтелектуального розвитку особистості.

Література:1. Власенко Н.В., Кара-Мурза C.В., Подгорный Г.В. Мето-

дика разработки обучающих программ и ее реализация вПМК “Основы электростатики” // Компьютеры + про-граммы. – 1995. –№ 8 (23). – C.73–74.

2. Державна національна програма “Освіта” (Україна–ХХІстоліття). – К.: Райдуга, 1994. – 36 с.

3. Дидактика средней школы: Некоторые проблемы совре-менной дидактики /Под ред. М.А. Данилова, М.Н. Скат-кина. –М.: Просвещение, 1975. – 368 с.

4. Закон України “Про Концепцію Національної програмиінформатизації” // Відомості Верховної Ради. – 1998. – №27-28. – С.182.

5. Капетелинин В.Н. Компьютеры в обучении: шведскийпуть // Информатика и образование. – 1992. – № 1. –С.112–117.

6. Любченко К.В. Інструментальна система “Master oflogic” та її використання при розв'язанні логічних задач //Рідна школа. – 1998. –№ 10. – С. 70–71.

7. Роберт И.В. Средства новых информационных техноло-гий в обучении // Информатика и образование. – 1991. –№ 4. – С. 53.

237

ОГРАНИЧЕНИЕ ДОСТУПА УЧАЩИХСЯ К ДИСКОВЫМИ СЕТЕВЫМ РЕСУРСАМ КОМПЬЮТЕРОВ

А.И. Теплицкийг. Кривой Рог, Центрально-Городская гимназия

Во время практических занятий по курсу основ информати-ки у преподавателя часто возникает необходимость в ограниче-нии доступа учащихся к дисковым и сетевым ресурсам компью-теров.

Имеющиеся аппаратные комплексы, позволяющие коммути-ровать внешние устройства компьютеров в дисплейном классе,обладают широкими возможностями, но на данный моменточень дороги и для большинства учебных заведений недоступны.В глобальной сети Интернет на сайтах бесплатной рассылки естьнемало программных реализаций решения данной проблем, нобольшинство этих программ решают данную проблему однобокои требуют большого количества ресурсов компьютера, что невсегда приемлемо.

Нами предлагается программный комплекс, состоящий издвух программ, с помощью которых, на наш взгляд, имеетсявозможность решить ряд вышеупомянутых проблем при наличиив кабинете информатики локальной сети.

Программы рассчитаны на работу с IBM-совместимымикомпьютерами от 100 MHz и выше, SVGA видео и локальнойсетью не ниже 10 Mb/s.

Как уже было сказано, комплекс состоит из двух частей:"серверной" (далее сервер) и "клиентской" (далее клиент).

Остановимся подробнее на работе каждой из программ.I. КлиентВ силу популярности ОС Windows в клиенте используется

упрощенная проводник-подобная оболочка, привычная боль-шинству пользователей. Заменив собой стандартный Explorer(данная возможность конфигурируется), клиент загружается са-мой ОС. Таким образом, доступ к компьютеру (пользователь-ский интерфейс) контролируется программным комплексом. Дляповышения защиты клиента рекомендуем следующую последо-вательность действий:

238

1. Отключить меню опциональной загрузки Windows, ис-пользование клавиш F5, F8 и т.д. (файл msdos.sys: BootKeys = 0).

2. Установить в BIOS загрузочным (по умолчанию) разделжесткого диска (например, Boot from : Hard disk), а не дисковода.

3. Установить пароль на изменение параметров в BIOS.4. Переименовать оболочки стандартной поставки ОС фай-

лы:- Explorer.exe, (в каталоге установкиWindows);- \Program Files\Internet Explorer\IExplore.exe;- \Progman.exe, (в каталоге установки Windows) например, в

bak-файлы, пресекая вызов их как стандартных программ про-смотра папок, html-документов и др.

После выполнения этих действий (и некоторых дополни-тельных действий, зависящих от конкретной конфигурациипользовательского ПО и ОС) защита системы повышается.

Заметим, что представленный программный комплекс ни вкоем случае не претендует на свехрзащищенную систему, подоб-ную WinNT. Его предназначение - защитить от неумелого и не-умышленного "вредительства". Предполагаем, что человек, су-мевший обойти систему, как минимум, отдает себе отчет в своихдействиях.

После загрузки блокируются любые действия пользователя.Работать на компьютере можно только после того, как с рабоче-го места преподавателя программой-сервером будет подана ко-манда разблокирования. После этого появляется рабочий стол визме-ненном виде (рис. 1):

- отсутствует главное меню;- на столе ярлыки только тех программ, с которыми плани-

руется работа на уроке;- отсутствуют контекстные меню привычного содержания.При таком режиме если не полностью исключается возмож-

ность учащихся заниматься "не тем, чем нужно", то, по крайнеймере, это становится крайне затруднительным.

Клиент предусматривает два типа локальной активизации(не ожидая команд с сервера): "Разблокировать" и "Служебныйвход".

Для этого на рабочем столе заблокированного компьютерапосле нажатия правой кнопки мыши необходимо выбрать "Раз-

239

блокировать", а затем, в открывшемся меню набрать ло-гин/пароль привилегированного пользователя. Список такихкомбинаций логин/пароль хранится в отдельном файле.

Рис. 1.

"Служебный вход" (рис. 2) обычно служит для настройки,выполняется отдельным администратором и предоставляет всевозможности Windows-explorer'а, а также возврат в обычный ре-жимWindows. Кроме того, в этом режиме производится настрой-ка параметров самого клиента.

Рис. 2.

240

За две минуты до окончания времени разблокирования кли-ент издает звуковой сигнал, что позволяет ученику спокойно за-кончить работу (записать результаты на диск и др.). По оконча-нии времени работы компьютер перезагружается и переходит взаблокированное состояние, а далее (если поддерживается функ-ция управления питанием "АТХ") через заданный промежутоквремени (предварительно настраиваемый) выключается.

II. Сервер.Данная программа (timer.exe) запускается на компьютере

преподавателя и позволяет администрировать работу в компью-терном классе. Она позволяет:

- разблокировать любой из подключенных к сети компьюте-ров на заданное время;

- удаленно выполнить необходимую программу на любом изкомпьютеров;

- перезагрузить/заблокировать указанный компьютер.

Рис. 3.

Время разблокирования удаленного компьютера вводится с

241

помощью экранного меню, куда заносится время начала и окон-чания работы в часах и минутах (напр. 0:45, 1:10, 0:05). Послеввода времени начала и конца работы нажатием кнопки "Доба-вить" компьютеры разблокируются на заданное время (рис. 4).

Рис. 4.

Имеется возможность в начале занятий задать полное "рас-писание" уроков на день, задав блокировку компьютеров на вре-мя перемен, включение компьютеров на определенное время втечение урока и т. д. Изменение времени защищено паролемпреподавателя.

Остановимся подробнее на настройке клиентской части.Здесь преподаватель имеет довольно широкие возможности. Пе-речислим их:

- задание времени с момента перезагрузки компьютера доего выключения в секундах;

- задание рабочего каталога, т.е. каталога, в котором нахо-дятся ярлыки нужных для занятия программ (в случае различных

242

ярлыков (занятия в разных классах) в рабочий каталог можноотправить нужные с рабочего места преподавателя);

- включение (отключение) ведения лог-файла для данногокомпьютера (в нем записываются все действия, выполнявшиесяпрограмм, а также ведется учет рабочего времени);

- произвести ввод новых и настройку существующих паро-лей;

- изменение или отключение картинки-заставки, а такжемногое другое (рис. 5).

Рис. 5.

Практическое применение данный комплекс может найти,как уже упоминалось выше, при проведении практических заня-тий в кабинете информатики. При этом следует учитывать то,что наиболее "одаренные" дети смогут обойти, в частности, про-грамму-клиент. Перечислим некоторые варианты обхода.

Технический. Учащийся подсматривает (или узнает любымдругим способом) пароль пользователя, имеющего доступ к раз-блокированию. Поэтому следует регулярно просматривать лог-файл, где указано, кто "открыл" компьютер и не сильно увле-каться раздачей паролей, а также вести строгую административ-ную политику.

Тупой. С помощью загрузочной дискеты. При этом грамот-ный пользователь может даже заменить программу-клиентобычным explorer'ом. Во избежание такового можно отключитьдисковод в BIOSе (что будет особенно полезно против несанк-

243

ционированного копирования с и на дискеты, а также противпревращения компьютерного класса в источник "заразы"). СамBIOS при этом целесообразно также защитить паролем.

Изысканный. С помощью текстового процессора MS Word.Текстовое меню "Справка", "Office в интернете (или на Web)",который запустит Internet Explorer со всеми вытекающимипоcледствиями. Предотвратить подобное можно, например,опустив данный пункт меню при объяснении работы сWord'oм.

Данный комплекс находится в состоянии доработки, поэто-му к моменту издания этого материала могут появиться некото-рые отличия и дополнительные функции.

244

ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ"ОСНОВИ КОМП'ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ"

І.О. Теплицькийм. Кривий Ріг, Криворізький державний педагогічний


1. Пояснювальна записка.Внаслiдок проведеної в останнє десятилiття iнформатизацiї

освiти було досягнуто такого рiвня комп'ютерної грамотностi,який дозволив перейти до широкого використання засобiв об-числювальної технiки у вивченнi рiзноманiтних навчальних дис-циплiн (НIТН). У цьому процесi серед iнших компонентiв по-мiтне мiсце посiдає комп'ютерне моделювання, оскiлькипiзнання навколишнього свiту (а отже й навчання як різновидпiзнання) спирається у своїй основi саме на модельнi уявлення iпоза ними неможливе. Немає жодної науки, жодної галузi знань,де не займалися б моделюванням.

Моделювання взагалi i комп'ютерне моделювання зокремаздатне виконувати важливу гуманiстичну функцiю: саме можли-вiсть прогнозувати наслiдки багатьох антропогенних факторiвдопомагає уникнути небажаних та небезпечних результатiв на-вiть у глобальних масштабах (змiна клiмату планети, «ядерназима», екологiчнi катастрофи тощо), а отже формувати змiст iстиль полiтичного мислення у сучасному свiті.

Застосування методу моделювання у навчальному процесi –одна з актуальних проблем сучасної дидактики i вiдповiдних ме-тодик. Адже сам процес формування знань пов'язаний з перетво-ренням у свiдомостi учня одних моделей у iншi, якi є похiднимивiд перших, але точнiшими, з бiльшим наближенням до абсо-лютної iстини.

Розглядаючи моделювання у двох аспектах – як сучаснийметод теоретичних дослiджень та як об'єкт спецiального вивчен-ня, сформулюємо основнi концептуальнi положення:

– комп'ютерне моделювання в школi ми розглядаємо якзасiб, здатний сприяти формуванню умiнь проаналiзувати про-блему i визначити, яку частину її можна доручити ЕОМ, а якавимагає людської iнтуїцiї i здатностi до прийняття рiшення, а

245

також умiння на кожному кроцi розв'язання критично осмислитирезультати роботи i визначити адекватнiсть цих результатiв таобраних методiв розв'язування;

– досвiд практичного володiння навичками комп'ютерногомоделювання забезпечує значно вищий рiвень опанування основнаук, а вiдтак, розширює можливостi розвитку творчихздiбностей школярiв та задоволення їх пiзнавальних iнтересiвпри роботi у конкретних предметних середовищах – навчальнихдисциплiнах;

– у навчально-виховному процесi моделювання вiдiграєважливу iнтегруючу роль, виступаючи як фактор, що актуалiзуємiжпредметнi зв'язки i створює реальну основу для єдиногопiдходу при вивченнi найрiзноманiтнiших явищ навколишньоїдiйсностi;

– нi знання будови ЕОМ, нi вмiння програмувати, нi безлiчкомп'ютерiв не приведуть до пiдвищення продуктивностi педаго-гiчної та учбової працi, якщо вони не будуть ефективно викори-стовуватися, якщо не буде спецiальних змiстовних навчальнихзадач з практичною спрямованiстю та якiсних навчальних моде-лей;

– навiть проста, але вдало побудована модель, як правило,має дивну властивiсть: результати її вивчення можуть міститидеякi новi знання про об'єкт.

Програму даного курсу та вiдповiдний навчальний план йоговивчення складено на основi авторського посiбника «Основикомп'ютерного моделювання» для учнiв 9–11 класiв лiцеїв,гiмназiй та класів з поглибленим вивченням природничо-математичних дисциплін. Курс передбачає наявнiсть базовоїпiдготовки з математики та iнформатики у обсязi шкiльної про-грами i не є орiєнтованим на використання якогось певного се-редовища для моделювання: для початку цiлком достатньо знай-омства з роботою в електронних таблицях, що входить до за-гальної пiдготовки користувача ЕОМ.

Комп'ютерне моделювання належить до тих видiвiнтелектуальної дiяльностi, якими можна оволодiти на основiвласної практики. Проте зрозумiти, у чому полягає така робота,можна на спецiально пiдiбраних прикладах, якi iлюструють спе-цифiчнi особливостi процесу моделювання. Ось чому головна

246

мета курсу – ознайомлення з основними принципами побудовиматематичних моделей та навчання найбiльш поширених ме-тодiв роботи з ними.

Навчальний матерiал передбачає початкове вивченнявiдомостей про моделi та про технологiю моделювання:

– формування i у подальшому уточнення загальних уявленьпро моделi i моделювання;

– класифiкацiя моделей, у якiй особливу увагу придiлено ма-тематичним моделям;

– у вiдповiдностi до природи математичних змiнних розгля-даються детермiнованi та стохастичнi (найчастiше iмiтацiйнi)моделi;

– особливостi побудови моделей кожного типувiдпрацьовуються на конкретних прикладах;

– обговорення таких специфiчних особливостейкомп'ютерного моделювання, як добiр придатного типу моделi,формалiзована постановка задачi, дискретизацiя процесiв, щомоделюються, використання чисельних методiв, походження по-хибок та способи їх зменшення, перевiрка моделi на адекватнiстьi, за необхiдностi, подальше вдосконалення моделi;

– побудова моделей рiзних типiв для вивчення одного й тогосамого явища та однакових моделей для вивчення рiзних явищ;

– кiлькiсть спецiальних термiнiв i понять зведено домiнiмуму.

Безпосередня робота з математичною моделлю – обчислю-вальний експеримент – спрямована на пошук вiдповiдi на питан-ня: “А що вiдбудеться, якщо... ?” Ведеться вона за такою схе-мою:

– дослiдження поведiнки моделi внаслiдок змiни вхiдних да-них;

– пошук оптимальних умов перебiгу або рiвноважних станiвпроцесу;

– удосконалення моделi шляхом врахування додатковихфакторiв i вихiд на новий рiвень обчислювальних експериментiв.

Обчислювальний експеримент з математичною моделлюусуває багато ускладнень, якi часто виникають при аналiтичномурозв'язаннi задачi. Одночасно вiн робить доступними для вив-чення системи, складнiсть яких сягає далеко за межi застосов-

247

ностi аналiтичних методiв (наприклад, утворення регулярнихструктур з хаосу). Це, у свою чергу, створює реальнi передумовидля розширення змiстової частини багатьох навчальних пред-метiв. Сама природа комп'ютерного моделювання значно спро-щує математичний опис явищ i, зокрема, в iмiтацiйних моделях,робить його цiлком по силах навіть для учнiв нематематичнихнапрямкiв. Наявнiсть комп'ютерних моделей дозволяє включатицiкавi дослiдницькi задачi до курсiв рiзних навчальних дис-циплiн.

Практичну частину курсу складають рiзноманiтнi задачi зматематики, фiзики, хiмiї, бiологiї (екологiї), оптимальногоуправління тощо). Незважаючи на максимальну iдеалiзацiюоб'єктiв моделювання i порiвняну простоту моделей змiст майжевсiх пропонованих задач пов'язаний з практичними потребамисуспiльства: науково-технiчними, господарськими, екологiчнимитощо.

Оскiльки використання мови програмування значно розши-рює можливостi комп'ютерного моделювання, у повну програмуспецкурсу (для учнiв, якi вивчають програмування) включеноокремi вибранi питання з програмування мовами Turbo Pascal таC++, напрямленi на ефективне використання ресурсiвкомп'ютера та на ознайомлення з об'єктно-орієнтованою методо-логією. Це надає можливостi для створення геометричнихiмiтацiйних моделей, якi вiдрiзняються високою наочнiстю iзручнiстю дослiдницької роботи з ними. Таким чином, вивченняспецифiчних прийомiв та методiв програмування стає не само-цiллю, а органiчно обумовлюється практичними потребами мо-делювання.

Отже, вивчення комп'ютерного моделювання у повному об-сязi передбачає комплексний пiдхiд: по-перше, ознайомлення зiдеологiєю математичного моделювання i, по-друге, суттєве вдо-сконалення знань з програмування. Все це разом обумовлює на-вантаження 2 години на тиждень.

Значне мiсце (близько 25% навчального часу) при вивченнiспецкурсу вiдведено пiд iндивiдуальнi курсовi завдання – само-стiйну роботу учнiв пiд керiвництвом учителя, який i добираєтематику цих завдань з урахуванням інтересів і нахилів учнів.

248

II. Програма курсу комп'ютерного моделювання. (64 години)№п/п Змiст занять Годин

I. ВСТУП 3 години.Що таке модель i навiщо потрiбнi моделi? Яким буваємоделювання? Математичнi моделi. Основнi харак-тернi риси моделювання. Задача i вiдповiдь. Спрощу-ючі припущення. Навiщо школярам знайомитися змоделюванням?Комп'ютерне моделювання та його особливостi:– фактори, що залежать вiд комп'ютера (похибки ок-руглення та шляхи їх зменшення);– фактори, пов'язанi з методами роботи (похибки ме-тоду).Середовища для моделювання (демонстрація):– спецiалiзованi середовища (GRAN1, MathCad,Mathematica тощо);– електроннi таблицi, бази даних та засоби дiловоїграфiки.

1

1

1

Вимоги до знань та вмiнь.Учнi повиннi мати уявлення про:– роль i мiсце моделей у пiзнаннi навколишнього свiту;– підходи до класифiкацiї моделей;– особливостi комп'ютерного моделювання (походження по-

хибок округлення та шляхи їх зменшення);– середовища для моделювання.Учнi повиннi вмiти:– наводити приклади моделей з природничо-наукових та

суспiльних дисциплiн;– працювати у електронних таблицях та базах даних;– володіти основними засобами ділової графіки.II. ВИВЧЕННЯМОДЕЛЕЙ, ЗАДАНИХ РIВНЯННЯМИ(ДЕТЕРМIНОВАНIМОДЕЛI) 68 годин.Найпростiша (iлюстративна) модель епiдемiї.Чисельний метод розв'язування. Рiзницева схема.Питання про пiдвищення точностi обчислень та простiйкiсть рiзницевої схеми.Моделювання процесу поширення чуток (І–ІІІ версії).

21

13

249

Залiк. 1Вимоги до знань та вмiнь.Учнi повиннi знати:– що основу будь-якої математичної моделi складає система

спрощуючих припущень;– основнi вiдомостi про якiснi та кiлькiснi моделi;– за яких умов вдаються до покрокового (чисельного) мето-

ду розв'язування рiвнянь;– що собою являє метод скінчених рiзниць;– в чому полягає обчислювальний експеримент та як вiн

здiйснюється;– ознаки втрати її стiйкостi різницевої схеми;– як обирається час моделювання.Учнi повиннi вмiти:– готувати електронну таблицю як середовище для моделю-

вання;– складати рiзницеву схему за готовим алгоритмом;– здiйснювати обчислювальний експеримент з математич-

ною моделлю з метою тестування та дослідження моделі;– виявляти ознаки втрати стiйкостi моделлю;– за даними таблицi одержувати та аналiзувати графiки за-

лежностей мiж певними величинами.ЕКОЛОГIЧНIМОДЕЛI (10 годин)Модель одновидової популяцiї за відсутності обме-жень (модель Мальтуса).Модель популяцiї з урахуванням конкуренції (модельПiрла – Ферхюльста). Умова рiвноваги.Експлуатацiя вiдновлюваних ресурсiв популяцiї.Вiкова модель одновидової популяцiї (модель Леслi).Модель двовидової популяцiї «хижак – жертва» (мо-дель Вольтерра – Лотки). Рiвноважний стан та йогогеометрична iнтер претацiя.Залiк.

2

113

21

Вимоги до знань та вмiнь.Учнi повиннi знати:– принципи наступності й відповідностi («вiд простого до

складного») у моделюваннi;– основнi iдеї тестування моделi;

250

– необхiдність перевiрки моделi на адекватнiсть та способи їїздійснення.

Учнi повиннi вмiти:– на конкретних прикладах доводити, що кожна наступна

модель за спрощених умов перетворюється у попередню;– експериментально та за можливiстю аналiтично встанов-

лювати та дослiджувати рiвноважнi стани.МОДЕЛЮВАННЯ КОЛИВНИХ МЕХАНIЧНИХ РУХIВ ТIЛ

(4 години)Рух тiла пiд дiєю сили пружностi.Пiдвищення точностi обчислень за рахунок покра-щення алгоритму.Рух тiла пiд дiєю сили пружностi та сили в'язкогоопору.Залiк.

1

1

11

Вимоги до знань та вмiнь.Учнi повиннi знати:– етапи пiдготовки задачi до розв'язування на комп'ютерi;– найпростiшi прийоми пiдвищення точностi обчислень за

рахунок алгоритму.Учнi повиннi вмiти:– коментувати етап формалiзацiї дослiджуваної проблеми

(перетворення її у математичну задачу);– обґрунтовувати необхiднiсть та доцiльнiсть вибору чи-

сельного методу розв'язування;– пояснювати метод половинного iнтервалу.РУХ ПАПЕРОВОГО ЛIТАЧКА (ПIД ДIЄЮ СИЛИ ТЯ-

ЖIННЯ, СИЛИ ОПОРУ ТА ПIДIЙМАЛЬНОЇ СИЛИ) (6годин)

Постановка задачі, формалізація1) рух тiла пiд дiєю сили тяжiння;2) рух тiла пiд дiєю двох сил – сили тяжiння та силиопору середовища;3) рух за умови одночасної дiї на тiло сили тяжiння,сили опору та пiдiймальної сили (полiт паперовоголiтачка).Підсумкове заняття. Залiк.

11

2

11

Вимоги до знань та вмiнь.

251

Учнi повиннi знати:– про пряму й обернену задачi моделювання;– про методи розв'язання оберненої задачі (основнi способи

вiдшукання невiдомих коефiцiєнтiв).Учнi повиннi вмiти:– коментувати пошук невiдомих коефiцiєнтiв у межах певної

конкретної задачi.ДОСЛIДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ЕЛЕКТРИЧНИХ КIЛ (5 годин)Моделювання електричного кола постiйного струму.Моделювання електричного кола змiнного струму.

22

Вимоги до знань та вмiнь.Учнi повиннi знати:– про iснування задач, якi не вимагають чисельних методiв

розв'язу вання.Учнi повиннi вмiти:– дослiджувати простi залежностi, аналізуючи дані таблиць

та графіків;– давати фiзичне тлумачення складним графiчним залежно-

стям мiж певними величинами.III.МОДЕЛЮВАННЯ ВИПАДКОВИХ ПОДIЙ (8 годин)Поняття про випадковi та невизначенi подiї. Генеру-вання випадкових та псевдовипадкових чисел та їхрозподiл.Метод Монте-Карло.Знаходження наближеного значення числа π.Імітаційна модель пошуку ефективного обслугову-вання виробничого устаткування.Підсумкове заняття. Залiк.

21

41

Вимоги до знань та вмiнь.Учнi повиннi мати уявлення про:– рiзницю мiж випадковими та невизначеними подiями;– рiзницю мiж випадковими та псевдовипадковими числами;– iдеї, що їх покладено в основу алгоритмiв для генерацiї ви-

падкових та псевдовипадкових чисел;– розподiл псевдовипадкових чисел;– суть методу Монте-Карло.– iмiтацiйнi моделi.Учнi повиннi знати:– деякi приклади застосування методу Монте-Карло та їх ос-

252

новнi iдеї;– стандартнi функцiї мови електронних таблиць для отри-

мання псевдовипадкових чисел з iнтервалу [0, 1] та перетворенняїх на цiлi;

Учнi повиннi вмiти:– володіти основами програмування мовою електронних

таблиць;– перетворювати псевдовипадковi числа з iнтервалу [0, 1] на

цiлi за допомогою стандартних функцiй;– здiйснювати редагування формул;– продумувати зручний iнтерфейс користувача.IV.ОПТИМIЗАЦIЙНIМОДЕЛI(10 годин)Приклади задач вибору оптимальної стратегiї у ви-робництвi:– на основi детермінованої вікова моделі популяцiї;– на основi iмiтацiйної стохастичної моделі.Поняття про лiнiйне (математичне) програмування.Приклади задач лiнiйного математичного програму-вання.Залiк.

221

41

Вимоги до знань та вмiнь.Учнi повиннi мати уявлення про:– задачi оптимiзацiї у виробництвi та наукових дос-

лiдженнях;– лiнiйне (математичне) програмування та методи

розв'язування найпростiших задач лiнiйного програмування.Учнi повиннi вмiти:– розв'язувати прості задачі лiнiйного програмування в сере-

довищі електронних таблиць.V. КУРСОВI ЗАВДАННЯ 10 годин

Лiтература:1. Абрамов С.А., Гнездилова Г.Г., Капустина Е.Н., Се-

люн М.И. Задачи по программированию. –М.: Наука, 1988.2. Авилов В. Физика + Математика + ЭВМ // Квант. – 1985. –

№ 11.3. Алминдеров В., Поповичева О. Международный турнир

"Компьютерная физика" // Квант. – 1999. –№ 3.4. Брудно А., Каплан Л. Московские олимпиады по програм-

253

мированию. – 2-е изд. –М.: Наука, 1990.5. Бурсиан Э.В. Задачи по физике для компьютера: Учеб. по-

собие для студ. физ.-мат. фак. пед. ин-тов. –М.: Просвещение, 1991.6. Верлань А.Ф., Распопов В.Б. Основы применения вычисли-

тельной техники: Пробное учебн. пособие для 10 кл. ср. шк. – К:Рад. шк., 1986.

7. Вершинин О.Е. За страницами учебника информатики: Кн.для учащихся 10–11 кл. ср. шк. –М.: Просвещение, 1992.

8. Вершинин О.Е. Компьютер для менеджера. – М. Высш. шк.,1990.

9. Водолаженко А. Деловые применения компьютеров. (Раз-дел «Моделирование»). – Харьков: Харьковский педагогическийуниверситет, РЦ НИТ, 1994.

10. Глушков В.М., Валах В.Я. Что такое ОГАС? – М.: Наука,1981.

11. Горстко А.Б. Познакомьтесь с математическим моделиро-ванием. –М.: Знание, 1991.

12. Гулд Х., Тобочник Я. Компьютерное моделирование в фи-зике. Ч. 1, 2. –М.:Мир, 1990.

13. Жалдак М.І. Про лінійне програмування. Сер. У світі мате-матики, вип. 2. – К.: Радянська школа, 1970.

14. Жалдак М.І., Рамський Ю.С. Чисельні методи математики:Посібник для самоосвіти вчителів. – К.: Радянська школа, 1984.

15. Информатика в понятиях и терминах: Кн. для учащихся ст.классов сред. шк. / Г.А. Бордовский, В.А. Извозчиков, Ю.В. Исаев,В.В.Морозов; Под ред. В.А. Извозчикова. –М.: Просвещение, 1991.

16. Информатика: Энциклопедический словарь для начинаю-щих. Сост. Д.А. Поспелов. –М.: Педагогика-Пресс, 1994.

17. Компьютеры, модели, вычислительный эксперимент / Сб.статей. –М.: Наука, 1988. – (Серия «Кибернетика»).

18. Компьютеры, модели, вычислительный эксперимент. Вве-дение в информатику с позиций математического моделирования /Авт. пред. А.А. Самарский. –М.: Наука, 1988.

19. Кочергин А. Задача о слухах // Информатика и образование.– 1989. –№ 5.

20. Курицкий Б.Я. Поиск оптимальных решений средствамиExcel 7.0. – СПб.: BHV – Санкт-Петербург, 1997.

21. Математическое моделирование / Редакторы Дж. Эндрюс,Р.Мак-Лоун. –М.:Мир, 1979.

22. Матюшкин-Герке А. Учебно-прикладные задачи в курсе

254

информатики // Информатика и образование, 1992,№№ 3–6.23. Мичи Д., Джонстон Р. Компьютер – творец. – М.: Мир,

1987.24. Моисеев Н.Н. Математик задаёт вопросы… / Приглашение

к диалогу /. –М.: Знание, 1974.25. Мышкис А.Д. Элементы теории математических моделей. –

М.: Физматлит, 1994.26. Нарыкова И. Компьютерное моделирование в Великобрита-

нии // Информатика и образование. – 1992. –№ 3-4.27. Островская Е.М. Моделирование на компьютере. // Инфор-

матика и образование. – 1998. –№8.28. Пак В.В. Инженер, математика и другие: Простые методы

математического моделирования природных и технологическихпроцессов / Донецкий гос. техн. ун-т. – Донецк, 1995.

29. Полищук А.П. Курс лекций по программированию на TurboPascal и C++. Кривой Рог. – 1996.

30. Простое и сложное в программировании / Авт. предисл.Е.П. Велихов. –М.: Наука, 1988.

31. Распопов В.Б. Імітаційні алгоритми // Комп'ютер у школі тасім'ї. – 1999. –№ 2.

32. Самарский А.А., Михайлов А.П. Компьютеры и жизнь (Ма-тематическое моделирование). –М.: Педагогика, 1987.

33. Соколов И.М. Фракталы // Квант. – 1989. –№ 5.34. Терминологический словарь по основам информатики и вы-

числительной техники / А.П. Ершов, Н.М. Шанский, А.П. Окунева,Н.В. Баско; Под ред. Н.М. Шанского. –М.: Просвещение, 1991.

35. Уолфрем С. Современный компьютер. / Сб. научно-популярных статей. Раздел «Научные исследования». – М.: Мир,1986.

36. Федер Е. Фракталы. (Пер. с англ.) –М.:Мир, 1991.37. Хилькевич С.С., Зайцева О.А. Как построить траекторию? //

Квант, 1987. –№ 7.38. Хургин Я.И. Да, нет или может быть… –М.: Наука, 1983.39. Хургин Я.И. Ну и что? –М.:Молодая гвардия, 1970.40. Шнейдеров В.С. Занимательная информатика или … –

СПб.: Политехника, 1994.41. Шпилевский А. Фрактальные кластеры // Информатика и

образование. – 1989. –№ 5.42. Эфрос А. Что такое теория протекания // Квант. – 1982. – №

2.

255

З ДОСВІДУ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИНА ФАКУЛЬТЕТІ ІНОЗЕМНИХМОВ

О.Г. Тер-Арутюнянцм. Київ, Київський гуманітарний інститут

Що необхідно знати та вміти студенту факультету іноземнихмов з області комп’ютерних технологій? По-перше, упевненеволодіння всіма можливостями сучасних операційних системсімейства Windows на рівні користувача. Пакет програмMicrosoft Office як мінімум, досить глибоке знання текстовогоредактора Word – основного інструмента для фахівця, що пра-цює з текстами; бажано знайомство з Excel і Power Point. По-друге, у даний час будь-який конкурентноспроможний фахівецьнавіть чисто гуманітарного профілю повинний володіти сучас-ними комп’ютерними технологіями.

HighTech радикальним образом впливають на системуосвіти. Здобувають популярність методи тестування знань накомп’ютері. Використовуючи програми, призначені для цього,можна не тільки визначити рівень знань студента, але й просте-жити в динаміці процес роботи студента над даною темою. При-кладом є пакет програм TestOfficePro для тестування знань,створений компанією SunRav Software (www.sunrav.ru). Пакетмістить у собі три модулі для створення тестів, проведення тес-тування й обробки результатів тестування. Тести за будь-якоюдисципліною, як технічною, так і чисто гуманітарною, можнастворювати, використовуючи призначений для цьогоспеціальний редактор тестів, а також у звичайному текстовомуредакторі (напр., Ms Word) з наступним імпортом уTestOfficePro. Ця можливість особливо цінна, з огляду на те, щозначна частина викладачів гуманітарних дисциплін мало знайомаз комп’ютерними технологіями, і використання незнайомих про-грам є поки що складним. Відповіді на питання можуть пред-ставляти із себе вибір одного чи декількох правильнихвідповідей з декількох можливих чи введення відповіді безпосе-редньо з клавіатури. Самі питання також можуть включати будь-як нетекстову інформацію у вигляді приєднаних файлів. Самапрограма тестування має гнучкі настроювання і може проводити

256

тестування в двох режимах: у навчальному й екзаменаційному.Навчальний режим дозволяє повторювати те саме питаннядекілька разів, посилатися на необхідний навчальний матеріал (велектронному виді), що містить графічні об’єкти (схеми, малюн-ки, фотографії), фільми, звукову інформацію і т.д. Екзаме-наційний режим передбачає задання питань у випадковому по-рядку з можливістю вибору заданої кількості питань з кожноїтеми, що входить у дану дисципліну. Пакет програм тестуваннявстановлюється на головному комп’ютері, що працює під керу-ванням будь-якої операційної системи сімейства Windows, а саметестування відбувається за допомогою мережевого оточення налокальних комп’ютерах у навчальних класах. За допомогою ке-руючого модуля програми створюються списки студентів,розділених на групи, спостерігається процес навчання студентакожній дисципліні, і видаються результати тестування по кож-ному із студентів у вигляді різноманітних звітів. Самі звіти мо-жуть бути виведені на принтер або експортовані у файли будь-якого формату (Ms Word, Ms Excel і т.д.). У Київському гу-манітарному інституті протягом останнього року проводилосятестування знань студентів у 9 групах факультету романо-германскої філології за дисципліною «Основи інформатики ікомп’ютерної лінгвістики» за допомогою програми SunRavTestOfficePro у навчальному й екзаменаційному режимах. Цейдосвід показав, що тестування в навчальному режимі змушуєстудентів, що лінуються самостійно займатися в комп’ютерномукласі, повторювати ключові питання дисципліни і за-пам’ятовувати потрібний матеріал. Викладач же має можливістьконтролювати самостійну роботу студентів, використовуючистатистику, формовану керуючим модулем програми по кожно-му студентові.

Сьогодні зайве говорити про значення Інтернет в житті су-часної людини. При визначенні країн – технологічних лідерівнового сторіччя експерти ООН використовували три показники,перший з який був – поширеність доступу в Інтернет [1]. 42%лауреатів Нобелівської премії [2] оцінюють Інтернет як найви-датніший винахід людства в XX столітті, більш значний, ніжлітак, автомобіль, телефон і телебачення. Поступово будь-якасфера людської діяльності займає своє місце у віртуальному

257

світі. Комп’ютерні й Інтернет-технології радикальним образомвпливають і на систему освіти. Проте Мережа як джерелорізного роду різномовної інформації на подив мало використо-вується в навчальних закладах при вивченні іноземних мов. І цедивно, адже за допомогою Інтернет можна одержати доступ доунікальних джерел інформації, таких як всесвітньо відома ен-циклопедія Британіка (www.eb.com), попрацювати зі знаменитимсловником Вебстера (www.m-w.com), пошукати матеріали длякурсової чи диплома у всесвітній базі електронної інформаціїEBSCO (www.ebsco.com). Мовний портал YDC(yourdictionary.com), підтримуваний групою професійних ек-спертів-лінгвістів із світовим ім’ям, пропонує вільний доступ добільш ніж 1800 різного виду словникам на більш, ніж 250 мовах.У бібліотеці YDC можна знайти оригінальні статті фахівців вобласті лінгвістики і цікаві факти про особливості різних мов,підписатися на розсилання “Word of the Day”, що дозволяє збага-тити наявний запас слів. Енциклопедія Британіка – найстарішаенциклопедія, створена більш 200 років тому, яка включає в себеблизько 80000 різних статей, доповнених картами, фотодокумен-тами, аудіо і відео компонентами і дотепер є еталоном для будь-якого енциклопедичного видання, пропонує необмеженийвільний доступ до своїх документів на 14 днів. Всесвітня базаданих EBSCO on-line містить 1 825 000 статей з 5100міжнародних академічних і наукових журналів за різнимиспеціальностями. Наукова on-line бібліотека ebrary.com дозволяєбезкоштовно переглядати десятки тисяч книг технічного і гу-манітарного характеру. Курс “Комп’ютерної лінгвістики”, щовикладається на факультеті романо-германської філології уКиївському гуманітарному інституті, окрім знайомства з машин-ними перекладачами, електронними словниками та іншими про-грамами лінгвістичної обробки текстів, має своєю метоювідкрити студентам двері в найбагатший віртуальний світ, насе-лений різномовними, не схожими один на одного людьми зїхніми проблемами, інтересами та захопленнями, показати, якподорожувати по світу, не залишаючи інститутської аудиторії.

Заслуговують на увагу сайти Інтернет, що з’явилися в ос-танній час, присвячені викладанню іноземних мов. На них можназнайти не тільки словники і граматичні правила, але також ігри,

258

кросворди, головоломки, що розвивають знання іноземної мови,а також різного роду тести, від найпростіших до більш складних,які включають в себе питання, що відносяться до історії і куль-тури країни – носія мови. Як приклад можна привести адресисайтів www.english-at-home.com, www.englishclub.com,www.english-zone.com, www.learnersonline.com, www.quia.net,що пропонують засоби для поліпшення знань граматики, вимовиі підвищення словникового запасу англійської мови. Там жерозміщена інформація про можливості вивчення іноземної мовиза кордоном, адреси penfriends – партнерів по листуванню, одер-жати пораду експерта і розв’язати спірне питання. Безумовнимилідерами у вивченні іноземних мов в Інтернет є відомі сайтиNew York Times (www.nytimes.com ) і BBC (www.bbcworld.com ).

Усе це багатство залишиться невикористаним студентами,якщо їхня активність в Інтернет і усвідомлення необхідності во-лодіння сучасними комп’ютерними технологіями не будепідтримуватися протягом усього періоду навчання у вищомунавчальному закладі викладачами всіх дисциплін.

Література.1. Компьютерный журнал CHIP, Киев, 2001 г.,№8.2. Компьютерный журнал CHIP, Киев, 2002 г.,№1.

259

СПЕЦИФИЧЕСКИЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИОБУЧЕНИЯ ИНФОРМАТИКЕ В ЦЕЛОСТНОМ

ПЕДАГОГИЧЕСКОМ ПРОЦЕССЕ ВУЗА

В.В. Трегуб, А.П.Максименког. Харьков, Харьковская государственная академия физической

культуры

Наряду с общепедагогическими закономерностями учебногопроцесса при обучении информатике проявляются некоторыеспецифические закономерности; дадим им характеристику(рис. 1).

Рис. 1. Связи между процессами развития информатики и содер-жанием, формами и методами обучения

Стремительное развитие вы-числительной техники, услож-нение структуры ПЭВМ и про-граммного обеспечения. Рас-ширение их возможностей.

Систематическое расширениеобласти использования ПЭВМ вфизической культуре и спорте.

Систематическое внедрениевычислительных средств во всеучебные дисциплины

Непрерывное совершенство-вание содержания и методовобучения информатике

Непрерывность обучения втечение всего срока пребы-вания в вузе

Систематическое расшире-ние и укрепление междисци-плинарных связей

Непрерывное усиление прак-тической направленностиобучения информатике

Дифференциация содержа-ния и методов обученияспециалистов различногопрофиля

260

а) Непрерывное совершенствование содержания и методовобучения информатике закономерно обусловливается стреми-тельным развитием вычислительной техники, усложнениемструктуры вычислительных машин и их программного обеспе-чения. В состав ПЭВМ вводятся новые устройства и системы,разрабатываются новые, всё более совершенные алгоритмиче-ские языки, совершенствуются и видоизменяются внешние свя-зи, из отдельных машин формируются сети и т.д. Это сущест-венно расширяет возможности ПЭВМ по приёму, хранению, об-работке и выдаче данных. В свою очередь, всё это закономерновызывает изменения в содержании учебных дисциплин. Сокра-щаются одни разделы, другие расширяются, появляются новые.Происходит переход обучения программированию на одних ал-горитмических языках к обучению программированию на дру-гих, более совершенных.

Кроме того, вычислительные средства систематически вне-дряются в учебный процесс. Это приводит к автоматизации обу-чения, что ведёт к интенсификации и индивидуализации обуче-ния, а также требует периодического пересмотра содержания,методов и форм обучения. Указанные выше связи характерныдля прошлого и настоящего времени и подтверждаются всемопытом обучения в вузах. В дальнейшем темпы развития вычис-лительной техники не только останутся высокими, но и будутувеличиваться, а перспективные вычислительные машины – об-ладать большими возможностями для дальнейшей автоматиза-ции обучения. Следовательно, сформулированная закономер-ность будет иметь место и в последующем.

б) Непрерывность обучения информатике в течение всеговремени пребывания обучающихся в стенах вуза закономернообусловлена тремя основными факторами:

– быстрым развитием вычислительной техники;– систематическим расширением области использования

ПЭВМ в физической культуре, спорте, народном хозяй-стве;

– систематическим внедрением вычислительных средств вучебный процесс вуза.

В процессе эволюции обучения на первых этапах освоениеинформатики происходит в рамках специальной учебной дисци-

261

плины. В последующем, в связи с тем, что вычислительныесредства внедряются в учебный процесс других учебных дисци-плин, как в качестве объекта изучения, так и в качестве техниче-ского средства обучения возникает необходимость их изучения иприменения в различных аспектах. Учитывая дефицит учебноговремени, закономерно приходим к выводу о необходимости не-прерывного обучения информатике. Субъективным фактором,обусловливающим непрерывность обучения, является необхо-димость систематической тренировки в приобретении опытаприменения ЭВМ.

в) Систематическое расширение и укрепление связей междуучебной дисциплиной информатики и другими учебными дис-циплинами обусловлено широким внедрением вычислительныхсредств во все учебные дисциплины. Техника и программирова-ние обеспечивают практически все другие учебные дисциплиныинструментом, позволяющим интенсифицировать занятия, про-водимые по этим дисциплинам, придать им современный облик,усилить практическую направленность. Вместе с тем, предъяв-ляются определённые требования к таким дисциплинам, как ма-тематика. При освоении математики уже на первых этапах необ-ходимо доводить теоретическое изложение материалов до кон-кретных схем вычислений, знакомить студентов с изображениемсхем алгоритмов, ориентировать их на использование ПЭВМ длявыполнения расчетов спортивных должных показателей, этап-ных модельных характеристик спортсмена, прогнозных расче-тов.

Таким образом, информатика в настоящее время тесно свя-зана почти со всеми учебными дисциплинами. Правильное и эф-фективное использование этих связей позволяет существенноулучшить обучение, как информатике, так и другим учебнымдисциплинам.

Непрерывное усиление практической направленности обу-чения информатике определяется как быстрым развитием вы-числительных средств, как и, в основном, систематическим еевнедрением во все области физической культуры и спорта. Всвязи с этим расширяется круг лиц, которые применяют вычис-лительные средства в своей практической деятельности, но неявляется специалистами в вопросах построения, и эксплуатации

262

ЭВМ. Расширение возможностей вычислительных машин при-водит к новым, все более сложным способам и приемам их прак-тического использования. Систематическое увеличение степениинтеграции элементов уменьшает необходимость детального ос-воения внутренней структуры ЭВМ, что позволяет перераспре-делить учебное время в пользу вопросов практического приме-нения вычислительных средств. Создание и широкое использо-вание перспективных ЭВМ, обладающих свойствами искусст-венного интеллекта, приведет к дальнейшему усилению практи-ческой направленности обучения информатике.

д) Дифференциация содержания и методов обучения инфор-матике специалистов различного профиля подготовки вызывает-ся систематическим расширением области использованияПЭВМ. Так как применение вычислительных средств носит са-мый разнообразный характер – от решения уникальных задачдозирования тренировочных нагрузок и контроля за подготовкойспортсмена до прогнозирования спортивных достижений и рас-четов должных показателей, – то подготовка специалистов, пре-следующая практические цели, должна быть различной как посодержанию, так и по методике обучения. Наряду с общимипринципами построения ПЭВМ для обучения специалистов не-обходимо отобрать такой материал, который в максимальнойстепени удовлетворяет практическим потребностям именно это-го специалиста и учитывает перспективу использования вычис-лительных средств по профилю его подготовки.

Знание и умелое использование основных специфическихзакономерностей обучения информатике дает возможность пра-вильно построить процесс обучения, правильно отбирать мате-риал для проведения занятия и оперативно перестраивать учеб-ный процесс по мере развития вычислительной техники.

263

ВИКОРИСТАННЯ АЛГОРИТМІЧНИХ АКСІОМПРИ ВИВЧЕННІ ПРОГРАМУВАННЯ

О.Г. Тюрінм.Мелітополь,Мелітопольський державний педагогічний


Кожна наука у процесі її розвитку та накопиченнядослідного і теоретичного матеріалу створює цілу низку формул,теорем і аксіом. Все це являє собою знання, які не потребуютьдоказу, тобто можуть бути використані при вирішенні практич-них задач і гарантують вірний результат в будь-яких умовах.Чим більший досвід має наука, тим більший запас знань, вира-жений в аксіомах і т.п., вона має. Тому не дивно, що математикаабо фізика порівняно з інформатикою, наукою, що стала окре-мою від інших наук дуже недавно, мають більш вагомий по-нятійний та функціональний апарат. Але інформатика також маєсвої аксіоми і теореми. На даному етапі її розвитку їх небагато,але у майбутньому інформатика поповнить свій досвід.

Найважливіша цінність аксіом та формул полягає в тому, щокористуючись ними, ми спроможні розширити діапазон завданьне використовуючи час на аналіз їх істинності. Аксіома правиль-на завжди і всюди, тому вона і аксіома. З практичної точки зору,застосування аксіом – це механізм, за допомогою якого ми спро-можні не допускати помилок при розв’язуванні не тільки типо-вих задач, а також задач більш складного рівня, які по своїйструктурі завжди складаються з певного набору типових.

Програмування, як підрозділ інформатики, у коло своїх пи-тань ставить складання програм, тобто послідовності дій, які ро-зуміє і виконує головний інструмент інформатики – комп’ютер.Саме в процесі створення програм, на будь-якому його етапі(складання алгоритму, програми та інше), можна викреслити рядаксіом, які далі будемо називати алгоритмічними. Основноюпроблемою даної публікації є визначення та обґрунтування цихалгоритмічних аксіом.

Дані аксіоми є об’єктивними, незаперечними і повинні бутивикористані при складанні будь-якої програми на будь-якій мовіпрограмування. Використання цих аксіом є тією умовою, яка га-

264

рантує написання програм без синтаксичних та семантичних по-милок. Звичайно, не можливо виявити такі аксіоми, які бпідходили для усіх мов програмування. Тому ми розглядаємолише такі структуровані мови програмування як Сі та Паскаль,які є найрозповсюдженішими. Із усіх аксіом розглянемо тількидеякі, а саме – сім найважливіших аксіом стосовно синтаксисупрограм та дві аксіоми по використанню умовних виражень ілічильників:

1. Усі об’єкти програми записуються відповідно до їх синтак-сису

Це загально відома аксіома, яка не потребує роз’яснень. Усісинтаксичні помилки виникають саме із-за не виконання цьогоправила, яке регламентує жорсткий стиль написання конструкційпрограми.

2. Там, де потрібно значення – можна вказати будь-який ви-раз, але того ж типу,що і значення

Згідно до синтаксису опису, для виклику функції cosпотрібно вказати один параметр дійсного типу: cos(x:real):real.Тобто, в якості параметра може бути будь-який вираз, який даєзначення дійсного типу: cos(5.0), cos(x) (x – Real) або cos(sin(x)).

Ця аксіома допоможе початківцям не лякатися використову-вати вирази в будь-яких ситуаціях. Наприклад, при вивченніпроцедур введення-виведення учні та студенти легко визначаютьрезультат виведення Writeln(4,x), а ось записWriteln(12+random(trunc(sin(y)))), коли вони вже знають значен-ня кожної функції, викликає в них збентеження.

3. Будь-яка самостійна дія програми виконується тількиоператором

Для Сі ця аксіома має виключення для постфіксних тапрефіксних операцій збільшення та зменшення (++, --). Але дляусіх інших випадків вона означає, що не можна записувати упрограмі окремі вирази, без обробки їх операторами. Класичноюпомилкою є зміна значення змінної на одиницю. Початківці ви-конують це завдання наприклад так: x+1, але потрібно x:=x+1(Паскаль) або x=x+1 (Cі).

265

4. Підпрограми, які повертають значення (функції) викли-каються за допомогою виразу; підпрограми, які не поверта-ють значення (процедури) викликаються за допомогою опе-

ратораВиклик процедур (Паскаль) або функцій, які повертають

void (Сі) здійснюється за допомогою оператора виклику, якийвикористовується як звичайний оператор. Для використанняфункцій, які повертають значення, необхідно використовувативирази. А за допомогою аксіоми №3 даної статті ми вже знаємо,що якщо є вираз, то має бути і оператор для його обробки – опе-ратор виклику, присвоювання, умовний або інший.

Наприклад, для виклику процедури очищення екрану ClrScrдостатньо лише записати її ім’я у тілі програми. А ось для зна-ходження синусу кута X необхідно записати: y:=sin(X); абоwriteln(sin(X)).

5. Вираз обов’язково присутній в операторі, але не навпакиЦе правило найбільш стосується оператора присвоювання,

який часто використовують замість умовного виразу з операцієюпорівняння:

If x:=5 then… (Паскаль) або if (x=5) … (Cі) замістьIf x=5 then… або if (x==5) …

6. Там, де по синтаксису потрібен оператор – можна вказатибудь-який оператор

Ця аксіома дозволяє конструювати в програмі будь-якукомбінацію операторів, включаючи складені оператори. Самезавдяки цій аксіомі будь-який оператор можна використовуватискільки завгодно, можливі вкладені умовні оператори та опера-тори циклу:

if … then if … then if …;for … do for … do for … do…;

Наприклад, є синтаксично вірним такий запис:for x:=1 to 10 do if x mod 2=0 then for y:=1 to 5 do writeln(x*y);

7. Там, де можливо поставити один роздільник, можна поста-

266

вити будь-яку комбінацію роздільниківЗавдяки цій аксіомі, учень чи студент може завдати

зовнішній вигляд своєї програми за рахунок розташування опе-раторів на окремих рядках або на одному рядку, використаннятабуляторів.

Наприклад, обидва приклади, приведені нижче, є абсолютнорівнозначними:

1) x:=6; y:=x+z; writeln(z);2) x:=6;y:=x+z;writeln(z);

8. При використанні лічильників суми або добутку,лічильнику до першого використання необхідно присвоїти 0

(для суми) або 1 (для добутку)Це вже семантична аксіома, яка виключає не синтаксичну, а

логічну помилку початківця. Лічильники дуже часто використо-вується у програмі і для того, щоб їх початкове значення невплинуло на результат лічення, треба "нейтралізувати"лічильники.

Наприклад:var x,y:integer; void main()begin x:=0; {int x=1,y;for y:=1 to 10 do x:=x+y; for(y=1;y<=10;y++) x*=y;end. {Паскаль} } /*Cі*/

9. Якщо при складанні логічного виразу використовуємодекілька операцій порівняння для одного і того ж об’єкту,

умови об’єднуються тільки операцією ORЯкщо, наприклад, необхідно порівняти значення змінної X зі

значеннями 5 та 7 (тобто для Паскаля x=5 та x=7), то логічнийвираз повинен мати вигляд:

(x=5) or (x=7)Ця аксіома також відноситься до складу семантичних, бо

при використанні іншої бінарної логічної операції комп’ютер невидасть синтаксичної помилки, але в такому випадку результатданого виразу буде завжди хибним (а це логічна помилка), бонемає такого числа, яке б дорівнювалось і 7, і 5.

267

Таким чином, ми намагались подати деякі епізоди складанняпрограми і можливість користуватися при цьому наведенимиправилами. Об’єктивно зауважимо, що застосування тільки ал-горитмічних аксіом недостатнє для оволодіння навичками гра-мотного програмування, але є першим кроком на цьому шляху.Крім того, аксіом набагато більше, ніж приведено у статті.Більшою мірою ми розглядали лише синтаксичні аксіоми, яківикористовуються при написанні програми. Є також семантичніі структурні аксіоми, які, відповідно, підказують які обрати опе-ратори і вирази до них, як їх скомбінувати у програмі (ми розг-лянули лише дві).

Набагато складніше навчити учнів та студентів, які вже ма-ють більше менш стереотипні уявлення про складання програм,користуватися цими аксіомами. Підготовлені програмісти вжекористуються ними, але роблять це напівсвідомо. Їхінтерпретація правил складання програм відрізняється від нашоїінтерпретації, тому перевчити їх дуже складно. Початківці дужесприятливі до будь-яких починань у вивченні, тому навчити їхаксіомам можливо, але вчитель найчастіше цього не робить. І, якнаслідок, – складання програм такими учнями та студентами недає високих результатів.

Література1. Йенсен К., Вирт Н. Паскаль. Руководство для пользователя и

описание языка. –М., 1982.2. Йордан К. Структурное программирование и конструирова-

ние программ. –М., 1979.3. Поляков Д.Б., Круглов И.Ю. Программирование в среде

ТУРБО ПАСКАЛЬ (версия 5.5). – М.: Издательство МАИ,1992.

4. Фаронов В.В. Программирование на персональных ЭВМ всреде ТУРБО-ПАСКАЛЬ. –М.: Издательство МГТУ, 1992.

5. Довгаль С.И., Сбитнев А.И. Персональные ЭВМ: ТурбоПа-скаль V6.0, Объектное программирование, локальные сети(учебное пособие). – К.: Информсистема сервис, 1993. –440 с.

268

РАЗВИТИЕ КРИТИЧЕСКОГОМЫШЛЕНИЯ СТУДЕНТОВПРИ ИЗУЧЕНИИ ИНФОРМАТИКИ

Т.И. Хачумянг. Сумы, Сумской национальный аграрный университет

Процесс формирования критического мышления требуетприменения различных методов, средств, приемов, форм обуче-ния, направленных как на овладение предметными знаниями,так и на формирование критичности.

В экспериментальном обучении применялся комплекс мето-дов обучения в различных сочетаниях в зависимости от задач ицелей конкретного занятия, содержания учебного материала, атакже достигнутого уровня развития исследуемых качеств мыш-ления. Использовались методы и приемы активизации умствен-ной деятельности, позволяющие влиять на формирование интел-лектуального, мотивационного и эмоционально-волевого компо-нентов критичности. Применение каждого из методов, так илииначе, влияет на формирование критического мышления студен-тов, а информационно-педагогическая среда, которая создаетсяпри помощи компьютера и информационных технологий, спо-собствует эффективности этого процесса, позволяет совершенст-вовать традиционные и применять инновационные, активныеметоды и формы обучения; предлагать студентам задания, кото-рые сложно или невозможно выполнить другими средствами;реализовать современные принципы дифференциации, индиви-дуализации, гуманизации образования.

Так, графический интерфейс среды, создаваемый операци-онной системой Windows и, в частности, табличными процессо-рами, богатые возможности визуализации изучаемых объектовнаполняют новым содержанием иллюстративно-объяснительныеметоды. Студенты не просто пассивно слушают пояснения пре-подавателя, а имеют возможность тут же воспроизводить услы-шанное в собственных активных действиях на компьютере, вопределенной степени самостоятельно осуществлять поиск спо-собов выполнения отдельных операций, что позволяет сместитьакценты в сторону увеличения доли самостоятельных, продук-тивных видов учебной деятельности; сочетать репродуктивные

269

методы с частично-поисковыми.Комплексное отображение на экране разнообразной по со-

держанию и по форме представления информации (текст, рисун-ки, графики, таблицы), возможность управлять объектами изу-чаемой предметной области (изменять размеры, положение, цве-товую гамму, параметры шрифтов и т.д.), чередование различ-ных видов деятельности, которые могут выполнять студентыблагодаря функциональным возможностям технологии таблич-ных процессоров (расчетная, информационно-поисковая, иссле-довательская, контрольно-оценивающая, рефлексивная) создаютопределенный эмоциональный настрой, содействуют повыше-нию мотивации обучения, что является необходимым условиемразвития навыков критического мышления.

Разумное сочетание и преемственность традиционных и со-временных средств и методов обучения, репродуктивной и про-дуктивной деятельности студентов – также одно из условий эф-фективного использования информационных технологий дляформирования критического мышления. Применение репродук-тивных методов обучения целесообразно на начальном этапеэтого процесса, при отработке умений и навыков путем действийпо образцу, при выполнении типовых заданий, когда приобрета-ется необходимый минимум знаний и первоначальный опыт ихиспользования. Репродуктивная деятельность – основа для фор-мирования и развития изучаемых качеств на более высокомуровне, для достижения которого широко использовались час-тично-поисковые и исследовательские методы обучения, способ-ствующие активизации мыслительной деятельности студентов,их самостоятельности. Эти методы применялись для развитиянавыков критического мышления, связанных с исследователь-ской деятельностью, которая предполагает умение выдвигатьгипотезы и проверять их; прогнозировать возможные вариантыразвития исследуемых явлений или объектов; сравнивать вари-анты решения, оценивать их, отбирая оптимальные; формулиро-вать выводы. Особая эффективность электронных таблиц длятакой работы обусловлена наличием встроенных инструментов(«Поиск решения», «Подбор параметра», «Сценарии» и др.), ко-торые выступают средством моделирования ситуаций, связан-ных с анализом информации при ответе на вопросы типа «что

270

произойдет, если», «в каком случае», «за счет чего», «благодарячему», «что повлекло или повлечет» и т.д.

Эффективными оказались проблемные и поисковые методыдля формирования таких важных компонентов критическогомышления как навыки выборки и вывода нужной пользователюинформации, сортировки ее по определенным признакам, чтореализовывалось благодаря возможности работать с электроннойтаблицей как с базой данных. При этом вырабатывались уменияправильно формулировать запросы на выборку данных; опреде-лять критерии (условия) и области поиска, сортировать, оцени-вать и анализировать найденную информацию. Использованиесводных таблиц также позволяет осуществлять отбор значимойв том или ином случае информации, группировать данные поразличным критериям, с различной мерой детализации.

Учитывая, что критичность является личностным свойством,применялись приемы и методы, обеспечивающие проявлениесвоей позиции в процессе решения задачи, высказывание своейточки зрения, ее обоснование и аргументацию. Такими методамиявляются проблемная дискуссия, мозговой штурм, эвристическаябеседа, во время которых происходит выдвижение гипотез, вари-антов решения задачи, обсуждение ее предполагаемых и полу-чаемых результатов. Подобные методы способствуют развитиювербальных способностей, коммуникативных навыков критиче-ского мышления – умений находить коллективные решения; от-стаивать, аргументировать собственное мнение, а также прислу-шиваться к мнениям других и учитывать их.

Частично-поисковые, проблемные и исследовательские ме-тоды применялись на более поздних этапах обучения, когда сту-денты уже владели основными приемами работы в среде изучае-мой информационной технологии. Поэтому широко использова-лось предоставление студентам учебных заданий в электронномвиде, что наряду с реализацией богатых возможностей автомати-зации ввода данных, выполнения расчетов и других действийпозволяло уменьшить количество рутинной работы и более про-дуктивно использовать учебное время.

Степень самостоятельности действий студентов являетсяодним из показателей уровня сформированности критическогомышления. Поэтому в процессе обучения усиливалась роль са-

271

мостоятельной работы, которая всегда вызывает определенныетрудности, требует от студентов волевых усилий, настойчивостив их преодолении.

Информационные технологии предоставляют развитыесредства для осуществления разнообразных видов самостоятель-ной деятельности с объектами предметной среды – разветвлен-ную систему электронных справочников с теоретическими све-дениями, инструкциями о возможных способах выполнения ос-новных действий в данной среде, возможность повторения лю-бого количества попыток для поиска нужного решения, его про-верки и исправления ошибок, не дожидаясь контроля преподава-телем. Акцент в экспериментальном обучении делался на осоз-нание студентами необходимости и возможности использованияразличных источников справочной и вспомогательной информа-ции (электронные справочные системы, пункты меню, «всплы-вающие» и контекстные подсказки на экране, помощь многочис-ленных «мастеров», а также конспекты лекций, указания к лабо-раторным и практическим работам, самостоятельно изготовлен-ные «справочники» и т.д.). Знание того, что нужная информациядоступна, возможность практически попробовать, проверить не-сколько вариантов в случае неудачной попытки обуславливаетпозитивный фон общения с компьютером, обеспечивает успеш-ное преодоление трудностей, связанных с самостоятельным по-лучением новых знаний, новых приемов деятельности; позволя-ет получить удовлетворение от собственной работы, содействуетформированию мотивационного и эмоционально-волевого ком-понентов критического мышления.

Специфической формой организации занятий по информа-тике являются лабораторные и практические работы, позволяю-щие осуществлять обучение в системах типа «преподаватель –компьютер – студент», «студент – компьютер», «преподаватель –компьютер – группа студентов». В зависимости от наполняемо-сти групп и количества компьютеров в аудиториях студенты ра-ботали индивидуально или парами, что и обусловило выбор ин-дивидуально-парной формы обучения как доминирующей. Пре-доставление возможности каждому студенту работать на компь-ютере, разработанный на основе использования информацион-ных технологий комплекс учебных заданий создают предпосыл-

272

ки для дифференциации и индивидуализации процесса обучения.Дифференциация осуществлялась варьированием степени само-стоятельности при выполнении заданий различного типа и слож-ности в соответствии с познавательными возможностями и уров-нем сформированности критического мышления каждого сту-дента или путем оказания преподавателем качественно и количе-ственно различной помощи при выполнении одинаковых зада-ний.

Сотрудничество студентов при работе парами, их взаимноевлияние друг на друга во время совместной работы, возможностьобсудить способы и результаты решения задачи и тут же прове-рить их на компьютере во многом снимают психологическиепроблемы, связанные с обращением за помощью к преподавате-лю, боязнью совершения ошибки и обнаружения ее преподава-телем при проверке выполнения задания; способствуют разви-тию самостоятельности действий, повышению уровня рефлек-сивных компонентов критичности мышления, навыков контроляи самоконтроля собственных действий.

Таким образом, обучение информатике, основанное на ис-пользовании специфических возможностей информационныхтехнологий, сочетание различных методов и форм организацииучебного процесса позволяют формировать информационные,исследовательские, коммуникативные, рефлексивно-оценочныенавыки и умения критического мышления.

273

НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫПРЕПОДАВАНИЯ ИНФОРМАТИКИ

С.Н. Чаплыгинаг. Днепропетровск, Приднепровская государственная академия

строительства и архитектуры

Информатика – это новая научная дисциплина, являющаясятеоретическим фундаментом процесса информатизации общест-ва. В настоящее время нет единства в понимании предмета этойнауки, отсутствуют оригинальные понятия, не пересекающиеся спонятиями других наук кибернетического цикла. Это свидетель-ствует о том, что информатика находится в стадии накопленияматериала.

В учебных программах вузов отражается обычно подход кпредмету информатики, развиваемый киевской школой, согласнокоторому эта дисциплина изучает методы разработки, проекти-рования и создания основанных на ЭВМ систем переработкиинформации и их применения в различных областях науки ипрактики. Но и при таком подходе к определению предметнойобласти объем информации, относящейся к ней необозрим. Этопервая особенность информатики. С нею связана проблема отбо-ра материала для составления рабочих программ. Отсутствиеединых программ для одинаковых специальностей в разных ву-зах приводит к тому, что специалисты одного профиля могутизучать разные разделы информатики.

Традиционными в последние годы являются следующиеразделы:

- первоначальные основы знаний по структуре и функци-ям блоков ПЭВМ;

- аппаратное и программное обеспечение;- алгоритмизация;- программирование;- пакеты прикладных программ;- базы данных;- вычислительные сети.Вторым отличием этой дисциплины от других технических

дисциплин, изучаемых в высшей школе, является быстрое изме-

274

нение предметной области. Можно с уверенностью утверждать,что подобного нет ни в одной дисциплине. Это, в частности,приводит к значительным трудностям в обеспечении курса учеб-но-методической документацией. К этому можно добавить, чтоудачных учебников, рекомендованных Министерством образо-вания нет.

Третья особенность информатики заключается в том, что дляполучения навыков работы с компьютером необходимо провестиза ним значительное количество времени, а для сохранения этихнавыков общение студентов с вычислительной техникой недолжно прерываться с завершением курса. Исходя из сказанного,целесообразным является разделение часов на лекционные и ла-бораторные занятия в отношении 1:2. В технических дисципли-нах расчеты, обработка данных, создание текстовой документа-ции должно проводиться с использованием компьютеров.

Проблемным является вопрос о соотношении тем, выноси-мых в лекции и на другие виды занятий. Так обычно значитель-ное количество времени на практических занятиях отводится наработу с операционными системами и пакетами прикладныхпрограмм. Этот материал носит инструктивный характер, чтозатрудняет восприятие его аудиторией с интересом. С другойстороны, чтение разделов, не имеющих непосредственного прак-тического применения, также воспринимается пассивно.

Относительно методики изложения курса хотелось бы отме-тить превалирующую роль таких форм обучения, как лаборатор-ные занятия, практикум и вычислительная практика. Эффектив-ность этих видов занятий в значительной мере определяется тем,насколько удачны используемые при этом методические посо-бия. Одним из подходов к составлению указаний для проведениялабораторных работ может быть следующий. Темы разбиваютсяна небольшие части, для каждой из которых формулируются за-дания и приводится способ их выполнения. Это вызывает опре-деленный интерес и повышает активность аудитории. Студентыдолжны проработать всю тему, выполнив при этом описанныезадания, после чего для защиты темы или лабораторной работывыдается индивидуальное задание. Оно выполняется на компью-тере, а краткое описание процесса выполнения в тетради фикси-рует внимание студентов на ключевых моментах, способствует

275

анализу собственных действий и запоминанию материала.Для некоторых специальностей кроме лекций и лаборатор-

ных работ предусмотрены еще и практикумы. Что выносить наних: темы, излагаемые в лекциях, дополнительный материал порассмотренным темам или самостоятельные разделы? Нам пред-ставляется целесообразным второй или третий пути. И при этомснова встает проблема методического обеспечения.

Следует особо подчеркнуть значение вычислительной прак-тики, которая играет существенную роль в закреплении полу-ченных в течение учебного года навыков. Для тех специально-стей, где она предусмотрена, практика проводится после завер-шения курса в течение двух недель в объеме 72 часов. Темой та-кой практики может быть, например, работа с какой-либо СУБД.Каждый студент получает индивидуальное задание, которое ондолжен выполнить на компьютере, и составить отчет в текстовомредакторе со вставкой соответствующих объектов из СУБД.

В заключение можно отметить, что такие принципы обуче-ния, как доступность, наглядность, коммутативность, аппрокси-мация легко реализуются в данном курсе. Так, наглядность де-монстрирует компьютер, доступность достигается удачно со-ставленными методическими пособиями, коммутативность – эторанняя востребованность курса, а аппроксимация – возможностьвыполнения многих действий разными способами.

276

ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНИХЗАСОБІВ ПІДТРИМКИМОДЕЛЬНО-СИМВОЛІЧНОЇ

ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

С.В.Шаровм.Мелітополь,Мелітопольський державний педагогічний


Однією з тенденцій удосконалення методики вузівськоговикладання в сучасних умовах реформування системи освіти євикористання комп’ютерних технологій при вивченні різнихпредметів та спеціальних курсів. Комп’ютер використовуєтьсяяк допоміжний засіб ефективного розв’язування вже існуючоїсистеми дидактичних завдань.

Не залишається без уваги і питання підвищення якості кон-тролю навчально-пізнавальної діяльності студентів. Виступаючиодним з найважливіших компонентів навчального процесу, кон-троль знань та вмінь допомагає викладачеві глибоко про-аналізувати своєї роботи, виявити недоліки та вжити заходів дляїх виправлення.

Правильна організація зворотного зв’язку, що можлива зав-дяки оперативному контролю, впливає на ефективність всьогопроцесу навчання.

Використання комп’ютерних технологій при організації кон-тролю відкриває нові можливості визначення об’єкту та якостізнань студентів.

Саме педагогічне вдосконалення системи комп’ютерногоконтролю і зумовило вибір напрямку нашої роботи, що полягає урозробці програмно-педагогічного комплексу для тестуваннястудентів.

Слід зауважити, що даний комплекс розрахований напідтримку модельно-символічної технології, в основі якої ле-жить принцип використання проблемно-символічних сигналів(ПСС) [1].

Використання проблемної символіки вирішує питання роз-витку логічного мислення під час вивчення загальних і окремихпонять навчального матеріалу, а також дозволяє підвищити на-очність, залучає студентів до творчої роботи і розвиває інтелект

277

взагалі.Тести комплексу відносяться до тестів закритого типу, вид

завдань із множинним вибором. Ці тести передбачають вибіроднієї правильної відповіді з переліку варіантів відповідей, щопропонуються. Такий засіб введення даних має декілька переваг.По-перше, правильна відповідь може бути синтаксично непра-вильно введена, що призводить до некоректної оцінки машиноювідповіді студента. По-друге, такий засіб заощаджує час. По-третє, варіант такого виду тестування має набагато більшуваріативність, ніж альтернативний вид тестування.

Даний програмний продукт входить до складу більшоб’ємного комплексу з контролю знань студентів з використан-ням модульно-рейтингової системи [4]. Загальний програмнийкомплекс включає до себе тестувальний модуль, модуль внесен-ня даних до бази даних (БД), а також модуль отриманняінформації про результати тестування. Модуль тестування доз-воляє проводити тестування з використанням модульно-рейтингової та модельно-символічної технологій. Форму тесту-вання можна вибрати вибиранням одного з перемикачів тесту-вального модулю.

Після того, як користувач вибрав необхідний модуль іваріант тестування з використанням системи проблемно-символічних сигналів, він натисканням кнопки “Почати тесту-вання” завантажує перший тест по встановленню узагальнюючихслів.

В даному вікні подані п’ятнадцять панелей, які містять парупонять або термінів, і загальна панель, яка містить перелік уза-гальнюючих слів.

Завдання даного тесту полягає в перевірці вмінь студентіввірно порівнювати поняття, назви, основні положення з теми да-ного модулю і має репродуктивний характер.

Для цього необхідно підібрати до кожної пари понять уза-гальнююче слово, перелік яких поданий у загальній панелі, і задопомогою миші перемістити його на панель під цією парою слівабо на вільне місце цієї панелі – узагальнююче слово автоматич-но стане на своє місце під парою понять.

Дана особливість тесту допомагає студенту заощаджуватичас на виконання самого тесту, позбавити помилок при введенні.

278

Перелік узагальнюючих слів складається таким чином, що вірнеузагальнююче слово треба вибрати із тридцяти узагальнюючихслів в загальній панелі.

Це підвищує варіативність відповідей і зводить вгадання домінімуму.

Після того, як користувач виконав завдання, йому необхіднонатиснути на кнопку «Тест».

За перший тест відповідно до вимог рейтингової системиоцінювання нараховується п'ятнадцять балів за всі правильнопідібрані узагальнюючі слова.

Програма перевіряє правильність виконаного завдання й взалежності від того, який це тест – тренувальний чи контрольний– виводить на екран результати тестування. Якщо модуль кон-трольний, то програма завантажує другий тест. Якщо модультренувальний, тут проявляється навчальна функція програми:програма видає користувачу інформацію про результати тесту-вання, а саме: панелі, які містять неправильні відповіді, набува-ють червоного кольору, а панелі, які містять правильні відповіді,приймають зелений колір. Після цього програма завантажує дру-гий тест встановлення причинно-наслідкового зв’язку.

Цей тест також відноситься до тестів закритого типу, видзавдань по переструктуризації даних, і розрахований на пе-ревірку вмінь студентів встановлювати причинно-наслідковізв'язки між певними об’єктами та явищами. Тест має частково-проблемний характер і складається з двох завдань.

Перше завдання полягає у виборі відношення причина–наслідок в парі понять, яка розміщається на окремій панелі. Задопомогою трьох кнопок, що розташовані між панелями парпонять на окремій для кожної пари панелях, студент, повиненвибрати головне поняття.

Друге завдання складається в тому, щоб вибрати з перелікуслів, який поданий у загальній панелі поняття, що пояснює при-чину залежності одного слова пари від іншого або їхньоїрівнозначності. Це завдання виконується за допомогою пе-реміщення цих понять причини за допомогою миші під кнопка-ми для вибирання відношення причина–наслідок. Перелік слів,які пояснюють причину, складається з десятьох слів.

Після того, як користувач виконав завдання, йому необхідно

279

натиснути на кнопку «Тест».За другий тест нараховується п'ять балів за всі правильно

виконані завдання: правильне встановлення одного причинно-наслідкового зв’язка та правильний підбір причини оцінюють в0.5 балів.

Після цього програма завантажує третій тест по розкладупроблемно-символічного завдання.

Це завдання творчого характеру, зміст якого полягає у пра-вильному виборі опорної пари з фрагменту тесту, що виведенийна екрані, та проблемно-диференційного завдання, вираженогомовою символіки.

Завдання складається зі наступних етапів:– вибір пари понять, що подана у фрагменту тексту і яка

розкриває сутність цього фрагменту (1 бал);– вибір узагальнюючого слова відповідно до вибраної пари

понять. Для цього необхідно з панелі узагальнюючих слів, щомістить п’ять варіантів відповідей, перемістити вірне узагаль-нююче слово на відповідну панель узагальнюючого слова (0,6балів);

– вибір подібностей і відмінностей відповідно до вибраноїпари понять. Для цього необхідно з загальної панелі сліввідмінностей та подібностей, яка містить п’ятнадцять варіантіввідповідей, перемістити вірні подібності та вірні відмінності (0,4x 6 = 2,4 бали);

– вибір головної відмінності та головної подібності. Головнавідмінність і подібність повинні вибиратися із трьохвідмінностей та подібностей, які раніше встановив студент. (0,5x 2 = 1 бал).

За третій тест нараховується п'ять балів за усі правильно ви-конані завдання.

Дана програма є додатком, побудованим за архітектуроюклієнт-сервер, характерною рисою якої є перенесення обчислю-вального навантаження на сервер [2]. Всі дані по проходженнютестів заносяться в базу даних InterBase. В даний момент про-грама проходить етап тестування в МГПУ при вивченні курсу“Візуальне програмування” для студентів спеціальності хімія-інформатика.

280

Література1. Прийма С.М., Єрємєєв В.С. Використання системи проблем-но-символічних сигналів при вивченні програмування // Збірникнаукових праць (Матеріали науково-практичної конференції“Інформаційні технології в освіті”). – Бердянськ: БДПІ. – 2001. –С. 24-29.2. Delphi5. Руководство разработчика баз данных. – М.: Нолидж,2000. – 637 с.3.Шаров С.В. Среда визуального программирования Delphi вучебном процессе высших учебных заведений: преимущества инедостатки. // Збірник наукових праць (Матеріали науково-практичної конференції “Теорія та методика навчання математи-ки, фізики, інформатики”). – Кривий Ріг: Видавничій відділКДПУ. – Т. 3: Теорія та методика навчання інформатики. – 209 с.4.Максимов О.С. Методичні рекомендації до створення модуль-но-рейтингової системи. –Мелітополь:МДПУ, 2001. – 28 с.

281

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇСАМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ –МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ

Г.В.Шугайлом.Мелітополь,Мелітопольський державний педагогічний


Питання організації самостійної роботи суб’єктів навчально-го процесу не є новим у педагогічній науці. Дослідження даноїпроблеми знаходимо у працях багатьох вчених педагогів, середних А.М. Алексюка, Ю.К. Бабанського, В.В. Давидова,В.І. Загвязинського, А.С. Козакова, Н.В. Кузьміної,П.І. Підкасистого та ін. [1, 4, 7]. Аналіз сучасної педагогічноїлітератури свідчить про те, що дослідження процесу організаціїсамостійної роботи студентів здійснюється за різними напрям-ками, серед яких, зокрема, можна виокремити такі:

– планування самостійної роботи;– впровадження у навчальну практику таких організаційних

форм і методів, які активізують самостійну роботу;– розробка ефективної системи контролю за виконанням

студентами завдань для самостійної роботи;– організовування самостійної роботи із врахуванням

індивідуальних особливостей суб’єктів навчання.Як бачимо, питання організації самостійної роботи є багато-

аспектним, а відтак може бути досліджено з різних боків. Нашуувагу привернули можливості застосування диференційованогопідходу до організації самостійної роботи студентів – майбутніхучителів інформатики.

В Мелітопольському педагогічному університетіздійснюється фахова підготовка майбутніх учителівінформатики. Цикл професійних дисциплін обов’язково включаєдо свого складу навчальні дисципліни, що передбачають вивчен-ня студентами сучасних комп’ютерних технологій створення іобробки різноманітної текстової, числової, графічної інформації.Окрім годин, що відводяться на лекційні та лабораторні заняття,навчальним планом також передбачені години для самостійноїроботи студентів. У даній статті описується один із можливих

282

способів організації самостійної роботи студентів в процесі вив-чення ними комп’ютерної технології створення і обробкиграфічної інформації – спосіб, за якого застосовується дифе-ренційований підхід до організації самостійної роботи студентів.

Сучасна професійна підготовка студента вищого педа-гогічного навчального закладу обов’язково передбачає ознайом-лення майбутнього фахівця із різноманітними комп’ютернимитехнологіями обробки графічної інформації: програмами растро-вої та векторної графіки, програмами верстання, програмамипрезентацій, програмами двовимірного та тривимірного моделю-вання, анімаційними програмами тощо [3,6]. Через широкийспектр можливостей переважної більшості зазначених представ-ників комп’ютерної технології створення і обробки графічноїінформації студент отримує інформацію про їх інструментальнізасоби на оглядовому рівні, скажімо, в процесі відповідної уста-новчої або оглядової лекції. Виняток становлять графічні редак-тори. Така увага до графічних редакторів пояснюється тим, щобезпосереднє знайомство учнів із системами опрацюванняграфічної інформації, згідно програми для середніх закладівосвіти “Основи інформатики та обчислювальної техніки” [2],відбувається саме в процесі опанування можливостей того чиіншого графічного редактору.

З іншого боку, сучасні графічні редактори характеризуютьсявеликим розмаїттям багатофункціональних інструментальнихзасобів. Навчальна практика свідчить, що бюджет навчальногочасу студентів, який відводиться на аудиторні лабораторні тапрактичні заняття, виявляється замалим для опанування спектруможливостей сучасних графічних редакторів такого рівня як,наприклад, растровий графічний редактор PhotoShop або вектор-ний графічний редактор Corel DRAW.

За таких обставин, коли, з одного боку, треба враховуватизначення графічних редакторів для професійної діяльності май-бутніх вчителів інформатики, а, з іншого боку, треба зважати наоб’єктивний дисбаланс між бюджетом навчального часу (пере-дбаченими для аудиторної лабораторної роботи) та обсягом нав-чального матеріалу, який має бути опанований студентом, мивбачаємо можливий засіб розв’язання протиріччя, що склалося, упродуманій системі організації самостійної роботи студентів з

283

вивчення можливостей сучасних графічних редакторів. Розгля-немо загальні принципи побудови запропонованої нами системиорганізації самостійної роботи студентів з вивчення можливо-стей графічних редакторів.

1. Розгортання самостійної роботи студентів починається ізформулювання диференційованих навчальних завдань. Передцим обов’язково конкретизується, що студент повинен знати тауміти перед тим, як братися за виконання завдань обраного нимрівня, а також неодмінно сповіщається, які знання і уміння ста-нуть набутком студента після того, як він виконає запропонованізавдання.

2. З метою активізації пізнавальної діяльності студентів, авідтак підвищення якості засвоєння знань в цілому, до складуаудиторної самостійної роботи уведено завдання, що маютьпрактичну і проблемну значущість. Більшою мірою, це завдання,у яких студентові пропонується, використовуючи вбудованіінструментальні засоби графічного редактору, віднайти алгоритмстворення того або іншого візуального ефекту (приміром, ефектрозірваного фото; ефект згоряння у полум’ї; відтворення різнихповерхонь, як-от коралової, фольгової, глиняної, акварельної,плетеної тощо). Диференційований підхід, зокрема, полягає удиференціюванні міри допомоги у опрацюванні такого алгорит-му. У одному випадку студент цілковито самостійно визначаєспосіб досягнення поставленої перед ним мети. В іншому сту-дентові надається перелік інструментальних засобів (у разі не-обхідності може вказуватися послідовність звертання по них),які можуть бути використані за створення того чи іншоговізуального ефекту.

3. Продумана система здійснення методичної допомоги сту-дентам в організації ними своїх самостійних занять. Вона, зок-рема, проявила себе у розробці друкованих і тиражованих мето-дичних вказівок до виконання завдань із самостійної роботи. За-уважимо, що праця є трудомісткою, становить додаткове наван-таження на викладача, але вона найбільш перспективна у забез-печенні якості самостійної роботи студентів, особливо в умовахвисокої собівартості та швидкого морального старінняспеціалізованої літератури з інформатики.

Нижче наводяться приклад завдання зі створення

284

візуального ефекту “текст, який рухається” і алгоритм реалізаціїтакого ефекту [5].

Алгоритм створення ефекту руху1. Створити новий файл командою Новый меню Файл. Зна-

чення полів Ширина, Высота, Разрешение, Режим і Содержимоекористувач встановлює на власний розсуд. У нашому прикладі цізначення відповідно становили 25 см, 15 см, 28 пикс/см,RGB цвет та Цвет фона. Зауважимо, що як значення поля Со-держимое можна було обрати значення Белый, але у нашому ви-падку створюється білий текст на зеленому фоні, відтак було об-рано значення Цвет фона за умови, що попередньо був встанов-лений зелений колір для фону за допомогою інструменту Основ-ной цвет, Цвет фона інструментальної панелі. За допомогою тогож самого інструменту для переднього плану обирається білийколір – саме у такий колір будуть забарвлені літери майбутньоготексту.

2. Активізують інструмент Печать. У діалоговому вікні Ин-струмент печати, що з’являється по цьому, уводять потрібнийтекст. У нашому прикладі це слово Moving (у перекладі занглійської означає “рух”). Для уведення даного слова було ви-користано шрифт Helvetica висотою 150 пікселів. Зазначимо прокілька прийомів, що додатково сприятимуть виникненню у гля-дача відчуття руху за споглядання літер. Перший такий прийомполягає у застосуванні параметру Oblique –уведений текст пере-творюється на курсивний, що загалом посилює ілюзію рухулітер. Другий прийом полягає у збільшенні відстані між літерамислова – це вивільнить додатковий простір для створення ефектулітер, які розвіює порив вітру. У нашому прикладі длязбільшення відстані між літерами параметр Расстояние булозбільшено до значення 100.

3.Шляхом буксування за допомогою інструменту Сдвигінструментальної панелі остаточно визначають місце розташу-вання уведеного тексту в області зображення. Слід зауважити,що, встановлюючи місце розташування тексту, требаобов’язково передбачити певний вільний простір зліва (абосправа, залежно від напрямку руху тексту) від тексту – якщоцього не зробити, результуюче зображення може не “вписатися”у рамках відведеного для нього місця, а відтак буде утятим, що,

285

Рис. 1

зрозуміло, є небажаним.4. За допомогою команди Склеить все слои меню Слои

об’єднайте усі прошарки у один прошарок.5. Застосуйте ефект Фильтры – Стиль – Ветер із параметра-

ми ветер, слева. Для посилення ефекту динамічності можна ско-ристатися інструментом Палец інструментальної панелі – це доз-волить дещо подовжити смуги, що утворилися після застосуван-ня ефекту Ветер. При цьому у палітрі Опции пальца встановітьрежим Норма та давление 50%, а у палітрі Кисти оберіть розту-шований пензлик – це забезпечить більш плавний перехід відкольору фону до кольору власне зображення. Проводити лініїінструментом Палец необхідно у напрямку, паралельномулініям, утвореним ефектом Ветер, нібито подовжувати ці лінії,тільки вже на площині власне літер.

6. Застосуйте фільтр Фильтры – Размытие – В движении.Встановіть значення параметру Distance від 10 до 15 пікселів. Унашому прикладі це значення становило 12 пікселів.

7. Знов застосуйтефільтр Фильтры – Стиль –Ветер із параметрами ве-тер, слева.

8. Застосуйте фільтрРезкость – Снять резкость– це загострить краї, зро-бить їх більш виразними. Унашому прикладі значенняпараметрів Amount, Radiusта Threshold склаливідповідно 50, 4.5, 3.

9. Застосуйте фільтрФильтры – Искажение – Срез. Надайте лінії такого вигляду, абилітери вигнулися, наприклад, так, як це показано на рис. 1. Унашому прикладі для одержання ефекту кривулястих літер булидодані дві нові точки, до того ж суміщені вправо стосовновихідного місця розташування верхня і нижня точки.

10. На завершення рекомендується скористатися фільтромФильтры – Искажение – Сфера. У нашому прикладі було вико-ристано значення 40. Застосування даного ефекту надасть

286

літерам більшої об’ємності, а, відтак, більшої виразності.Приклад результату роботи даного алгоритму можна поба-

чити на рис.2.

Рис. 2Висновки.У розв’язанні питання про те, як удосконалити організацію

самостійної роботи студентів, ми виходили із розуміння того, щопізнання здійснює безпосередньо сама людина. Цю працю за неїне може виконати ніхто. Індивідуальний пошук знань має(точніше, повинен бути ) найхарактернішою рисою навчаннястудента. Зрештою, увесь процес навчання у вузі являє (має яв-ляти) собою ефективно організовану самостійну роботу. Із вра-хуванням вище зазначеного, ми вважаємо, що застосування ди-ференційованого підходу до організації самостійної роботи сту-дентів за вивчення ними сучасних комп’ютерних технологійстворення і обробки графічної інформації дозволить розглядатиостанню навіть не як самопідготовку, а як добирання са-мостійного шляху для досягнення мети навчання. Ми віддалиперевагу не тренувальним завданням, а таким, що вимагають відстудента самостійних роздумів, пошуку. Це сприяє виробленнюу студента звички ставити перед собою питання “у який спосібдосягнуто той чи інший візуальний ефект?”, побачений ним, на-приклад, за оформлення друкованої, рекламної тощо продукції.У студента, таким чином, вироблюються елементи професійногозору, коли він із пасивного споглядача перетворюється на актив-ного споглядача, який здатний робити аналізування природивізуальних ефектів, які він бачить навколо себе. Це, в свою чер-гу, дозволить студентові в майбутньому, коли він вже виступа-тиме у ролі вчителя інформатики, на належному рівні виконува-ти свої професійні обов’язки, зокрема, організувати процес нав-

287

чання своїх учнів, забезпечити високий методичний рівень цьогопроцесу.

Список літератури1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модуль-не навчання. – К.: ІСДО, 1993. – 220 с.2.Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г. Основи інформатикита обчислювальної техніки // Програма для середніх закладівосвіти. – Київ: Перун, 1996. – 23 с.3. Информатика. Базовый курс / Под ред. С.В. Симоновича. –СПб: Питер, 1999. – 640 с.4. Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и ее инфор-мационно-методическое обеспечение: Учебное пособие. – К.:Віща шк., 1990. – 248 с.5.Магия PhotoShop 4.0. Том 1: Пер. с англ. / Д. Лаи и Грэг Сим-сик – К.: Изд-во «ДиаСофт», 1998. –352 с.6. Пономаренко С., Тайц А. Adobe PhotoShop 4.0 в примерах –СПб.: BHV – Санкт-Петербург, 1998. – 288 с.7. Пидкасистый П.И. Сущность самостоятельной работы студен-тов и психолого-дидактические основы ее классификации //Проблемы активизации самостоятельной работы студентов: Ма-териаля всесоюзного совещания-семинара. – Пермь: Пермскийгосударственный университет им. А.М. Горького, 1979. – С. 23-34.

288

ЗмістМ.В. Абу Аль-Наадж, В.А. Долока, А.А. Кабир, В.Г. Рябцев. Засо-би навчання систем прийняття рішень за нечітких апріорних да-них ....................................................................................................... 3С.В. Амбросов. Інформаційні комп’ютерні технології в методицівикладання математичних дисциплін і задачах підвищення фун-даменталізації підготовки випускників вузів. Дистантне навчан-ня.......................................................................................................... 9С.Є. Апуневич, Г.Г .Злобін. Про досвід використання операційноїсистеми Linux у школах міста Львова............................................ 10С.Є. Апуневич, Г.Г. Злобін. Використання ОС Linux у шкільномукурсі інформатики ............................................................................ 13Н.В. Баловсяк. Система методів проблемного навчання при вив-ченні дисциплін комп’ютерного циклу у вузі ............................... 23В.П. Барышев, Л.В. Гавриш. Об особенностях преподавания ин-форматики на подготовительном отделении................................. 30Д.Е. Бобылев. Сравнительная характеристика итерационных ме-тодов, применимых в методе граничных интегральных уравне-ний ..................................................................................................... 34Т.В. Бондаренко, І.І. Дмитренко. Комп’ютер на уроках матема-тики.................................................................................................... 37В.Г. Борищенко. Тестовий контроль знань студентів-аграріїв зінформатики...................................................................................... 38С.В. Вагин, В.В. Огородний, Л.С. Резник, О.З. Фоменко, Т.А. Ки-селева. Организационные и методические аспекты преподаваниякомпьютерных дисциплин в Днепропетровской государственноймедицинской академии .................................................................... 44К.Ю. Васильев, А.А. Гнелецкий, Д.И. Диденко, А.В. Кривилёв.Оболочка для электронного учебника ........................................... 48И.Н. Вдовиченко. Тестовый контроль знаний ............................... 52Л.П. Воронець. Визначення змісту навчального предмету“Інформатика та комп’ютерна техніка” з врахуванням рівня по-передньої підготовки студентів ...................................................... 56В.В. Глазова, М.М. Голоденко, І.В. Жихарєв. Досвід викладанняінформатики за модульно-рейтинговою системою ...................... 63Я.М. Глинський, В.Є. Анохін, В.А. Ряжська. Про навчальніпосібники та наступність вивчення інформатики в школі і вузі . 69М.С. Головань. Удосконалення фундаментальної підготовки з

289

інформатики студентів економічних вузів .................................... 73В.Г. Григорович, Р.І. Яворський. Навчаюча програма з елемента-ми імітації для вивчення основ роботи в операційній системіWindows 95/98 .................................................................................. 78С.С. Григорук, П.М. Григорук. Напрямки використаннякомп’ютерних технологій для посилення пізнавального інтересув системі підготовки студентів-економістів .................................. 84В.А. Денисюк. Система дистанційного тестування знань засобамиFTN-технологій. ............................................................................... 90Г.Г. Злобін. Використання пакету Star Office у шкільному курсіінформатики...................................................................................... 92Г.Г. Злобін, В.Ф. Петрів. Використання оболонок Turtle та Algo унавчальному процесі середніх та вищих навчальних закладів.... 96А.Я. Зубач. Про деякі аспекти навчання студентів педагогічноговузу навичкам програмування ...................................................... 100К.В. Канашкевич. Методична система навчання інформатики усередовищі операційної системи Linux ....................................... 106О.В. Клочко. Організація лабораторних занять з інформатики зістудентами аграрних спеціальностей........................................... 108Ю.О. Ковальчук, О.І. Кошарний. Концепція розробки “народних”дистанційних навчальних матеріалів ........................................... 117О.Б. Коган. Проблеми вивчення курсу інформатики в початковійшколі ............................................................................................... 120С.Б. Колесник. Впровадження комп’ютерних технологій на уро-ках образотворчого мистецтва ...................................................... 123В.В. Коломенская, А.А. Нудьга, К.В. Шубкин. Об использованииграфических средств при обучении алгоритмизации в школьномкурсе информатики ........................................................................ 125О.В. Крайчук, Т.В. Лежняк. Застосування електронних таблицьMicrosoft Excel при розв’язанні задач оптимізації...................... 127Г.И. Кулик. Использование возможностей Power Point при чте-нии курса лекций по информатике............................................... 132В.В. Лапінський, Т.Є. Щепакіна. Використання фактографії ук-раїнської науки у навчанні інформатики ..................................... 135Л.Б. Ліщинська, О.О. Коваленко. Удосконалення методики вик-ладання інформатики із застосуванням проблемно-ситуаційногопідходу ............................................................................................ 140А.В. Лобода. Програмна реалізація моделей квантових,

290

біологічних нейронно-мережевих систем. Резонансно-стохастичні ефекти......................................................................... 144І.Є. Мазурок. Використання технології intranet у викладанніінформатики.................................................................................... 148Л.П. Маймур. Опыт использования компьютера при традицион-ном обучении .................................................................................. 151Г.Ю. Маклаков. Методологические принципы преподаванияцикла компьютерных дисциплин на основе концепции информа-ционной безопасности ................................................................... 156Г.Ю. Маклаков. Медико-биологические аспекты дистанционногообразования..................................................................................... 161Г.Г. Маклакова. Анаглифический метод построения стереоизоб-ражений для создания обучающих компьютерных систем........ 166Г.Ю. Маклаков, К.С. Лёвин. Дидактические особенности исполь-зования виртуального измерительного комплекса при проведе-нии натурного эксперимента......................................................... 170С.І. Міхневич. Комп’ютерні телекомунікаційні технології в гу-манітарних вузах: методика викладання...................................... 174А.Н. Моргун. О содержании школьного курса информатики .... 180Н.І. Праворська. Методичні аспекти лекційної форми організаціївивчення електронної таблиці Microsoft Excel............................ 184С.М. Прийма. Організація практичних робіт з інформатики вумовах впровадження модельно-символічної технології........... 192И.Н. Пустынникова. Построение баз знаний экспертных системкак вид учебной деятельности ...................................................... 197Ю.П. Рева, М.А. Кислова. Комп'ютерні імітаційні моделі таосвіта ............................................................................................... 203A.F. Rogalsky. Information Technologies For Specialists InInternational Management................................................................ 208О.Н. Романюк, Г.В. Лембак, А.А. Сахно. Адаптивний підхід дотестування знань............................................................................. 210О.Ю. Рудик, С.Р. Красильников. Особливості методики викла-дання курсу інформатики для студентів спеціальності“Прикладна лінгвістика” ............................................................... 212О.Ю. Рудик, К.М. Скиба. Системи машинного перекладу: Плайчи L-Master Lite?............................................................................. 214В.С. Садовенко. Методика впровадження дистанційних формнавчання інформатики ................................................................... 216

291

В.А. Сергієнко, Г.А. Смоляров. Використання рейтингової систе-ми оцінювання знань студентів при вивченні дисципліни“Інформатика та комп’ютерна техніка”....................................... 219І.М. Смирнова. Деякі аспекти інформаційної підготовки вчителяпочаткових класів........................................................................... 222Г.А. Смоляров, В.К. Ободяк. Про індивідуальний підхід при вив-ченні курсу інформаційних систем в аграрному вузі ................. 227О.О. Сушенцев. Застосування комп'ютерної техніки в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.............................. 230А.И. Теплицкий. Ограничение доступа учащихся к дисковым исетевым ресурсам компьютеров ................................................... 237І.О. Теплицький. Програма факультативного курсу "Основикомп'ютерного моделювання" ...................................................... 244О.Г. Тер-Арутюнянц. З досвіду викладання інформатики на фа-культеті іноземних мов.................................................................. 255В.В. Трегуб, А.П. Максименко. Специфические закономерностиобучения информатике в целостном педагогическом процессевуза .................................................................................................. 259О.Г. Тюрін. Використання алгоритмічних аксіом при вивченніпрограмування ................................................................................ 263Т.И. Хачумян. Развитие критического мышления студентов приизучении информатики.................................................................. 268С.Н. Чаплыгина. Некоторые аспекты преподавания информатики273С.В. Шаров. Використання комп’ютерно орієнтованих засобівпідтримки модельно-символічної технології розвивального нав-чання................................................................................................ 276Г.В. Шугайло. Диференційований підхід до організації са-мостійної роботи студентів – майбутніх учителів інформатики281

292

Наукове видання

Теорія та методика навчання

математики, фізики, інформатики

В 3-х томах

Том 3

Підп. до друку 04.04.2002Бумага офсетна №1Ум. друк. арк. 15,39

Формат 80х84 1/16.Зам.№4-0407

Наклад 500 прим.

Видавничий відділ Національної металургійної академії УкраїниКДПУ, 50086, Кривий Ріг-86, пр. Гагаріна, 54

E-mail: [email protected]

Date post:	25-May-2020
Category:	Documents
Upload:	others
View:	3 times
Download:	0 times

Теорія та методика фізики...

Documents