Нова Думка - Savez Rusina · 2 Нова Думка 5/2010 Lg] [ajgcae hgcig[ak^ds - jk[ge...

Izdaje: Savez Rusina i Ukrajinaca Republike HrvatskeВидaвa: Союз Русинох и Укрaїнцох Републики Горвaтскей

Видaє: Союз русинів i укрaїнців Республіки Хорвaтія

ISSN 0351-3181

НоваДумка

2010.XXXIX

POKPIKGODINA159

ЧИСЛОНОМЕРBROJ 5/2010

2 Нова Думка 5/2010

Под високим покровитель-ством предсидателя Ре-

публики Горватскей проф. дрсц. Иви Йосиповича и покро-вительством Сисацко -мославацкей жупанки МариниЛоврич Марзел отримани«Липовлянски стретнуца

2010». Сопокровитель стрет-нуцох було Министерство ту-ризма. На намаганє Жупаниї и з до-помогу началнїка ОпштиниЛиповляни Мария Рибара ийого сотруднїкох, после два-цец рокох обновена мани-фестация култури, язика иобичайох припаднїкох нацио-налних меншинох. Треба наглашиц же у Липов-лянох окрем векшинского на-роду жиє и єденац национал-

ни меншини. Манифестациярозпочала на 12 годзин намалей бини у парку зоз музикуплехового оркестру, а од 14годзин почало презентованєнародного облєчива и оби-чайох на штандох КУД-ох,еколоґийни продукти польо-

дїлства, продукти вина, тра-дицийних и уметнїцких ре-меслох.Отримани округли стол натему «Национали меншинизаєднїцки живот, интеркулту-ралносц и мултикултуралносцнационалних меншинох у Ре-публики Горватскей», котриводзела соборска заступнїцаЗденка Чухнил, а участвова-ли: висланїк високого покро-вительства помоцнїк совит-нїка предсидателя РГ за пи-

таня политичней системи дрсц. Владимир Лончаревич,подпредсидатель Влади РГдр Слободан Узелац, пред-стойнїк Уряду за националнименшини Влади РГ БранкоСочанец, предсидатель Со-виту за национални меншиниРГ Александар Толнауер, жу-панка Марина ЛовричинскиМерзел, општински началнїкМарио Рибар и велї другипредставителє општинских,жупанийских и городских ра-дох националних меншинох,представителє Союзу Руси-нох и Українцох РГ, дружтванационалних меншинох надержавних и реґионалнихуровньох.Шицки учашнїки округлогостола зложели ше же Уставнизакон о правох националнихменшинох далєко лєпши од

европского, алє у стварносци,у його применьованю иснуюзапреченя котри ше можу од-клонїц лєм зоз заєднїцкиманапруженями шицких инсти-туцийох и самих активносцохшицких меншинох. Предсидатель Совиту за на-ционални меншини наглашелже и попри кризней ситуациїсредства за активносци мен-шинох, попри зменшаня од1,25%, практично остали исти.Присутних здогаднул же у

Горватскей од 1991. року чис-ло припаднїкох националнихменшинох барз опадло и жеокрем пописованя жительствапред нами и виберанки заорґани мeншинскей самоуп-рави.

На манифестациї наступели15 ансамбли зоз жеми и ино-жемства медзи котрима и пер-ши раз под свою руску заставуКУД «Яким Гарди» зоз Пет-ровцох. Програму отворелоКУД «Лїпа» зоз Липовлянох,а закончело КУД «Летова-нич», а после оґньомету до-машнї и госци уживали у кон-церту македонского ансамбла«Езерки и Седум осмини» иСлавонских лолох.Звонко Костелник, проф.

IZ RADA NAŠIH DRUŠTAVA–ЗОЗ РОБОТИ НAШИХ ДРУЖТВОХ–З РОБОТИ НAШИХ ТОВAРИСТB

ЛИПОВЛЯНСКИ СТРЕТНУЦА 2010

Привитне слово предсидa-теля РГ Иви Йосиповичa

Члени КУД «Яким Гaрди» зоз Петровцох

Численa публикa – у першим шоре нaйвисши госци Руски тaнци зa подзековних пaтрaчох

„НОВУ ДУМКУ” Видaє: Союз русинів і укрaїнців Республіки Хорвaтія www.sriu.hr

Зa видaвaвця: Любицa Моргaн

Редaкція: Вуковaр, Рaди Єврпи 93, тел./фaкс: 032/ 428–342

E-mail: [email protected]

Бaнкове конто – Žiro račun: 2340009-1110057465

Друкувaв: Друкaрня Солдо, Вуковaр

Тирaж: 1000 примірників

1592010.XXXIX

POKPIKGODINA

ВУКОВАР - VUKOVAR - ВУКОВАР

SADRŽAJ - ЗМИСТ - ЗМІСТЧИСЛОНОМЕРBROJ Звонко Костелник: Липовлянски стретнуца 2010 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

Посольство України в РХ: Указ президента України № 937/2010 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

Звонко Костелник: Означованє 19. рочнїци страданя Петровчаньох у Отечественей войни . . . . 5

Звонко Костелник: Отримана 38. схадзка Совиту за национални меншини

Републики Горватскей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Юрій Атаманюк: Джуро Відмарович: У посольстві я заборонив

розмовляти російською мовою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Дю. Лїкар: Три значни ювилеї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Дaниєл Пaрунски: Шеднєм себе нa врaного коня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

Агнетка Балатинац: Днї хлєба у Осєку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

Агнетка Балатинац: Богата активносц на велїх подручох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Славица Дудаш: Богатство жиц у заєднїцтву . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

Агнетка Балатинац: Здогадованє нє бляднє . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

Дю. Лїкар: Нє престава ше з активносцами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

СС. Василіянки: Він справді лікує . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

Желько Гаргаї: Преславени кирбай у Петровцох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Желько Гаргаї: Привитани нови паноцец . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Блїскaвкa: У глєданю часу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

Ксения Лїкар: Перша нащива крижевского владики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

Агнетка Костелник Балатинац: Силуета . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

Агнетка Костелник Балатинац: Били молги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

Дaниєл Пaрунски: Видзене з очми єдного учaшнїкa! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

Ксения Лїкар, Дюра Лїкар: Витайце, у нас мили госци! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

Звонко Костелник: Салаш при салашу попри лєса стоя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

Підготував П. Головчук: Проф. др Володимир Кубійович . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

Дюра Лїкар: Миклошевци – Вше менєй роботней моци . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

Мирон Жирош: “Лемкивски ватри” опоминаю, обєдинюю и змоцнюю лемковски дух . . . 24

Агнетка Балатинац: Штерацец дзевята „Червена ружа” розквитла у Керестуре . . . . . . . 26

Звонко Костелник: Ювилей 20. рочнїци союзу Руснацох – Українцох Сербиї . . . . . . . . . . 28

Дюра Лїкар: Значни ювилей за шицких Руснацох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Яким Пушкаш: Мой грих, мой превельки грих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

Панас Бездольний: Знов то саме – всячина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Яким Пушкаш: Кирбай . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

Агнетка Балатинац: II Мемориялни турнир „Владимир Тимко“ у столним тенису . . . . . . . 33

Дюра Лїкар: Орґанизация була успишна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Яким Пушкаш: Спорт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

В. Пaвлович: Отримaни треци Етно сaям у Вуковaре . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

РЕДAКЦИЯ:Вера Павлович(глaвнa и одвичaтельнa редaкторкa)Aгнеткa БaлaтинaцЛюбицa Гaргaй

СОВИТ РЕДAКЦИЇ:Пaвло Головчук (предсидaтель),д.ф. н. Оксaнa Тимко Дїтко, Яким Пушкaш,Дюрa Бики и Верa Пaвлович

ЛЕКТОРЕ:Мaрия Хомa (руски язик)Леся Мудри (укрaїнски язик)Верa Пaвлович (горвaтски язик)

Друковaнє помaгa Совит зa нaционaлни меншини Републики Горвaтскей.Нa вимaгaнє Союзу Русинох и Укрaїнцох Репуб-лики Грвaтскей з Ришеньом Министерствa ин-фирмовaня Републики Горвaтскей од 15.януaрa 1992. року (УЧ. 523–92–1) „Новa Думкa”уписaнa до евиденциї явних видaньох под чис-лом 1366.

Aвторизовaни тексти нє знaчa же то источaснои стaновиско редaкциї лєбо видaвaтеля.

UREDNIŠTVO:Vera Pavlović(glavna i odgovorna urednica)Ahnetka BlatinacLjubica Harhaj

SAVJET UREDNIŠTVA:Pavlo Holovčuk (predsjednik)dr. sc. Oksana Timko Đitko, Joakim Puškaš, Đuro Biki i Vera Pavlović

LEKTORI:Marija Homa (rusinski jezik)Lesya Mudri (ukrajinski jezik)Vera Pavlović (hrvatski jezik)

Tiskanje potpomaže Savjet za nacionalne manjineRepublike Hrvatske s Rješenjem Ministarstva in-formiranja Republike Hrvatske od 15. siječnja1992. godine (ur. Br. 523-92-1 ), “Nova dumka” jeupisana u evidenciji glasila pod brojem 1366

Prilozi autora potpisani imenom ne moraju odraža-vati mišljenje uredništva i izdavača.

РEДAКЦІЯ:Вірa Пaвлович(головна і відповідальна редакторка)Aгнеткa БaлaтинaцЛюбіцa Гaргaй

РЕДАКЦІЙНА РАДА:Павло Головчук (головa)д.ф.н. Оксaнa Тимко Дітко, Яким Пушкaш,Дюрa Бики і Вірa Пaвлович

ЛЕКТОРИ:Мaрия Хомa (русинськa мовa)Леся Мудрі (укрaїнськa мовa)Вірa Пaвлович (хорвaтськa мовa)

Друкується зa допомогою Рaди з питaнь нaціо-нaльних меншин Республіки ХорвaтіяЗa прохaнням Союзу русинів і укрaїнців Респуб-ліки Хорвaтія з Постaновою Міністерствa ін-формувaння Республіки Хорвaтія від 15 січня1992 року ( No 523–92–1) „Нову думку” вписaнов реєстр публічних видань під номером 1366

Редaкція не зaвжди поділяє точку зору aвторa,відповідaльність викладених фaктів несеaвтор.

Нa першим боку: Тaмбуровa оркестрa КД Русинох Цвелфериї зоз Рaйового СелaНa остaтнїм боку: Члени КУД “Яким Гaрди” зоз Петровох нa “Винковских єшеньох” 2010. року

„НОВУ ДУМКУ” Видaвa: Союз Русинох и Укрaїнцох Републики Горвaтскей www.sriu.hr

Зa видaвaтеля: Любицa Моргaн

Редaкция: Вуковaр, Рaди Европи 93, тел./фaкс: 032/ 428–342

E-mail: [email protected]

Жиро рaхунок – Žiro račun: 2340009-1110057465

Друковaл: Друкaрня Солдо, Вуковaр

Тирaж: 1000 приклaднїки

Друковaне–Друковaно–Tiskano10 / 2010

Ценa Куни

Цінa Кун

Cijena Кунa10Рукописи ше нє врaцaю.

Обявени прилоги ше гонорую.

Рукописи не повертaються.Друковaні стaтті гоноруються.

Rukopisi se ne vraćaju.Objavljeni prilozi se honoriraju.

З метою привернення уваги суспільствата світової спільноти до проблем по-долання наслідків Чорнобильської ка-тастрофи, посилення захисту постраж-далих внаслідок цієї катастрофи гро-мадян постановляю:1. Кабінету Міністрів України:1) проаналізувати заходи, вжиті щодоподолання наслідків Чорнобильськоїкатастрофи в Україні, розглянути станвиконання Загальнодержавної програ-ми подолання наслідків Чорнобильськоїкатастрофи на 2006 – 2010 роки, за-конодавчих та інших нормативно-пра-вових актів з питань соціального за-хисту населення, яке постраждаловнаслідок Чорнобильської катастрофи,та підготувати за результатами такоїроботи пропозиції щодо поліпшенняситуації у цих сферах;2) передбачити під час доопрацюванняпроекту Закону про Державний бюджетУкраїни на 2011 рік видатки на:поліпшення медичного забезпечення,оздоровлення громадян, які постраж-дали внаслідок Чорнобильської катас-трофи, та придбання для них ліків;будівництво (придбання) житла длявідповідних категорій громадян, якіпостраждали внаслідок Чорнобильськоїкатастрофи і потребують поліпшенняжитлових умов, насамперед сімей здітьми, які стали інвалідами внаслідокЧорнобильської катастрофи та потре-бують особливого догляду, інвалідів Ігрупи, інвалідність яких пов'язана зЧорнобильською катастрофою;відселення сімей, насамперед сімей здітьми, які проживають у зоні безумов-ного (обов'язкового) відселення;радіаційний захист населення;екологічне оздоровлення забрудненихтериторій;капітальний ремонт автомобільних до-ріг Чернігів – Пакуль – контрольно-пропускний пункт «Славутич» – Чор-нобиль (з під'їздом до м.Славутич);3) забезпечити перегляд у встановле-ному порядку на основі експертних

висновків Національної комісії з радіа-ційного захисту населення України,Національної академії наук України,відповідних центральних органів ви-конавчої влади меж зон радіоактивнозабруднених внаслідок Чорнобильськоїкатастрофи територій;4) розробити з урахуванням пропозиційміністерств, інших центральних органіввиконавчої влади, Ради міністрів Ав-тономної Республіки Крим, обласних,Київської та Севастопольської міськихдержавних адміністрацій, наукових ус-танов, об'єднань громадян та затвер-дити план заходів, пов'язаних із 25-мироковинами Чорнобильської катастро-фи, передбачивши, зокрема:проведення в місті Києві міжнародноїконференції до 25-х роковин Чорно-бильської катастрофи;підготовку Національної доповіді до25-х роковин Чорнобильської катас-трофи;видання атласу радіоактивного за-бруднення території України та еко-логічного атласу зони відчуження ізони безумовного (обов'язкового) від-селення;підготовку та видання збірок науковихпраць, документів і матеріалів, які ви-світлюють Чорнобильську катастрофута досвід подолання її наслідків;вирішення в установленому порядкупитань щодо фінансування зазначенихзаходів;5) утворити організаційний комітет зпідготовки та проведення заходів,пов'язаних із 25-ми роковинами Чор-нобильської катастрофи, та затвердитийого персональний склад.2. Раді міністрів Автономної РеспублікиКрим, обласним, Київській та Севас-топольській міським державним адмі-ністраціям:посилити увагу до повсякденних потребгромадян, які постраждали внаслідокЧорнобильської катастрофи, учасниківліквідації наслідків аварії на Чорно-бильській АЕС, зокрема, поліпшення

їх медичного, соціально-побутового об-слуговування, вишукати можливістьдля надання таким особам соціальноїпідтримки та матеріальної допомоги;утворити регіональні організаційні ко-мітети з підготовки та проведення за-ходів, пов'язаних із 25-ми роковинамиЧорнобильської катастрофи, затвер-дити відповідні плани заходів та за-безпечити їх виконання;передбачити в проектах місцевих бюд-жетів кошти для фінансування заходів,пов'язаних із 25-ми роковинами Чор-нобильської катастрофи.3. Запропонувати релігійним організа-ціям провести 26 квітня 2011 року па-нахиди за жертвами Чорнобильськоїкатастрофи.4. Державному комітету телебаченнята радіомовлення України, МіністерствуУкраїни з питань надзвичайних ситуаційта у справах захисту населення віднаслідків Чорнобильської катастрофи,Міністерству праці та з соціальної по-літики України, Міністерству охоронинавколишнього природного середови-ща України, Міністерству охорони здо-ров'я України, Міністерству палива таенергетики України забезпечити про-ведення широкої інформаційної тароз'яснювальної кампанії з питань по-долання наслідків Чорнобильської ка-тастрофи, розв'язання актуальних про-блем ядерної та радіаційної безпеки,соціального захисту учасників ліквідаціїнаслідків аварії на Чорнобильській АЕСта населення, яке постраждало внас-лідок Чорнобильської катастрофи, реа-лізації державної політики у зазначенихсферах та висвітлення заходів, пов'яза-них із 25-ми роковинами Чорнобиль-ської катастрофи.

5. Цей Указ набирає чинності з дняйого опублікування.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

11 жовтня 2010 року


DRUŠTVO I POLITIKA – ДРУЖТВО И ПОЛИТИКA – СУСПІЛЬСТВО І ПОЛІТИКА

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 937/2010Про заходи, пов'язані з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи

Уприсутносци општинских, меснихи жупанийских власцох и предста-

вительох гражданских здруженьох, яки бранїтельских здруженьох, предста-вительох вирского живота, школи исамих жительох, у Петровцох 01. ок-тобра 2010. рoку означена 19. рочнїцастраданя у Отечественей войни.

Окрем бранїтельох Петровцох, по-гинутим жертвом Отечественей войнина грекокатолїцким теметове венциположели политични партиї општини,Месни одбор Петровци, Општина Боґ-дановци и Жупания Вуковарско –

сримска. После покладаня венцох па-ноцец Владимир Седлак водзел мо-литву за шицких погинутих.

Шицких присутних, домашнїх и гос-цох привитал предсидатель МО Пет-ровци Звонко Костелник, а спред Оп-штини Боґдановци заменїк началнїкаЯрослав Медєши.

Потим делеґациї запалєли швичкуи пред хижу дзе людзе були бити изагарештовани.

У охрани Петровцох погинуло 17особи, а ище єдна ше водзи як нєс-тала.

Звонко Костелник проф.

Отримана 38. схадзка Совиту за на-ционални меншини Републики Горват-скей

Совит за национални меншини Ре-публики Горватскей на своєй 38. по-рядней схадзки, котра отримана 14. ок-тобра у Заґребе, обуставелфинансованє тром здруженьом – нє-мецкому, русийскому и ромскому.Други 10 здруженя требаю за 15 днїдоставиц звити о потрошених пенєжох,та ше потим увидзи їх дальше финан-сованє.

Совит вецей нє може толеровац нє-дисциплину подаєдних здруженьоххтори уж були обвисцени же нє почи-тую закон, алє и надалєй одбиваю по-

слац звит о потрошених пенєжох ду-маюци же то дробни пенєж же би шего оправдовало. Таким здруженьом на-явене же би ше им послала инспекция,а по потреби и финансийна кара.

На схадзки Совиту представене ивиглєдованє заґребского Факултета по-литичних наукох о функционованю ра-дох и представительох националнихменшинох, у котрих як проблем навед-зени слаба заинтересованосц припад-нїкох меншинох за виберанки меншин-ских радох и представительох, а инєанґажованосц самих радох и пред-ставительох националних меншинох.

Трецина вибраних представительохдо радох нє участвую у локалних це-

лох, зявюю ше лєм з нагоди святоч-носцох општинских и городских радохи нїґда нє предложели даяку миру зазлєпшанє положеня националней мен-шини.

Члени Совиту на основи такого ви-кладаня заключели же би ше ради ипредставителє додатково едуковали оїх улогох, а и припаднїки меншинох освоїх правох.

Звичайне же и финансованє маважну улогу, прето Совит наглашелже Собор треба принєсц закон о фи-нансованю координацийох, радох ипредставительох националних менши-нох.

Звонко Костелник, проф.

55/2010 Нова Думка


ОЗНАЧОВАНЄ 19. РОЧНЇЦИ СТРАДАНЯ ПЕТРОВЧАНЬОХ У ОТЕЧЕСТВЕНЕЙ ВОЙНИ

Отримана 38. схадзка Совиту за националнименшини Републики Горватскей

Покладанє венцох нa теметове при памятнїку жертвом у Отечественей войни

Зaєднїцкa молитвa пред спомин тaблїчку



ДЖУРО ВІДМАРОВИЧ: У ПОСОЛЬСТВІ Я ЗАБОРОНИВ РОЗМОВЛЯТИ

РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮМої дружні стосунки з колиш-

нім Надзвичайним і повноважнимпослом Хорватії в Україні ДжуромВідмаровичем (1995 - 1999 р.р.) по-чалися з невеличкого листа, вякому я описував своє зацікав-лення цією країною і просив до-помогти в докладнішому ознайом-ленні з Хорватією. Це було у 1995році. У той час ця колишня рес-публіка Югославії завершувалаборотьбу за незалежність, яка діс-талася їй дорогою ціною. Відпо-відь на моє звернення не забари-лася, адже, виявилося, професорД. Відмарович був захопленийдержавою, в яку прибув здійсню-вати свою дипломатичну місію. Аяк хорватський письменник, ціка-вився українською літературою.Він належить до числа не багатьохіноземних дипломатів, які вільнорозмовляють українською.

У серпні 2008 року я впершегостював у пана Відмаровича вХорватії. Пропоную читачам газети“Україна” розмову з Джуром Від-маровичем, в якій він з приєм-ністю поділився спогадами просвою дипломатичну місію в Ук-раїні, дружбу з українськими пись-менниками, про нашу державу таїї народ.

Довідка. Професор Джуро Від-марович народився 1 квітня 1947року в селі Пілениці біля Липовлян уСлавонії. Закінчив гімназію, а пізніше- філософський факультет Загреб-ського університету, де вивчав істо-рію і філософію. В Люблянськомууніверситеті (Словенія) на факуль-теті соціології та журналістики здо-був кваліфікацію маґістра. Працювавучителем середньої школи. Поет і лі-тературний критик. Перекладач ук-раїнських і російських літературнихтворів. Вивчає проблеми хорват-ської діаспори та її літературу. Членспілки письменників Хорватії, Хор-ватського дипломатичного клубу, Ко-мітету Матіци Хорватської.

У політичне життя республікиХорватія включився у 1989 році. Доцього не був політично активним, боне був членом Комуністичної партії

Югославії. У 1990 р. був обраний де-путатом Хорватського парламенту(Сабору). Був також членом хорват-ської делегації у Раді республік і об-ластей парламенту Югославії. Бувкерівником хорватської делегації.Після розпаду Югославії продовживсвою політичну діяльність у парла-менті і 1992 року на наступних вибо-рах вдруге був обраний депутатом.Член Хорватської демократичноїпартії.

— Пане професоре, розкажіть,будь ласка, про своє призначенняна посаду Надзвичайного і повно-важного посла Хорватії в Україні.

— Відразу хочу наголосити, щоя дипломат не кар’єрний, а політич-ний. Після проголошення незалеж-ності Хорватії країна не мала влас-ного дипломатичного корпусу іПрезидент Франьо Туджман створивйого з числа свого оточення, пред-ставників інтелігенції. Я теж був со-ратником тодішнього Президента ітак став дипломатом. На початку1995 року прибув в Україну як На-дзвичайний і повноважний посол.Займав цю посаду до початку 1999року.

Спочатку мене готували посломдо Словаччини, але потім призна-чили іншу людину. Мені й на думкуне спадало, що поїду в Україну. Після

цього призначення зрозумів, що пе-реді мною постало багато обов’язків.

— Що Ви можете сказати проукраїнсько-хорватські міждер-жавні відносини?

— Республіка Хорватія визналаУкраїну як незалежну державу уже5 грудня 1991 року, а через 6 днівУкраїна визнала Хорватію як неза-лежну державу. Велику підтримку увизнанні нашої держави надали ІванПлющ, Дмитро Павличко, Іван Драчі брати Горині — тоді депутати укра-їнського парламенту. Цього ж місяцянаш Президент Франьо Туджман від-відав Україну з офіційним візитом назапрошення Леоніда Кравчука. Булопідписано багато двосторонніх доку-ментів про дружбу і співробітництво.У 1992 році обидві держави встано-вили дипломатичні відносини на рівніпосольств. Першим послом Хорватіїв Україні був доктор Онесін Цветан— колишній міністр внутрішніх справХорватії.

— Що Вам вдалося зробити зацих чотири роки? Чи задоволеніВи своєю роботою?

— Безперечно. Я докладнішепознайомився з Вашим народом - од-ним з найдревніших культурних на-родів європейського континенту. Якісторик знаю, що Україна є нашоюпрабатьківщиною. І хоч пройшло чо-тирнадцять століть після того, колихорвати прийшли зі Закарпаття уримські провінції Панонію і Далмацію,проте залишилося багато спільногоу нашому фольклорі, етнографії,мові, особливо топонімії і гідронімії,що свідчить про стару прабатьків-щину.

Також вивчив українську мову,українську літературу, яка є дуже ба-гатою. До речі, я був одним з неба-гатьох іноземних послів, які знали ук-раїнську мову.

Важливо те, що за час своєї ро-боти в Україні мав прекрасні взає-мини з Міністерством закордоннихсправ на чолі з Генадієм Удовенком.Між нашими державами було підпи-

Професор Джуро Відмарович



сано багато двосторонніх угод. Намтакож вдалося видати українськоюмовою антологію хорватської вій-ськової поезії “У цей страшний час”,що вважаємо великим здобутком.Вдалося відкрити кафедру хорват-ської мови на філологічному факуль-теті Київського університету ім.Т.Шевченка. Я вже не кажу про безлічкультурних заходів, які зблизилинаші народи і в Україні більше дізна-лися про Хорватію.

Кучма не підтримував неза-лежності Хорватії

— За цей час Ви, мабуть, малитакож багато проблем?

— Звичайно. Я приїхав в Українув час, коли Хорватія була під окупа-цією Сербії, а міжнародна спільнотапередбачала федералізацію земель.На початку мого перебування в Ук-раїні представники ЗМІ виставлялихорватів як агресорів, які чинять ге-ноцид проти сербів, що ми, немовфашисти, проганяємо і знищуємомирне сербське населення. Деякі по-літики і журналісти ставилися зі сим-патією до наших противників сербів,які вторглися в нашу країну.

Чотири роки ми боролися засвою незалежність, пережили вели-чезні руйнування, третина державизнищена. Загинуло 24 тисячі хорва-тів, здебільшого молодих хлопців, аце - ціла генерація, що має коло-сальне значення для такої маленькоїкраїни. Фінансові витрати складають35 мільйонів доларів. Не було теплимставлення до Хорватії тодішньогоПрезидента Кучми. Пригадую, що наприйомі у нього часто бував у това-ристві посла Німеччини, де Кучмавідверто показував перевагу німець-кому послові, хоча той сприймав цебез ентузіазму, з аристократичноюпристойністю. Таке прийняття супе-речить дипломатичному етикетові,адже Президент повинен прийматипослів окремо. Чесно кажучи, ЛеонідКучма не підтримував боротьбу хор-ватів за незалежність, але й не за-суджував, називаючи це “великовек-торною політикою”. Насправді жбільше симпатизував сербському на-родові. Отож, були розбіжності міжПрезидентом і міністром закордон-них справ України. Розумію, що зов-нішню політику України диктувалаМосква.

Також є ще й такі стереотипи,що про Хорватію дуже мало знають,

або й не чули навіть. Найбільше щознали, то це зводилося до рівня:одна держава - Югославія, один на-род — югославці, один вождь — Тіто.Також деякі українські демократидружили тоді з так званою Републі-кою Српскою, якою керував Радо-ван Караджич, а університет у БаняЛуці встановив відносини з універси-тетом в Ужгороді. Тому я завжди буввдячний журналістам, які хотіли пи-сати про наш народ і нашу країну.Ми є маленький народ. Нас - 4,5 мі-льйонів. Зате живемо у найкращійчастині європейського континенту.Наша країна розташована вздовжсхідного узбережжя Адріатичногоморя, де тисячі прекрасних островів,чудові мальовничі гори.

Крім проблем мене багато що вУкраїні дивувало. Довго не міг зро-зуміти того, що третина українців неволодіє державною мовою, в томучислі перша леді колишнього Прези-дента Леоніда Кучми - ЛюдмилаКучма. І навіть не намагаються. Післятого, коли я вивчив українську мовуі міг нею послуговуватися, заборониву посольстві розмовляти російською.Українська мова стала службовою унашому дипломатичному представ-ництві. Тоді я став одним з найін-терв’юйованіших послів. Часто мавпроблеми і в цьому. Коли перебуваву різних делегаціях, зокрема в Кримучи східній Україні, вимагав, аби зімною спілкувалися українською мо-

вою. Це ставило людей у незручнестановище, адже за протоколом цебуло обов’язком, а дехто або не знавмови, або знав слабо. Але зі мноюмусіли спілкуватися українською.

Ви, українці, є парадоксальнийнарод, який воює сам зі собою. У васвелика проблема з національною сві-домістю. Пам’ятаю похорон патрі-арха Мстислава. Міліція побила лю-дей, не допустили на територіюСофійського Собору для поховання.Поховали перед ворітьми як собаку.Це ж страшна ганьба для України.Соромно за державу. Але коли ми,дипломати, підійшли до процесії, томіліціонери стали поводитись обе-режно.

Не міг спокійно дивитися на те,коли одного разу був з офіційною де-легацією в Почаєві. На таблиці булонаписано: “Греко-католикам, повіям,наркоманам, п’яницям, злодіям вхідзаборонено”. Мене це дуже обра-зило, адже я сам римо-католик. Чиможна об’єднати націю з таким під-ходом? Чи зможуть покаятися і на-вернутися наркомани, п’яниці чи по-вії, якщо їх виганяють з церкви,замість того, щоб допомогти?

— Але попри такі песимістичнідумки про Україну бачите зміни накраще?

— Безперечно такі зміни наста-нуть. Можна сказати, що вже на-

Ю.Атаманюк з проф. Д.Відмаровичем на Адріатичному морі



стали, але не все так швидко прихо-дить якби хотілося. Я був офіційнимспостерігачем на президентських ви-борах у 2004 році від Демократичноїпартії Хорватії. Коли почалася Пома-ранчева революція, я залишився вУкраїні і до самого кінця спостерігавза пробудженням національної сві-домості та щирим бажанням україн-ців відстояти такі права. Але на однійтакій революції не обійдеться.

Україна - одна з найбільших єв-ропейських держав і я вірю, що вонажитиме краще. Тим більше, розта-шована на найважливішому геополі-тичному просторі, володіє практичноусіма природними багатствами. Длянас велика честь мати добрі сто-сунки з такою великою державою, зтаким прекрасним народом. Українамає що показати світові. Але длярозвитку свого туризму потрібно щебагато що зробити. Особливо на-вести порядок на кордоні, бо тамчасто виникають штучно створеніпроблеми.

Я розумію, що духовне скалі-чення українців виникло внаслідоктого, що східна Україна довго булапід окупацією Росії, крім того мі-льйони українців були знищені, а наїх місце заселені росіяни. А ще Ук-раїну розділяє історія, адже ситуаціяв західній Україні є протилежноющодо східної. Там національна свідо-мість дуже висока. Але ми повиннідумати про майбутнє, адже думкипро минуле нікуди нас не приведуть.В Україні це розуміють добре, бообидва наші народи переживаютьперехідний період.

— Що Вам сподобалося в Ук-раїні найбільше?

— Насамперед — українськакультура. Україна була колискоюкультури і писемності слов’ян. У васпрекрасні пам’ятки історії і культури.Український Львів дуже нагадуєнашу столицю — місто Загреб. У васдуже красиві гори Карпати, які нага-дують наші гори. Крим нагадує хор-ватське узбережжя. Я побував у со-борі, де хрестився ВолодимирВеликий. Побував у Каневі, Зарва-ниці, Почаєві. Ви дуже шануєте своїхгероїв, зокрема Тараса Шевченка.До глибини душі мене вразила вашаспівучість і вміння танцювати, а та-кож українська гостинність. Моя лю-бов до вашої Батьківщини постійна,тому що у вашій історії, культурі, пей-зажі, мистецтві я знайшов багате

джерело натхнення. Звичайно, неможе бути все ідеальним, ані всілюди не можуть бути добрими. Алеце не зменшує мого захоплення Ук-раїною. Я би знову хотів побувати вУкраїні. Відвідати Почаїв, Зарваницюта інші чудові місця, де мені доводи-лось бувати.

Ми не змогли порозумітися зБорисом Олійником та Олексан-дром Морозом

— Ви — хорватський пись-менник. Відомо, що Вас єдналатісна співпраця з українськимиписьменниками?

— Як член Спілки письменниківХорватії я налагодив зв’язки зі Спіл-кою письменників України. А як членСоюзу українців Хорватії налагодивзв’язки з Товариством “Україна”. Япознайомився з творчістю ІванаДрача, Олеся Гончара, Євгена Гу-цала, Миколи Вінграновського, ЛіниКостенко, Леоніда Талалая, ДмитраПавличка, Павла Мовчана, ЛюбовіГолоти, Григорія Штоня, ЯрославаОроса (написав книгу ““Опорука бі-лих хорватів”). Звичайно, що добрезнайомий з творчістю вашого геніяТараса Шевченка, якого вважаю од-ним з найкращих поетів Європисвого часу. Крім своїх обов’язків, якхорватського дипломата, часто мавспільні зустрічі з українськими пись-менниками. Проводили спільні ве-чори в нашому посольстві та Спілціписьменників України. Було здійс-нено багато спільних проектів міжнашими літературами. Українську лі-тературу перекладаю на хорватськумову.

Мені подобається чиста і гарнаукраїнська мова моїх колег Олексан-дра Мороза і Бориса Олійника, алеспільної мови з ними я так і не знай-шов. З Олександром Морозом у насбула єдина протокольна зустріч як зголовою Верховної Ради України, абільше він не бажав зі мною зустрі-чатися.

Великої шкоди нашому автори-тетові завдав поет, тодішній головапарламентського комітету закордон-них справ Борис Олійник. Він писав іпублікував в українських часописахантихорватські памфлети, які гово-рили неправду про хорватів, даючиукраїнцям неправдиву інформацію.Симпатизував режимові СлободанаМілошевича. Довелося подати нотупротесту у МЗС, на яку міністр за-

кордонних справ України ГенадійУдовенко швидко відреагував і по-просив Бориса Олійника не публіку-вати таких памфлетів. Проте БорисОлійник писати зі симпатією проСоюзну республіку Югославію не пе-рестав. Пізніше я дискутував з Олій-ником на сторінках газет, також на-писав відповідь-вірш, який мійприятель Л. Талалай переклав на ук-раїнську мову. Мало того, перед на-шим посольством влаштували де-монстрацію, де були плакати, якінагадували мені антихорватські па-мфлети Бориса Олійника. Мені хо-тіли передати протесну петицію, алеоскільки не було міліції і я не був пев-ний, що тут не найняли якогосьп’яницю, який за кілька гривеньможе кинути каменем у голову, ви-рішив не приймати нікого і не вихо-дити до демонстрантів. Пізніше я діз-нався, що організаторами цьогодійства були серби. Ситуація зміни-лася після закінчення акції “Олуя”,коли настав кінець великосербськоїагресії. Багато українських політиківі закордонних дипломатів віталимене з визволенням окупованих те-риторій.

— Чим Ви займаєтесь зараз,коли вийшли на пенсію?

— Я давно чекав того часу, коливийду на пенсію і спокійно займусяписьменницькою діяльністю. Доситьбагато перекладаю з української таросійської мов, пишу літературнукритику, досліджую нашу історію, чи-таю лекції, організовую літературнівечори, відвідую різноманітні лекції,співпрацюю з церквою. Часто думаюпро Україну. Зараз займаюся пере-кладом прекрасного українського ро-ману Олеся Гончара “Собор”. З нос-тальгією згадую дружбу з ІваномДрачем, Миколою Вінграновським,Павлом Мовчаном, Леонідом Тала-лаєм, Дмитром Павличком, ПетромОсадчуком, Віктором Сенченком,Любов’ю Голотою, Данилом Нарбу-том, Геннадієм Удовенком, ЛарисоюКрушельницькою, патріархом Філа-ретом, покійним кардиналом Люба-чівським і багатьма іншими. Це менеспонукало написати книгу спогадівпро перебування в Україні. До речі,хочу згадати, що 2007 року я органі-зував у Загребі виставку картин ук-раїнських художників.

Юрій Атаманюк



УСтарих Янковцох 21. ав-ґуста отримана 5. схад-

зка Шветовей ради на хторейприсуствовали: НаталияГнатко (Горватска), Дюра Па-пуґа (Сербия), Марияна Ля-винец (Мадярска), ВладимирПротивняк (Словацка), Ан-дрей Копча (Польска), Алек-сандер Мошкола (Польска)и Микола Бобинец (Україна).Истого дня у Петровцох от-римана схадзка Конґреснейкомисиї за образованє нахторей присуствовали члени

Активу руских учительох зозГорватскей и представителєзоз уж спомнутих державох.

Пред орґанизациями хто-ри творя Шветови конґрестого року задаток означицтри ювилеї: 10-рочнїцу Кул-турного здруженя Русинох уРумуниї, 20-рочнїцу Русин-скей оброди у Словацкей и20-рочнїцу Рускей матки уСербиї. Бешедуюци о акту-алним положеню Руснацох уГорватскей заключене жетерашнї стан задоволююци,окреме у образованю и кул-тури, потребне го далєй на-дбудовйовац, а злєпшанє шеобчекує и у обласци инфор-

мованя.Вечар, 21. авґуста у Ста-

рих Янковцох за шицкихучашнїкох и госцох порихтанакратка културна програма ухторей участвовали члениКУД „Яким Ґовля“ з Микло-шевцох, Дружтва „Руснак“зоз Петровцох и шпиваче зозСтарих Янковцох.

Внєдзелю, 22. авґуста,учашнїки нащивели Микло-шевци. З тей нагоди присус-твовали на Служби Божей,зоз проф. Марию Хома обиш-

ли штредок валала, а у но-возбудованим будинку Ос-новней школи Дюра Лїкаргосцох у кратких смужкохупознал зоз розвойом Мик-лошевцох и з тей нагоди шиц-ким подаровал свойо двакнїжки: „Хронїку Руснацох уМиклошевцох“ и „155 рокишколства у Миклошевцох“.

Домашнї сходох у Горват-скей и провадзацих програ-мох було Дружтво „Руснак“з помоцу Општинох СтариЯнковци и Боґдановци, як иСовиту за национални мен-шини РГ.

Дю. Лїкар

У ГОРВАТСКЕЙ ЗАШЕДАЛА ШВЕТОВА РАДА РУСНАЦОХ, РУСИНОХ, ЛЕМКОХ

ТРИ ЗНАЧНИ ЮВИЛЕЇ

Истого дня кед у Старих Ян-ковцох зашедала Шветоварада, у Петровцох отриманасхадзка Комисиї за образованєШветового конґресу РРЛ. Урозгварки участвовали пред-ставителє зоз Сербиї, Ческей,Польскей, Мадярскей и Горват-скей (члени Активу руских учи-тельох). Владимир Дудашбешедовал о значносци рускейґимназиї у Руским Керестуре таповолал руских школярох зозшицких жемох же би штреднєшколованє предлужели у тейґимназиї. У Мадярскей Русинибешедую на трох вариянтох таше роздумує о друкованю чи-танки на шицких трох вариян-тох. У Горватскей настава поруски орґанизована у Микло-шевцох и Петровцох,по пейцгодзини тижново, алє ше и тушколяре стретаю зоз подобнимпроблемом, зоз нєдостаткомпотребних учебнїкох.

Шпивaцкa ґрупa Дружтвa Руснaк

Члени шветовей рaди и домaшнї пред школским будинком у Миклошевцох

Учaшнїки нa схaдзки Комисиї зa обрaзовaнє



w КУЛТУРНЕ ДРУЖТВО РУСИНОХ И УКРAЇНЦОХ ВИНКОВЦИ ВИДAЛО НОВИ ДВД

Под нaзву „Шеднєм себе нa врaногоконя” Винковчaнє видaли нови ДВД

нa хторим ше окрем уж познaтих шпи-вaнох нaшли и три нови, тaк же ихтерaз нa концу єст вкупно двaцец:

1. Дa ше то тaк стaло2. Шеднєм себе нa врaного коня3. Милa моя дзе ши булa вчерa4. Ей млїнaру, млїнaру5. A зa нaшим селом6. Пaдa диждж7. Шпивaночки мойо8. Дзе же тотa простa дрaжкa9. Зaгучaли гори

Зa шицки шпивaнки aрaнжмaни нaпрa-вел дириґент Зорaн Циковaц хтори тижтaк знїмaл и режирaл нови ДВД. Збор

и оркестер водзел Николa Пaп нa чийпредклaд и вибрaнa векшa чaсц ре-пертоaру.Зa знїмaнє хaсновaни мотиви Винковцох,Босуту, Кунєвцох и Нових Кунєвцох, яки крaснa зaгрaдa нaших членох Ивиции Слaвици Чорaк. Нa насловним бокуфотоґрaфия скулптури коня хторa шенaходзи нa уходзе до Кунєвцох. То ище єдено доприношенє нaшогоДружтвa очувaню нaшого културногоскaрбу од зaбуца.Нaзaдвaм ше же опaтрице и послухaценaш нови ДВД.

Дaниєл Пaрунски( текст aдaптовaлa В. П.)

Стреду, 13. октобра 2010. року КУДРусинох Осєк мал чесц медзи лєм

даскелїма националнима меншинамизоз городу Осєку, котри „Шокецка ґрана“поволала на манифестацию „Днї хлєба– днї подзекованя“, представиц свойонационални єдла и подзековац за плодижеми. Лєм дванац здруженя, од културних,прейґ школярских та по националнимали нагоду виложиц свойо продуктии национални єдла, а медзи нїма булои КУД Русинох Осєк. Добре сотруднїцтво котре запровадзенемедзи КУД-ом Русинох Осєк и „Шокецкуґрану“ резултовало ище єдно предста-вянє нашей националней меншини наєдней манифестациї чий орґанизаторвекшински народ. Указованє, през кух-ню народу и националних меншинох,розличносци а источашнє подобносци,повязує нє лєм народи взагально, алєрезултує и длугорочни приятельствакотри ше преноша з ґенерациї на ґене-рацию. Манифестацию звелїчали наступи шко-лярох основних школох, дзецинских за-градкох, а здруженє Ґибарчаньох пред-ставело праву свадзбу зоз свойогокраю.

Плоди жеми и чловеческого труду бла-гословел о. Любомир Стурко як и новипросториї „Шокецкей ґрани“ у котрихше шицко одбувало.По официйней програми предлужена

деґустация єдлох, а тамбурови оркестерзаграл и за забаву, та так на найкрасшиспособ препровадзени днї хлєба и днїподзекованя за плоди жеми.

А.Балатинац

Шеднєм себе нa врaного коня

ДНЇ ХЛЄБА У ОСЄКУНа поволанку „Шокецкей ґрани“ зоз Осєку, КУД Русинох Осєк

приключел ше преслави „Дньох хлєба“.

З лїва на право: Дубравка Рашлянин, предсидателька КУД Русинох Осєк иЛела Дїтко



По вибераню целох котриоможлївели же би Скупшти-

на функционовала по СтатутуДружтва, предсидателька Дуб-равка Рашлянин привитала шиц-ких присутних, а медзи иншимаи члена Совиту за националнименшини Влади РГ и в.д. тайом-нїка Союзу Русинох и УкраїнцохРГ Звонка Костелника, а потимподнєсла звит о роботи Друж-тва.Так наглашела же Дружтво, ок-рем порядних активносцох преш-лого року по перши раз од са-мостойносци Горватскей госцо-вало у иножемстве на поволанкуРКПД „др Гавриїл Костельник“зоз Кули, а тиж нєодлуга потимугосцело исте тото дружтво наПодобовей колониї у Альмашу.

На тот ше способ, наглашелапредсидателька, успоставелозагранїчне сотруднїцтво котре,окрем розвиваня приятельства,ма ище єдну барз значну улогу,а то очуванє язика и културинашого народу.

Дружтво поряднє наступа на ма-нифестацийох „Петровски дзвон“и „Миклошевци“, а одволує шена шицки поволанки городу Осє-ку та наступа на шицких мани-фестацийох котри орґанизуєлєбо соорґанизує город Осєклєбо городски дружтва без ог-ляду на национални пред'знак. Так, прешлого року Дружтвовжало учасц у манифестациї„Шокецкей ґрани“ под назву „Цоєдли нашо стари у Вельким по-сце“, поряднє наступа на мани-фестациї „Цифровани вайца зоз

фарбами городу“, а того року поперши раз було уключене и доманифестациї „Жем без гранїцох“котра препозната як єдинственипроєкт на швеце, як и до мани-фестациї „Величина-манїна“ кот-ру орґанизовала Олимпияда кул-тури Осєк.Дружтво орґанизує и власни ма-нифестациї на котри поволуєдруги дружтва, а медзи нїма най-познатша „Дравски габи“ – ма-нифестация хорского шпиванякотра окрем приказованя крас-ного шпиваня Русинох и Україн-цох зоз цалей Горватскей, угос-цує и даєдно нашо дружтво зозиножемства як и даєдно зоз са-мого Осєку, а котре другей на-ционалносци. На тот способ роз-вива мултикултуралносц у Осєку,

а зоз датумом самей манифес-тациї (перша собота у децембру)уключує ше до преслави дня го-роду Осєку. Поряднє орґанизуєПодобову колонию у Альмашукотра окрем же збера визначнихмалярох, ма и едукативни ха-рактер за младих малярох. Тижорґанизує забавно културни ве-чари, такволани бали, котри ок-рем забавного характеру маю икултурну часц дзе вше, окремКПД Русинох и Українцох Осєк,поволане даєдно з наших друж-твох же би присутним презен-товало часц нашей култури презтанєц и писню.Окрем културних активносцох,Дружтво пестує и спортски ак-тивносци та поряднє отримуєтурнир у столним тенису котримемориялного характеру на здо-гадованє на Владимира Тимка,

єдного зоз сновательох Дружтвакотри нєсподзивано умар 2008.року. Тиж бере учасц на „Руте-нияди“ – спортскей манифестациїна котрей ше змага у старих рус-ких бавискох.

Члени Дружтва младшого воз-росту каждого року одходза налєтни школи котри орґанизуєСоюз Русинох и Українцох РГ, атого року дзепоєдни члени Друж-тва ше приключели едукатив-ному путованю до крайох нашихпредкох, до Польскей и Словац-кей.През цали рок Дружтво ше ук-лючує и до проєктох котри маюза циль очуванє традицийних єд-лох и приказованє истих на риж-них презентацийох, а по потребиуключує ше до витворйованяздружених наступох на святоч-них академийох як цо того рокубуло з нагоди означованя „ДняРуснацох“ у РГ.Найвецей членох єст на хорскимшпиваню и у тамбуровим оркес-тру, а шицки други проєкти котрише витворюю зоз участвованьомпоєдинцох лєбо менших ґрупох,вше можу раховац на подполнупотримовку цалого Дружтва.Медзи иншима то орґанизованєподобових виставох, а у планєи орґанизованє литературно-му-зичних вечарох.По обсяжним звиту котри по-днєсла предсидателька, финан-сийни звит поднєсол касир Друж-тва Зденко Сивч. Вон наглашелже у терашнїх обставинох Друж-тво виполнює шицки свойо обо-

вязки, алє пред нами вельки ма-нифестациї котри Дружтво маорґанизовац, а по тераз ище нєприсцигли средства котри тогороку Совит за национални мен-шини РГ одобрел осєцкому КПД-у Русинох и Українцох. На тотореаґовал в.д. тайомнїка СоюзуРусинох и Українцох РГ ЗвонкоКостелник и потолковал жесредства буду уплацени бо при-шло до преросподзельованясредствох спрам потребох друж-твох, алє кажде дружтво достанєсвойо средства.Звити прилапени єдногласно. Потим ше приступело виберан-ковей часци дзе ше акламативновибрало предсидательствоДружтва у составе: ДубравкаРашлянин, Владо Еделински, Аг-нетка Балатинац, Зденко Сивч,Мирослав Дїтко, Мирко Рибич иМирослав Шимович. До надпат-рацого одбору вибрани ВладимирХранилович, Лела Дїтко и ЗденкоФилипович.Скупштина тиж вигласовала пре-менку мена Дружтва, та од 18.септембра 2010. року, КПД Ру-синох и Українцох Осєк ношимено КУД Русинох Осєк. На першей порядней схадзкипредсидательства по виберан-ковей Скупштини, предсидатель-ство за предсидателя КУД Ру-синох Осєк вибрало ДубравкуРашлянин, за подпредсидателяВладу Еделинского, за тайомнїкаАгнетку Балатинац, а за касираЗденка Сивча.

Агнетка Балатинац

w КПД Русинох и Українцох Осєк отримало Звитно¬виберанкову Скупштину

БОГАТА АКТИВНОСЦ НА ВЕЛЇХ ПОДРУЧОХ

З лїва на право: Дубравка Рашлянин, Агнетка Балатинац,Владо Еделински, Зденка Зрно и Лела Дїтко

Звонко Костелник – член Совиту за национални меншиниВлади РГ и в.д. тайомнїка Союзу Русинох и Українцох РГ витаприсутних на Скупштини

У Осєку, 18. септембра 2010. року, КПД Русинох и Українцох Осєк отримало Звитновиберанкову Скуп-

штину на котрей, окрем порядних звитох, вибране нове предсидательство, надпатраци одбор, а при-

нєшени и предкладаня за вименку Статута Дружтва котри тиж на Скупштини прилапени.

По штернасти раз, од 22.по 26. септембер 2010.

року, отримана Етно смотра,централна манифестациянационалних меншинохгороду Риєки хторатрадиционално ноши назву«Богатство жиц узаєднїцтву».

Оддзелєнє култури городувєдно зоз дружтваминационалних меншинохпририхтало вельку ирижнородну програму презцали тидзень: Етно смотразапочала стреду зозпредставяньом збиркимакедонских епских писньохна италиянским язику Gia-comа Scotti „Spara il fucile sullamontagna“ у просторийохЗаєднїци Италиянох.

Шлїдуюцих дньох отриманиФестивал меншинскейдзецинскей поезиї уОсновней школи Долац, уРади городу представенакнїжка Димитрия Поповичао трох библийских женохМариї Маґдалени, Юдити иСаломи, у Заєднїци Албанцохвиложени подобово роботипод назву «Єднакосц ирозличносц» авторки ҐаниХгаррахи, виложени ифотоґрафиї, малюнки ипроєктовани документарнифилм «Живот на Косове».

Потим шлїдзели шаховскитурнир у Шаховским клубуРиєка и централнафолклорна приредба уКултурним доме на Сушаку.На тей Фолклорней приредбиучаствовали 13 меншинскидружтва, а соорґанизаторбула Горватска музична уния.Проґраму, котра тирвалавецей як два годзиниводзела предсидателькамузичней униї ЯдранкаЧубрич.

Тота приредба окремеатрактивна шицкимдружтвом и на нєй шеприказує найуспишнєйшапрограма – танци або писнї,хтори кажде дружтво рихта

зоз окремним ентузиязмом.Сам наступ ше третирує як«визиткарта дружтва» ирозумлїве же кажде дружтвоукаже найуспишнєйшу точкуи же ше водзи рахунку о тим

же би ше нє повторйовалапрешлорочна писня аботанєц, кед нє пре инше веци прето же у першим шорешедза представнїки зозоддзелєня култури хтори

члени комисийох засофинансованє проґрамохдружтвох. На тогорочнейЕтно смотри у РиєкиРуснацох и Українцохпредставяли дружтва

«Рушняк» и «Калїна».

Каждого року єдно дружтвоможе поволац госцох, а тоґороку тота чесц припадлаЗаєднїци Албанцох ПҐЖхтори поволали ґосцох зозЗаґребу – КУД «Шкендия».

Програму отворел домашнїшпивач Ален Полич зознаградзену писню фестивалаМИК (Мелодиї Истри иКварнеру) «Подзме вєдно»,а познєйше по вибору самогошпивача ище раз зозДружтвом Русинох иУкраїнцох «Калїна» иукраїнску писню «Двакольори». Тото сотруднїцтвоушлїдзело послепрешлорочного успишногозаєднїцкого крачунскогоконцерту у месту Бакру.Програму закончело дружтво«Ашкалия».

Покровителє манифестациїи того року Город Риєка иМинистерство културиРепублики Горватскей.

Славица Дудаш



Богатство жиц у заєднїцтву

w ЕТНО СМОТРА 2010. РОКУ У РИЄКИ

Риєцки шпивaч Aлен Полич солистa зоз aнсaмблом Кaлїнa

Члени aнaсмблa Кaлїнa



Знагоди другей рочнїци одшмерци нашого члена и

снователя Дружтва, Влади-мира Тимка, представнїкиКУД Русинох Осєк положеликвеце и запалєли швички найого гробе.

Владимир Тимко нєспод-зивано умар 10. октобра2008. року. Бул єден зоз сно-вательох КПД Русинох и Ук-раїнцох Осєк, нєшка КУД Ру-синох Осєк. Тиж активно ро-бел у шицких секцийох хтореДружтво мало през длугироки, а як Руснак и любительрускей култури, зявйовал шена лєтних школох Союзу Ру-синох и Українцох РГ, лите-ратурних стретнуцох, а презшпиванє у хорскей секциї ина шицких манифестацийохдзе Дружтво наступало.

Пред конєц живота окон-човал длужносц редактораНовей думки и Венчику, азявйовал ше и як редактордругих друкованих виданьохСоюзу Русинох и УкраїнцохРГ. Попри того, окончовал идлужносц Представнїка Рус-кей националней меншиниОсєцко-бараньскей жупаниї.

Як подзекованє за шицко

цо зробел за КУД РусинохОсєк, Дружтво му пошвецеломемориялни турнир у стол-ним тенису котри ноши йогомено и отримує ше каждого

року штредком октобра.Його добродзечносц при-

скочиц каждому до помоциуткана до фундаментох КУДРусинох Осєк и вше будзе у

милим здогадованю шицкимчленом Дружтва.

А. Балатинац

На схадзки Предсидатель-ства КУД „Яким Ґовля“

и Орґанизацийного одборуювилейней културней мани-фестациї „Миклошевци 2010“,хтора отримана у першей по-ловки септембра, анализо-вани шицки активносци хторибули вязани за єй орґаниза-цию. Констатоване же того-рочна, 25. по шоре, културнаманифестация була єдна знайуспишнейших и же то булправдиви Фестивал рускейкултури у Горватскей. На-ступели шицки дружтва зоз

руским пред’знаком, а як гос-ци цаловечарши концертинародних шпиванкох и тан-цох виведли ФС „Тарка“ зозБардейова и Дом културизоз Руского Керестура. Най-вецей учашнїкох було внєд-зелю пополадню на програми„Поздрав ровнїни“, дзе поприруских дружтвох наступелии горватски, мадярски и сло-вацки дружтва. Шицки ви-ведзени точки на програмохбули на високим уметнїцкимуровню, а од других по ква-литети одскаковали домашнї

и госци зоз Войводини и Сло-вацкей. Нажаль, на схадзкитиж констатоване, означо-ванє того красного и значногоювилея зоз своїм присуствомнє увелїчал нїхто зоз пред-ставительох здруженьох зруским пред’знаком зоз Гор-ватскей.

На схадзки ше бешедо-вало и о орґанизациї озна-чованя 60. рочнїци иснованяКУД „Яким Ґовля“. Заключе-не же ше концом новембраза тот значни ювилей при-

рихта шветочна академия,на хтору буду, попри високихдержавних, жупанийских иопштинских функционерох,поволани и представителєшицких руских дружтвох зозГорватскей, Войводини як идзепоєдни зоз Словацкей. Урамикох того ювилея будзепредставена кнїжка „25 мик-лошевски блїскавки“ хторупририхтал Дюра Лїкар.

Дю. Лїкар

w ОЗНАЧИ ШЕ 60. РОЧНЇЦА ИСНОВАНЯ КУД „ЯКИМ ҐОВЛЯ“ З МИКЛОШЕВЦОХ

Квеце и молитва за Владимира Тимка, члена Дружтва З лїва на право: Агнетка Балатинац, Владо Еделински и Дубравка Рашлянин

ЗДОГАДОВАНЄ НЄ БЛЯДНЄ

НЄ ПРЕСТАВА ШЕ З АКТИВНОСЦАМИ

Язнайшла її на онкологічному відділен-ні… Під білим простиралом виступали

обриси немічного, схожого на єгипетськумумію тіла. Великі очі кольору вересневогонеба дивилися в одну точку на білій стіні лі-карняної палати. Віра озирнулася і зрозуміла,що вона не сама. Ми розмовляли про різне,але вона знала, чому я прийшла і очікуваламоєї «проповіді». А я, бажаючи їй найбільшогодобра, шукала ту хвилину, коли зможу за-пропонувати їй найцінніші ліки для тіла ідуші.

– Моя Віро, я знаю одного відомогоЛікаря, який би міг тебе оглянути і зцілити.У своїй практиці Він повернув здоров'я ба-гатьом хворим, і вони натовпами приходилидо нього, шукаючи полегші... Скажи, чи тибажаєш, щоб Він прийшов?Віра мовчала та на її обличчі можна булопобачити здивування і недовіру.

– Я думала, що ви говоритиметепро смерть. Про вічність… А я ще так прагнужити! Звідки Вам, сестро, чудодійний лі-кар?

– Ісус завжди мав особливе став-

лення до хворих, до терпіння людей, адже«Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби»(Мт. 8,17). У Церкві є одна Свята Тайна,спеціально призначена для хворих. Священикмолитиметься за тебе у вірі Церкви і намас-тить тебе освяченою оливою. Віро, ти отри-маєш особливий дар Святого Духа, відчуєшзміцнення, мир і відвагу в подоланні труд-нощів. Це сприяє оздоровленню душі і тіла.Обличчя хворої викривилось у презирливійусмішці, вона ледве стримувала себе, щобне перебивати. Врешті промовила:

– Я була певна, що ви заговоритепро смерть… я не збираюсь вмирати! Ябуду боротись! Чуєте?! Але навіть якщо по-мру, то все-таки не принижусь настільки,щоб шукати допомоги в «бабських забобо-нах».

– Віро, ти ж більше, ніж біоорганізм!

Ти маєш духа, який може так багато, і Твор-ця, який може тебе зцілити, якщо ти дові-ришся Йому. Я тільки хотіла показати тобішлях, на якому терпіння перестає бути злом,стає плодоносним.

– Ох! Що Ви знаєте про терпіння?Що Ви знаєте про рак? Про зло? Що ви,ЗДОРОВІ, про це знаєте? Вам усе видаєтьсяпросто і легко. Смерть з книжок і фільмів,теорії про дух… Як легко Вам проповідувати!Залишіть мене саму!!! – виливала свій біль істрах Віра. Її гостре бліде личко аж потемніловід злості.Я бачила, що підняла цілу бурю, і що неварто тепер кликати священика, та все-таки у мене залишилася надія: принаймні їйне байдуже і вона ще буде про це думати. Ая молитимусь і чекатиму… (Далі буде)

СС. Василіянки

«Хвороба і біль завжди належали до найважчих проблем, які випробовують людське життя. Будь-яка хвороба може привести насдо смерті. Хвороба може вести до тривоги, до замкнення в самому собі, часом навіть до розпуки і бунту проти Бога. Але вона та-

кож може зробити людину зрілішою, допомогти їй пізнати те, що не є істотним у житті, щоб звернутися до того, що є істотним.Дуже часто хвороба спонукує шукати Бога і вернутися до Нього.»

Катехизм Католицької Церкви


ЗОЗ ХРИСТИЯНСКОГО ЖИВОТA–З ХРИСТИЯНСЬКОГО ЖИТТЯ

ВІН СПРАВДІ ЛІКУЄ

w Свята Тайна Єлеопомазання

В лікарні

Ісус - лікар

хвороба

Петровчанє 03. октобра преславелиKирбай, т.є. родзенї дзень своєй паро-

хиї хтора пошвецена Покрову ПресвятейБогородици. Святочну архиєрейну Службу Божу пред-водзел крижевски владика мсґр. НиколаКекич, а сослужовали: о. Яким Симунович,парох миклошевски и декан вуковарски, о.Владимир Маґоч, парох вуковарски, о. Лю-бомир Стурко, парох осєцки, о. ВладимирРац, парох коцурски, о. Дарко Рац, капе-лан керестурски, умировени о. ЯкимДудаш и о. Йосип Куюнджич римокато-

лїцки парох з Вайскей. О. Владимир Сед-лак, петровски парох старал ше о тим жеби шицко було у порядку.Апостол читала часна шестра Неократия,а євангелию о. Дарко Рац. Наказовал вла-дика Кекич, першу часц по руски, а другупо горватски. И з тей нагоду дзияцку часцодшпивали петровски жени з помоцу час-них шестрох Василиянкох. По Служби Божей бул святочни обходколо церкви. По благослову и одшпива-ному тропару “На многая и благая лїта“шицки ше присутни, домашнї и госци ро-зишли по обисцох на смачни, кирбайскиполудзенок.Гоч єшень и знаю буц дижджовни днї, тогодня хвиля витримла без паданя. То булонайбаржей на задовольство наймладшиххтори ше Кирбаю радую и пре велькечисло шатрох з бависками и гомбалками,та их могли без бриґи нащивиц.

текст: Желько Гаргаїфото: Любица Гаргай


ЗОЗ ХРИСТИЯНСКОГО ЖИВОТA–З ХРИСТИЯНСЬКОГО ЖИТТЯ

ПРЕСЛАВЕНИ КИРБАЙУ ПЕТРОВЦОХ

w З ВИРСКОГО ЖИВОТА У ПЕТРОВЦОХ

Влaдикa Кекич и пaноцец Седлaк

Чесни шестри Вaсилиянки опрез женохшпивaчкох и петровских вирнїкох

Обход коло церкви, нa чолє о. Седлaк

ПРИВИТАНИ НОВИПАНОЦЕЦ

Внєдзелю, 12. септембра2010. року у Петровцох, у цер-кви Покрова Пресвятей Бого-родици, вирнїки малинєкаждодньову подїю. Поприпаноца Владимира МаґочаСлужбу Божу служел и о. Вла-димир Седлак хтори поставениза нового петровского пароха.У мено петровскей парохиї при-витал го праве о. ВладимирМаґоч. З тей нагоди петровскапарохиялна церква була по-лнєйша як звичайно.

Петровска парохия ужскоро рок мала дочасового па-роха о. Маґоча з Вуковару, по-неже ше потрашнї парох о.Яким Дудаш барз похорел, тапре хороту мушел одступиц зтей длужносци.

О. Владимир Седлак народ-зени у Суботици. Школовал шеу Суботици, Дякове и Риме, дзена папинским универзитетуҐреґурияна закончел постдип-ломски студиї з доґматики. Запаноца є пошвецени 17. юниятого року у Коцуре, у церквиУспения Пресвятей Богоро-дици. Чин рукоположеня и по-швецаня покончел крижевскивладика Никола Нино Кекич.Иншак, о. Седлак унук даке-дишнього коцурского паноца о.Кирила Мудрийового (Минаро-вого) хтори родзени Миклошев-чань, а длуго роки жил ислужбовал у Коцуре.

Його ґесло глаши “По благо-дати Божей, я тото цо сом” цозачи же паноцец, а и шицки ви-рнїки ту по свевишнєй волїБожей. На нас стої же бизмесвой живот цо лєпше и ускладу з Божим законом цоудатнєйше прежили и же бизмеод Бога достати таланти умно-жовали.

Младому паноцови жадаме“Многая и благая лїта”.

Желько Гаргаї

У ГЛЄДАНЮЧАСУ

Дзе мойо место? Дзе

ти...? О чим розду-

муєш? Цо робиш? Чи думaш

нa мнє?

Полнa глaвa глупих, нєпод-

крипених питaньох. Зaстaно-

вюєм ше нa хвильку медзи

хвильку прешлосци и

хвильку терaшньосци хторa

прaве чече.

Зaтримуєм дих – здогaдлa

сом ше як ши ме пaтрел. ТОТ

попатрунок полни цеплоти,

рaдосци и жадaня зaнaвше

змaрзнул кaжде чувство у

мнє. Знaш – остaлa ци лєм

Я. Чи ши ше ме пожaдaл?

Випросц руки, ту сом. Че-

кaм... требaм це, нє одходз

одо мнє. Обецуєм же моя лю-

бов може буц моцнєйшa од

шицкого. Будзем це любиц

тaк як ши зaслужел. Будзем

глєдaц лєм твой ошмих, гоч

цaли дзень остaнєм у глє-

дaню стрaценого чaсу як

Мaрсел Пруст. Нa концу,

зaш лєм достaнєм тот ошмих

родзени у твоїм шерцу хтори

роснул у твоїх очох и зaстa-

новел ше ту – нa твоїх ґaм-

бох.

Нє бой ше. Понукaм ци мир

и пробуєм одогнaц кaжди

твой стрaх. Гей, знaм ше бо-

риц зоз витернїцaми. Познaш

ме. Нє мушиш нїч питaц.

Попать нa мнє. Дотхнї ме з

верщками пaльцох, дихaй зо

мну зоз зaвaртима очми, бе-

шедуйме без словох. Видзиш

як нaм добре идзе.

Шшшшш... Препущ ше тому

цо мaме, уживaй у тим и зо-

хaб то зa себе, зa нaс и зa

щесце. Лєм тaк нaм нїхто нє

знїщи тоти прекрaсни, нaшо

хвильки. То хвильки о хто-

рих роздумуєм кед це нєт

блїзко при мнє.

Думaм нa це, хибиш ми. И

знaш цо ище? Га, шепнєм

ци... нaютре!

Блїскaвкa


ЛИТЕРAТУРA–ПОЕЗИЯ ЗОЗ ХРИСТИЯНСКОГО ЖИВОТA–З ХРИСТИЯНСЬКОГО ЖИТТЯ

На швето Рождества Прес-вятей Богородици, 8. сеп-

тембра, Миклошевчанє и їхгосци святочно преславелиКирбай. З тей нагоди Архиє-рейску Службу Божу пред-водзел кир Никола Кекич, вла-дика крижевски, котрому тобула перша нащива Микло-шевцом.У своїм обрацаню вирним поруски владика виражел задо-вольство же вєдно зоз паро-хиянами преславя тото значнешвето Мацери Божей, нагла-шуюци єй улогу у живоцехристиянох. Здогадуюци на єйживотну драгу вон жадал презєй приклад указац на важносцпочитованя, порозуменя медзилюдзми, а окреме наглашелулогу фамелиї и єй очуваня.Тиж так бешедовал о потребизатримованя традициї власнихобичайох, вири и язика, нахтори Руснаци требаю буцгорди, же би зачували свойидентитет и тото, як велькебогатство, зохабели наиходза-цим ґенерацийом.Попри владики, чесц Микло-шевчаньом на Кирбай указалиище штирме священїки хторисослужовали у Служби Бо-жей – о. Михайло Режак, па-рох шидянски и декан срим-ски, о. Владимир Маґоч, парохвуковарски, нєоєреє ВладимирСедлак и Роберт Раплєнович.Дияконску службу кончелМирослав Салак, монах чинуСвятого Василия Велького зозгрекокатолїцкого ЕґзархатуСербиї и Чарней Гори. На

Служби Божей присуствовалии чесни шестри Василиянкизоз Осєку и Вуковару хторихпредводзела провинциялна м.Григория. На Служби Божейбули присутни Здравко Ґало-вич и Витомир Мудри, заме-нїкове началнїка.По Служби Божей бул тради-цийни обход коло церкви зозчитаньом штирох Євангели-йох на штири боки швета, азакончени зоз благословом ишпиваньом „На многая лїт“!На концу нащиви Миклошев-цом владикови Кекичови напамятку подаровани малюнокмиклошевскей церкви зоз

Пресвяту Богородицу.Кирбаю ше окреме зрадовалидзеци, хтори того року малинагоду скакац на трамполину,або ше повожиц на малим ивельким ринґишпилу. Було ивельке число кирбайошох зозрижнима бависками так жекажде за себе дацо пренашол.З оглядом же ше Кирбай от-римовал стреду, замеркованекус менше число госцох прероботни обовязки тих цо зви-чайно приходзели з оддалєнихкрайох, алє красни дзень вчас-ней єшенї оможлївел правекирбайске дожице.

Ксения Лїкар

Агнетка Костелник Балатинац

БИЛИ МОЛГИ

Били молги ше спущели,кед єшеньски днї крочели,до винїци зашли шпаки,грозно смачне прави смаки.

Пошли ґовлї и ластовки,тащки сциха чвиринкаюдробни дижджи ше спущелидо молгох нас закруцели.

Дижджи сциха попадую,древка жовти заплюскую,слунко тераз слабше греєтравка уж помали преє.

Ноц вше длугша, дзень скрацени,помали ше цага жима,по валалє уж ше виюшиви дими зоз комина.

ПЕРША НАЩИВА КРИЖЕВСКОГО ВЛАДИКИ

Службу Божу предводзел влaдикa Николa Кекич

w У МИКЛОШЕВЦОХ ПРЕСЛАВЕНИ КИРБАЙ


ДРАГОПИС

Видзене з очми єдного учaшнїкa!w ОД ВИНКОВЦОХ ПО КИЄВ

„Гей, гей, гей, дaлєкa дрaгa, Гей, гей, гей, слозочкa мaлa заблїщала нa лїчку милей!”

(другa чaсц)Стредa, 23. юний 2010.рокуПочинaме знa ше уж – зозПечерску києвску лaвру. Топрaвослaвни мaнaстир хтори1051. року основaли мaнa-хове Aнтоний и Теодосий, aнaзву печерскa достaлa бовиходзи зоз нaдднїпровскихпечерох у хторих жили мо-нaхове. Нєшкa – то велїчезнимaнaстирски комлекс зоз по-злaценимa куполaми и вель-ким числом ориґинaлних ико-ностaсох и мaлюнкох хторичежко описaц зоз словaми,aлє их требa особнє видзиц.По обходу церкви спущелизме ше до под’жемних туне-лох у хторих жили монaхове.

Зa туристох отворени лєм 40метери, a до других чaсцохзaбрaнєне уходзиц – до тихчaсцох уходзa лєм монaхове

бо ше тaм нaходзa и гробитих цо цaли чaс жили и мод-лєли ше под жему. Нaс дaкуснєсподзивa прaвослaвне прa-вило же жени и дзеци мушaмaц глaви зaкрити зоз хус-точку кед уходзa до мaнaс-тирa. У мaнстирским дворевиложени писaнки зоз цaлейУкрaїни, пендрaме ше ищегоре прейґ 100 ґaрaдичи жебизме остaли без словa оду-шевени зоз пaнорaму рикиДнїстер прейґ хторей вибу-довани числени мости.Шлїдуюцa туристичнa дести-нaция – Нaцинaлни музей,пошвецени велькей пaтри-отскей войни зоз пaмятнїкомПобиди нa хторим гори вичниогень и доминує обелиск По-биди нaд пaнорaму Днїпрa и

його мостох и плaжох. Про-бовaли зме войсц и до музеюголодомору, aлє вон бул нa-жaль зaвaрти. Нaщивели змемузей „Чернобиль” дзе при-кaзaни шицки стрaхоти хторипотрaфели тото место и вa-лaли коло городу. Нaжaль,габи рaдияциї преширели шеширцом Европи aж и прейґнaс.

Штврaток 24. юний2010. По фриштику одходзиме доПирховa, музею нaроднейaрхитектури хтори оддалєнидас 30 километри од Києвa.Ту ше нa площи велькей коло260 гектaри нaходзa ориґи-

нaлни хижи зоз цaлей Укрaї-ни будовaни хронолоґийно,од нaйстaршей древенейхижи стaрей коло 500 рокипо сучaсни будинки. Нєзa-будлїви призор витернїцоххтори служели як млїни, aєст их тельо кельо оздa нєтанї у Голaндиї. Нaс окремецикaвели зaкaрпaтски хижипо котри ше требa добре уз-ноїц – покля ше нє дойдзепо нїх – шa то зaш лєм нaшоКaрпaти! Мaли зме доброговодичa, жену котрa дaлa ве-льо труду же би нaм приблї-желa нє лєм будинки, aлє испособ животa нa хтори донєдaвна жили и нaшо стaри.Пополaдню зме обишли Мaй-дaн нєзависносци Укрaїни.То прекрaсни комлекс хторитиж тaк чежко описaц и хто-

ри нaйлєпше патриц нa фо-тоґрaфийох. Нaдпомнам жеше под площу нaходзa тaр-ґовини нaйпознaтших шве-тових мaркох, тa препоручу-єм же бисце тaм нє одведлии свойо жени, a кед уж мaцетото нєщесце – пущце их нaйсaми ходзa по тaрґовинох, aви шеднїце горе и одпочиньцеочи нa прекрaсней пaнорaмибудинкох спод хторих як помодней писти крaчaю прек-рaсни Укрaїнки облечени донaйновших мaркирaних шмa-тох. Кед ше зaнєшеце у мри-йох, бизовно бaс зобудзи ло-кец у реброх влaсней «лєп-шей« половки хторa ше умедзичaше врaцелa зоз „шо-пинґу”.

Дaниєл Пaрунски(текст aдaптовaлa Верa Пaвлович)

Министерство зaкордоних спрaвох

Пирхово – церквaПaмятнїк мaцери Жеми

Нaционaлнa оперa Тaрaс Шевченко

– Того року, у рамикох означо-ваня 60 рочнїци иснованя КУД„Яким Ґовля“ отримана и 25. пошоре, ювилейна, културна манифес-тация „Миклошевци 2010“

Уж 25 роки Миклошевчанє ус-пишни домашнї и орґанизаторе култур-них манифестацийох, а ювилей хторише означело правдиви факт же ше утим малим руским штредку нєпреривноодвива активносц на културним полюна чесц и радосц валалчаньох, а насам-предз членох КУД „Яким Ґовля“. У ра-микох тогорочней дводньовей култур-ней манифестациї, лєбо красшеповедзене Фестивалу рускей кутури уГорватскей, у програми були облапенивецей змисти:

Собота, 28. сепремберПредполадньово годзини були

резервовани за любительох природи,односно домашнє дружтво „Лєняк“ ор-ґанизовало Медзинародни куп у зма-ганю лапаня рибох на дуґов, на хторимнаступели циґоньчкаре зоз Горватскейи Словацкей.Удатни концерт на ма-

л и мпросторе

Дижджовни вечар и барз нєви-годна хвиля нє дошлєбодзели же би шеплановану програму виведло на отво-реней сцени. Шицко ше мушело пре-селїц до просторийох бувшей тарґо-вини. Простор бул прецесни за шицкихзацикавених хтори зоз увагу провад-зели удатни наступи трох дружтвох:

КУД „Обрешка“ (Долня Обрешка з око-лїска Заґребу) хторе виведло вецейшпиванки и танци зоз Мославини,члени ФС „Тарка“ зоз Бардейова (Сло-вацка) повторели свой високи умет-нїцки уровень зоз виводзеньом шпи-ванкох и танцох Руснацох зозвосточней Словацкей, а члени шпивац-кей ґрупи КПД „Калїна“ зоз Риєки маличесц закончиц тото стретнуце зоз миниконцертом руских и українских народ-них шпиванкох. Окреме моцни ап-лауз достала солисткиня ҐабриєлаТкалец кед одшпивала писню„Дали сце ме мамо“.

Нєдзеля, 29. сепемберПо Служби Божей отворени

аж три вистави. Дружтво „Нашодзеци“ виложело роботи своїх най-младших членох у рижних технїкох.Владимир Провчи, Миклошевчаньпо походзеню, хтори жиє и роби уМатульох блїзко Риєки, виложел 15малюнки з мотивами природи (аква-рел). Етно збирка миклошевского му-зею вше позбера найвецей нащиви-тельох праве под час отримованя

манифестациї хтори жадаюопатриц рижнородни експо-нати хасновани у каждодньо-вим живоце руских обисцох.

Такой после отверанявиставох, дзекуюци ужпрешвеченому приятельови,професорови керестурскейґимназиї Владимирови Бе-серминьовому, до Микло-шевцох по штварти разсцигли бициґлисти зоз Рус-кого Керестура. Їх на-щива ше одвива у ра-микох познатогоподняца „По драгинаших предкох“. Потераз то було най-

численше участвованє бо при-шли аж седемцме бициґлисти –Йовґен Медєши ст., Йовґен Ме-дєши мл., Славко Пап, Бранис-лав Боянович и Владимир Па-пгаргаї зоз Руского Керестура,Владимир Джуджар зоз Бач-кого Маґличу и АлександерБесерминї зоз Коцура. Шиц-ких зоз цеплима словами при-

витал предсидатель КУД „Яким Ґовля“Мирослав Гайдук. После окрипи зозкраснима упечатками бициґлисти ру-шели дому жадаюци же би ше зозСримцами стретли и шлїдуюцого року.

Поздрав ровнїни – нашо можлївосци,нашо досяги

Пополадньову часц програмипровадзело вельке число патрачох, якдомашнїх так и зоз сушед-

них мес-тох, а було госцох зоз Руского Керес-тура, Беоґраду, Нового Саду...

Шицких у привитним слову при-витал предсидатель Орґанизацийногоодбору Мирослав Гайдук, а тоту часцманифестациї отворел Звонко Костел-ник, член Совиту за национални мен-шини РГ.

У двогодзиновей програми,хтору водзела Гелена Бучко, после тра-

дицийней шпиванки


MIKLUŠEVCI 2010. - МИКЛОШЕВЦИ 2010.

w ОТРИМАНА 25. КУЛТУРНА МАНИФЕСТАЦИЯ „МИКЛОШЕВЦИ 2010“

Члени фолклорней секциї Домa култури зоз

Руского Керестурa

КУД Русинох Осєк

КД Русинох и Укрaїнцох Винковци

ВИТАЙЦЕ, У НАС МИЛИ ГОСЦИ!

„Миклошевци мойо мили“, участво-вали 10 дружтва: перше ше на бини зя-вели члени фолклорней секциї подрос-тку домашнього дружтва зозтанцом „Добри вечар“ у хореоґ-рафиї Желька Лїкара, а вец шешоровали: шивацка ґрупа домаш-нього дружтва, хтора одшпиванитри шпиванки: „Ей, кед би я бидузнала“, „Зродзели ше тарки“ и „Те-раз сом ше розскакала“, а дует Ге-лена и Ана Бучково шпивали двашпиванки. Наступ домашнїх барзуспишно закончела фолклорнасекция страших зоз темперамен-тну „Шаришску полку“, а у хореоґ-рафиї Златка Гирйоватийового.Хор винковского дружтва Русна-цох и Українцох под руководзе-

ньом Зорана Циковца виведол тристари руски шпиванки: „Шеднєм себена враного коня“, „Мила моя дзе шибула вчера“ и „Да ше то так стало“, аКУД „Осиф Костелник“ представелимлади танцошки зоз танцом „Козачок“у хореоґрафиї Звонка Костелника. ЗаКУД „Цвелферия“ зоз Райового Селанаступали члени тамбурового оркестру.З тей нагоди одграли „Коломийку“ иодшпивали шпиванку „Хижочко стара“.У хореоґрафиї Звонка Костелникачлени дзецинскей фолклорней секциїКУД „Яким Гарди“ успишно виведлидва танци – „Вишивачки“ и „Буковин-ску полку“. После даскельо роки павзи,на миклошевскей сцени наступел и хорРуснацох и Українцох зоз Осєку у ви-водзеню двох писньох – „Кед би чарниочка“ и „Кед идзеш коло нас“. Зоз ва-рошу на Драви патрачом ше предста-вели и члени Матици словацкей. Їх на-ступ патраче крашнє прилапели инаградзели зоз моцним кляпканьом кедодшпивали познати мелодиї – „Розкви-тали червени ягоди“ и „А дзе идзеш Ге-ленко, Геленко“. Наступ закончела їхфолклорна секция. Други раз од

свойого снованя на тогорочней ма-нифестациї наступели и члени шпи-вацкей ґрупи дружтва „Руснак“ зозПетровцох, а под руководзеньом На-талиї Гнатко. Вони одшпивали шпи-ванки „Мой валал“, „За валаломдражка“ и „Виши яблучко, виши“.Окрем наших дружтвох на манифес-тациї наступели и члени КУД „Пе-тефи Шандор“ зоз Чаковцох и КУД„Коло“ з Вуковару.

Концерт народних шпиванкох итанцох – високи уметнїцки уро-вень

Єдну часц вечаршого кон-церта виведол музично–танєчни ан-

самбл Дома култури з Руского Керес-тура. З тей нагоди танєчнїкиодтанцовали штири танци

зоз Бачкей, Закарпат’я, Горнїци иГуцулщини. Медзи танцами наступелисолисткиня Весна Надь, женска и хлоп-ска шпивацка ґрупа, а шицких провад-зел оркестер подфаховим руковод-зеньом Юлияна Ра-мача Чами. На цеп-лим и сердечнимдочеку у мено гос-цох подзековал ди-ректор Дома кул-тури ВладимирМалацко. Здога-дуюци на того-рочни концертМиклошевчаньох уРуским Керестуревиражел надїю жеше и надалєй пред-лужи успишне ихасновите сотруд-нїцтво медзи тимадвома рускима валалами.

У другей часци ище раз пред па-трачох вишли госци зоз Словацкей,хтори од свойого снованя (1993. року)

нащивели Портуґал, Греческу, Польску,Ческу и Горватску. На велькей бини намуказали свадзебни обичаї зоз Горнїци,танцовали дзивоцки танєц „Ей, натарки“, „Од Ганїчки по Ганчу, одЯничка по Янча“ – презентуюци часвирастаня дзивчатох и хлапцох до дзив-кох и леґиньох. Зоз даскелїма циґан-скима шпиванками предсатвел ше и ор-кестер и можеме повесц же у цалосцибул потрафени смак патрачох, хтори ихцали час провадзели зоз кляпканьох, тааж и зоз шпиваньом.

Народна присловка гвари жешицко красне кратко тирва, та такшвидко пришол и конєц 25. културнейманифестациї. Нащивительом останютирваци памятки на красни и удатнипрограми числених госцох и домашнїх.

КУД „Яким Ґовля“ як орґани-затор потрудзел ше поволац ипривитац велї дружтва же бипрез їх програми патрачеуживали, же би ше устано-вело нови познанства и при-ятельства. З єдним словомповедзене: Бул то Фестивалрускей култури, успишно ор-ґанизовани, а найвекша часцточкох хтори були виведзенина отвореней сцени, були нависоким уметнїцкимуровню. Так як швечи з на-годи означованя такогоювилея.

Отримованє мани-фестациї було под покровительствомСовиту за национални меншини РГ, асопокровителє жупан ВСЖ, ОпштинаТомповци и Союз Русинох и УкраїнцохРГ.

Пририхтали:Ксения Лїкар, Дюра Лїкар


MIKLUŠEVCI 2010. - МИКЛОШЕВЦИ 2010.

Домaшнї тaнєчнїки бaрз успишно одтaнцовaли Шaришску полку

КУД «Яким Гaрди» Петровци

КУД “Яким Ґовля” Миклошевци

Тема тогорочних ювилейних45. «Винковских єшеньох»

же би ше приблїжел живот зозпрешлосци на салашох, а и дацнагоду младим най и вони обновястари традициї, алє на свой спо-соб.

Винковски єшенї – то цен-трална културно традицийна ма-нифестация на подручу городуВинковцох и Вуковарско – срим-скей жупаниї, а ма за циль указац

народни обичаї и традицийнукултуру того краю и цалей дер-жави. Тогорочни ювилейни 45.»Винковски єшенї« отримани од10. по 19. септембер, а под ви-соким покровительством преми-єрки Ядранки Косор, под ґене-ралним покровительом Горват-ских лєсох, а главни медийнипокровитель бул Вечернї лист.У рамикох фолклорних вечарохкотри ше отримали од 10. по 15.септембер, мали зме нагоду ви-дзиц понад шейдзешат фолклор-ни ансамбли зоз Вуковарско –сримскей жупаниї, медзи котри-

ма и КУД «Яким Гарди» зоз Пет-ровцох. Петровчанє уж традицийно накаждих Єшеньох на котрих пре-зентую жридлово танци и на-родне облєчиво Руснацох тогокраю. Наступ, котри потвердзелаи фахова комисия фолклорнихвечарох, бул барз удатни, а пуб-лика була одушевена и нє сано-вала руки же би закляпкалавредним аматером .

Винковски єшенї постали ори-ґиналне жридло жридловей му-зики и култури котру можемепокласц до шора найрозвитшихи найзначнєйших смотрох у Ре-публики Горватскей. Святочни дефиле шицких учаш-нїкох 45. «Винковских єшеньох»и парада свадзебних кочох, на-жаль, нє отримани пре дижджкотри нєпреривно падал цалидзень. Святочносц завераняЄшеньох зоз своїм концертомукрашел Мирослав Шкоро.

Звонко Костелник проф

VINKOVAČKE JESENI 2010. - ВИНКОВСКИ ЄШЕНЇ 2010.


ЗАКОНЧЕЛИ 45. ВИНКОВСКИ ЄШЕНЇ ПОД ВИСОКИМ ПОКРОВИТЕЛЬСТВОМ ПРЕДСИДА-ТЕЛЬКИ ВЛАДИ РЕПУБЛИКИ ГОРВАТСКЕЙ ЯДРАНКИ КОСОР

Попaтрунок нa пaру

Знїмок нa пaмятку КУД «Яким Гaрди» Петровци

Знїмaлa и ВТВ

Поздрaв зоз кaлaпом Тaнцує ше и високо

Салаш при салашу попри лєса стоя


З ІСТОРИчНОГО КAЛЕНДAРЯ

Володимир Кубі-йович — історик,географ, демог-раф, енциклопе-дист, видавець,громадсько-полі-тичний діяч. На-родився 23 ве-ресня 1900р. вс. Новому Санчі

(тепер Польща) в українсько-по-льській родині. 1918 року зачав студіїв Яґайлонському університеті в Кра-кові, але вони були перервані війноюв Галичині. У 1918-1919 рр. - артилерист в Ук-раїнській Галицькій Армії. Після від-ступу УГА за Збруч в половині 1919залишився у Галичині, а відтак по-вернувся до Кракова, де продовживстудії. У 1928-1939 рр. - доцент Краківськогоуніверситету. Займався вивченнямукраїнських етнічних земель у складіПольщі, Чехо-Словаччини та Румунії.З 1931 р. - дійсний член НауковогоТовариства ім. Шевченка. Як видат-ний географ брав участь у міжна-родних наукових конґресах у Празі(1932), Варшаві (1934) і Болгарії(1936), де виступав з доповідями. Усвоїх дослідженнях польсько-укра-їнських окраїн Кубійович послідовнообстоював українські геополітичніінтереси і провадив наукову дискусіюз польськими вченими, яких звину-вачував в умисному підробленні ста-тистичних даних в дослідженнях, защо в 1939 був позбавлений катедрив Яґайлонському університеті. В1939-1940 рр. - професор Україн-ського Вільного Університету в Празі. Як активний учасник українськогонаціонально-визвольного руху і щи-рий український патріот, проф. В.Кубійович в середині квітня 1940 р.очолив Український ЦентральнийКомітет у Кракові, який координувавдіяльність українських громадсько-культурних організацій у ГенеральнійГубернії (Краків був її адміністра-

ційним центром) і допомагав укра-їнським втікачам перед большеви-ками. Праця в УЦК в тих обставинахбула важким тягарем, коли доводи-лося лавірувати між домаганняминімецької адміністрації та українськихполітичних груп. Попри всі труднощі воєнного часуУкраїнський Центральний Комітет,очолюваний Кубійовичем, зробивдуже багато для піднесення україн-ської культури і авторитету українців.Зокрема, було добре скоординованокультурницьку і організаційну діяль-ність на найзахідніших українськихземлях (т.зв. Закерзонння), що булиперед війною головним об’єктом по-силеної полонізації. Засновано ук-раїнське видавництво у Кракові. Піс-ля приєднання Галичини до Гене-ральної Губернії в 1941 р., поле ді-яльности УЦК значно розширилося.Зорганізовно Допомогові Комітетина місцях. В умовах заборони фак-тичної на діяльність політичних пар-тій, УЦК став головним репрезен-тантом українців перед німецькоювладою. У квітні 1943р. Володимир Кубійовичяк голова УЦК став одним з органі-заторів Військової Управи і зі свогобоку докладав багато зусиль дляформування частин Дивізії “Гали-чина”. Зокрема, разом з членамиВУ йому вдалось домогтися дозволунімецьких чинників на набір до ук-раїнської дивізії не тільки в дистриктіГаличина, але й по всій ГенеральнійГубернії. Коли розгорілася польсько-україн-ська підпільна війна, Кубійович вис-тупив з закликом припинити збройнепротистояння. Його ж стараннямиуникнули ґестапівських арештів чи-мало українських політичних і гро-мадських діячів, а також було вря-товано від концтабору багато євреїв(разом - кілька сотень осіб). В 1945 р. проф. Кубійович на про-позицію генерала Шандрука стаєйого заступником у формованому

тоді Українському НаціональномуКомітеті. В розмові з Шандруком вінвисловився так: “Будучи ініціаторомформування Дивізії “Галичина”, ядуже турбуюся її долею, і коли бУНК мав би їй допомогти, то йоготреба створити хоча б тільки длятого.” За згодою обох фракцій ОУНВолодимир Кубійович став пред-ставником Західної України в УНК. Після закінчення Другої світової війнипроф. Кубійович жив на еміґрації уНімеччині і Франції, займаючись пе-реважно науковою діяльністю. В1947-1951 рр. - генеральний секре-тар НТШ, з 1952 - голова НТШ в Ев-ропі. Автор понад 80 наукових працьз географії України: “Територія i

людність українських земель”

(1935), “Атлас України і сумежних

країв” (1937), “Географія україн-

ських і сумежних земель” (1938,1943), “Українські етнічні групи

Галичини” (1953) та ін. Головний редактор “Енциклопедії

Українознавства” (Париж - Нью-Йорк, 1955-84). Енциклопедія В. Ку-бійовича долає простір і час. Вонає величезним внеском не лише вукраїнську, але й у світову культуру.Це золотий фонд інформації проУкраїну, її народ, історію і географію,науку і культуру, державу і право,господарство і спосіб життя. Ниніім’я Володимира Кубійовича - вче-ного-патріота, який все своє життявіддав на жертовник української на-уки, культури, нації і держави по-вертається Батьківщині.Редактор українського видання праціВольфа-Дітріха Гайке з історії Дивізії“Галичина”, автор статей у “Віс-

тях” Братства кол. Вояків Дивізії,зокрема статті “Початки Україн-

ської Дивізії «Галичина»”. Такожнаписав спогади “Мені 70” і “Укра-

їнці в Генеральній Губернії 1939-

41” (1975).

Підготував П. Головчук

Проф. др Володимир Кубійович

w З історичного календаря

Пише: Дюра Лїкар

О далєкей прешлосци, часох кед шеРуснаци присельовали на тото подручеобсяжно писане скорейших рокох у ве-цей виданьох. Вельки нєщесца и жа-лосци дожили цеком Першей и Другейшветовей войни. Велї мушели напущицсвойо доми и под час Отечественейвойни. После каждей войни були поок-радани, мацери у чарним пооблєкани,дзеци широтки остали. Алє вше змоглимоци, зоз вельку трапезу робели насвоєй власней жеми и фалаток хлєбиказарабяли.

Обрацаюци лїстки зоз блїзшейпрешлосци Миклошевцох находзимедаскельо наисце барз значни датуми,котри у наступним периодзе були, по-ведли бизме, „одскочни дески” до бу-дучносци, ґу лєпшому стандарду шиц-ких жительох.

Нєшка ше старши можу здогадовацтих успишних, радосних и насампредзщешлївих рокох... Спомнєме лєм 1967.рок кед у Миклошевцох пущена асфал-това драга до явного транспорту. Тедише валал почал розвивац, шириц. Нашо

парасти купую трактори и приключнимашини, на своїх польох посцигую ре-кордни урожаї, рочнє випоручую понад8 тисячи кармени швинї, 700 800 бу-ячки... Осемдзешатих рокох у валалєбуло вецей як 200 занятих. Були то рокикед Миклошевци квитли, кед були єденз найрозвитших валалох у Горватскейу економским поглядзе.

А нєшка, после вельких трапе-зох, чежких дньох, найчежших рокох уживоце терашнєй ґенерациї, часох по-нїжованя, окраданя и после шицкогодругого цо Руснаци у Миклошевцох до-жили, нєшка кед младосц заменєла ста-

росц, кед ше муши патриц до будуч-носци, нєможлїве нє здогаднуц шепрешлих часох. Прешлосц нє забуд-земе, алє мушиме ше намагац же бинашо дзеци, нашо унуки нє почувство-вали тоту чежину на хрибце и болї ушерцу. Пред нїма будучносц, пред нїмашвет. Так роздумую шицки Миклошев-чанє, боря ше на каждим крочаю жеби..., а вец сом ше здогаднул єдного ви-реченя наших старих: „Дай ти Русна-кови жеми, дай ти йому роботи...” По-ведли бизме же миклошевски Руснак

ма тото цо гварели нашо стари. Ма, лємнє ма гевто найважнєйше. Миклошевциостарели, нєт роботней моци, нєт хто,нє на цудзей, алє на своєй, власнейжеми, зоз знойом бразду залївац. НєшкаМиклошевчанє нє можу зашпивацгевту:

„Кед слунко видзе спод хмари чує

ше дурканє кочох, то иду людзе на по-

льо полни радосци у очох!”

Жиєме у 21. вику, алє гурчанє трак-торох чуєме лєм з часу на час. Местопредвойнових 200 нєшка єст и за по-ловку менєй. Чєжко и поведло би шеже ше з вельку дозу песимизму чекаидуце рано. Же песимизем присутни,найлєпше нам гуторя тоти податки:


НА ДРАЖКИ НАШЕЙ КАЖДОДНЬОВОСЦИ (6)

МИКЛОШЕВЦИ – ВШЕ МЕНЄЙ РОБОТНЕЙ МОЦИ

Члени КУД «Яким Ґовля» порихтaни зa нaступ 2010. року

По 1991. рок Миклошевци три разпреглашовани як найушореншивалал у Горватскей, а раз науровню бувшей держави нашли шемедзи пейцома найушореншима. Науровню општини у змаганю меснихзаєднїцох були штири раз перши,вецей раз други лєбо треци. З вель-ким успихом робело Спортскедружтво „Русин“, КУД „ЯкимҐовля“, Огньогасне дружтво, мла-дежска орґанизация як и други.Концом осемдзешатих рокох уМиклошевцох жили кус вецей як800 жительох у 270 обисцох. Спрампопису жительства 2001. року у ва-лалє жили 496 особи. Нєшка ужменєй oд 300. Обисца остали, алєєдна трецина (коло 90) празна(нїхто у нїх нє бива), у коло 90 обис-цох жию єдна лєбо два особистарши од 60 роки (коло 130), по 30роки живота єст коло 80, а лєм се-демцме парасти маю менєй як 40роки.Яки демоґрафски стан Миклошев-цох указую нам и податки односночисла школярох основней школи.По конєц прешлого сторочя у пер-ших штирох класох наставу нащи-вйовало коло 50 школярох, априблїжно тельо и у висших.Нєшка тоти числа зменшани даске-льо раз. Так у перших штирох кла-сох школского 2010./2011. рокууписани 17 школяре.


НА ДРАЖКИ НАШЕЙ КАЖДОДНЬОВОСЦИ

На єдним месце записане: „Мик-

лошевски Руснак бул кощак, велї ше

батоги поламали на його хрибце”, алє

вон и нєшка ище гордо стої як и 125-

рочна тополя, символ валала. Мед-

зитим, и Миклошевци залапела

судьба як и други валали у Горват-

скей, окреме тоти менши. Правда, за-

єднїца видвая значни средства за

злєпшанє животного стандарду, та

кед слово о комуналним пошореню

валала єст цо видвоїц. Прешлих ро-

кох вибудовани будинок новей

школи, закончена електрификация

валала (меняна шицка инсталация

през валал и явне ошвиценє), уко-

пани диґитални кабел, окончена ґа-

зификация цалого валала, докончене

прикапчованє на реґионални водо-

вод, оправяю ше бетонски дражки...

Медзитим, младим то нєдосц. У

чаше общей ґлобализациї перспек-

тиву живота на валалє ше нє видзи.

Млади одходза, преселюю ше за хлє-

бом як и їх предки скорей сто и вецей

роки.

Нєшка ше за Миклошевци нє

може повесц гевту стару присловку:

„На младих швет остава!“ Валал ста-

реє, валал препада и духовно и еко-

номнски. Спрам розположуюцих по-

даткох, лєм коло 50 заняти у даяких

фирмох, старши примаю минимални

польопривредни пензиї, а яки нєшка

стан у польопривреди знаме...

Заш лєм, єст и того красного. Тра-

диция пестованя културного скарбу,

традицийней култури, ище вше на

високим уровню. То нам праве дока-

зує робота членох КУД „Яким

Ґовля“, хтори зоз фолклорну и шпи-

вацку секцию достойно презентую

Руснацох нє лєм у Горватскей, алє и

поза єй гранїци. Най би так цо длу-

жей потирвало.

Школяре зоз учительку Ксению Лїкaр нa єдней предстaви

Будинок основней школи

Нaймлaдши миклошевски тaнєчнїки


Пише: Мирон Жирош

На ґравури В. Мадзе-лян представел и

Операцию „Висла” зоз прав-дивима огнями – огнямишведками, за котрима оста-вали погоренїска – хижи, ґаз-довски обєкти, стодоли... До-кументи шведоча же послеОперациї „Висла” розвалянистотки церкви, зруйновани те-метови, скапали коло сто ва-лали и вецей их нєт на ґеоґ-рафских мапох.

Нашо вецейдньове пре-буванє у тим прекраснимкраю, а и литература котрузме скорей путованя преуче-ли, були добра нагода упоз-нац тот край, подїї и мани-фестациї и баржей ше зблї-жиц з людзми краю и упознацїх терашньосц.

Перше зме сцигли доЖдинї. Ждиня нєшка познатапре лемковски фестивал кул-тури «Лемкивска ватра». У2009. року отримовани ХХVIIпо шоре фестивал зоз тим

меном, а у тим (2010.) рокууж ХХVIII.

- Прецо тот Фестивалзначни?

- Цо ше криє под йогоменом?

- Прецо Лемкивска ватра– Лемковски огень, пламень?

Огень нїґда нє бул при-ятей чловекови, вон у своєйсущносци представя траґе-дию: гроженє, знїчтожованєи препаданє природних бо-гатствох и материялних до-брох, ґаздовских обєктох,обисцох... Медзитим, кед чло-век запанує над огньом ипретвори го до слуги, вон по-става вирни чловеков при-ятель и помоцнїк.

Стихийни огень – знїч-тожує, руйнує! Контролованипламень – твори, будує!

Огень, «Лемкивска ват-ра» – пламень лемковскогошерца и души! Ватри, огнї –пламенї цо их подпалюю Лем-ки и горя у їх Карпатох (Лем-ковини) и на цудзини у По-льскей, України и Америки,як културни манифестациї –

здогадую на попалєни вала-ли, розваляни церкви, прео-рани теметови, ошвижую па-метанє на боляци рани, алєвелїчаю и лемковску єдносц,любов, злогу и медзисобнеподпомаганє! Так на специ-фични способ ту у лемковскейжеми, од грожацого огня, бов-кнул Пламень (Ватра) злогии медзисобней любови! Пла-мень лемковского духу! Ту,на Фестивалох и Керемешох,(Кирбайох-одпустох) чує шелемковска бешеда, шпиванє,танцую ше лемковски танци,манифестую звичаї, преда-ваю ше подобово малюнки,образи, кнїжки, сувенири, ви-шивки, облєчиво...

«Лемкивска ватра» уЖдинї и «Ватри» у Швеце,символ знїчтожених домох из войску вигнатих родичох уОперациї «Висла», за потом-кох – дзецох и унукох пред-ставя Пламень котри ОГРИ-ВА, ОБЄДИНЮЄ И ЗМОЦ-НЮЄ ЛЕМКОВСКИ ДУХ И ҐА-РАНТУЄ НАЦИОНАЛНУ ГОР-ДОСЦ!

ЗA ПОТОМКAМИ НAШИХ ЗAЄДНЇЦКИХ ПРЕДКОХ

w ЗA ПОТОМКАМИ НАШИХ ЗАЄДНЇЦКИХ ПРЕДКОХ (5)

“ЛЕМКИВСКИ ВАТРИ” ОПОМИНАЮ, ОБЄДИНЮЮИ ЗМОЦНЮЮ ЛЕМКОВСКИ ДУХ

Василь Мадзелян: Операция „Висла”, ґравура зозкнїжки Семен Мадзеляна „Лемкивина у творчосци В.Мадзеляна”, Львiв, Видаватльство „Край”, 1993.

Лемковски святинї, малюнки церквох зоз Лемковини

Василь Мадзелян: Лемкивска ватра, ґравура зозкнїжки Семен Мадзеляна „Лемковина у творчосци В.Мадзеляна”, Львiв, Видавательство „Край”, 1993.v


«Лемкивски ватри» по-твердзели цалому швету жеЛемкох нє знїчтожела польсканєнависц гоч яка була нєми-лосердна!

Повторюєме: тих цо

сцели жиц и умрец на своєй

споконвичней жеми, по-

льске войско 1947. року ла-

пало як жвири, наганяло до

ваґонох за статок, висельо-

вало до сиверних и сиве-

ровосточних часцох держа-

ви. Алє так же би их нє

було вецей вєдно у истих

населєньох, же би ше нє

сходзели, нє дружели, нє

пестовали свою културу и

обичаї, а врациц им ше до

свойого краю и своїх домох

було забранєне.

Розселєни Лемки у По-льскей войовали на свой спо-соб за свойо национални иетнїчни права, за свойо обє-диньованє и врацанє до ро-димого краю и за свой вирскии национални идентитет. Роз-селєним Лемком по Польскей,найвецей хибел родими край– Лемковина, родни поля,бреги и луги – власни обисца!Нє шмели ше орґанизовацдо традицийних културних(просвитових) дружтвох. Нєбуло их у вельким чишлє урозселєних валалох и местох.Розселєни були же би ше за-трацели, асимиловали!

После дзешец рокох увигнанстве лєм дзепоєднимше указала нагода приселїцдо родимого краю, приселїци купиц свойо маєтки лєбоше населїц до сушедних мес-тох. Врацело ше мале число,шицкого 10-15% од виселєнихцо свойо маєтки могли предацу цудзини и купиц обисца усвоїм краю. Алє тото дробен-ке «нашенко» у плодней спо-конвичней рускей жеми зрод-зело найвелїчезнєйши уро-жай! Оможлївело воскреснуцкултурни живот, озвец ше, за-шпивац, потанцовац. СлизиРадосци на Концертох булигласи Херувимох цо ше чулипо швеце. Оглашели висткуже Лемки жию на своєй жеми!

Семен Мадзелян по ов-ласценю орґанизацийного ко-

митету «Ватри», 21. юлия1983. року запалєл першу«Лемкивску ватру» у Полянимедзи валалами Чорна и УстяРуске. Потим були «Ватри» увалалох Чорна, Ганчовa, Бор-тне, Ждинї... На першей «Ват-ри» було 300 нащивительох,а 1991. року у Ждинї вецейяк 10 000 особи.

На фестивал до Ждинїприходза лемковски колекти-ви зоз Польскей, Словацкей,України, Сербиї, Горватскей,Канади, ЗАД... Фестивал на-

щивюю Лемки зоз цалогошвета. Приходза до свойогодому, на свою споконвичнужем, напиц ше води зоз влас-ного жридла, ошвижиц целои окрипиц душу! Напиц ше звласней студзенки, наприпо-ведац ше по своїм, зашпивац,нащивиц теметови, Церкви,пусти поля дзе скорей буливалали...

На ХХVII «Лемкивскейватри» у Ждинї од 17. до 19.юлия 2009. року, отриманейпод почесним патронатомпредсидателя Републики По-

льскей Леха Качинского ипредсидателя Словацкей Ре-публики Ивана Ґашпаровича,попри велького числа домаш-нїх фолклорних колектовох,на фестивалу наступели иансамбли з України, Канади,Словацкей и Сербиї. Зоз Сер-биї перши раз наступело КУД„Т. Шевченко” з Дюрдьова ирок-ґрупа „Крейзи Канзис” зР. Керестура. Дюрдьовчанєше всоботу и внєдзелю пред-ставели зоз женску жридловуґрупу, фолклорним ансам-блом и оркестром, а Керес-турци пияток зоз граньом сво-єй рок-ґрупи.

По тот рок на Фестивалуу Ждинї наступели вецейнашо културно-просвитнидружтва, а медзи нїма и ко-лективи зоз Коцура, НовогоОрахова, Петровцох и Мик-лошевцох.

Фестивал Лемкивска ват-ра у Ждинї орґанизує Обєд-нанє Лемкох Польскей, котреяк и Союз Русинох и Україн-цох Републики Горватскей иСоюз Руснацох УкраїнцохСербиї члени Шветовей ор-ґанизациї Лемкох СФУЛО зозшедзиском у Львове.

Предлужує ше

ЗA ПОТОМКAМИ НAШИХ ЗAЄДНЇЦКИХ ПРЕДКОХ

И нєшка стої ище даєдна лемковска церква у НїзкихБескидох

Танєчнїки КУД «Т. Шевченко» з Дюрдьова у Ждинї 2009. року


РУСНAЦИ И УКРAЇНЦИ У ШВЕЦЕ–РУСИНИ І УКРAЇНЦІ В СВІТІ

УРуским Кетрестуре од 8. по 10.октобер 2010. року у велькей

сали Дома култури отримани 49. фес-тивал рускей култури “Червена ружа”.

През три днї тирваня фестивалунащивителє мали нагоду патриц риж-

нородну програму котра почала зоз 42.дзецинску музично-танєчну манифес-тацию “Червене пупче”.

На“ Пупчецу” виведзени 12 новикомпозициї за дзеци, а за найлєпшупреглашена шпиванка “Мала кухарка”,автора Михала Барни, на текст Рад-мили Барна, а одшпивала ю СаняЧапко, шицки з Руского Керестура.Другу награду достала шпиванка “На-спаки швет” автора Мирона Сивча зозРуского Керестура, текст написала Ми-рослава Даждиу з Нового Саду, а шпи-вала ю Ивана Чордаш тиж з НовогоСаду. Трецонаградзена композиция„Златна рибка” за котру Весна Надь зРуского Керестура написала и текст имузику, а виведла ю Таня Надь тиж зРуского Керестура.

Шпиванка „На беґелю” однєсла на-граду за найлєпши текст, а написал гоВладимир Дудаш з Руского Керестура.Шпиванку одшпивала Марина Романтиж з Керестура.

Кевин Дудаш з Руского Керес-

тура, зоз шпиванку “Мендиґовдал”, ав-тора Владимира Малацка, преглашениза найлєпшого малого интерпретаторановей композициї за дзеци.

Аранжмани за шицки змагательникомпозициї зробел Юлиян Рамач Чамо,а оценьовал их жири у составе: Тат’яна

Колєсар Ґвоїч, Лидия Пашо, ГеленкаГарвильчак, док тексти оценьовалаКсения Бодянец.

У ревиялней часци виведзенипрешлорочни побиднїцки композициї, а

у другей часци наступели дзецинскифолклорни ансамбли з Руского Керес-тура, Дюрдьова, Коцура, Вербасу, Дзе-цински тамбурови оркестер з Дюр-дьова як и шпиваче зоз Нового Садукотри виводзели шпиванки зоз скорей-ших „Пупчох”.

Другого дня фестивалу у голуДома култури отворена вистава „Пей-зажи”, автора Ромка Макая з Коцура,а вечарша програма под назву „Наштред широкей ровнїни” започала зозшпиванку „Я Русин бул”, котру одшпи-вал Мишани хор Дома култури РускиКерестур и Катедралней церкви св. о.Миколая з Керестура.

Програму творели побиднїцкиточки з потерашнїх руских фестивалох,потим хореоґрафиї котри у тим року по-сцигли найвисши пласман на змага-ньох, та госцуюци ансамбли.

Окрем уж спомнутого хору, свойопобиднїцки шпиванки одшпивала иДзивоцка ґрупа КУД „Жатва” з Коцура,потим Мирела Мали и Саня Полдругитиж з Коцура, а Вельки народни оркес-тер Дома култури Руски Керестур, подруководзеньом Юлияна Рамача, виве-дол „Венчик руских мелодийох” з кот-рим победзел на фестивалу у Шидзе,док шпивацки дует Андреа Бучко иВесна Надь одшпивали шпиванку„Мойому милому”.

ШТЕРАЦЕЦ ДЗЕВЯТА „ЧЕРВЕНА РУЖА” РОЗКВИТЛА У КЕРЕСТУРЕ

w 49. фестивал рускей култури “Червена ружа”

Дзеци наполнєли бину на „Червеним пупчецу“

Отверанє шветочного концерту „На штред широкей ровнїни“

Кошарка червених ружох и дзивоцка лада до Коцура, а чобольов до Руского Керестура.



КУД „Жатва” з Коцура одтанцо-вало „Руски танци з Коцура”, а танєц„Швето на Карпатох” виведол фол-клорни ансамбл Дома култури з Рус-кого Керестура.

Зоз Горватскей наступело КУД„Яким Ґовля” зоз Миклошевцох. „Вен-чик дзивоцких писньох” одшпивалаЖенска шпивацка ґрупа под руковод-зеньом Ани Бучковей, а фолклорни ан-самбл, под руководзеньом Златка Ги-рйоватийового, одтанцовал “Шаришскуполку”.

Як госци наступело КПД “Єднота”з Гложанох зоз блоком словацких шпи-ванкох и танцох, як и ансамбл Домакултури зоз Сивцу зоз блоком сербскихнародних шпиванкох и танцох.

Медзи представителями друж-твено-политичного живота замерко-вани и представителє Руснацох зозГорватскей медзи котрима бул в. д.тайомнїка Союзу Русинох и УкраїнцохРГ, Звонко Костелник и тайомнїк

Представителя рускей националнейменшини городу Заґребу Яким Павло-вич.

Трецого дня фестивалу, у змаганюшпивачох – аматерох за найкрасшидзивоцки и леґиньски глас, на 49. „Чер-веней ружи” одшпивани 14 шпиванки.Кошарку червених ружох и дзивоцкуладу на тогорочней „Червеней ружи”освоєл дует Валентина Югас и ТанитаХодак з Коцура зоз шпиванку „Мацеровблагослов”, а чобольов освоєл БорисБарна з Руского Керестура котри од-шпивал „То бул живот”.

Зоз Горватскей, по перши раз на-ступела и Ивона Гнатко з Вуковару зозшпиванку „Млади мешац”.

У другей часци було змаганє новихзабавних композицийох. Першу на-граду достала композиция „Тото цопрешло”, композитора Владимира Ма-лацка з Руского Керестура и авторкитексту Златки Чизмар, а шпивал ю Зво-нимир Кочиш.

Другонаградзена композиция„Кому най повем” Алексея Сивча з Рус-кого Керестура, а котру и одшпивалвєдно у дуету зоз шестру Николаю.Текст написала Мирослава Даждиу зНового Саду. Трецу награду у конку-ренциї нових забавних шпиванкох до-стала Саня Полдруги з Коцура, котраше у тим случаю зявює як компзи-торка, писателька тексту и як вивод-зачка.

Фахови жири творели ЛидияПашо, Тат’яна Колєсар Ґвоїч и МиколаЧизмар.

49. фестивал рускей култури “Чер-вена ружа” закончени зоз шпиванкуЯкима Сивча „Ружи, червени ружи”, увиводзеню керестурского оркестру.

Агнетка БалатинацИвона Гнатко з Вуковару на змаганю за найкрасши дзивоцки члас на „Червеней ружи“

Женска шпивацка ґрупа КУД „Яким Ґовля“ з Миклошевцох

Фолклорни ансамбл КУД „Яким Ґовля“ з Миклошевцох


Уорганизациї Союзу Рус-нацох - Українцох Сербиї

всоботу, 25. септембра, усали Студия „М" у НовимСаду отримана святочнасхацка з нагоди ювилея, 20-рочнїци од снованя и роботиСоюзу Руснацох - УкраїнцохСербиї. Скупштина роспо-чала зоз молитву „Оче наш"Чайковсжого, хтору одшпи-вал Хор грекокатолицкейцеркви святих апостлохПетра и Павла и Рускогокултурнопросвитного друж-тва зоз Нового Са¬дуШицких присутних госцохпривитал и поздравел пред-сидатель Союзу Богдан Ви-

славски. Скупштини окремопштинских, городских и по-країнских власцох присус-твовал и амбасадор Україниу Беоґрадзе Виктор Недопаси перши секре¬тар Олексан-дер Кириченко, предсида-тель Националного совитуРуснацох Славко Рац, апос-толски егзарх за грекокато-лїкох у Сербиї и Чарней Горивладика кир. Георгий Джуд-жар, о. др Ро¬ман Миз, ииножемни делегациї зозГорватскей Союз Русинох иУкраїнцох на чолє ЗвонкомКостелником зоз Польскейна чолє зоз Штефаном Гла-диком, Словацкей Иваном

Лабом и Мадярскей Миро-ном Жирошом. Шицки делагациї повинчо-вали ювилей и поздравелиприсутних а новосадски Хородшпивал два композициї -„Браца Русини" и „Реве тастогне Днїпр широкий", руко-водитель и дириґент СузаниҐрос Маркович. Прилапенизвит о роботи и финансовизвит як и план роботи заидуци рок. У предлуженюорганизовани концерт ама-терох Руснацох и Українцохзоз местох дзе жию руснации українци. После удачнейпрограми шицки пошли навечеру и вешелєли ше зозорхестру Руснацох и україн-цох до позно вноци.

Звонко Костелник проф.


ЮВИЛЕЙ 20. РОЧНЇЦИ СОЮЗУ РУСНАЦОХ – УКРАЇНЦОХ СЕРБИЇ

Члени предсидaтельствa Союзу Руснaцох Укрaїнцох Сербиї Привитне слово в.д.секретaрa Союзу Русинохи Укрaїнцх РГ Звонкa Костелникa

КПД «Кaрпaти» Вербaс

КУД «Петро Кузмяк» з Нового Орaховa Мишaни хор грекокaтолїцкей церкви Пaтрa и Пaвлa иРКПД Нови Сaд


Такой по приселєню до Бачкей (присе-льованє почало 1745. року), односнона подруче нєшкайшого Руского Ке-рестура, Руснаци у догварки зоз цер-ковну општину 1753. року основалисвою школу, хтора на початку булатривиялна , а з оглядом же була подинґеренцию церковней општини офи-цийно була конфесийна школа зозруским наставним язиком. Период кон-фесийней школи бул релативно длугокии тирвал аж по 1888. рок. Од того часушкола була комунална же би после1899. року старосц о воспитаню и об-разованю превжала держава. Такапракса ше затримала по нєшка гоч шешкола у Руским Керестуре през тотдлугоки часови период находзела у ве-цей державних творенїнох. Як першинайквалификованши учитель споминаше Петро Кузмяк. З оглядом же у Руским Керестуре буловельке число школярох тедишнї ма-дярски власци одлучели вибудовац, затоти часи, сучасну школу. Так нови бу-динок школи односно нєшкайши Замокзбудовани 1913. року. Перши єй упра-витель бул учитель Михайло Полївка.По конєц Другей шветовей войни медзиРуснацами єст вше вецей школованихцо була моцна подпорка нє лєм основ-ному, алє и висшому и високoму вос-питаню и образованю. Такой после ош-лєбодзеня, после Нового 1945. року,основна школа у Руским Керестурепредлужує роботу и, особено тедиш-ньому часу, уключує ше до настави якНародна школа на руским язику.

У фебруару 1945. року отворена Дер-жавна реална ґимназия – перша ґим-назия у историї Руснацох. Медзи дру-гима школярами новоотвореней ґим-назиї були и дзепоєдни зоз Миклошев-цох и Петровцох. Ґимназия робела по1949. рок кед є трансформована доосновней школи. Року 1970. вона зновапредлужує роботу, перше як подручнеоддзелєнє ґимназиї з Вербасу, а потимсамостойно. Наставу у першей рускей ґимназиїнащивйовали медзи другима и шко-ляре зоз Миклошевцох, Вуковару,Опатовцох и Петровцох: Леона Голик,Штефан Гудак, Владимир Сендерак,Ана Гирйовати, Евґений Емеди, МарияСабадош, Юлияна Бучко, Леона Сивч,

Мелания Киш, Юстина Еделински,Олґа Колбас, Любица Планчак, Ме-лания Планчак, Йозефина Дїтко, ЯнкоЕмеди, Ксения Чизмар, ВладимирКостелник, Мария Планчак и СимеонДудаш.Образовни центер „Петро Кузмяк“ ос-новани 1977. року, а 1987. отворенинови, сучасно будовани и ушорени обєктзоз чим створени вигодни условия завоспитно-образовну роботу на рускимязику, од основного по штреднє обра-зованє.Од 1970. по 1991. рок ґимназию лєбодаяку штредню школу (школу другогонапряму) на руским наставним язикузакончели 32 йо нашо школяре зоз Мик-лошевцох, Петровцох и Вуковару. Такевельке число младих пошло до „Матки“розвивац любов ґу свойому, упознацше зоз културним скарбом своїх пред-кох, усовершовац ше и рихтац за буду-цих преднякох руского народу. Бул тозначни национални потенциял, бо народхтори ма таке вельке число интелек-туалцох, насампредз просвитних и кул-турних роботнїкох, за свою будучносцнє муши ше старац. Велї з нїх под часшколованя полюбели свою, власну кул-туру, та роками були ношителє култур-но-забавного живота, лєбо водзеликултурно-уметнїцки дружтва у своїхместох, дзепоєдни водза ище и нєшка.

Школа нєшка

Нєшка школа ноши назву Основна шко-ла и ґимназия „Петро Кузмяк“. Уж исама назва гутори же ше орґанизацийношкола состої зоз двох (односно трохкед учишлїме и интернат) цалосцох:обовязней основней и штреднєй школи– ґимназиї), a oд 2009./2010. року увед-зене и ТТ (туристични технїчар) оддзе-лєнє (цо єдинствене у Сербиї). Ґимназия общого напряму. У нєй шенастава одбува на руским и на сербскимязику. Прешлого школского року донєй ше уписали 33 йо школяре од чого16 на руским и 17 на сербским настав-ним язику, а до ТТ оддзелєня уписалоше максималне число, 30 школярох.Цале число школярох у штреднєй школиколо 200. Пре таку структуру тота ґим-назия єдинствена у Републики Сербиї,а пре оддзелєня на руским наставнимязику єдина є на швеце. Гоч ше тота

ґимназия рахує до малих школох, запотерашнї ґенерациї хтори закончелитоту школу мож повесц же ше школярецалком успишно уписовали и закончо-вали на висших школох лєбо на фа-култетох.У рамикох школи находзи ше и ком-форни дом зоз 70 местами за школяроххтори нє з Керестура. Надалєй, ту исучасна кухня, фискултурна сала, спор-тски терени и теретана. Будинок шенаходзи у центру валала, окружени зозжелєнїдлом – права школа у парку.Кед слово о кадрох, можеме повесцже школа у Руским Керестуре, и ос-новна и ґимназия, у подполносци фа-хово заступена цо представя значнепредусловиє же би єй школяре здобулидостаточне образованє хторе им по-знєйше треба на висших школох. А зяким знаньом розполагаю школяре ке-рестурскей основней школи лєбо ґим-назиї найлєпше указую позарядово ус-пихи посцигнути на змаганьох на оп-штинским, покраїнским и державнимуровню. Дюра Лїкар


w НАПОЛНЄЛИ ШЕ 60 РОКИ ОД СНОВАНЯ ПЕРШЕЙ РУСКЕЙ ҐИМНАЗИЇ

ЗНАЧНИ ЮВИЛЕЙ ЗА ШИЦКИХ РУСНАЦОХ

Петро Кузмяк


Єдна присловка гвари жекажди чловек задо-вольни зоз своїм розумом,алє нїхто зоз своїм поло-женьом, односно з гевтимцо посцигнул у живоце!Надалєй, кажди чловеклюби кед го други людзе(на роботи, у месту би-ваня, або пайташе и род-зина) почитую и бешедуюже є мудри и успишни,або голєм же єкрасни/красна и же шекрашнє ноши.Нєдавно ми Наталка, най-младша шестринїца помацеровей линиї, гварелаже ме шицки шестинїци (идруга родзина) по маце-ровей линиї у бешеди на-волую „добри Яким“! Томе барз нєсподзивало,прето же сом за тоту на-зву вообще нє знал.– Прецо ме так волаце? –опитал сом ше.– Га, нє знам точно, претоже я наймладша, алєозда прето же ши добри!– одвитовала вона дипло-матски и пошвидко пошлапо своєй роботи.Перше сом бул щешлївиже ме мацерова родзинаценї, гоч сом нє зналточно прецо, алє вец сомше чогошик здогаднул таме одушевиє цалком пре-шло. Перше, моя (бувша)супруга часто у бешедизнала повесц же „добри идурни чловек то браца“.Друге, добре ше або

крашнє бешедує лєм омертвих! Правда, я ищенє мертви, гоч ме уостатнї час цошка болїпод ребрами, алє 4. ок-тобра 2006. року нєвельохибело же бим пошолБогу на споведз! Треце,ище вше нє знам прецо мемацерова родзина вола„добри“. Поведзме, докзме ище були дзеци ше-стринїца Марча Саболоваза мнє часто гуторела жесом добри, алє лєм претоже сом ше пендрал нанашу черешню (яблоню,грушку...) и за ню обералчерешнї, алє цо най тераззробим зоз таку схоп-носцу або доброту? Або,шестринїца Андєлка(Влади) Семанова давнихдньох гварела же ядобре, односно крашнєбешедуєм, алє яки хасеня нєшка мам од того?Або, Ганча (Дюри) Сема-нова на вецей заводизнала повесц же я нє богзна яки вирнїк, алє и по-при того же сом нїбидобри челєднїк. Можешсебе (за)думац! Та вец утранзициї зоз социялизмудо капитализму тотичесни постали худобни, агевти други нєшка маюфабрики, „бесни“ авта,хижи, квартелї и викен-дици (на морю и индзей),любовнїци итд!А и коло того чи сомчесни и добри ситуация

нє чарно-била. Здогаднулсом ше єдного дожица зоздзецинства котре ми нєслужи на чесц. Збуло шето у Петровцох, даґдзе1969. року, кед сом малдаяки 13 роки. Хтошка одхлапцох з улїчки абокласи предложел жебизме нїби указали храб-росц на таки способ жебизме з валалскей чи-тальнї украдли (кажди!)по єдну кнїжку! То анї нєбуло чежко понеже шетеди о читальнї старалдїдо Михал Дюрдес,котри уж теди бул старшаособа и слабше чул и вид-зел. Углавним, же бим нєвипаднул куриплах, а жебим на другим боку нє-барз очкодовал чи-тальню, я на концу „пожи-чел“ кнїжочку„Кромпльова златка“ (DO-RYPHORA DECIMLIN-EATA SAY), автора дрЖелька Ковачевича,котра 1947. року друко-вана у Заґребе. Тоту кнї-жочку нїґда и нїхто у Пет-ровцох нє пожичел и нєпречитал! Валалчаньохвообще нє було бриґа якше тота златка вола налатинским язику, одкальпришла до наших крайохи кельо є велька абочежка, вони ю и без тогопред’знаня знїчтожовалиуздлуж и попрейґа! Углав-ним, украднул сом тоту(нїкому потребну) кнї-

жочку, котра би нєшкавредзела даяки 10 куни,и прето ми жаль. Алє, хтобез гриху най перши руцикамень!

* * *

„Почитовани Якиме! До-стала сом твою гумо-реску, алє мам даскельозауваги. На даскельо за-води у тей гуморески, алєи у дзепоєдних скорей-ших гуморескох, гваришже ши нє даяки велькивирнїк, а источасно гумо-реску починаш и закон-чуєш зоз цитатами зозСвятого писма односноБиблиї! Надалєй, єдна зоз10 Божих заповидохгвари „Нє украднї!“, та нєу порядку же вец релати-визуєш тот свой грих зоздзецинства зоз тверд-зеньом же би тота украд-нута кнїжка нєшка вред-зела лєм даяки 10 куни!Украднул ши, згришел шии нє вицагуй ше! Я цеособнє нє осудзуєм задацо цо ши давно, якхлапчик погришно зро-бел, алє прето мушим по-весц: Най ци мили Бог за-плаци на шицким цо ши усвоїм живоце доброгозробел, алє най ци и на-плаци за шицко цо шизгришел! Идз у мире! Ре-дакторка.“

Яким Пушкаш

ГУМОРЕСКА

МОЙ ГРИХ, МОЙ ПРЕВЕЛЬКИ ГРИХ


ЛИСТ ДІДA ПAНAСA БЕЗДОЛЬНОГО

Дорогі, дорощі й найдорощікраяни!

Як довго мені було потрібно, же бидоглупитисі того, шо до вас трабазвертатисі не так просто, єк тобуло колись – дорогі! Бо мені, дай-минато, сказано, же межи вамимают бути єкіс-то різниці. Тому сеі зробив-єм, а будемо виґіти, шо зтого вийде.Се був такий вступ, а теперечкише скажу, шо і лист перед вамитакий самий покручений, єк і мину-лий, та прийшлосі охрестити йоготим самим імнєм…А починає сі він так. Передсв`єтом Преображення Господ-нього (Спаса) я, на гріх, знову сіподивив на українську телєреві-зію, звичайно києвску, бо другу усвіт не пускают, бо вона бандерів-ска та не любит старшого (мос-калє) брата. І почув вотаке:«Завтра, в четвер 19 серпня,християни та греко-католикисвяткують Преображення Гос-поднє.« Виходит, шо греко-католики нехристияни! Се можна було про-стити ріжним перекінчикам уКиєві, але незадовго почили ко-лоти мене ружні кольки по ціломугрішному тілі, коли те саме пери-читав у львівські казеті «Високийзамок«, єку вважиют патриотич-ном і християнском!Тому не беріт за гріх тим балкан-цям, шо кажут і пишут Srpski

Božić i Srpska Nova godina! Продругу сторону, себто нарід, хоч сене файно від мене, сего разу будутихо сиґіти.А єнша подія така. У міскі Рієка єневелика купа народу, шо себе на-зиває українцями, русинами, рус-никами, троха і словаками таподібно. Донедавна вони малидвоє культурно-просвітних това-риств, бо не моглисі погодити, хто

має бути голова і ділити державнігроші. А тоди, на глум чи на ра-дість, заснували ше єдно! Щира ібідна держава Хорватска має такізакони, шо можна засновуватискільки хто хоче таких організа-циїв, бо хоче вдоволити кужній на-ціональній меншості…Ми дійшливже такого рекорду, шо з нас такмало, скоро цілком асимільова-ними, маємо так богато ружних ке-рівників, сварок, зарозумілости,шо переженемо й Україну! Нехайнам буде милостивий Господь! Ато приступаю до єдного мудрогоактивиста, українцє з сего міста,шо тут прийшов з України, буль-каю єму нашов мовов, а він відпо-відає хорватсков! Потім сі довідав,шо се краще ніж московсков.А коли сі вогорит про культуру на-ціональних меншин у сій державі,траба згадати, шо після двадцітроків до Липовлянах знов повер-нулисі «Липовлянські зустрічі«, ко-лишна культурно-местецкаманіфестація, шо була однов знайбільших у кол. Юґославії.Правда, тепер вона тільки на Хор-ватску, але щиро привітали єї всі,включно з державним верхом.Виступ українців (місцевого хоруКПТ «Карпати«) всі вітали, нанашім стенді гостем був і прези-дент Республіки Хорватії д-р. ІвоЙосіпович. Але могло бути ікраще, бо головний тягар упав нанаші жіночки, які все приготов-ляли, співали…Інші наші препо-добні панюньці обіціцєли своюдопомогу, але коли були потрібні,десь щезли. Типічні україночки!А слідуєте знаєте: «Голодній куміхліб на умі«, «Кому що, а сліпійкурці просо.« Пиякові про горівку,бабію про (бабу) дівку»…А ста-рому Панасови – про мову рід-неньку. На сей раз тільки кілька«бісерів«.

А то наш єден з валиких провода-торів з єдноії оказії почанає своюпромову так:«Добрий вечер, dobra večer, cje-njeni гості….Я вас насамперед по-здоровлєю ukrajinskim єзиком, daзнаєте, шо gа знаю. A тогди prela-zim на …., kojeg svi знают…«Єдна від «впертих« україночоквідчитала мені таку лекцію:«Pa zašto, ти Панасе, tako upornoдо мене сі obraćaješ ukrajinskimєзиком? Я sam ti була у Канаді, đeima puno naših людей і вони skorosvi pričajut engleski. A видиш da i jaznam naš jezik…“У Канаді свого часу британські на-ціоналісти, як і у всіх своїх коло-ніях заборонєли нашу мову. Апотім, коли це глупство пропало,наші люди так розбудували своюкультуру, шо стали за приміріншим народам. У ті державі такбогато про нас написано, за ріж-ницю від других держав світу, апро Балкани нема шо і згадувати,шо вони, хоч частина з єких незнає свої мови, національно свідо-міша свого походженні, як булохто з наших «керівників«.А мого «друга« Головчука напа-дают, шо він пише na ruskom je-ziku, jer його книжки не на нашімові. На жиль, з таких «критиків«не перечитав жодного підручникаукараїнскої мови, а їх нащадки,шо вже роками берут участь у літ-них школах української мови, від-почиваючи даром на морі йУкраїні, те саме знают, шо і вони…Амінь!На тому кінчитсі моя «всячина«.Можете сміятися з мене кільковам траба. А з кого будете єн-шого? Тому вас прошу най мені сіі сего разу (не)вибачит, але я семусів комусь сказати.

Поздоровлєє васдідо Панас Бездольний

w ЛИСТ ДіДА ПАНАСА БЕЗДОЛЬНОГО

ЗНОВ ТО САМЕ – ВСЯЧИНА

Кажди чловек штер-днїх або старших ро-

кох найдзечнєйше паметасвойо дзецинство и младосц.Я особнє найдзечнєйше шездогадуєм петровского Кир-баю кед сом бул хлапчик.Тота гумореска бешедує опетровским Кирбаю 1966. и1967. року, кед сом мал 10односно 11 роки.

Моя мац Леона була ши-вачка, а з оглядом же предКирбайом мала вельо ро-боти, прето же млади нє-вести и други валалски жениза таку нагоду сцели мацдаяку нову шмату, вец зозпририхтованями за Кирбайпочинала и по два мешацискорей! Робело ше насам-предз о ушореню обисца. По-чинала од гумна и ушорйо-вала (омасцовала мури зблатом и билєла, а зоз до-помогу оца оправяла и по-ровновала) кармик, курнїк,хлїв, польски клозет, шопу,студню, пиньвицу, пушницуза сушиц шунки и колбаси,лєтну хижку, а потим пре-ходзела на ушорйованє хижизвонка и знука. Тоту об-сяжну роботу моя мац (зоздопомогу мойого оца) ридкокеди окончела по конєц, тато так було и тераз, насам-предз прето же, окрем на-досц шивацкей роботи, по-чатком єшенї було и надосцроботи на полю. Медзитим,то нє мало нїяки пошлїдки занїкого, бо кирбайских госцохи так найбаржей интересо-вало гевто цо було виложенена столє за єсц и пиц у дньо-вей хижи, а нє чи обилєнихлїв, коморка або кухня!

Зоз печеньом колачохмоя мац тиж починала досцскорей Кирбаю, а починалазоз печеньом твардих идробних колачох (шапи идруге), котри потим скла-дала до велького куфра зозплєценей верби, або довелькей плєценей кошарки,потим шлїдзели рейтеши и

пити, а торта (або торти) шепекла дзень-два пред Кир-байом. Орехи, котрих у Пет-ровцох було и за вивоженє,за шицки колачи обовязковочисцели нас троме браца.Алє, зоз тима колачами нїґдадобре нє закончело! Янко(найстарши брат), я и Владо(наймладши брат) барз змелюбели колачи, та зме кус-покус по Кирбай шицкилєпши колачи повицаговалии поєдли! А мац вец ноц предКирбайом пекла нови, од-носно други колачи!

Пополадню и вечар предКирбайом валалски дзивкиплєтли длуги варґочи, а з ор-манох вицаговали сукнї иблузни. У Пушкашовей фа-мелиї нє було дзивки, алєзме ше и попри того мушелишорово поумивац и пошориц.Теди найвироятнєйше ищєнїхто у валалє нє мал ку-пальню, та зме ше купали изоз щетку чухали у древенимабо плеховим корице або уменшим гордовику! Обовяз-ково зме ишли и на штиганєдо байбера Дїтка.

А кед пришло рано вецоцец отворел капурку за гос-цох и нє заверал ю док и ос-татнї госци, а то звичайнобула родзина з Миклошев-цох и Вуковару, нє пошолидому. Кед браца и я на кир-байске рано поставали та-кой зме одбегли до штредкувалала же бизме на першизавод опатрели ринґишпил,кирбайски штанди и шатри.Тарґовели зме познєйше –кед зме од родичох, родзинии госцох достали пенєж. Авец зме шицок пенєж потро-шели на койяки древени ипластични бависка, лакоткизоз цукру и друге. Дзепоєднилеґинє (алє и дзеци) пенєжитрошели под шатрами –штреляли з воздушнейпушки до подножя ружохзробених зоз креп-паперуабо руцали рендани лаб-дочки до „пирамиди“ зоз

плехових чуньчкох итд. З оглядом же Кирбай у

першим шоре церковнешвето грекокатолїцких ви-рнїкох у Петровцох (алє ишвето цалого валалу без ог-ляду на виру), вец шицки до-машнї и їх госци обовязковоишли на вельку СлужбуБожу до грекокатолїцкейцеркви. На Службу Божу заКирбай приходзели численипаноцове, знал присц и вла-дика, а вирнїкох було вецейяк ґоч кеди у року, та идзвончок бул досц „тлусти“.Нє було места за шицких, талеґинє и дзеци звичайно упорти слухали шпиванє и мо-литву, а окреме ше чекалонаказованє. Шицки три пет-ровски дзвони пред и подчас Служби Божей обовяз-ково дзвонєли найгласнєйшецо мож.

Кирбайски полудзенок(алє и вечера) бул святочни.Мац з ормана виняла най-красши ткани и вишиванипарток и платняни салвети,а зоз креденца виняла най-новши танєри, есцайґ и по-гари. Госци були послужениз масну курову юшку з до-машнїма резанками, з варе-ним куровим месом, з ма-чанку, сарму, печенимшвиньским месом, рижнушалату и на концу з домаш-нїма колачами. Оцец бул за-длужени же би госцох пону-кал зоз домашню палєнку идомашнїм билим и чарнимвином, котри принєсол зозпиньвици, як и домашнїм со-ком з овоци и сода-воду.

Пополадню зме шицкидзеци, леґинє и хлопи ишлина фодбалске змаганє, дзезвичайно госцовал Русин зМиклошевцох, або даяканаша екипа зоз Сриму абоБачкей, а дзивки и другигосци шпацирали ше (подражки и главней драги) одцентру валала по фодбалскитерен на Подкучницох и на-зад, и углавним ше нєзаин-

тересовано припатрали нафодбалске змаганє, алєпрето заинтересовано „ша-цовали“ леґиньох!

За мойого старшогобрата Янка Кирбай починалаж пополадню, односнопредвечаром, кед ше з дру-гима леґинями правел важнипред дзивками на ринґиш-пилу у штред валала, а па-тим одходзел на вечарши та-нєц до Соколани. На танцууглавним грал Янко Чордаши його оркестер, и вше буловельо младих зоз Петровцохи околних валалох, а до-окола сали знали стац дахтозоз родичох и провадзелизоз ким танцує їх дзивка аболеґинь. На танцу ше домашнїлеґинє звичайно побили злеґинями зоз Старих и Но-вих Янковцох, або Неґослав-цох, а причина битки найчас-тейше була даяка валалскадзивка на котру нєдопущено„руцели око“ госцински ле-ґинє, а петровски леґинєтаке дацо нє допущовалилєм так, без ґоч яких пошлїд-кох.

Кед ше почало змеркацвец ми, дзеци, приходзеливистати з валалу дому на ве-черу и спанє, а одроснутигосци ище повечерали и да-кус попили, а потим ше по-чали рихтац и одпитовацдому. За тот час тарґовци наштандох и у шатрох почализоз пакованьом своїх ства-рох, а дакус познєйше прес-тал робиц и ринґишпил. По-тим ше гашели улїчнишветла, познєйше и шветлапо обисцох, а домашнї аж по-тим могли пойсц на заслу-жени одпочивок. И обовяз-ково заключели же и за тотКирбай потрошено (пре)ве-льо пенєжу, алє ше ище разпред госцами виказали якбарз добри домашнї!



ЗAБAВНИ БОК–ZABAVNA STRANICA-РОЗВAЖAЛЬНA СТОРІНКA

w ПЕТРОВСКИ БАЛАМУТИ (27)

КИРБАЙ


Мишир перши, Еделински други а Сивч треци

Всоботу, 16. октобра 2010 року, КУД Русинох Осєк у своїхпросторийох орґанизовало II Мемориялни турнир „ВладимирТимко“ у столним тенису.

На Турниру участвовало 12 бавячох и то: Зденко Сивч,Владо Еделински, Мирослав Дїтко, Янко Чордаш, НиколаДїтко, Оґнєн Здравкович, Мирко Рибич, Нада Йованович,Антония Зрно, Томислав Мишир, Михаел Мишир и ЗденкоФилипович.По законченю прешого кругу змаганя дзе бавели шейсцпари, приступело ше другому кругу змаганя дзе тиж бавенепо принципу же „побиднїк идзе далєй“ , сцигло ше до полу-финала котре пре нєпарне число бавячох, а у интерней до-гварки, резултовало же вицагнути пар бави а „треци“ ауто-матски уходзи до финала. Так Владо Еделински вошолдиректно до финала а медзи собу бавели Михаел Мишир иЗденко Сивч. Мишир у двох сетох звладал Сивча зоз 2:0 ивец одбавел финале зоз Еделинским котрого тиж звладалзоз 2:0.Порядок на концу змаганя бул: Михаел Мишир перши,Владо Еделински други а Зденко Сивч треци.Симболични дарунки побиднїком дала предсидателькаДружтва Дубравка Рашлянин а шицки учашнїки алє и „на-вияче“ после погосцени зоз смачну пасулю.

А.Балатинац

– Перше место освоєла екипа зоз Бошнякох

У рамикох културней манифестациї „Миклошевци 2010“,всоботу, 27. авґуста по красней хвилї у Миклошевцох поперши раз отримане змаганє у лапаню рибох –дисциплина– лапанє рибох з помоцу бамбуса, а участвовали сениорскиекипи зоз: Сотину, Чаковцох, Илоку, Ловасох, Бошнякох,Бардейова (Словацка) и Миклошевцох. У каждей екипизмагали ше по троме бавяче, кажди по єдну годзину, а по-биднїк була гевта екипа хтора у галове мала найвецейриби виражене у ґрамох.

Три годзини, кельо змаганє тирвало, красному числу па-трачох, любительох природи и змагательом швидкопрешли, а кед уж приграловец орґанизатор, домашнєдружтво „Лєняк“, постаралше же би ше змагателє и па-траче могли ошвижиц зозрижнима напитками.Жири хтори провадзел же бише змаганє одбувало по про-позицийох спортского рибо-лову на концу поздавалшицки посцигнути резултати.Екипа зоз Бошнякох у сос-таве Батарилович, Констан-тинович и Панкович буланайуспишнєйша бо лапелариби у чежини од 1780 ґрами.Друге место завжала екипазоз Илоку, а треце зоз Чаков-цох. Миклошевска екипа усоставе Давид Сабадош, Борис Симунович и АлексейМудри була штварта. У поєдинєчней конкуренциї найвецейриби влапел Батарилович (1160 ґрами).После змаганя подзелєни медалї найлєпшим, а орґаниза-тор пририхтал смачни рибов паприґаш. Друженє потирваловецей годзини.

Дюра Лїкар

SPORT–СПОРТ–СПОРТ

ОРҐАНИЗАЦИЯ БУЛА УСПИШНА

У МИКЛОШЕВЦОХ ОТРИМАНЕ МЕДЗИНАРОДНЕ

ЗМАГАНЄ У ЛАПАНЮ РИБОХII МЕМОРИЯЛНИ ТУРНИР

„ВЛАДИМИР ТИМКО“ УСТОЛНИМ ТЕНИСУ

Побиднїки II Мемориялного турниру „ВладимирТимко“ у столним тенисуЗ лїва на право: Зденко Сивч (треце место), МихаелМишир (перше место) и Владо Еделински (друге место)

Мрежa булa скоро полнa з рибу

Глaвни кухaре Мирко Пaпи Блaдо Гaидук и обчеко-вaню нaлaпaнеи риби зaпaприґaш


ШАХ

НА ТУРНИРУ У ВЕЛЬКЕЙ ҐОРИЦИ ТА-

КАЧ ОСВОЄЛ АЖ ДВА НАГРАДИ!

У Велькей Ґорици од 23. по 31. авґуст

отримани веьки Отворени шах турнир

„Велька Ґорица 2010“. Участвовали

вкупно 89 бавяче (єден велемайстор,

двоме медзинародни майстрове, 10-11

майстрове итд.), котри одбавели тур-

нир по швайцарскей системи у дзевец

колох, а час за роздумованє бул огра-

нїчени на годзину и пол + бонус од 30

секунди за кажди одбавени поцаг по

бавячови.

Перше место нєсподзивано завжал МК

Єлечевич зоз Шах клуба Самобор, а

ище єден бавяч зоз истого клуба ос-

воєл аж два пенєжни награди: бул то

МК Звонко Такач, иншак Руснак, котри

бул найуспишнєйши бавяч зоз Заґре-

бацкей жупаниї, алє и бавяч котри од-

бавел вкупно найвецей поцаги на ца-

лим турниру! Ище єден Руснак мал

замерковану улогу на тим турниру:

Яким Пушкаш, державни шах судия,

бул заменїк главному судийови, a свою

длужносц окончел без гришки!

Конєчни пласман: Єлечевич 7.5 боди,

Л. Ґаваш и Ферчец по 7, Мрдя, Бл. Ко-

вачевич, А. Юркович и Басарич по 6.5,

Макай, Стрнищак, Хрупачки, З. Ивеко-

вич, Криштович, Вршек, Чупич, Брай-

дич, Ивона Пурґар и М. Деянович по 6,

Гамер, Д. Блажека, М. Рожич, М. Бла-

жека, Ловрекович, Пандуревич, ТАКАЧ

и Яклин по 5.5 боди итд.

По законченю турнира у Велькей Ґо-

рици Звонко Такач виявел:

– Барз сом задовольни зоз своїм ба-

виском, а як резултат того вец пришли

и награди. Доказал сом и себе и другим

же сом ище вше нє за „старе желєзо“,

алє же ше можем ровноправно надба-

вйовац з бавячами котри маю векшу

титулу або рейтинґ.

ФОДБАЛ

У ПЕРШИХ ШТИРОХ КОЛОХ ПЕТ-

РОВЦИ ЛЄМ РАЗ ДОМАШНЇ !

Екипне першенство у фодбалу у рами-

кох Трецей лиґи Вуковарско-сримскей

жупаниї – центер Вуковар почало 5.

септембра, а участвую вкупно осем

екипи. У перших штирох одбавених ко-

лох фодбалере Петровцох аж на три

заводи госцовали! Так на отвераню но-

вей першенственей сезони госцовали

у Опатовцох и з резултатом 3:2 звла-

дали скромних домашнїх, потим у дру-

гим колу у Петровцох победзели екипу

Гайдука з Вери з 2:0, у трецим колу гос-

цовали у Пачетину и з домашню Злогу

одбавели нєришено 1:1, а у штвартим

колу госцовали у Томповцох и дожили

перше пораженє з резултатом 2:3.

Хвилькови пласман екипох випатра

так: Младосц (Свиняревци) и Липовача

маю по 12 боди, Томповци 9, Петровци

7, Злога (Пачетин) и Борово 3, Опа-

товци и Гайдук (Вера) 0 боди.

На потераз одбавених змаганьох за

екипу Петровцох наступели шлїдуюци

бавяче: Црноґорац, Кризманич, Ґрбич,

Голик, Мудри, Иван, Вовк, Дарио Ма-

зур, Будимир, Шибалич, Кошутич, Ста-

щук, Поляк, Надь, С. Мазур, Даниєл

Мазур, Вашаш и Еделински. Тренер:

Дьордє Кошутич.

Спортски бок пририхтал:


SPORT–СПОРТ–СПОРТ • IN MEMORIAM

w СПОРТ НА ЗДОГAДОВAНЄ

Борис Дороґхaзигорвaтски брaнїтель

Першого новембрa 2010. року нa-полня ше 19 роки як погинул нaш

мили син и брaт.Нєт словa хтори можу описaц жa-лосц и прaжнїну у нaших душох,aлє єст вельо любови у нaших

шерцох хторa це чувa од зaбуцa.Ожaлосцени: мaц Иринкa, оцец

Силво и брaт Томислaв зоз фaме-лию.

Спочивaй у мире Божим!

In memorIAm

Влaдимир Тимко, инґ.(1953. – 2008.)

10. октобрa 2010. року нaполнєли шедвa роки як нaс превчaс нaпущел нaшприятель, редaктор видaвaтельствa

Союзу Русинох и Укрaїнцох РГ иПредстaвнїк рускей нaционaлней мен-

шини у Осєцко бaрaньскей жупaниїВлaдимир Тимко. Його нєсебичнa

aнґaжовaносц нa рижних подручохпестовaня култури Руснацох витво-релa велї приятельствa, тa бул по-

знaти велькому числу людзох котриго почитовaли и котри ше го и нєшкaздогaдую з окремно приємнима сло-

вaми. Вичнaя му пaмят!

A. Б.


Тaгорочни Етно сaям у Ву-ковaре отримaни 2. ок-

тобрa у уж познaтим просто-ре нєдоконченого и нєобно-веного Роботнїцкого дома, усaнмим центру городa. Попривелького числа виклaдaчоххтори свойо продукти вило-жели нa предaй, нaгоду жеби презентовaли свою роботумaли и шицки културни друж-твa и подобни здруженя хто-ри робя нa подручу Вуковa-рa.

Всоботу, у термину од пет-нaц по седемнaц годзин,можлївосц презентовaнясвоєй творчосци мaло ву-ковaрске КУД „Осиф Кос-телник” зоз своїма госцaмиКУД „Яким Гaрди”зоз Пет-ровцох. Под зaкритим бу-динком нa бини ше зме-ньовaли успишни точкинaших вредних тaнєчнї-кох зоз Петровцох и Ву-

ковaру, a же би ше нa-щивительом ище лєпшепрезентовaлa нaшa кул-турa, нaступел и мишaнихор под дириґентску пa-лїчку Aгнети Тимко. Млa-ди Петровчaнє и Вуко-варчaнє одтaнцовaли aждвaнaц розлични тaнцихтори при, нaжaль нє-велькей, публики виво-лaли щири aплaузи. Ми-шaни хор розвешелєл пa-тaрчох зоз вибором тиж

тaк двaнaц нaродних пис-ньох.Цaлa прогрaмa булa ус-пишнa и чкодa же ше ор-ґaнизaтор нє усудзелпредвидзиц нaступ нaглaвней городскей пло-щи, а з оглядом же тогороку булa слунечнa хвиляприцaгло би ше и векшечисло пaтрaчох.

В. Пaвлович

Vukovarska žrtva je žrtva pobjednika. Uočiobilježavanja 19. obljetnice od vukovarskežrtve u srcu svakog građanina Hrvatske os-jećaju se tuga i pnos u prisjećanju na teškedane u kojima su žrtve prerastale u pobjed-nike. U koloni sjećanja naći će svi oni koji os-jećaju poštovanje za grad koji se poput feniksadiže iz pepela, grad koji je postao simbolomžrtve za slobodnu Hrvatsku jednako kao štoje po riječima sv. Augustina u IspovjestimaIsus Krist bio žrtva za sve ljude i tom svojomžrtvom je pobijedio zlo.

V.P.

Kad utihnu ptice

Kad utihnu pticečju se krici-

Gdje stajaše kućaniče bijeli križ.

Kad zašute ljudi-glsaju se zvjeri.Umjesto pjesmečuju se pucnji.

Kad se Dunav zacrveninajsmjeliji vide obzor

Na njemu svićenovo jutro i svijetlo.

Ptice zapjevaju nanovoi Vuka mirno tečeput svog ušća u svom Vukovaru.

V.P.

ЗОЗ РОБОТИ НAШИХ ДРУЖТВОХ–З РОБОТИ НAШИХ ТОВAРИСТB Dani sjećanja na žrtvu Vukovara 1991.

Отримaни треци Етносaям у Вуковaре

Dani sjećanja nažrtvu Vukovara

1991.

КУД «Яким Гaрди» зоз Петровцох – тaнєцПодильскa полкa

КУД «Осиф Костелник» – тaнєц Козaчок

Буковински хлaпцовски тaнєц

Мишaни хор КУД «Осиф Костелник» Вуковaр

СИЛУЕТА

Силуетана одходзелєм ше як през молгувидзи у швитаню.У здогадованю,у змерканю,на яви,у сну......силуета...и ошмихкед ши подзвигнул рукуна поздрав,остатнї поздрав...алє очи,таки смутнитвойо очи у моїм здогадованю,як же знали жеостатнї раз видзаславонски швитаняу гевтим воєним вихору.

Агнетка Костелник Балатинац

Date post:	22-Aug-2020
Category:	Documents
Upload:	others
View:	2 times
Download:	0 times

Нова Думка - Savez Rusina · 2 Нова Думка 5/2010 Lg] [ajgcae hgcig[ak^ds - jk[ge...

Documents